Навчальна дисципліна «Аналогова та цифрова схемотехніка» вивчається здобувачами вищої освіти за освітньою програмою другого магістерського рівня спеціальності 141 «Електроенергетика, електротехніка та електромеханіка» на 1 курсі у 1 семестрі.
Дисципліна «Аналогова та цифрова схемотехніка» є наукою, що вивчає фізику роботи електронних приладів та інтегральних схем, підсилювальних пристроїв, перетворювачів аналогових сигналів, пристроїв цифрової електроніки.
Мета викладання дисципліни. Формування у здобувача компетентностей, що грунтуються на засвоєнні знань про основні електронні компоненти і типові електронні схеми і пристрої, а також засвоєнні умінь і навичок по розробці, розрахунку і аналізу схем електронних пристроїв; ознайомлення студентів з перспективними шляхами розвитку аналогової та цифрової схемотехніки.
Завдання вивчення дисципліни. Формування у студентів умінь оцінювати параметри і характеристики електронних елементів, інтегральних мікросхем та типових каскадів; характеризувати схемотехнічні рішення, які використовуються при розробці вузлів аналогових та цифрових пристроїв; обирати та забезпечувати необхідні режими роботи електронних елементів та цифрових компонентів в різних пристроях; вирішувати задачі аналізу та синтезу аналогових і цифрових систем.
Загальні компетентності
ЗК-1. Здатність до абстрактного мислення, аналізу та синтезу.
ЗК-2. Здатність до пошуку, оброблення та аналізу інформації з різних джерел.
ЗК-3. Здатність до використання інформаційних і комунікаційних технологій.
ЗК-4. Здатність застосовувати знання у практичних ситуаціях.
ЗК-5. Здатність використовувати іноземну мову для здійснення науково-технічної діяльності.
Фахові компетентності
ФК-1. Здатність застосовувати отримані теоретичні знання, наукові і технічні методи для вирішення науково-технічних проблем і задач електроенергетики, електротехніки та електромеханіки.
ФК-2. Здатність застосовувати існуючі та розробляти нові методи, методики, технології та процедури для вирішення інженерних завдань електроенергетики, електротехніки та електромеханіки.
ФК-3. Здатність планувати, організовувати та проводити наукові дослідження в області електроенергетики, електротехніки та електромеханіки.
ФК-4. Здатність розробляти та впроваджувати заходи з підвищення надійності, ефективності та безпеки при проектуванні та експлуатації обладнання та об’єктів електроенергетики, електротехніки та електромеханіки.
ФК-5. Здатність здійснювати аналіз техніко-економічних показників та експертизу проектно-конструкторських рішень в області електроенергетики, електротехніки та електромеханіки.
Програмні результати навчання
ПРН-1. Знаходити варіанти підвищення енергоефективності та надійності електроенергетичного, електротехнічного та електромеханічного обладнання й відповідних комплексів і систем.
ПРН-2. Відтворювати процеси в електроенергетичних, електротехнічних та електромеханічних системах при їх комп’ютерному моделюванні.
ПРН-3. Опановувати нові версії або нове програмне забезпечення, призначене для комп’ютерного моделювання об’єктів та процесів у електроенергетичних, електротехнічних та електромеханічних системах.
ПРН-4. Окреслювати план заходів з підвищення надійності, безпеки експлуатації та продовження ресурсу електроенергетичного, електротехнічного та електромеханічного обладнання і відповідних комплексів і систем.
ПРН-5. Аналізувати процеси в електроенергетичному, електротехнічному та електромеханічному обладнанні і відповідних комплексах і системах.
Навчальна дисципліна «Техніка високих напруг» вивчається здобувачами вищої освіти за освітньою програмою другого магістерського рівня спеціальності 141 «Електроенергетика, електротехніка та електромеханіка» на 1 курсі у 1 семестрі.
Дисципліна "Техніка високих напруг" присвячена вивченню процесів в газах, рідинах та твердих тілах розміщених у великих електричних полях. Також розглядаються основні засоби та методи отримання та вимірювання високих напруг, засоби діагностики перенапруг та захисту від них, ізоляційні конструкції, високовольтне електричне обладнання.
Мета викладання дисципліни. Формування у студентів базових знань з основ теорії електрофізичних процесів, що відбуваються в електротехнічному обладнанні при дії на них високих напруг та сильних електромагнітних полів, способів протидії негативному впливу грозових і комутаційних перенапруг на функціональні характеристики ізоляційних конструкцій високовольтного електрообладнання, координації і методів профілактичного контролю і випробування ізоляції різних типів енергетичного електрообладнання.
Завдання вивчення дисципліни. Оволодіння знаннями з теорії електричних розрядів; засвоєння особливостей функціонування різних елементів при дії на них високої напруги; вивчення впливу метеорологічних факторів на електричну міцність повітряних проміжків; вивчення особливостей виконання ізоляції установок, пристроїв та апаратів високої напруги, її конструкції та правил експлуатації; вивчення причин та наслідків виникнення перенапруг в електромережах, методів та способів захисту від них.
Загальні компетентності
ЗК-5. Здатність використовувати іноземну мову для здійснення науково-технічної
діяльності.
ЗК-6. Здатність приймати обґрунтовані рішення.
ЗК-7. Здатність вчитися та оволодівати сучасними знаннями.
ЗК-8. Здатність виявляти та оцінювати ризики.
ЗК-9. Здатність працювати автономно та в команді.
ЗК-10. Здатність виявляти зворотні зв’язки та корегувати свої дії з їх врахуванням.
Фахові компетентності
ФК-11. Здатність оцінювати показники надійності та ефективності функціонування електроенергетичних, електротехнічних та електромеханічних об'єктів та систем.
ФК-12. Здатність розробляти плани і проекти для забезпечення досягнення поставленої певної мети з урахуванням всіх аспектів проблеми, що вирішується, включаючи виробництво, експлуатацію, технічне обслуговування та утилізацію обладнання електро-енергетичних, електротехнічних та електромеханічних комплексів.
ФК-13. Здатність демонструвати обізнаність та вміння використовувати нормативно-правові актів, норми, правила й стандарти в електроенергетиці, електротехніці та електромеханіці.
ФК-14. Здатність використовувати програмне забезпечення для комп’ютерного моделювання, автоматизованого проектування, автоматизованого виробництва і автоматизованої розробки або конструювання елементів електроенергетичних, електротехнічних та електромеханічних систем.
ФК-15. Здатність публікувати результати своїх досліджень у наукових фахових виданнях.
Програмні результати навчання
ПРН-9. Здійснювати пошук джерел ресурсної підтримки для додаткового навчання, наукової та інноваційної діяльності.
ПРН-10. Презентувати матеріали досліджень на міжнародних наукових конференціях та семінарах, присвячених сучасним проблемам в області електроенергетики, електротехніки та електромеханіки.
ПРН-11. Обґрунтовувати вибір напряму та методики наукового дослідження з урахуванням сучасних проблем в області електроенергетики, електротехніки та електромеханіки.
ПРН-12. Планувати та виконувати наукові дослідження та інноваційні проекти в сфері електроенергетики, електротехніки та електромеханіки.
ПРН-13. Брати участь у сумісних дослідженнях і розробках з іноземними науковцями та фахівцями в галузі електроенергетики, електротехніки та електромеханіки.
ПРН-14. Дотримуватися принципів та напрямів стратегії розвитку енергетичної безпеки України.
Навчальна дисципліна “Електротехнології” вивчається здобувачами вищої освіти за освітньою програмою другого магістерського рівня спеціальності 141 «Електроенергетика, електротехніка та електромеханіка» на 1 курсі у 1 семестрі.
Дисципліна “Електротехнології” присвячена вивченню методів застосування електричної енергії у технологічних процесах промисловості та сільськогосподарського виробництва. Електротехнологія включає в себе такі процеси і обладнання, як електротермічні процеси і електротермічне обладнання для здійснення цих процесів, електрозварювальні процеси і електрозварювальне обладнання, електрофізичні процеси і обладнання, електрохімічні процеси і обладнання та іонні технології.
Мета викладання дисципліни. Формування у студентів системи науково - технічних основ перетворення електричної енергії в теплову та області застосування різноманітних електронагрівальних апаратів, які використовуються при нагріванні різних рідин сільськогосподарського призначення, використання електричних і магнітних полів, електричного струму, електричних зарядів, імпульсів і інших електрофізичних чинників у технологічних процесах, що забезпечує можливість вирішення електроенергетичних питань у сільськогосподарському виробництві.
Завдання вивчення дисципліни. Вивчення методів застосування електричної енергії у технологічних процесах промисловості та сільськогосподарського виробництва, опанування практичного розрахунку спеціальних видів електротехнологічних систем для забезпечення високої якості продукції агропромислового
комплексу; володіння вміннями і навичками, одержаними під час вивчення курсу і потрібними в процесі виробничої діяльності майбутнього інженера-енергетика.
Загальні компетентності
ЗК-3. Здатність до використання інформаційних і комунікаційних технологій.
ЗК-4. Здатність застосовувати знання у практичних ситуаціях.
ЗК-5. Здатність використовувати іноземну мову для здійснення науково-технічної
діяльності.
ЗК-6. Здатність приймати обґрунтовані рішення.
ЗК-7. Здатність вчитися та оволодівати сучасними знаннями.
ЗК-8. Здатність виявляти та оцінювати ризики.
Фахові компетентності
ФК-3. Здатність планувати, організовувати та проводити наукові дослідження в області електроенергетики, електротехніки та електромеханіки.
ФК-4. Здатність розробляти та впроваджувати заходи з підвищення надійності, ефективності та безпеки при проектуванні та експлуатації обладнання та об’єктів електроенергетики, електротехніки та електромеханіки.
ФК-5. Здатність здійснювати аналіз техніко-економічних показників та експертизу проектно-конструкторських рішень в області електроенергетики, електротехніки та електромеханіки.
ФК-6. Здатність демонструвати знання і розуміння математичних принципів і методів, необхідних для використання в електроенергетиці, електротехніці та електромеханіці.
ФК-7. Здатність демонструвати обізнаність з питань інтелектуальної власності та контрактів в електроенергетиці, електротехніці та електромеханіці.
ФК-8. Здатність досліджувати та визначити проблему і ідентифікувати обмеження, включаючи ті, що пов’язані з проблемами охорони природи, сталого розвитку, здоров'я і безпеки та оцінками ризиків в електроенергетиці, електротехніці та електромеханіці.
Програмні результати навчання
ПРН-5. Аналізувати процеси в електроенергетичному, електротехнічному та електромеханічному обладнанні і відповідних комплексах і системах.
ПРН-6. Реконструювати існуючі електричні мережі, станції та підстанції, електротехнічні і електромеханічні комплекси та системи з метою підвищення їх надійності, ефективності експлуатації та продовження ресурсу.
ПРН-7. Володіти методами математичного та фізичного моделювання об’єктів та процесів у електроенергетичних, електротехнічних та електромеханічних системах.
ПРН-8. Враховувати правові та економічні аспекти наукових досліджень та інноваційної діяльності.
ПРН-9. Здійснювати пошук джерел ресурсної підтримки для додаткового навчання, наукової та інноваційної діяльності.
ПРН-10. Презентувати матеріали досліджень на міжнародних наукових конференціях та семінарах, присвячених сучасним проблемам в області електроенергетики, електротехніки та електромеханіки.
Дисципліна "Енергетичний менеджмент" є обов’язковою складовою навчального плану для здобувачів другого (магістерського) рівня вищої освіти за спеціальністю 141 "Електроенергетика, електротехніка та електромеханіка". Вона охоплює питання ефективного управління енергетичними ресурсами, стратегічного планування енергоспоживання, впровадження енергоефективних технологій та систем енергетичного моніторингу, а також формування політики сталого енергетичного розвитку підприємств і галузей.
Мета викладання дисципліни – формування у здобувачів вищої освіти системних знань, професійних компетентностей і практичних навичок з питань управління енергетичними ресурсами, підвищення енергоефективності, впровадження сучасних методів енергетичного аудиту, розробки та реалізації енергетичної політики підприємств відповідно до принципів сталого розвитку та нормативно-правових вимог у сфері енергоменеджменту.
Основні завдання дисципліни - ознайомлення здобувачів з основами енергетичної політики, принципами сталого енергетичного розвитку; вивчення сучасних методів аналізу та оцінки ефективності використання енергетичних ресурсів; формування знань щодо енергетичного аудиту та енергетичного моніторингу; набуття практичних навичок з розробки та реалізації енергозберігаючих заходів; формування вмінь з управління енергоспоживанням на рівні підприємств і організацій.
У результаті вивчення дисципліни здобувач повинен:
Знати:
- нормативно-правову базу енергетичного менеджменту в Україні та ЄС;
- основні принципи енергетичного планування та стратегічного управління енерговикористанням;
- методи енергетичного аудиту, моніторингу та оцінювання енергоефективності;
- сучасні інформаційні технології в енергоменеджменті.
Уміти:
- аналізувати стан енергоспоживання та визначати резерви енергозбереження;
- розробляти та впроваджувати енергетичну політику підприємства;
- проводити енергетичний аудит та оцінювати ефективність енергетичних систем;
- використовувати сучасні програмні засоби для моделювання та моніторингу енергетичних процесів;
обґрунтовувати доцільність впровадження енергоефективних технологій.
Компетентності здобувача вищої освіти, сформовані в результаті вивчення курсу
ІК. Здатність розв’язувати спеціалізовані задачі та вирішувати практичні проблеми під час професійної діяльності у галузі електроенергетики, електротехніки та електромеханіки або у процесі навчання, що передбачає застосування теорій та методів, проведення досліджень або здійснення інновацій, які характеризуються комплексністю та невизначеністю умов і вимог.
ЗК-1. Здатність до абстрактного мислення, аналізу та синтезу.
ЗК-2. Здатність до пошуку, оброблення та аналізу інформації з різних джерел.
ЗК-3. Здатність до використання інформаційних і комунікаційних технологій.
ЗК-4. Здатність застосовувати знання у практичних ситуаціях.
ЗК-10. Здатність виявляти зворотні зв’язки та корегувати свої дії з їх врахуванням.
ФК-1. Здатність застосовувати отримані теоретичні знання, наукові і технічні методи для вирішення науково-технічних проблем і задач електроенергетики, електротехніки та електромеханіки.
ФК-2. Здатність застосовувати існуючі та розробляти нові методи, методики, технології та процедури для вирішення інженерних завдань електроенергетики, електротехніки та електромеханіки.
ФК-3. Здатність планувати, організовувати тапроводити наукові дослідження в області електроенергетики, електротехніки та електромеханіки.
ФК-4. Здатність розробляти та впроваджувати заходи з підвищення надійності, ефективності та безпеки при проектуванні та експлуатації обладнання та об’єктів електроенергетики, електротехніки та електромеханіки.
ФК-8. Здатність досліджувати та визначити проблему і ідентифікувати обмеження, включаючи ті, що пов’язані з проблемами охорони природи, сталого розвитку, здоров'я і безпеки та оцінками ризиків в електроенергетиці, електротехніці та електромеханіці.
ФК-9. Здатність розуміти і враховувати соціальні, екологічні, етичні, економічні та комерційні міркування, що впливають на реалізацію технічних рішень в електроенергетиці, електротехніці та електромеханіці.
ФК-11. Здатність оцінювати показники надійності та ефективності функціонування електроенергетичних, електротехнічних та електромеханічних об'єктів та систем.
ФК-12. Здатність розробляти плани і проекти для забезпечення досягнення поставленої певної мети з урахуванням всіх аспектів проблеми, що вирішується, включаючи виробництво, експлуатацію, технічне обслуговування та утилізацію обладнання електро енергетичних, електротехнічних та електромеханічних комплексів.
ФК-13. Здатність демонструвати обізнаність та вміння використовувати нормативно-правові актів, норми, правила й стандарти в електроенергетиці, електротехніці та електромеханіці.
ФК-14. Здатність використовувати програмне забезпечення для комп’ютерного моделювання, автоматизованого проектування, автоматизованого виробництва і автоматизованої розробки або конструювання елементів електроенергетичних, електротехнічних та електромеханічних систем.
ПР01. Знати і розуміти принципи роботи електричних систем та мереж, силового обладнання електричних станцій та підстанцій, пристроїв захисного заземлення та грозозахисту та уміти використовувати їх для вирішення практичних проблем у професійній діяльності.
ПРН-2. Відтворювати процеси в електроенергетичних, електротехнічних та електромеханічних системах при їх комп’ютерному моделюванні.
ПРН-4. Окреслювати план заходів з підвищення надійності, безпеки експлуатації та продовження ресурсу електроенергетичного, електротехнічного та електромеханічного обладнання і відповідних комплексів і систем.
ПРН-5. Аналізувати процеси в електроенергетичному, електротехнічному та електромеханічному обладнанні і відповідних комплексах і системах.
ПРН-6. Реконструювати існуючі електричні мережі, станції та підстанції, електротехнічні і електромеханічні комплекси та системи з метою підвищення їх надійності, ефективності експлуатації та продовження ресурсу.
ПР09. Уміти оцінювати енергоефективність та надійність роботи електроенергетичних, електротехнічних та електромеханічних систем.
ПР10. Знаходити необхідну інформацію в науково-технічній літературі, базах даних та інших джерелах інформації, оцінювати її релевантність та достовірність.
ПРН-11. Обґрунтовувати вибір напряму та методики наукового дослідження з урахуванням сучасних проблем в області електроенергетики, електротехніки та електромеханіки.
ПРН-12. Планувати та виконувати наукові дослідження та інноваційні проекти в сфері електроенергетики, електротехніки та електромеханіки.
ПРН-13. Брати участь у сумісних дослідженнях і розробках з іноземними науковцями та фахівцями в галузі електроенергетики, електротехніки та електромеханіки.
ПРН-14. Дотримуватися принципів та напрямів стратегії розвитку енергетичної безпеки України.
ПРН-15. Поєднувати різні форми науково-дослідної роботи і практичної діяльності з метою подолання розриву між теорією і практикою, науковими досягненнями і їх практичною реалізацією.
ПРН-16. Дотримуватися принципів та правил академічної доброчесності в освітній та науковій діяльності.
ПРН-17. Демонструвати розуміння нормативно-правових актів, норм, правил та стандартів в області електроенергетики, електротехніки та електромеханіки
ПРН-20. Виявляти основні чинники та технічні проблеми, що можуть заважати впровадженню сучасних методів керування електроенергетичними, електротехнічними та електромеханічними системами.
Навчальна дисципліна «Силові напівпровідникові перетворювачі» вивчається здобувачами вищої освіти за освітньою програмою другого магістерського рівня спеціальності 141 «Електроенергетика, електротехніка та електромеханіка» на 1 курсі у 1 семестрі. Дисципліна «Силові напівпровідникові перетворювачі» є наукою, що вивчає загальну структуру силових напівпровідникових пристроїв, їх елементну базу і основні параметри. Також розглядається схемотехніка, принцип дії і керування більшості сучасних силових напівпровідникових перетворювальних пристроїв, що використовуються в електроенергетиці.
Вивчення функцій та принципів роботи приладів та пристроїв перетворювальної техніки; взаємодії перетворювальних пристроїв, об’єктів силової електроніки з іншими об’єктами енергетичних систем; освоєння методик вимірювання основних параметрів та характеристик приладів та пристроїв силової електроніки; освоєння методів розрахунку вторинних джерел електроживлення.
Загальні компетентності
ЗК-1. Здатність до абстрактного мислення, аналізу та синтезу. ЗК-2. Здатність до пошуку, оброблення та аналізу інформації з різних джерел. ЗК-3. Здатність до використання інформаційних і комунікаційних технологій. ЗК-4. Здатність застосовувати знання у практичних ситуаціях. ЗК-5. Здатність використовувати іноземну мову для здійснення науково-технічної діяльності. ЗК-6. Здатність приймати обґрунтовані рішення.
Фахові компетенції
ФК-1. Здатність застосовувати отримані теоретичні знання, наукові і технічні методи для вирішення науково-технічних проблем і задач електроенергетики, електротехніки та електромеханіки. ФК-2. Здатність застосовувати існуючі та розробляти нові методи, методики, технології та процедури для вирішення інженерних завдань електроенергетики, електротехніки та електромеханіки. ФК-3. Здатність планувати, організовувати та проводити наукові дослідження в області електроенергетики, електротехніки та електромеханіки. ФК-4. Здатність розробляти та впроваджувати заходи з підвищення надійності, ефективності та безпеки при проектуванні та експлуатації обладнання та об’єктів електроенергетики, електротехніки та електромеханіки. ФК-5. Здатність здійснювати аналіз техніко-економічних показників та експертизу проектно конструкторських рішень в області електроенергетики, електротехніки та електромеханіки. ФК-6. Здатність демонструвати знання і розуміння математичних принципів і методів, необхідних для використання в електроенергетиці, електротехніці та електромеханіці.
Програмні результати навчання
ПРН-1. Знаходити варіанти підвищення енергоефективності та надійності електроенергетичного, електротехнічного та електромеханічного обладнання й відповідних комплексів і систем. ПРН-2. Відтворювати процеси в електроенергетичних, електротехнічних та електромеханічних системах при їх комп’ютерному моделюванні. ПРН-3. Опановувати нові версії або нове програмне забезпечення, призначене для комп’ютерного моделювання об’єктів та процесів у електроенергетичних, електротехнічних та електромеханічних системах. ПРН-4. Окреслювати план заходів з підвищення надійності, безпеки експлуатації та продовження ресурсу електроенергетичного, електротехнічного та електромеханічного обладнання і відповідних комплексів і систем. ПРН-5. Аналізувати процеси в електроенергетичному, електротехнічному та електромеханічному обладнанні і відповідних комплексах і системах.
Дисципліна "Охорона праці в галузі" охоплює ключові аспекти забезпечення безпеки та здоров'я працівників на виробництві. Він знайомить здобувачів з нормативною базою, оцінкою ризиків, засобами захисту та принципами безпечної організації робочого процесу. Здобувачі отримають практичні навички застосування стандартів охорони праці для мінімізації виробничих ризиків і створення безпечних умов праці.
Курс дисципліни "Електромагнітна сумісність в системах електропостачання" охоплює теоретичні та практичні аспекти забезпечення електромагнітної сумісності (ЕМС) у сучасних енергосистемах. Вивчаються джерела електромагнітних завад, механізми їх поширення та методи мінімізації впливу на електрообладнання та системи управління.
Основні теми курсу включають:
- Фундаментальні поняття електромагнітної сумісності та стандартизація ЕМС;
- Джерела електромагнітних завад у системах електропостачання;
- Взаємодія електромагнітних завад із елементами енергосистем;
- Методи зниження рівня завад (фільтрація, екранування, заземлення, компенсація);
- Чисельні методи аналізу ЕМС та моделювання електромагнітних процесів;
- Оцінка та тестування ЕМС згідно з міжнародними стандартами.
Засвоєння дисципліни дасть змогу студентам розробляти та впроваджувати ефективні технічні рішення для підвищення рівня електромагнітної сумісності в енергосистемах, що є важливим аспектом забезпечення надійності та безпеки електропостачання.
Дисципліна "Проєктування енергетичних об'єктів" є обов’язковою складовою навчального плану, що вивчає принципи, методи та засоби проєктування сучасних енергетичних систем і установок, з урахуванням технічних, економічних, екологічних та нормативно-правових вимог. В межах курсу розглядаються питання вибору типу енергетичних об’єктів, визначення основних параметрів обладнання, розрахунки навантаження, оптимізація роботи енергетичного обладнання, організація енергопостачання, а також забезпечення надійності, енергоефективності та безпеки експлуатації.
Мета викладання дисципліни — формування у здобувачів вищої освіти професійних знань, умінь і навичок, необхідних для самостійного виконання проєктних робіт з розроблення енергетичних об'єктів різного призначення, а також оволодіння методами техніко-економічного обґрунтування та оптимального вибору технічних рішень з урахуванням чинних нормативів, енергоефективності, екологічної безпеки та сталого розвитку енергетики.
Основні завдання дисципліни, є ознайомлення з нормативно-правовими та технічними документами, що регламентують проєктування енергетичних об'єктів; формування знань про принципи побудови та функціонування енергетичних систем; вивчення методів вибору та розрахунку основного й допоміжного енергетичного обладнання; оволодіння навичками розроблення структурних схем, компоновки та генерального плану енергетичних об’єктів; засвоєння основ техніко-економічного обґрунтування проєктних рішень; розвиток практичних умінь щодо використання сучасного програмного забезпечення для виконання проєктних робіт.
У результаті вивчення дисципліни здобувач повинен:
знати:
- основи нормативно-правового забезпечення у сфері проєктування енергетичних об'єктів;
- класифікацію, структуру та призначення енергетичних об'єктів;
- принципи вибору енергетичного обладнання та його параметрів;
- методи розрахунку навантажень і оцінки енергоефективності;
- основи техніко-економічного аналізу проєктів;
- вимоги до охорони праці, техніки безпеки та екології при проєктуванні.
уміти:
- аналізувати вихідні дані для проєктування;
- обґрунтовувати вибір типу та параметрів енергетичного обладнання;
- розробляти функціональні схеми енергетичних об’єктів;
- виконувати основні проєктні розрахунки та оформлювати проєктну документацію;
- використовувати спеціалізоване програмне забезпечення для проєктування;
- оцінювати енергоефективність та економічну доцільність запропонованих рішень.
Компетентності здобувача вищої освіти, сформовані в результаті вивчення курсу:
ІК. Здатність розв’язувати спеціалізовані задачі та вирішувати практичні проблеми під час професійної діяльності у галузі електроенергетики, електротехніки та електромеханіки або у процесі навчання, що передбачає застосування теорій та методів, проведення досліджень або здійснення інновацій, які характеризуються комплексністю та невизначеністю умов і вимог.
ЗК-1. Здатність до абстрактного мислення, аналізу та синтезу.
ЗК-2. Здатність до пошуку, оброблення та аналізу інформації з різних джерел.
ЗК-3. Здатність до використання інформаційних і комунікаційних технологій.
ЗК-4. Здатність застосовувати знання у практичних ситуаціях.
ЗК-5. Здатність використовувати іноземну мову для здійснення науково-технічної діяльності.
ЗК-6. Здатність приймати обґрунтовані рішення.
ЗК-7. Здатність вчитися та оволодівати сучасними знаннями.
ЗК-8. Здатність виявляти та оцінювати ризики.
ФК-1. Здатність застосовувати отримані теоретичні знання, наукові і технічні методи для вирішення науково-технічних проблем і задач електроенергетики, електротехніки та електромеханіки.
ФК-6. Здатність демонструвати знання і розуміння математичних принципів і методів, необхідних для використання в електроенергетиці, електротехніці та електромеханіці.
ФК-8. Здатність досліджувати та визначити проблему і ідентифікувати обмеження, включаючи ті, що пов’язані з проблемами охорони природи, сталого розвитку, здоров'я і безпеки та оцінками ризиків в електроенергетиці, електротехніці та електромеханіці.
ФК-12. Здатність розробляти плани і проекти для забезпечення досягнення поставленої певної мети з урахуванням всіх аспектів проблеми, що вирішується, включаючи виробництво, експлуатацію, технічне обслуговування та утилізацію обладнання електро енергетичних, електротехнічних та електромеханічних комплексів.
ФК-13. Здатність демонструвати обізнаність та вміння використовувати нормативно-правові актів, норми, правила й стандарти в електроенергетиці, електротехніці та електромеханіці.
ФК-14. Здатність використовувати програмне забезпечення для комп’ютерного моделювання, автоматизованого проектування, автоматизованого виробництва і автоматизованої розробки або конструювання елементів електроенергетичних, електротехнічних та електромеханічних систем.
ПРН-2. Відтворювати процеси в електроенергетичних, електротехнічних та електромеханічних системах при їх комп’ютерному моделюванні.
ПРН-5. Аналізувати процеси в електроенергетичному, електротехнічному та електромеханічному обладнанні і відповідних комплексах і системах.
ПРН-6. Реконструювати існуючі електричні мережі, станції та підстанції, електротехнічні і електромеханічні комплекси та системи з метою підвищення їх надійності, ефективності експлуатації та продовження ресурсу.
ПРН-7. Володіти методами математичного та фізичного моделювання об’єктів та процесів у електроенергетичних, електротехнічних та електромеханічних системах.
ПРН-14. Дотримуватися принципів та напрямів стратегії розвитку енергетичної безпеки України
ПРН-20. Виявляти основні чинники та технічні проблеми, що можуть заважати впровадженню сучасних методів керування електроенергетичними, електротехнічними та електромеханічними системами.