Спеціальність: 201 Агрономія

Метою дисципліни є формування уявлення у здобувачів про основні та інноваційні способи зрошення сільськогосподарських культуру, передумови щодо ефективного, екологічно-безпечного землекористування при зрошенні, забезпечення ефективності роботи зрошуваних систем. Компетентності здобувача, сформовані в результаті вивчення курсу:

знати: систему заходів по розширеному відтворенню родючості зрошуваних ґрунтів при застосуванні різних систем та способів зрошення; систему протиерозійних заходів у галузі зрошуваного землеробства; заходи екологічно безпечного застосування агрохімікатів; методику оцінювання екологічної безпеки системи сівозмін; оцінювання системи обробітку ґрунтів.

вміти: визначати ефективність різних систем та способів зрошення сільськогосподарських культур; скласти систему заходів розширеного відтворення родючості ґрунту; складати систему протиерозійних заходів; оцінювати еколого-токсикологічний стан конкретного агроландшафту; обґрунтовувати екологічно безпечне застосування агрохімікатів; складати систему сівозмін, орієнтовану на раціональне та екологічно безпечне використання зрошуваної землі; обґрунтовувати екологічно безпечну систему обробітку ґрунту за конкурентних умов. 

Мета курсу: формування у студентів базису професійних знань, необхідних для аналізу кліматичних і погодних умов у період росту і розвитку рослин з метою формування на його основі обєктивних висновків і рекомендацій щодо регулювання технологій вирощування культур задля отримагня максимальної урожайності.

Створення та впровадження адаптивних систем екологічного землеробства з інтенсивними технологіями вирощування сільськогосподарських культур, переробки та зберігання продукції, розробка і застосування науково обґрунтованих біотехнологій вимагає більш диференційованого підходу до системи підготовки фахівців, спеціальності 201 "Агрономія".

Метою вивчення навчальної дисципліни “Основи наукових досліджень" є оволодіння студентами сучасними методиками досліджень проблем з агрономії, формування умінь із дослідження стану та якості ґрунтів, визначення ефективності систем землеробства, засобів меліорації та хімізації тощо.

В сучасних умовах збільшення наукової інформації й швидкого відновлення знань людства серйозного значення набуває підготовка висококваліфікованих науковців, що мають високу професійну й теоретичну підготовку, здатних до самостійної творчої роботи і тому завданням вивчення дисципліни «Основи наукових досліджень» є підготовка спеціалістів, які зможуть скласти вірну схему досліду, провести розбивку і закладку польового досліду, оволодіють методиками визначення показників росту і розвитку рослин, вміють розрахувати статистичні показники по результатам досліду, вірно їх охарактеризувати та інш.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен

знати: методики організації і проведення польових, вегетаційних, лізимитричних і лабораторних досліджень;

-  особливості розроблення моделей родючості ґрунтів та продуктивності с.-г. культур;

-  сучасні методики дослідження якості ґрунтів, рослин та засобів хімізації;

-      методи статистичного аналізу отриманих результатів досліджень;

вміти: планувати та організовувати проведення польових  та   інших

дослідів, творчо та адекватно аналізувати і проводити статистичну обробку отриманих результатів;створювати моделі родючості ґрунтів, умов вирощування та формування врожаю с.-г. культур;

-  відбирати і проводити аналізи проб ґрунту, рослин, засобів хімізації і меліорації.

Теоретичні й практичні заняття повинні сприяти опануванню сучасних методів планування досліджень у землеробстві, методик їх виконання з використанням електронних методів зчитування інформації, створення баз даних, статистичного аналізу та наукової інтерпретації їх результатів.

Підсумковою формою контрольних заходів є іспит

Метою дисципліни «Інтенсифікація використання зрошуваних земель» є формування у здобувачів знань і умінь у сучасних економічних умовах особливостей систем землеробства при зрошенні.

 Метою викладання дисципліни є озброєння здобувачів знаннями з особливостей біології сільськогосподарських культур пов’язаних зі зрошенням та особливостей застосування конкретних елементів технологій вирощування польових та кормових культур при зрошенні. Компетентності здобувача, сформовані в результаті вивчення курсу:

знати: біологічні особливості польових та кормових культур пов’язані зі зрошенням; розміщення с.-г. культур по попередникам; особливості системи обробітку ґрунту під конкретну культуру; особливості системи живлення с.-г. культур залежно від запланованого врожаю та вмісту елементів живлення в ґрунті;терміни сівби, способи сівби, норми висіву та глибину заробки насіння с.-г. культур при зрошенні; заходи боротьби з бур’янами, шкідниками та хворобами в посівах с.-г. культур при зрошенні; режими зрошення с.-г. культур; особливості збирання с.-г. культур при зрошенні;

вміти: використовувати знання з біологічних особливостей с.-г. культур до розробки конкретних елементів технологій вирощування с.-г. культур при зрошенні; впроваджувати способи, заходи та системи ресурсоощадного та ґрунтозахисного обробітку ґрунту під конкретну культуру сівозміни; визначати строки сівби, способи посіву та норми висіву польових та кормових культур в конкретних умовах господарства; визначати видовий склад бур’янів, шкідників та хвороб і планувати та впроваджувати системи заходів боротьби з ними; проектувати та впроваджувати системи живлення рослин в зрошуваних сівозмінах; розробляти режими зрошення культур у сівозміні, складати подекадні графіки поливів та планувати їх освоєння; визначати строки та способи збирання с.-г. культур в зрошуваній сівозміні. 

Мета дисципліни  формування системи теоретичних знань з основ наукових досліджень в агрономії.

Програма з навчальної дисципліни «Методика наукових досліджень» визначає загальний обсяг знань і умінь, які необхідні для агрономів спеціальності 201 «Агрономія» при розробці та виконанні кваліфікаційних робіт а також в процесі професійної трудової діяльності.

Завдання вивчення дисципліни

Завданням дисципліни є вивчення методів розміщення варіантів в досліді, складання повних і неповних схем дослідів, визначення переліку обов’язкових спостережень і обліків у агрономічних дослідах, набуття вмінь використання статистичних методів для аналізу отриманих результатів польових дослідів, практичне виконання закладки польового досліду.

Предметом дисципліни є: методика складання схем і проведення польових дослідів в агрономії.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен

знати:

  • методи розміщення варіантів у досліді;
  • особливості закладки досліду при застосуванні різних способів поливу;
  • спеціальності, за якими проводять дослідження;
  • методи досліджень, які можуть бути застосовані при проведенні досліджень;

вміти:

  • складати програму науково-дослідної роботи;
  • провести розбивку дослідного поля та закладку досліду;
  • аналізувати отримані результати в польовому досліді;
  • вірно визначати предмет і об’єкт дослідження;

користуватись програмним забезпеченням ПК для розрахунку статистичних показників за результатами кореляційного та регресійного аналізу.

Курс дисципліни «Тваринництво і бджільництво» призначений для здобувачів вищої освіти, що навчаються за освітньо-професійною програмою «Агрономія», спеціальності 201 «Агрономія».
Вибіркова компонента
Об'єм курсу    годин    кредитів. Вид контролю: 

Лектор: кандидат с.-г., наук, доцент Корбич Н.М.
Лабораторно-практичні заняття:

Метою навчальної дисципліни “Землеробство” є формування у студентів  знань та умінь з наукових основ землеробства, сучасних еколого безпечних засобів боротьби із бур'янами, проектування раціональних сівозмін,  системи ресурсозберігаючого обробітку ґрунту та протиерозійних заходів, особливостей ведення біологічного землеробства та господарської діяльності на забруднених територіях.

Завданням дисципліни є надання студентам теоретичних знань та найпростіших практичних навичок із загальних питань землеробства, управління процесами ґрунтоутворення та відновлення родючості ґрунту, побудови системи заходів боротьби із бур'янами, проектування раціональних сівозмін, ресурсозберігаючого комплексу обробітку ґрунту, зональних систем землеробства, механізму функціонування системи ”ґрунт – рослина – виробнича діяльність людини”.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен

знати:

  • теоретичні основи та закони землеробства;
  • показники родючості ґрунту, шляхи відтворення родючості та заходи по їх регулюванню;
  • бур’яни та заходи боротьби із ними;
  • наукові основи сівозмін, принципи їх побудови та освоєння;
  • наукові основи, заходи, способи та  системи обробітку грунту;
  • види ерозії ґрунту та заходи то її запобіганню;
  • зміст систем землеробства та їх особливості у різних грунтово – кліматичних зонах.

вміти: .

  • використовувати знання законів землеробства у виробництві;
  • визначати видовий склад бур’янів, планувати та впроваджувати систему заходів боротьби із ними;
  • розробляти структуру посівних площ, складати схеми сівозмін та планувати їх освоєння;
  • планувати та впроваджувати заходи та системи ресурсозберігаючого та грунто-захистного обробітку ґрунту, сівби та догляду за посівами с/г культур;

здійснювати агротехнічні заходи захисту ґрунтів від ерозії;