Навчальна дисципліна «Моніторинг родючості зрошуваних земель» є вибірковою дисципліною циклу дисциплін загальної підготовки бакалаврів на другому освітньому рівні вищої освіти за спеціальністю 203 Садівництво та виноградарство. Основними завданнями вивчення дисципліни «Моніторинг родючості зрошуваних земель» є поглиблення теоретичних положень у сфері вивчення зрошуваних земельних ресурсів, оптимізації землекористування, вивчення методів та методики прогнозування стану зрошуваних земельних ресурсів, збір інформації про стан земель за спеціальним переліком показників, створення банку даних, аналіз і обробка інформації, порівняння фактичних параметрів з нормативними, групування земель за категоріями (районування), розробка заходів реагування щодо встановлення екологічного стану земель.

Мета викладання дисципліни

 Формування у майбутніх фахівців необхідного обсягу знань про якісний і кількісний стан земельних ресурсів України, принципів і методів організації моніторингу земельних ресурсів, виявлення кризових ситуацій та прийняття управлінських рішень, спрямованих на поліпшення екологічного стану земель. Здійснення моніторингу природних ресурсів та оптимізації їх використання на національному, регіональному та локальному рівнях. Набуття навичок роботи з основними нормативно-правовими документами, що стосуються контролю за використанням та охороною земель

Завдання вивчення дисципліни полягає у ознайомлені здобувачів:

− з моніторингом довкілля як галуззю науки і природоохоронної діяльності, в тому числі моніторингом зрошуваних земельних ресурсів;

 − з поняттями екологічної безпеки в системі використання зрошуваних земельних ресурсів;

 − з видами, причинами, факторами небезпеки для зрошуваних земельних ресурсів та засобами їх подолання;

− з законодавчими актами та організаційно-технічними рішеннями України та зарубіжжя щодо усунення небезпеки земельним ресурсам;

 − з порушенням біоенергетичного режиму ґрунтів;

 − з порушенням водного і хімічного режиму ґрунтів;

− з забрудненням та хімічним отруєнням ґрунтів;

 − з державною політикою та системою заходів у сфері охорони земель;

− з природно-сільськогосподарським, екологоекономічним, протиерозійним та іншими види районування земель;

− зі стандартизацією і нормуванням у сфері використання і охорони земель;

 − з охороною земель при здійсненні господарської діяльності;

 − з положеннями про рекультивацію і консервацію земель;

− з державним стимулюванням заходів щодо використання та охорони земель і підвищення родючості ґрунтів;

− з державним контролем за використанням та охороною земель;

− з класифікацією систем моніторингу;

 − з моніторингом земель, його завданням, змістом рівнями і видами;

 − з Національною і регіональними програми моніторингу земель;

 − з етапами організації моніторингу земель на регіональному рівні;

− з інформаційними технологіями у системі моніторингу земель.