Мета викладання дисципліни «Енергетичний аудит» є формування теоретичної та методологічної бази знань методики проведення енергетичного аудиту технологічного устаткування, систем електропостачання, та виконання аналізу ефективності використання паливо-енергетичних ресурсів, рівня ефективності використання паливно-енергетичних ресурсів, потенціалу енергозбереження.

Основні завдання, є вивчення студентами:  основних законодавчих актів у сфері енергозбереження та енергетичного обстеження, генеральної стратегії енергетичного аудиту, яка поєднує стандартний типовий алгоритм, розроблення пропозицій  щодо зменшення споживання кожного з видів енергоносіїв та оптимізацію структури енергоспоживання.

У результаті вивчення дисципліни здобувач повинен:

знати:

• законодавчу базу з питань енергоефективності;
• методи енергоаудиту;
• етапи проведення енергоаудиту;
• шляхи підвищення ефективності використання паливно-енергетичних ресурсів;
• методи заощадження енергоносіїв;
• методику оформлення звітів з енергоаудиту;

• рекомендації, щодо поліпшення ситуації з енерговикористанням на обʼєктах енергоаудиту.

 

уміти:

• знаходити шляхи найбільш ефективного використання енергоресурсів в умовах ринкової економіки із застосуванням досягнень науково-технічного прогресу;
• проводити розрахунки енергоспоживання різного технологічного устаткування;
• здійснювати розрахунки енергетичних балансів підприємств;
• складати звіти з енергоаудиту;
• підготувати пропозиції щодо вдосконалення виробничих процесів, обладнання, технічного обслуговування, утилізації вторинних енергоресурсів тощо;
• визначити більш раціональний тип енергоносіїв для підприємства;
• підраховувати та контролювати питомі норми енергоспоживання за окремими типами обладнання та технологіями.

Компетентності здобувача вищої освіти, сформовані в результаті вивчення курсу

К01. Здатність до абстрактного мислення, аналізу і синтезу. 

К05. Здатність до пошуку, оброблення та аналізу інформації з різних джерел.

К06. Здатність виявляти, ставити та вирішувати проблеми.

К13. Здатність вирішувати комплексні спеціалізовані задачі і практичні проблеми, пов’язані з роботою електричних     систем та мереж, електричної частини станцій і підстанцій та техніки високих напруг.

К19. Усвідомлення необхідності підвищення ефективності електроенергетичного, електротехнічного та електромеханічного устаткування.

К16. Здатність вирішувати комплексні спеціалізовані задачі і практичні проблеми, пов’язані з проблемами виробництва, передачі та розподілення електричної енергії.

К20. Усвідомлення необхідності постійно розширювати власні знання про нові технології в електроенергетиці, електротехніці та електромеханіці. 

Програмні результати навчання (ПРН)

ПР01. Знати і розуміти принципи роботи електричних систем та мереж, силового обладнання електричних станцій та підстанцій, пристроїв захисного заземлення та грозозахисту та уміти використовувати їх для вирішення практичних проблем у професійній діяльності.

ПР07. Здійснювати аналіз процесів в електроенергетичному, електротехнічному та електромеханічному обладнанні, відповідних комплексах і системах.

ПР08. Обирати і застосовувати придатні методи для аналізу і синтезу електромеханічних та електроенергетичних систем із заданими показниками. ПР09. Уміти оцінювати енергоефективність та надійність роботи електроенергетичних, електротехнічних та електромеханічних систем.

ПР10. Знаходити необхідну інформацію в науково-технічній літературі, базах даних та інших джерелах інформації, оцінювати її релевантність та достовірність.

ПР12. Розуміти основні принципи і завдання технічної та екологічної безпеки об’єктів електротехніки та електромеханіки, враховувати їх при прийнятті рішень.

ПР19. Застосовувати придатні емпіричні і теоретичні методи для зменшення втрат електричної енергії при її виробництві, транспортуванні, розподіленні та використанні.