Генетика — це наука про закономірності успадковування та мінливості, а також матеріальні структури, що їх забезпечують.

Спадковість — універсальна властивість організмів зберігати і передавати наступним поколінням подібні ознаки та спадкову інформацію. На молекулярному рівні спадковість забезпечується реплікацією (самоподвоєнням) ДНК, об’єднанням генетичного матеріалу під час утворення зиготи та незалежним розходженням хромосом у процесі мейозу.

Спадковість зберігає вид, різні організми якого характеризуються подібністю за різними критеріями: морфологічними, фізіолого-біохімічними, еколого-географічними, генетичними.

Мінливість — універсальна властивість організмів набувати нових ознак у процесі індивідуального розвитку; ця властивість є наслідком зміни генетичної інформації або взаємодії непорушеної генетичної інформації з навколишнім середовищем.

Розрізняють такі типи мінливості: спадкову (генотипову), яка є проявом змін у генотипі; неспадкову (фенотипову, модифікаційну), яка не супроводжується змінами генотипу; онтогенетичну, пов’язану з функціонуванням різних наборів генів на різних етапах життєвого циклу клітини. Мінливість робить можливим пристосування організмів до змін у навколишньому середовищі.

Для еволюції мінливість є важливим чинником, який забезпечує виживання найпристосованіших організмів.