Курс "Топоніміка" призначенний для здобувачів вищої освіти, що навчаються за освітньо - професійною програмою "Науки про Землю", спеціальності  103 - Науки про Землю.

Мета: навчальної дисципліни “Топоніміка” є формування навиків топонімічних досліджень у географії у контексті гіпотези Сепіра-Уорфа: “мова не тільки продукт суспільства, але й засіб формування його мислення та ментальності”; розуміння ролі географічних назв у культурній політиці країни, консолідації нації.

Завдання: навчальної дисципліни полягає у відстеженні специфіки впливу
історичних подій на видове розмаїття топонімів; дослідженні етимології назв,
формуванні      топонімічних      комплексів;           засвоєнні      методики      топонімічних

досліджень.У результаті вивчення навчальної дисципліни здобувач першого бакалаврського рівня  повинен:

знати:

предмет, об’єкт вивчення топоніміки, її структуру, місце у системі наук; методичний арсенал дослідження; головні механізми словотворення; приклади топонімічного відображення історичних віх історії України;

вміти:

-інтерпретувати географічні назви як інформаційне джерело історичної географії;

-  аналізувати топоніми, топонімічні ареали на основі міждисциплінарного
підходу;

- аналізувати етимологію назв: наукову і народну;

-  аналізувати українське географічне назівництво крізь призму історичних
періодів;

- аргументувати вагоме прикладне значення топонімічних досліджень

Топоніміка (від др.-грец. Topos - місце і onoma - ім'я, назва) - наука, що вивчає географічні назви, їх походження, смислове значення, розвиток, сучасний стан, написання та вимову, а також природні та соціальні умови минулого, за яких дані назви виникли. Топоніміка є інтегральною науковою дисципліною, яка знаходиться на стику трьох областей знань: географії, історії та лінгвістики.

Предметом дослідження топоніміки є закономірності виникнення, формування і розвитку як окремих географічних назв, так і топонімічних систем (ландшафтів). Під топонімічним ландшафтом розуміють закономірно складену на даній території систему назв форм рельєфу, населених пунктів, водних об’єктів тощо. Дослідження топонімічного ландшафту не виключає вивчення окремо взятої назви, але вимагає врахування цих зв’язків, у яких перебуває кожна назва як складовий елемент природно-топонімічної системи. Саме тому, крім мовознавства, топонімія вивчається ще цілим рядом наук: історією, археологією, географією, народознавством, етнографією, ботанікою, зоологією тощо.