На етапі становлення землеробства як промислового виробництва, така діяльність була підпорядкована ринковій кон’юнктурі. Вирощування культур визначалося їх прибутковістю, ліквідністю, що зумовило підвищення концентрації та спеціалізації рослинництва в окремих регіонах вище допустимого рівня.  Виробнитво  заради прибутку  без урахування  екологічних та соціальних  наслідків,  біологічних потреб  культур супроводжувалося деградацією ґрунтів, зниженням потенціалу родючості, спричинило екологічні зміни, вплинуло на якість продукції, зумовило зростання виробничих витрат та ускладнення технології їх вирощування. 

Адаптивне землеробство це новий підхід, що описує землеробство пристосоване до виробничих, ґрунтово-екологічних та інших природних умов,  що  дозволяє   зберегти обсяги виробництва та якість продукції , зменшивши  технологічне навантаження на  середовище. Це  досягається   глибоким аналізом системних  звязків середовища та  біолгічних потреб  сільськогосподарських культур,  задіянням  біологічних чинників  для  досягнення  балансу в агроценозах.

Метою навчальної дисципліни “Адаптивні системи землеробства” є формування у фахівців системи знань щодо сучасних систем землеробства, побудови та функціонування збалансованих, екологічно безпечних та економічно доцільних заходів виробництва рослинницької продукції відповідно до природно-сільськогосподарських зон та виробничих та умов.

Завданням дисципліни є надання студентам теоретичних знань та практичних навичок побудови систем землеробства, управління процесами відновлення родючості ґрунту, та досягнення визначеного рівня продуктивності культур в своєрідних агроекологічних та виробничих умовах господарювання при мінімальному впливі виробництва на навколишнє середовище.

За результатами вивчення курсу адаптивні системи землеробства студент повинен знати :

-        теоретичні основи та складові систем землеробства

-        принципи класифікації систем землеробства в сучасних умовах

-        методи аналізу систем землеробства та відповідності її конкретним умовам

-        агрокліматичні та ґрунтові умови виробництва в різних природно-сільськогосподарських зонах України.

-        агробіологічні особливості та вимоги культур до умов вирощування

-        вплив сільськогосподарських культур та технологій їх вирощування на ґрунтові умови та відтворення родючості

-        принципи побудови збалансованих елементів системи землеробства

-        обґрунтування та планування заходів меліорації

-        вимоги до технічного забезпечення виробництва

-        критерії відповідності виробництва вимогам охорони природи

За результатами вивчення курсу Адаптивні системи землеробства студент повинен уміти :

-        обґрунтовано оцінювати системи землеробства в цілому та її складові елементи зокрема

-        розробляти інформаціно-логічні моделі проходження екотопічних факторів життя рослин та визначати заходи і ресурси щодо їх регулювання

-        розробляти економіко-математичн моделі динаміки гумусу та проектувати заходи його розширеного відтворення

-        розробляти заходи підвищення біогенності ґрунту

-        оцінювати фіто санітарний стан та розробляти заходи його покращення

-        розробляти заходи відтворення родючості деградованих та порушених земель

-        розробляти та впроваджувати ланки адаптивних систем землеробства

-        планувати систему машин та розробляти агротехніку для адаптивних систем

-        розробляти технологічні карти вирощування культур для адаптивних систем землеробства.