Мета навчальної дисципліни:

• формування  мовленнєвої компетентності студентів у науковій і діловій сферах;
• вироблення навичок сприйняття й відтворення фахових текстів, засвоєння лексики і термінології свого фаху, вибір комунікативно виправданих мовних засобів, послуговування різними типами словників;
• вироблення навичок оптимальної мовної поведінки у професійній сфері;
• формування  комунікативної  компетентності студентів.

Завдання навчальної дисципліни:

• сформувати чітке і правильне розуміння ролі державної мови у професійній діяльності;
• забезпечити досконале володіння нормами сучасної української літературної мови і дотримання вимог культури усного й писемного мовлення;
• виробити навички самоконтролю за дотриманням мовних норм у спілкуванні;
• розвивати творче мислення студентів;
• сформувати навички оперування фаховою термінологією, редагування, коригування і перекладу наукових текстів.

        У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен

         Знати:

• типологію норм української літературної мови;
• основні ознаки культури професійного мовлення;
• основні характеристики офіційно-ділового стилю;
• основні поняття про документ;
• характеристики та мовні особливості документів різних видів;
• основні характеристики наукового стилю;
• поняття про терміни та терміносистеми;
• основні характеристики видів наукових праць; вимоги до їх оформлення;
• види усного й писемного ділового спілкування;
• основні поняття  риторики та культури ділового спілкування.

          Вміти:

• ґрунтовно засвоїти норми сучасної української літературної мови й практично оволодіти ними; правильно використовувати різні мовні засоби відповідно до комунікативних намірів у науковій і діловій сферах; 
• сприймати, відтворювати, редагувати тексти офіційно-ділового стилю;
• послуговуватися лексикографічними джерелами (словниками) та іншою допоміжною довідковою літературою, необхідною для самостійного вдосконалення мовної культури;
• скорочувати та створювати наукові тексти професійного спрямування, складати план, конспект, реферат тощо, робити необхідні нотатки,виписки відповідно до поставленої мети;
• складати різні типи документів, правильно добираючи мовні засоби, що репрезентують їх специфіку.

Мета дисципліни - опанування здобувачами вищої освіти такого рівня знань, навичок і вмінь, який забезпечуватиме користування правовою, довідковою та нормативною документацією, дозволить на професійному рівні складати завдання на проектування підприємств, розробляти пропозиції щодо удосконалення та реконструкції підприємств з виробництва і переробки продукції тваринництва.

Завдання дисципліни - полягають у вивченні питань коректного застосування довідковою та нормативної документації щодо норм технологічного проектування, розробці науково-обгрунтованих норм на завдання для проектування сільськогосподарських підприємств із виробництва і переробки продукції тваринництва різних галузей тваринництва.

У результаті вивчення навчальної дисципліни здобувач повинен

знати: методи розрахунку скотомісць, свиномісць та місць для інших видів тварин;

-                     номенклатуру та розміри підприємств молочної промисловості і підприємств із переробки м'яса і м'ясних продуктів;

-                     технічні умови водопостачання, каналізації, очищення приміщень та вентиляції підприємств з виробництва та переробки тваринницької продукції;

уміти: визначати раціональну структуру місць в умовах підприємств з виробництва і переробки продукції тваринництва різних галузей тваринництва;

-                     розраховувати потреби в будівлях та спорудах зберігання кормів, підстилки та гною;

-                     використовувати нормативну документацію під час проектування підприємств з виробництва та переробки тваринницької продукції;

-                     визначати придатність ділянок в якості  будівничих майданчиків; оцінювати розроблену проектну документацію і робити висновки щодо її відповідності нормативним документам.

Вивчення курсу дисципліни «Технологія відтворення тварин» надає фахівцям можливості щодо активного розвитку та функціонування сучасних тваринницьких комплексів, який можливий за умови систематичного та ритмічного відновлення поголів’я тварин, та за плідної праці кваліфікованих працівників з технології виробництва та переробки продукції тваринництва. У сучасних крупних господарствах роботу по відтворенню тварин організовують і проводять зооінженери і лікарі ветеринарної медицини. Ці фахівці повинні добре знати особливості прояву функції розмноження у тварин і володіти методами її регуляції. Вони зобов'язані мати чітке уявлення про основні чинники, які порушують прояв процесів розмноження, і уміти вибрати шляхи і способи усунення або ослаблення їх впливу.

Сучасне штучне осіменіння являє собою комплекс складних науково обґрунтованих технологічних прийомів; але дає позитивний результат лише за умови глибокого знання фізіології відтворення тварин та ретельного дотримання технології штучного осіменіння.

Викладач: 

Кушнеренко Владислав Григорович; 

Метою викладання навчальної дисципліни  “Основи конярства” є: надати здобувачам необхідні відомості про народногосподарське значення галузі конярства, особливості технології відтворення, вирощування, використання та розведення  коней різного напрямку, методи і організацію племінної роботи в конярстві.

 Завдання дисципліни: полягають у наданні знань із особливостей сучасного розвитку галузі, особливостей біології, утримання, годівлі, відтворення поголів’я, поведінки, використання коней; створення та удосконалення порід коней різного призначення

 Як результат вивчення навчальної дисципліни здобувач повинен

знати :

- стан, напрямки та перспективи розвитку конярства на сучасному етапі;

- біологічні особливості коней, які необхідно враховувати при веденні галузі;

- основні аспекти  відтворення в конярстві;

- послідовність прийомів вирощування та тренінгу молодняку;

- технологічні вимоги щодо використання коней для господарських цілей;

- особливості племінної роботи та випробування племінних коней різних напрямків.

 вміти :

-          використовувати безпечні прийоми підчас оцінки екстер’єру коней та поводження з ними;

-          ідентифікувати статі екстер’єру коня, визначати основні вади та недоліки екстер’єру;

-          визначати основні індекси коней, їх господарський тип;

-          ідентифікувати коней за основними мастями та відмітинами;

-          проводити основні операції по догляду за кіньми, оцінювати правильність їх виконання;

-          проводити заходи по відтворення коней;

-          оцінювати розвиток молодняку та молочність кобил;

-          визначати оптимальну кількість робочих коней та оцінювати ефективність їх використання;

-          здійснювати бонітування коней порід, районованих в Україні.

Мета навчальної дисципліни:

• формування  мовленнєвої компетентності здобувачів у науковій і діловій сферах;
• вироблення навичок сприйняття й відтворення фахових текстів, засвоєння лексики і термінології свого фаху, вибір комунікативно виправданих мовних засобів, послуговування різними типами словників;
• вироблення навичок оптимальної мовної поведінки у професійній сфері;
• формування  комунікативної  компетентності здобувачів.

Завдання навчальної дисципліни:

• сформувати чітке і правильне розуміння ролі державної мови у професійній діяльності;
• забезпечити досконале володіння нормами сучасної української літературної мови і дотримання вимог культури усного й писемного мовлення;
• виробити навички самоконтролю за дотриманням мовних норм у спілкуванні;
• розвивати творче мислення здобувачів;
• сформувати навички оперування фаховою термінологією, редагування, коригування і перекладу наукових текстів.

        У результаті вивчення навчальної дисципліни здобувачі опановують знання про:

• типологію норм української літературної мови;
• основні ознаки культури професійного мовлення;
• основні характеристики офіційно-ділового стилю;
• основні поняття про документ;
• характеристики та мовні особливості документів різних видів;
• основні характеристики наукового стилю;
• поняття про терміни та терміносистеми;
• основні характеристики видів наукових праць; вимоги до їх оформлення;
• види усного й писемного ділового спілкування;
• основні поняття  риторики та культури ділового спілкування.

          Вміти:

• ґрунтовно засвоїти норми сучасної української літературної мови й практично оволодіти ними; правильно використовувати різні мовні засоби відповідно до комунікативних намірів у науковій і діловій сферах; 
• сприймати, відтворювати, редагувати тексти офіційно-ділового стилю;
• послуговуватися лексикографічними джерелами (словниками) та іншою допоміжною довідковою літературою, необхідною для самостійного вдосконалення мовної культури;
• скорочувати та створювати наукові тексти професійного спрямування, складати план, конспект, реферат тощо, робити необхідні нотатки,виписки відповідно до поставленої мети;
• складати різні типи документів, правильно добираючи мовні засоби, що репрезентують їх специфіку.

• Викладач: Олена Ведмеденко

Курс дисципліни "Неорганічна, аналітична та органічна хімія" призначений для здобувачів початкового (коткого циклу) рівня вищої освіти, що навчаються за освітньо-професійною програмою "Технологія виробництва і переробки продукції тваринництва" .

Основна компонента

Лектор: кандидат с. - г. наук, доцент Біла Т.А.

Лабораторні заняття: кандидат с. - г. наук, доцент Вогнівенко Л.П.

Категорія: Спеціальність: 204 Технологія виробництва і переробки продукції тваринництва. 

Рівень вищої освіти – початковий (короткий цикл)  

Освітня програма – Технологія виробництва і переробки продукції тваринництва

Спеціальність – 204 Технологія виробництва і переробки продукції тваринництва

Галузь знань – 20 Аграрні науки та продовольство

Форма підсумкового контролю - залік

Викладач: канд. с.-г. наук Ушакова Світлана Валеріївна

Рівень вищої освіти – початковий (короткого циклу)  

Освітньо-професійна програма – Технологія виробництва і переробки продукції тваринництва

Спеціальність – 204 Технологія виробництва і переробки продукції тваринництва

Галузь знань – 20 Аграрні науки та продовольство

Форма підсумкового контролю - екзамен

Викладач: канд. с.-г. наук Ушакова Світлана Валеріївна

Електронний курс обов'язкової дисципліни "Основи фахової діяльності" розрахований для здобувачів вищої освіти початкового (короткого циклу) рівня першого року навчання освітньо-професійної програми "Технологія виробництва і переробки продукції тваринництва" зі спеціальності 204 "Технологія виробництва і переробки продукції тваринництва".

Кінцевий результат курсу - залік.

Викладач - к.с.-г.н., доцент Олена Володимирівна Ведмеденко

Курс навчальної дисципліни «Основи вівчарства» призначений для здобувачів вищої освіти, що навчаються за освітньо-професійною програмою «Технологія виробництва і переробки продукції тваринництва» спеціальності 204 «Технологія виробництва і переробки продукції тваринництва» початкового (короткого циклу).
Об'єм курсу  годин  кредитів. Вид контролю: залік

Лектор: кандидат с.-г., наук, доцент Корбич Н.М.
Практичні заняття: асистент Кривий В.В. 

Метою навчальної дисципліни є надання здобувачам знань з теорії та практики фінансових відносин, що виникають між суб'єктами ринкової економіки, а також механізмів й організаційних структур, які забезпечують функціонування фінансової системи країни.

Основними завданнями вивчення дисципліни "Фінанси" є вивчення суті та характерних ознак фінансів та кредиту, їх ролі і місця в економічній системі, засад фінансово-кредитної політики держави і механізму її реалізації, сфер і ланок фінансової системи.

Мета викладання дисципліни полягає у формуванні у здобувачів системи базових знань щодо сутності та функцій грошей і кредиту, тенденцій їх розвитку, сутності грошових і кредитно-банківських систем, їх ролі в ринковій економіці і організації грошового обігу.

Завдання вивчення дисципліни передбачає:

- з’ясування сутності, функцій та ролі грошей і кредиту;

- визначення механізму функціонування грошової системи в ринковій економіці;

- встановлення закономірностей функціонування валютного ринку і валютної системи, грошового ринку; 

- засвоєння ролі, специфіки та практики грошово-кредитної політики центрального банку, напрямів діяльності банків та небанківських фінансових інститутів щодо грошово-кредитного обслуговування суб’єктів господарювання та населення в Україні.

Мета викладання дисципліни сформувати навички у здобувачів проводити наукові дослідження, дати теоретичні знання та практичні рекомендації щодо здійснення науково-дослідної діяльності, пошуку необхідної інформації та робота з науковими першоджерелами.

Завдання вивчення дисципліни навчити здобувачів орієнтуватись у специфіці наукової діяльності; вміти користуватись науковим джерелами інформації; проводити наукові дослідження, правильно писати наукові праці (тези, статті тощо); складати тексти виступів, доповідей тощо.

1. Мета та завдання навчальної дисципліни

 Мета . Навчання студентів основам сучасних методів розрахунку та конструювання різних видів будівельних конструкцій (балок, ферм, колон, спеціальних конструкцій).

-         Завдання . Виконувати необхідні розрахунки конструкцій та розробляти їх робочі креслення

 У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен

чітко уявляти собі роботу будівельних конструкцій під навантаженням

знаходити у кожному окремому випадку найбільш оптимальне конструктивне рішення, яке б відповідало сучасному рівню розвитку науки та техніки

виконувати необхідні розрахунки конструкцій та розробляти їх робочі креслення

вміти використовувати технічну та нормативну літературу при вирішенні задач розрахунку та проектування конструкцій

володіти міжнародною системою одиниць (СИ) при виконанні розрахунків.

Дисципліна “Металеві конструкції” є важливою складовою професійної підготовки інженера-будівельника.

Метою курсу є навчання студентів основам сучасних методів розрахунку та конструювання різних видів металевих конструкцій (балок, ферм, колон, спеціальних конструкцій). Після вивчення курсу студент повинен:

-        чітко уявляти собі роботу металевих конструкцій під навантаженням

-        знаходити у кожному окремому випадку найбільш оптимальне конструктивне рішення, яке б відповідало сучасному рівню розвитку науки та техніки

-        виконувати необхідні розрахунки конструкцій та розробляти їх робочі креслення

-        вміти використовувати технічну та нормативну літературу при вирішенні задач розрахунку та проектування конструкцій

-        володіти міжнародною системою одиниць (СИ) при виконанні розрахунків.

Навчальна дисципліна «Основи та фундаменти» вивчається здобувачами вищої освіти за освітньою  програмою    ОКР   «Бакалавр»   спеціальності  192  «Будівництво та цивільна  інженерія».                                           

         В курсі наведені відомості про фізичні та механічні властивості ґрунтів, основні закони механіки ґрунтів і їх застосування до розрахунку напружено - деформованого стану основ. Розглядаються питання проектування і влаштування фундаментів знову зведених будинків і споруд, фундаменти будівель, що реконструюються, методи посилення або заміни фундаментів існуючих будівель.

Курс “Основи та фундаменти” для інженера-будівельника є профілюючим. Його опанування дозволить майбутньому інженеру-будівельнику правильно оцінити інженерно-геологічні умови будівельного майданчика, проектувати основи і фундаменти і виконувати роботи по їх влаштуванню.

Мета.  Ознайомити  здобувача вищої освіти  з  загальними  положеннями  основ,  фундаментів, фізико-механічними властивостями та класифікацією ґрунтів, основними  поняттями  інженерної  геології,  геодинамічних  процесів  та  їх  впливу  на споруди,  головними законами  механіки  ґрунтів,  розподілом  навантажень  і  деформацій  на  основи  споруд  і будівель.

Завдання. Навчити  давати  правильну  інженерно-геологічну  оцінку  умов проектування фундаментів, основ, розраховувати глибину закладення фундаменту, влаштування фундаментів в особливо складних умовах, а також при різних формах завантаження.

У результаті вивчення навчальної дисципліни здобувач вищої освіти повинен  знати:

1)      класифікацію ґрунтів, фундаментів;

2)      головні закони динаміки та механіки ґрунтів;

3)      прогресивні методи пристрою різних видів фундаментів;

4)      порядок визначення розмірів основ фундаменту.

вміти: 

1)     правильно дати оцінку основам місцевості; 

2)     зробити правильний підбір типу фундаменту;

3)     виконати розбивку фундаменту;

4)     розраховувати глибину закладання фундаменту.

Мета викладання навчальної дисципліни "Соціально-економічний розвиток сільських територій" є формування у майбутніх фахівців знань та умінь щодо оцінювання економічного, соціального та екологічного стану розвитку сільських територій, аналітичного обґрунтування розв’язання стратегічних соціально-економічних проблем сільських територій.

Основними завданнями вивчення дисципліни "Соціально-економічний розвиток сільських територій" є набуття студентами теоретичних і практичних знань з питань аналізу практичних ситуацій, що виникають у сфері соціально-економічного розвитку сільських територій, формування майбутнього спеціаліста, здатного оцінити економічну, соціальну, демографічну, екологічну ситуацію в будь-якому регіоні (області, районі, селі) в умовах формування соціально орієнтованої ринкової економіки; визначити пріоритетні напрями та обґрунтувати ефективні механізми й інструменти вирішення проблем подолання депресивного стану сільських районів, диверсифікації їх економічної бази та створення соціальних і екологічно безпечних умов приватного й трудового життя для сільського населення.

У ринковій економіці всі фактори виробництва: земля, праця і капітал – повинні функціонувати як товар. В іншому разі, коли той чи інший ресурс, у даному випадку земля, виключається з повноцінного товарного обігу, це призводить до звуження дії законів товарного виробництва й унеможливлює досягнення повного ефекту від створення нових форм господарювання на селі ринкового типу.

У нашій країні на законодавчому рівні в основному вирішена проблема створення ринку засобів виробництва, робочої сили, цінних паперів, фінансових ресурсів, інформації, технологій тощо. З прийняттям чинного земельного кодексу закладено правове підґрунтя і для створення ринку землі. Його становлення – це складний процес, зумовлений насамперед політичним чинником.

Головною метою вивчення навчальної дисципліни є формування системи економічних, організаційних і правових відносин з приводу нерухомого майна, яке засновано на чинних законодавчих і нормативних актах, регулюючих управління різними об'єктами нерухомості і здійснення з ними цивільно-правових операцій з метою отримання бажаного комерційного або соціального результату.

Основним завданням дисципліни «Організація ринку землі» є вивчення теорії і практики функціонування ринку нерухомості як найважливішої сфери підприємницької діяльності. Об'єкти останньої, з одного боку, служать певною гарантією стабільності бізнесу, збереження й примноження вартості капіталу, а з іншого, мають особливий престиж у суспільній свідомості. Саме Організація ринку землі забезпечує, перехід земельних ділянок і всього, що міцно з ним пов'язано, в руки ефективних власників і тим самим грає вирішальну роль в формуванні і зміцненні середнього соціального класу українського суспільства.

Контроль за використанням та охороною земель полягає в забезпеченні додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями і громадянами земельного законодавства України.

Метою вивчення навчальної дисципліни «Державний контроль за використанням земель» є теоретична підготовка студентів до практичної діяльності, спрямованої на здійснення державного контролю за використанням та охороною земель.

Основні завдання вивчення дисципліни «Державний контроль за використанням земель» такі:

• ознайомлення з сучасною системою контролю у сфері земельних відносин;
• оволодіння сучасною нормативно-правовою базою державного контролю за використанням та охороною земель;
• опанування сучасними методами та процедурами державного контролю у сфері земельних відносин;
• формування у студентів схильності до активного використання сучасних методів та процедур державного контролю за використанням та охороною земель.

Мета навчального курсу – сприяти формуванню у студентів містобудівного світогляду.

Містобудівна система являє собою сукупність просторово організованих і взаємозалежних матеріальних об'єктів: споруджень, інженерних пристроїв, технічно освоєних територій, що формують середовище громадської життєдіяльності. Для проектування міста важливо знати взаємозв'язок його матеріально-просторової організації та процесів функціонування: виробництва, споживання, комунікацій.

Завдання вивчення дисципліни це засвоєння основ проектування житлових районів міста, виробничої зони міста, вулично-магістральної мережі міста, ландшафтно-рекреаційної зони, інфраструктури міста.

Метою вивчення дисципліни є:

1) Засвоєння основ проектування житлових районів міста, виробничої зони міста, вулично-магістральної мережі міста, ландшафтно-рекреаційної зони, інфраструктури міста.

2) Формування у студентів знань з дисципліни «Планування використання земель населених пунктів» та використання цих знань для раціонального проектування будинків, споруд та їх комплексів.

Мета  дисципліни «Автоматизація ДЗК» полягає у засвоєнні і набутті слухачами необхідних теоретичних знань та практичних навичок у сфері автоматизації державного земельного кадастру та формування знань про розвиток автоматизованих систем України та світу, внесок українських і закордонних вчених.

Завдання вивчення дисципліни є формування у фахівця теоретичних знань і практичних навичок забезпечення автоматизації земельно-кадастрових робіт для планування розвитку територій, інвентаризації земельних ресурсів, прогнозування  стану земельного фонду, контролю за використанням та охороною ґрунтів.

Метою вивчення дисципліни «Комп’ютерні технології в землеустрої»  студентами, майбутніми інженерами-землевпорядниками, теоретичних та практичних аспектів комп’ютеризації землевпорядних робіт. Студенти повинні знати: сучасні апаратні та програмні засоби, що використовуються при комп’ютеризації землевпорядних, земельно-кадастрових та управлінських робіт, вміти працювати з локальними та глобальними комп’ютерними мережами, а також володіти базовими відомостями в галузі технічного захисту інформації.

Завдання - дати студентам знання щодо принципів та способів інформатизації землевпорядних робіт, підготувати їх до подальшого творчого осмислення і вирішення конкретних практичних і методичних задач землеустрою, земельного кадастру та управління земельними ресурсами із застосуванням комп’ютерних технологій.

Предметом вивчення навчальної дисципліни «Вступ до спеціальності» є система вищої землевпорядної освіти в Україні та розуміння геодезії, землеустрою та кадастру як видів діяльності.

Метою викладання навчальної дисципліни «Вступ до спеціальності» є отримання розуміння студентами значення вибраної професії та оцінювання можливості працевлаштування у ринкових умовах на ринку праці в Україні й світі.

Основним завданням вивчення дисципліни «Вступ до спеціальності» є навчити майбутніх фахівців орієнтуватися у системі вищої освіти в Україні; бути конкурентоспроможним на ринку праці у галузі землеустрою; розуміння геодезії, землеустрою та кадастру як видів діяльності; отримання початкових знань, навичок і вмінь щодо обраного фаху.

Дисципліна «Моніторинг і охорона земель» призначена для підготовки дипломованого бакалавра за спеціальністю 193 «Геодезія та землеустрій».

Мета дисципліни - Ознайомити студентів з принципами та структурою моніторингу земель, методами і заходами з охорони земельного фонду.

Завдання курсу – навчальної дисципліни є:

• ознайомлення         студентів    з        науковими та      практичними принципами ведення моніторингу земель;
• надання  базових знань щодо системного підходу при створенні та функціонуванні систем моніторингу;
• ознайомлення з сучасними методами вимірювання, обміну інформацією, оцінки та прогнозування стану земель;
• навчити студентів    проектувати        та      експлуатувати моніторингові системи спеціального призначення.

«Організація схем землеустрою» є однією дисциплін професійного спрямування підготовки бакалаврів напряму 193 «Геодезія та землеустрій».

Програма дисципліни «Організація схем землеустрою» передбачає отримання основ теоретичних знань, які включають структуру та зміст територіального землеустрою, роль, значення та місце землеустрою та територіального планування адміністративно-територіальних утворень різних категорій земель,  правову та технічну сторони планування використання земель, особливості встановлення меж та впорядкування системи землеволодіння та землекористування адміністративно-територіальних утворень різних рівнів.

Метою дисципліни «Організація схем землеустрою» є забезпечення студентів знаннями, уміннями та навиками необхідними для аналізу закономірностей функціонування землі і землеустрою в системі суспільного виробництва оцінки видів, форми, принципів і змісту організації території і виробництва, розробки заходів організації регіонального використання і охорони земель, регулювання земельних відносин, ведення обліку земель, земельних ділянок, угідь та прав що до них.

Завдання курсу полягає у формуванні знань про історію становлення землеустрою і внесок визначених вітчизняних і зарубіжних вчених у розвиток землевпорядної науки та практики:

• розкрити соціальну економічну, організаційно – господарську та правову суть землеустрою і його соціально – економічний зміст;
• вивчити об’єктивні соціальні та економічні закони природи, встановлені форми і закономірності їх прояву щодо організації території та оцінки впливу на землеустрій;
• розкрити суть землеустрою в зарубіжних країнах;
• визначити роль і особливості землеустрою в період здійснення земельної реформи, реформування земельних відносин на землях різних категорій та призначення;
• вивчити основи землеустрою та земельного кадастру, склад і види землевпорядних робіт, зміст, принципи та методи землевпорядного проектування;
• знати методи соціальної, економічної та екологічної оцінки ефективності землевпорядних рішень;
• розкрити систему землеустрою та земельного кадастру в Україні.

Вивчення основ землеустрою та земельного кадастру повинно передувати засвоєнню студентами історії земельних відносин і землеустрою, деяких розмірів геодезії, ґрунтознавства, землеробства, картографії, меліорації.

Знання основ землеустрою необхідно студентам для подальшого успішного засвоєння курсів землевпорядного проектування, земельного кадастру, земельного права, управління земельними ресурсами, економіки землекористування та землевпорядкування, менеджменту і маркетингу у землевпорядкуванні та інших.

Метою вивчення дисципліни «Кадастр та інженерна інфраструктура населених пунктів»  є освоєння теоретичних і практичних навиків з питань формування відомостей про правовий, господарський та якісний стан земель населеного пункту, які є основою формування земельно-кадастрових даних про земельні ресурси.

Завданням вивчення дисципліни полягає у першочерговому отриманні відомостей про правовий, природний та господарський стан земель і внесення цих відомостей у відповідні земель-кадастрові документи. Збираються, аналізуються, систематизуються матеріали і документи про загальну площу землеволодінь, землекористувань на території НП, склад угідь і їх якісну характеристику.

Мета дисципліни «Геоінформаційний аналіз і прогнозування» полягає у засвоєнні і набутті слухачами необхідних теоретичних знань та практичних навичок у сфері використання геоінформаційних систем для одержання інформації.

Завданням вивченням дисципліни є формування у фахівця теоретичних знань і практичних навичок використання ГІС у виробництві для одержання інформації, необхідної для прийняття рішень щодо стану агроландшафтів, з метою ландшафтно-екологічного зонування території, створення цифрових картограм показників родючості ґрунтів, моніторингу якості ґрунтів тощо.

Метою дисципліни є формування навичок проведення науково-дослідницьких робіт з використанням сучасних інформаційних технологій.

Завдання курсу – є засвоєння теоретичних знань про наукові дослідження, логіку дослідницької діяльності, обробки результатів досліджень з використанням комп’ютерних технологій, побудова відповідних інформаційних моделей, знання методів та засобів проведення дослідів, використання літературних джерел та глобальної мережі Інтернет, а також одержання практичних навичок використання засобів сучасних інформаційно-комунікаційних технологій передбачають уміння працювати з системними та прикладними програмними засобами загального призначення: операційними системами, редакторами текстів, графічними редакторами, електронними таблицями, інформаційно-пошуковими системами, а також здійснювати пошук потрібної інформації в мережі Інтернет; розв’язувати задачі за допомогою інформаційних технологій.

Мета дисципліни - вивчення теорії і практики пла­нування та прогнозування використання земель, теоретичних основ розроблення та затвердження генеральних планів населених пунктів, схем планування територій та іншої землевпоряд­ної документації у регулюванні використання територій, прийнятті та реалізації рішень про додержання умов містобудівної документації.

Предметом курсу є система економічних і правових відносин з приводу планування та прогнозування використання земель, яка базується на діючих законодавчих і нормативних актах, що регулюють діяльність уповноважених органів державної влади та місцевого самоврядування у створенні та втіленні перспективних програм (схем) використання та охорони земельних ресурсів з урахуванням екологічних, економічних, історичних, географічних, демографічних та інших особливостей конкретних територій, а також в прийнятті та реалізації на їх основі відповідних рішень.

Об’єктом вивчення дисципліни є процеси планування та прогнозування використання земель в контексті розробки та затвердження програм використання земель (державних, регіональних), планування територій, природно-сільськогосподарське районування, зонування земель.

Програма дисципліни «Теоретичні основи землеустрою» передбачає отримання основ теоретичних знань, які включають структуру та зміст територіального землеустрою, роль, значення та місце землеустрою та територіального планування адміністративно-територіальних утворень різних категорій земель,  правову та технічну сторони планування використання земель, особливості встановлення меж та впорядкування системи землеволодіння та землекористування адміністративно-територіальних утворень різних рівнів.

Мета дисципліни - вивчення теорії і практики особливостей та механізмів управління муніципальними землями у сучасному економічному просторі.

Предметом курсу є система економічних, організаційних, екологічних  і правових відносин з приводу управління муніципальними землями, яка базується на діючих законодавчих і нормативних актах, що регулюють планування та організацію процесу управління муніципальними землями в межах територіальних громад та міст.

Об’єктом вивчення дисципліни є процеси організації й раціоналізації форм та способів управління муніципальними землями в контексті узгодження екологічних, економічних та соціальних інтересів адміністративно-територіальних громад та міст. 

Мета дисципліни - забезпечення інтелектуального і соціального розвитку особистості шляхом навчання основам теоретико-правових положень у галузі охорони та захисту промислової власності, авторського права та суміжних прав.

Предметом вивчення дисципліни виступає сукупність правових відносин з приводу створення, охорони та захисту об’єктів інтелектуальної власності в сучасних умовах соціально-економічного розвитку країни.

Об’єктом вивчення дисципліни є процеси охорони та захисту прав в галузі інтелектуальної власності.

Завданням вивчення дисципліни «Інтелектуальна власність у землеустрої» виступає розкриття таких аспектів інтелектуальної власності як: право інтелектуальної власності, система інтелектуальної власності, охорона прав на об’єкти інтелектуальної власності, захист прав інтелектуальної власності, економіка інтелектуальної власності.

Проблема управління землями ОТГ є однією з чинників розширення виробництва та зміцнення фундаменту економіки держави, є найголовнішою у вирішенні соціально-економічного розвитку. Земля є основою матеріального добробуту суспільства, базисним розміщенням людей, виробничих сил, джерелом природних ресурсів.

Раціональне використання і охорона земельних ресурсів пов'язані з національним відродженням нашої країни, яке визначається оптимальним поєднанням використання і охорони земельних ресурсів, балансом між вирішенням соціально-економічних проблем і збереженням землі. Це зобов’язує державу до сталого розвитку землекористування на найвищому сучасному рівні, із застосуванням досягнень світової науки і новітніх технологій в галузі землекористування.

Мета дисципліни - вивчення теорії і практики особливостей та механізмів управління землями ОТГ у сучасному економічному просторі.

Предметом курсу є система економічних, організаційних, екологічних  і правових відносин з приводу управління землями ОТГ, яка базується на діючих законодавчих і нормативних актах, що регулюють планування та організацію процесу управління землями в межах територіальних громад.

Об’єктом вивчення дисципліни є процеси організації й раціоналізації форм та способів управління землями ОТГ в контексті узгодження екологічних, економічних та соціальних інтересів адміністративно-територіальних громад. 

Мета викладання навчальної дисципліни «Метрологія і стандартизація»: забезпечення здобувачів вищої освіти теоретичними знаннями про метрологію – науку про вимірювання, методи і засоби забезпечення їх єдності та способи досягання необхідної точності, стандартизацію, що встановлює в державному масштабі відповідні вищому світовому рівню єдині норми і вимоги до продукції та сертифікацію, що є підтвердженням відповідності якості приладів, технологій та послуг певним стандартам.

Завдання вивчення дисципліни «Метрологія і стандартизація» є набуття здобувачами вищої освіти теоретичних та практичних, знань з метрології, стандартизації і сертифікації, як з науки загалом; міжнародної системи одиниць; оцінювання точності і похибок вимірювань; складання і використання формулярів і журналів технічного стану і експлуатації засобів забезпечення гідротехнічного; будівництва, складання документації з нормоконтролю проектної документації, застосовування системи допусків і посадок в професійній сфері.

Як результат вивчення навчальної дисципліни здобувачі вищої освіти повинні

знати:

• мету та основні завдання метрології;
• основні положення і принципи стандартизації;
• види і категорії стандартів;
• нормативно-технічні документи;
• методики і засоби вимірювань, їх класифікацію;
• методи визначення похибок вимірювання, обробки вимірювань;
• структуру і основні положення Системи сертифікації продукції УкрСЕПРО;
• порядок сертифікації робіт, технологій, сертифікації та повірки приладів;

вміти:

• застосовувати державні стандарти в галузі гідротехнічного будівництва, водної інженерії та водних технологій;
• формулювати та розв'язувати метрологічні задачі;
• оцінювати достовірність, правильність і точність вимірювань;
• визначати похибки вимірювань, класифікувати їх, аналізувати причини виникнення похибок;
• виконувати математичну обробку результатів вимірювань;
• використовувати результати вимірювань у практичній діяльності.

Програмні компетентності та результати навчання:

Загальні:

1. ЗК1. Здатність реалізувати свої права і обов’язки як члена суспільства, усвідомлювати цінності громадянського (вільного демократичного) суспільства та необхідність його сталого розвитку, верховенства права, прав і свобод людини й громадянина України.

2. ЗК2. Здатність зберігати та примножувати моральні, культурні, наукові цінності і досягнення суспільства на основі розуміння історії та закономірностей розвитку предметної області, її місця у загальній системі знань про природу і суспільство та у розвитку суспільства, техніки і технологій, використовувати різні види та форми рухової активності для активного відпочинку та ведення здорового способу життя.

3. ЗК4. Знання та розуміння предметної області і професійної діяльності.

4. ЗК7. Здатність вчитися і оволодівати сучасними знаннями.

5. ЗК8. Навички здійснення безпечної діяльності.

6. ЗК9. Здатність оцінювати та забезпечувати якість виконуваних робіт.

Спеціальні (фахові):

1. ФК1. Здатність застосовувати фізико-математичний апарат, теоретичні, розрахункові та експериментальні методи і моделі досліджень у сфері професійної діяльності.

2. ФК9. Здатність здійснювати інженерні вишукування, розрахунки та проектування об’єктів професійної діяльності.

3. ФК11. Здатність оцінювати існуючу сировинну та виробничу базу будівельної індустрії та здійснювати розрахунки їх потреби.

4. ФК19. Здатність розраховувати техніко-економічні показники запроектованих і функціонуючих об’єктів професійної діяльності.

Програмні результати навчання:

1. РН5. Знати технологічні процеси виготовлення та області застосування будівельних матеріалів, виробів та конструкцій.

2. РН7. Виконувати інженерні розрахунки ґрунтових основ та конструкцій об’єктів професійної діяльності.

3. РН10. Використовувати сучасні інформаційні технології при проектуванні, будівництві та експлуатації об’єктів професійної діяльності.

4. РН13. Здійснювати технічну експлуатацію, обстеження, нагляд та догляд за станом об’єктів професійної діяльності.

5. РН18. Застосовувати технічні регламенти та правові норми при експлуатації гідротехнічних об’єктів.

6. РН19. Визначати показники природних та техногенних умов території, об’єкту, робочої зони, а також будівельних матеріалів та якості готової продукції із застосуванням спеціалізованих інструментів, приладів та обладнання відповідно до стандартів і вимог метрологічної служби України.

3.Програма навчальної дисципліни

Змістова частина 1. Метрологія в гідротехнічному будівництві

Тема 1. Метрологічне забезпечення якості продукції.

Тема 2 Технічні виміри: основи, методи і засоби вимірів.

Тема 3. Засоби вимірювальної техніки та похибки.

Тема 4. Системи одиниць фізичних величин.

Тема 5. Модульна координація розмірів. Система допусків і посадок в гідротехнічному будівництві.

Змістова частина 2. Стандартизація в гідротехнічному будівництві

Тема 6. Науково-теоретичні основи стандартизації.

Тема 7. Методичні засади стандартизації.

Тема 8. Програма робіт зі стандартизації.

Тема 9 Загальні відомості про вітчизняний та світовий досвід управління якістю продукції.

Тема 10. Основні поняття та відомості про сертифікацію.

Тема 11. Сертифікація продукції в системі УкрСЕПРО.

ЗМІСТОВНА ЧАСТИНА І.

СИСТЕМИ АВТОМАТИЗОВАНОГО ПРОЄКТУВАННЯ ТА ЇХ ВИДИ: ТЕОРЕТИЧНИЙ АСПЕКТ

 Тема 1. Загальні відомості і застосування AutoCAD у проектуванні об’єктів водної інженерії

Місце та роль автоматизованого проєктування серед інформаційних технологій. Складові процесу проєктування. Основні відомості про САПР. Переваги застосування інженерних САПР та їх роль у галузі матеріального виробництва. Класифікація САПР.

 Тема 2. Принципи побудови геометричних фігур в системі AutoCAD

Процес проєктування. Системи проєктування. Системи автоматизації підготовки виробництва, керування виробництвом, технічної підготовки виробництва. Структура й різновиду САПР. Основні принципи моделювання.

 Тема 3.  Принципи роботи зі складними об’єктами AutoCAD

Основи роботи в графічному інтерфейсі системи AutoCAD. Побудова графічних примітивів.

 Тема 4. Використання блоків та взаємодія з об’єктами різних форматів

Створення нового шару і типів ліній. Методи вибору та виділення об’єктів. Нанесення штрихування на креслення. Робота з текстом. Нанесення розмірів та їх редагування.

 Тема 5. Компонування листів і друк креслень

Друк поточного документа.  Управління об'єктами в області перегляду перед друком. Друк графічних документів. Формування завдання на друк.

ЗМІСТОВНА ЧАСТИНА ІІ

ОСНОВИ ПРОЄКТУВАННЯ ГІДРОТЕХНІЧНИХ СПОРУД

 Тема 6. Гідромеліоративна система як один з основних об’єктів водної інженерії

Особливості і умови роботи ГТС. Порядок розробки проєктної документації для гідротехнічних об’єктів. Особливості впливу гідротехнічних об’єктів на довкілля. Застосування типових проектів споруд. Стадії проектування

  Тема 7. Проектування гідромеліоративних системи у різних природно - кліматичних зонах України

Особливості об’єктів водної інженерії. Управління проектами: сутність, поняття та загальна характеристика. Сутність проєктної діяльності. Класифікація проектів. Основи проєктування гідротехнічних споруд

 Тема 8. Побудова поздовжніх профілів та поперечних перерізів лінійно - протяжних споруд

Побудова поздовжніх профілів та поперечних перерізів колекторно-дренажної мережі, напірних трубопроводів. Побудова поздовжніх профілів та поперечних перерізів земляних споруд (канали, дамби, дороги)

 Тема 9. Проєктування гідротехнічних споруд та арматури на гідромеліоративних системах

Проєктування на плані та виконання ув’язки у вертикальній площині з провідною мережею гідротехнічних споруд та арматури, що забезпечують надійну роботу гідромеліоративних систем. Формування системи взаємовідносин між замовником і проектувальником на передінвестиційній фазі і фазі розробки проекту. Визначення вартості проєктних робіт.

Мета викладання навчальної дисципліни "Гідротехнічні споруди" - надати майбутньому фахівцю базових знань для вирішення питань вибору типу, визначення розмірів, компоновки і експлуатації гідротехнічних споруд та гідротехнічних вузлів водогосподарських об’єктів на річках та каналах з урахуванням комплексного використання водних ресурсів, умов виконання робіт, техніко-економічних факторів будівництва і експлуатації, впливу гідротехнічних споруд (ГТС) на навколишнє середовище, ефективної роботи гідромеліоративних систем.

Завдання є в набутті здобувачами вищої освіти знань з питань проектування, будівництва та експлуатації ГТС на малих річках і каналах, формування у них вміння реалізовувати набуті знання та навички в практичній роботі в процесі проектування, будівництва та експлуатації різних видів та типів ГТС, які можуть входити до складу інженерних споруд водогосподарських об’єктів.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен

знати:

–   основні принципи оцінювання природних, господарських, будівельно-експлуатаційних та технічних умов для вибору раціональних типів і параметрів споруд;

– сучасні методи, проектування і техніко-економічного обґрунтування вибору конструкцій гідротехнічних споруд;

–   основи експлуатації гідротехнічних споруд, їх ремонту і реконструкції.

вміти:

–   визначати навантаження на конструкції гідротехнічних споруд;

–   вибирати методи та виконувати гідравлічні, фільтраційні та статичні розрахунки ГТС;

–   обґрунтовувати вибір типу ГТС та їх параметри з урахуванням природних умов, умов експлуатації та задач інженерних конструкцій;

–          надавати оцінку стійкості і міцності елементів гідротехнічних споруд на малих ріках, водоймах і каналах.

Загальні компетентності: Здатність реалізувати свої права і обов’язки як члена суспільства, усвідомлювати цінності громадянського (вільного демократичного) суспільства та необхідність його сталого розвитку, верховенства права, прав і свобод людини й громадянина України. Здатність зберігати та примножувати моральні, культурні, наукові цінності і досягнення суспільства на основі розуміння історії та закономірностей розвитку предметної області, її місця у загальній системі знань про природу і суспільство та у розвитку суспільства, техніки і технологій, використовувати різні види та форми рухової активності для активного відпочинку та ведення здорового способу життя. Здатність до абстрактного мислення, аналізу та синтезу. Знання та розуміння предметної області і професійної діяльності. Здатність вчитися і оволодівати сучасними знаннями. Здатність оцінювати та забезпечувати якість виконуваних робіт. Прагнення до збереження навколишнього середовища.

Спеціальні (фахові) компетентності: Здатність застосовувати фізико-математичний апарат, теоретичні, розрахункові та експериментальні методи і моделі досліджень у сфері професійної діяльності. Здатність застосовувати у професійній діяльності досягнення науки, інноваційні та комп’ютерні технології, сучасні машини, обладнання, матеріали і конструкції. Здатність виконувати інженерні розрахунки параметрів водних потоків та конструктивних елементів об’єктів професійної діяльності. Здатність ефективно використовувати сучасні будівельні матеріали, вироби і конструкції у водній інженерії при проектуванні, зведенні та реконструкції об’єктів професійної діяльності. Здатність розроблювати ландшафтно-планувальні та конструктивні рішення об’єктів. Здатність розробляти інженерні та організаційні заходи щодо забезпечення доброго стану масивів поверхневих і ґрунтових вод на основі сучасних систем моніторингу. Здатність впроваджувати інноваційні технології, сучасні машини та обладнання при будівництві, експлуатації та реконструкції об’єктів професійної діяльності. Здатність до організації та контролю раціонального використання водних ресурсів. Здатність розраховувати техніко-економічні показники запроектованих і функціонуючих об’єктів професійної діяльності. 

Програмні результати навчання: Формулювати задачі з вирішення проблемних ситуацій у професійній та/або академічній діяльності. Визначати шляхи розв’язання інженерно-технічних задач у професійній діяльності, аргументовано інтерпретувати їх результати. Виконувати експериментальні дослідження руху водних потоків, оцінювати і аргументувати значимість їх результатів при проектуванні об’єктів професійної діяльності. Описувати будову об’єктів професійної діяльності, пояснювати їх призначення, принципи та режими роботи. Визначати і враховувати кліматичні, інженерно-геологічні, гідрогеологічні, гідрологічні та екологічні особливості територій при проектуванні, будівництві та експлуатації об’єктів професійної діяльності. Розв'язувати якісні та кількісні задачі з видобування, підготовки та розподілу води, очищення та відведення стічних вод. Знаходити оптимальні інженерні рішення при виборі водних технологій, конструкцій об’єктів, енергоощадних заходів у сфері професійної діяльності. Використовувати сучасні інформаційні технології при проектуванні, будівництві та експлуатації об’єктів професійної діяльності. Здійснювати технічну експлуатацію, обстеження, нагляд та догляд за станом об’єктів професійної діяльності. Здійснювати гідрологічні, гідравлічні та гідротехнічні розрахунки з використанням сучасних програмних комплексів та спеціалізованих баз даних.

Мета курсу "Насоси і насосні станції" - дати майбутньому фахівцю знання в області гідравлічних машин-насосів і водопідйомників, а також гідротехнічних споруджень для машинного зрошення й осушення, сільськогосподарського водопостачання, водовідливу при гідромеліоративних роботах, гідромеханізації.

Основними завданнями, що мають бути вирішені при викладанні дисципліні, є теоретична та практична підготовка здобувачів вищої освіти з загальних питань добору, експлуатації насосів та розрахунку насосних станцій різних конструкцій для потреб водопостачання, водовідведення і гідромеліорації.

Загальні компетентності: Знання та розуміння предметної області і професійної діяльності. Здатність вчитися і оволодівати сучасними знаннями. Навички здійснення безпечної діяльності. 

Спеціальні (фахові) компетентності: Здатність застосовувати фізико-математичний апарат, теоретичні, розрахункові та експериментальні методи і моделі досліджень у сфері професійної діяльності. Здатність застосовувати у професійній діяльності досягнення науки, інноваційні та комп’ютерні технології, сучасні машини, обладнання, матеріали і конструкції. Здатність оцінювати потреби споживачів у водних ресурсах та антропогенного навантаження на водні об’єкти. Здатність виконувати інженерні розрахунки параметрів водних потоків та конструктивних елементів об’єктів професійної діяльності. Здатність здійснювати інженерні вишукування, розрахунки та проектування об’єктів професійної діяльності. Здатність впроваджувати інноваційні технології, сучасні машини та обладнання при будівництві, експлуатації та реконструкції об’єктів професійної діяльності. Здатність впроваджувати енерго- та ресурсоефективні водні технології у сфері професійної діяльності. Здатність здійснювати технічну експлуатацію, нагляд та догляд за станом об’єктів професійної діяльності, обстеження їх технічного стану, їх технічне обслуговування та ремонт. Здатність визначати вплив природокористування на довкілля, обґрунтувати заходи з природооблаштування території (меліоративні заходи, зокрема гідротехнічні, культуртехнічні, хімічні, агротехнічні, агролісотехнічні меліорації тощо). Здатність розраховувати техніко-економічні показники запроектованих і функціонуючих об’єктів професійної діяльності.

Програмні результати навчання: Виконувати експериментальні дослідження руху водних потоків, оцінювати і аргументувати значимість їх результатів при проектуванні об’єктів професійної діяльності. Описувати будову об’єктів професійної діяльності, пояснювати їх призначення, принципи та режими роботи. Розв'язувати якісні та кількісні задачі з видобування, підготовки та розподілу води, очищення та відведення стічних вод. Знаходити оптимальні інженерні рішення при виборі водних технологій, конструкцій об’єктів, енергоощадних заходів у сфері професійної діяльності. Виконувати техніко-економічне обґрунтування конструктивних рішень, інженерних заходів, технологічних процесів. Здійснювати технічну експлуатацію, обстеження, нагляд та догляд за станом об’єктів професійної діяльності. Здійснювати гідрологічні, гідравлічні та гідротехнічні розрахунки з використанням сучасних програмних комплексів та спеціалізованих баз даних. Застосовувати технічні регламенти та правові норми при експлуатації гідротехнічних об’єктів.

Метою дисципліни є формування уявлення у здобувачів про основні та інноваційні способи зрошення сільськогосподарських культуру, передумови щодо ефективного, екологічно-безпечного землекористування при зрошенні, забезпечення ефективності роботи зрошуваних систем. Компетентності здобувача, сформовані в результаті вивчення курсу:

знати: систему заходів по розширеному відтворенню родючості зрошуваних ґрунтів при застосуванні різних систем та способів зрошення; систему протиерозійних заходів у галузі зрошуваного землеробства; заходи екологічно безпечного застосування агрохімікатів; методику оцінювання екологічної безпеки системи сівозмін; оцінювання системи обробітку ґрунтів.

вміти: визначати ефективність різних систем та способів зрошення сільськогосподарських культур; скласти систему заходів розширеного відтворення родючості ґрунту; складати систему протиерозійних заходів; оцінювати еколого-токсикологічний стан конкретного агроландшафту; обґрунтовувати екологічно безпечне застосування агрохімікатів; складати систему сівозмін, орієнтовану на раціональне та екологічно безпечне використання зрошуваної землі; обґрунтовувати екологічно безпечну систему обробітку ґрунту за конкурентних умов. 

Створення та впровадження адаптивних систем екологічного землеробства з інтенсивними технологіями вирощування сільськогосподарських культур, переробки та зберігання продукції, розробка і застосування науково обґрунтованих біотехнологій вимагає більш диференційованого підходу до системи підготовки фахівців, спеціальності 201 "Агрономія".

Метою вивчення навчальної дисципліни “Основи наукових досліджень" є оволодіння студентами сучасними методиками досліджень проблем з агрономії, формування умінь із дослідження стану та якості ґрунтів, визначення ефективності систем землеробства, засобів меліорації та хімізації тощо.

В сучасних умовах збільшення наукової інформації й швидкого відновлення знань людства серйозного значення набуває підготовка висококваліфікованих науковців, що мають високу професійну й теоретичну підготовку, здатних до самостійної творчої роботи і тому завданням вивчення дисципліни «Основи наукових досліджень» є підготовка спеціалістів, які зможуть скласти вірну схему досліду, провести розбивку і закладку польового досліду, оволодіють методиками визначення показників росту і розвитку рослин, вміють розрахувати статистичні показники по результатам досліду, вірно їх охарактеризувати та інш.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен

знати: методики організації і проведення польових, вегетаційних, лізимитричних і лабораторних досліджень;

-  особливості розроблення моделей родючості ґрунтів та продуктивності с.-г. культур;

-  сучасні методики дослідження якості ґрунтів, рослин та засобів хімізації;

-      методи статистичного аналізу отриманих результатів досліджень;

вміти: планувати та організовувати проведення польових  та   інших

дослідів, творчо та адекватно аналізувати і проводити статистичну обробку отриманих результатів;створювати моделі родючості ґрунтів, умов вирощування та формування врожаю с.-г. культур;

-  відбирати і проводити аналізи проб ґрунту, рослин, засобів хімізації і меліорації.

Теоретичні й практичні заняття повинні сприяти опануванню сучасних методів планування досліджень у землеробстві, методик їх виконання з використанням електронних методів зчитування інформації, створення баз даних, статистичного аналізу та наукової інтерпретації їх результатів.

Підсумковою формою контрольних заходів є іспит

Мета дисципліни  формування системи теоретичних знань з основ наукових досліджень в агрономії.

Програма з навчальної дисципліни «Методика наукових досліджень» визначає загальний обсяг знань і умінь, які необхідні для агрономів спеціальності 201 «Агрономія» при розробці та виконанні кваліфікаційних робіт а також в процесі професійної трудової діяльності.

Завдання вивчення дисципліни

Завданням дисципліни є вивчення методів розміщення варіантів в досліді, складання повних і неповних схем дослідів, визначення переліку обов’язкових спостережень і обліків у агрономічних дослідах, набуття вмінь використання статистичних методів для аналізу отриманих результатів польових дослідів, практичне виконання закладки польового досліду.

Предметом дисципліни є: методика складання схем і проведення польових дослідів в агрономії.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен

знати:

• методи розміщення варіантів у досліді;
• особливості закладки досліду при застосуванні різних способів поливу;
• спеціальності, за якими проводять дослідження;
• методи досліджень, які можуть бути застосовані при проведенні досліджень;

вміти:

• складати програму науково-дослідної роботи;
• провести розбивку дослідного поля та закладку досліду;
• аналізувати отримані результати в польовому досліді;
• вірно визначати предмет і об’єкт дослідження;

користуватись програмним забезпеченням ПК для розрахунку статистичних показників за результатами кореляційного та регресійного аналізу.

Курс дисципліни «Тваринництво і бджільництво» призначений для здобувачів вищої освіти, що навчаються за освітньо-професійною програмою «Агрономія», спеціальності 201 «Агрономія».
Вибіркова компонента
Об'єм курсу    годин    кредитів. Вид контролю: 

Лектор: кандидат с.-г., наук, доцент Корбич Н.М.
Лабораторно-практичні заняття:

Дисципліна «Загальна ентомологія» є обов’язковим компонентом освітньої програми підготовки здобувачів ступеня вищої освіти бакалавр зі спеціальності 202 «Захист і карантин рослин» на агрономічному факультеті, вивчення якої відбувається в четвертому семестрі другого року навчання.

Дисципліна «Загальна ентомологія» як наука вивчає особливості комах - будову тіла, діяльність органів, спосіб життя, різноманітність форм і взаємовідносини з середовищем. Вона включає морфологію (поділяється на зовнішню морфологію, або ейдономію, та внутрішню, або анатомію), фізіологію, біологію (у вузькому змісті слова), систематику і класифікацію, екологію шкідників для успішного застосування  заходів ефективної боротьби  із шкідливими комахами та збереження корисної єнтомофауни.

 МЕТОЮ ВИКЛАДАННЯ КУРСУ  є надання здобувачам системи теоретичних знань та найпростіших практичних навичок про організацію та будову комах, основні їх біологічні риси, шляхи розвитку та взаємодії з іншими компонентами природних екосистем, створення на базі сучасних даних системи комах з урахуванням їх генетичних відносин і філогенії; така система необхідна для пізнання закономірностей загального еволюційного процесу тваринного світу.

Викладач: МИНКІНА ГАННА ОЛЕКСАНДРІВНА, кандидат с.-г. наук, доцент кафедри ботаніки та захисту рослин

Навчальна дисципліна «Загальна фітопатологія» є обов’язковим компонентом освітньої програми підготовки здобувачів вищої освіти першого (бакалаврського) рівня зі спеціальності 202 «Захист і карантин рослин» на агрономічному факультеті, вивчення якої відбувається у четвертому семестрі другого року навчання. Дисципліна знайомить здобувачів вищої освіти з причинами виникнення хвороб рослин,  особливостями їх розвитку, збудниками та методами захисту. Вивчення дисципліни дозволить майбутнім фахівцям розуміти принципи взаємодії між рослиною, хвороботворним агентом і умовами зовнішнього середовища та вплив взаємодії цих чинників на швидкість і глибину патологічного процесу, знати основні типи прояву хвороб рослин та класифікацію і  біологію фітопатогенних організмів.

МЕТА ВИКЛАДАННЯ КУРСУ: формування  у здобувачів вищої освіти теоретичних знань та практичних умінь щодо визначення етіології хвороб рослин, розуміння способів поширення і діагностики хвороб, та методів і засобів захисту рослин від фітопатогенних організмів.

ВИКЛАДАЧ: ДУДЧЕНКО ВОЛОДИМИР ВІКТОРОВИЧ – член-кореспондент НААН, доктор е.н., доцент кафедри ботаніки та захисту рослин.

Навчальна дисципліна «Загальна мікологія» є вибірковим компонентом освітньої програми підготовки здобувачів вищої освіти першого (бакалаврського) рівня зі спеціальності 202 «Захист і карантин рослин» на агрономічному факультеті, вивчення якої відбувається в третьому семестрі другого року навчання. Дисципліна знайомить здобувачів вищої освіти з сучасною класифікацією, морфолого-біологічними властивостями грибів їх поширенням, роллю та значенням у житті і господарській діяльності людини. Вивчення дисципліни дозволить майбутнім фахівцям розуміти різноманіття еколого-трофічних груп грибів та їх функціональну роль у природі та життєдіяльності людини.

МЕТА ВИКЛАДАННЯ КУРСУ: формування  у здобувачів вищої освіти теоретичних знань та практичних умінь щодо визначення ролі грибних організмів у природному середовищі, їх значенні у сільськогосподарському виробництві, взаємодії у системі природа-гриби-рослина-людина та можливостей практичного використання грибних організмів у сучасних умовах.

ВИКЛАДАЧІ: ДУДЧЕНКО ВОЛОДИМИР ВІКТОРОВИЧ – член-кореспондент НААН, доктор е.н., професор кафедри ботаніки та захисту рослин.

СТЕЦЕНКО ІРИНА ІГОРІВНА - асистент кафедри ботаніки та захисту рослин

Навчальна дисципліна «Захист їстівних грибів від шкідників і хвороб» є вибірковим компонентом освітньої програми підготовки здобувачів вищої освіти першого (бакалаврського) рівня зі спеціальності 202 «Захист і карантин рослин» на агрономічному факультеті, вивчення якої відбувається в сьомому семестрі четвертого року навчання.

Дисципліна знайомить здобувачів вищої освіти зі шкідниками і хворобами їстівних грибів та сучасними системами захисту в грибівництві. Вивчення даної дисципліни є необхідною умовою для науково-обґрунтованого планування та проведення майбутніми фахівцями захисних заходів на різних етапах технології вирощування їстівних грибів.

МЕТОЮ ВИКЛАДАННЯ ДИСЦИПЛІНИ є формування у здобувачів вищої освіти теоретичних знань та практичних навичок виробництва в штучних і природних умовах їстівних грибів та захисту їх від шкідників і хвороб, ознайомлення здобувачів вищої освіти з основними принципами організації промислового грибівництва та захисних заходів.

ВИКЛАДАЧ: МАКУХА ОЛЬГА ВОЛОДИМИРІВНА - кандидат с.-г. наук, доцент кафедри ботаніки та захисту рослин

Навчальна дисципліна «Карантинні шкідливі організми» є обов’язковим компонентом освітньої програми підготовки здобувачів вищої освіти першого (бакалаврського) рівня зі спеціальності 202 «Захист і карантин рослин» на агрономічному факультеті, вивчення якої відбувається в п’ятому семестрі третього року навчання.

Дисципліна знайомить здобувачів вищої освіти із характеристикою карантинних шкідливих організмів, відсутніх та обмежено поширених на території України, а також регульованих некарантинних видів, фітосанітарними заходами з карантину рослин. Вивчення даної дисципліни є необхідною умовою для розуміння майбутніми фахівцями особливостей шкодочинності, можливих шляхів поширення карантинних об’єктів, кваліфікованої розробки і застосування фітосанітарних заходів проти регульованих шкідливих організмів.

МЕТОЮ ВИКЛАДАННЯ КУРСУ є ознайомлення здобувачів вищої освіти із систематичним положенням, особливостями морфології, біології, шкодочинності карантинних видів кліщів, комах, хвороб рослин, нематод, бур’янів, відсутніх, обмежено поширених та регульованих некарантинних видів на території України, формування теоретичних знань і практичних навичок розробки та застосування фітосанітарних заходів захисту об’єктів регулювання (підкарантинного матеріалу та територій) від регульованих шкідливих організмів.

Дисципліна «Родентологія» є вибірковим компонентом освітньої програми підготовки здобувачів ступеня вищої освіти бакалавр зі спеціальності 202 «Захист і карантин рослин» на агрономічному факультеті, вивчення якої можливе у сьомому семестрі навчання.

Дисципліна розглядає біорізноманіття гризунів у різних ландшафтно-географічних зонах; знайомить  з таксономічними категоріями, які містять найважливіших шкідників сільського господарства їх біологією, екологією, поведінкою та станом популяції за різних умов існування. Крім того, дисципліна «Родентологія» розробляє науково обґрунтовані методи обліку і прогнозування динаміки чисельності гризунів, на базі яких можливе розумне планування винищувальних заходів із урахуванням економічного порогу шкідливості. Вивчення даної дисципліни є необхідною умовою для планування та проведення майбутніми фахівцями із захисту та карантину рослин заходів регулювання чисельності гризунів за допомогою різних методів.

ВИКЛАДАЧ: УРСАЛ ВЯЧЕСЛАВ ВАЛЕНТИНОВИЧ - кандидат с.-г. наук, доцент кафедри ботаніки та захисту рослин

Дисципліна «Захист лікарських рослин від  шкідників і хвороб» є вибірковим компонентом освітньої програми підготовки здобувачів ступеня вищої освіти бакалавр зі спеціальності 202 «Захист і карантин рослин» на агрономічному факультеті, вивчення якої відбувається у восьмому семестрі четвертого року навчання.

Дисципліна «Захист лікарських рослин від  шкідників і хвороб» як наука вивчає  головних шкідників та хвороби лікарських рослин та захист цих культур від пошкоджень шкідниками і хворобами, яке має велике значення, так як без глибокого вивчення цих питань не можливо кваліфіковано без нанесення шкоди довкіллю захистити  і виростити лікарські рослии з мінімальним використанням пестицидів.    

Найбільш прогресивним і раціональним напрямком у стратегії захисту  лікарських рослин є розробка і впровадження інтегрованих систем, у яких передбачається біологізація захисту і переведення її на екологічну й економічну основу. 

МЕТОЮ ВИКЛАДАННЯ КУРСУ Є формування у здобувачів вищої освіти теоретичних знань та практичних навичок щодо встановлення видового складу збудників захворювань,  вивчення причин і закономірностей, що спричинюють ураження рослин фітопатогенами та шкідливими комахами,  проведення обстеження лікарських культур на заселеність шкідниками та збудниками хвороб, вивчення ситуацій, при яких планується застосування різних методів і заходів захисту лікарських культур від пошкоджень шкідниками та хворобами.

ВИКЛАДАЧ: МИНКІНА ГАННА ОЛЕКСАНДРІВНА кандидат с.-г. наук, доцент кафедри ботаніки та захисту рослин.

Дисципліна «Захист декоративних насаджень від  шкідників і хвороб» є вибірковим компонентом освітньої програми підготовки здобувачів ступеня вищої освіти бакалавр зі спеціальності 202 «Захист і карантин рослин» на агрономічному факультеті, вивчення якої відбувається у восьмому семестрі четвертого року навчання.

Дисципліна «Захист декоративних насаджень від  шкідників і хвороб» як наука вивчає  головних шкідників та хвороби декоративних рослин та захист цих культур від пошкоджень шкідниками і хворобами, яке має велике значення, так як без глибокого вивчення цих питань не можливо кваліфіковано без нанесення шкоди довкіллю захистити  і виростити декоративні рослини з мінімальним використанням пестицидів.    

Найбільш прогресивним і раціональним напрямком у стратегії захисту  декоративних насаджень є розробка і впровадження інтегрованих систем, у яких передбачається біологізація захисту і переведення її на екологічну й економічну основу. 

МЕТОЮ ВИКЛАДАННЯ КУРСУ є формування у здобувачів вищої освіти теоретичних знань та практичних навичок щодо   визначення  хвороб та шкідливих комах, проведення обстеження цих культур на заселеність шкідниками та збудниками хвороб, вивчення ситуацій, при яких планується застосування різних методів і заходів захисту декоративних насаджень від пошкоджень шкідниками, хворобами та накопиченню корисної фауни з подальшим її використанням, забезпечує засвоєння методів сигналізації, нагляду за появою шкідників та збудників хвороб, а також проведення ентомопатологічних обстежень.

ВИКЛАДАЧ: МИНКІНА ГАННА ОЛЕКСАНДРІВНА, кандидат с.-г. наук, доцент кафедри ботаніки та захисту рослин.

Навчальна дисципліна «Основи карантину рослин» є обов’язковим компонентом освітньої програми підготовки здобувачів вищої освіти першого (бакалаврського) рівня зі спеціальності 202 «Захист і карантин рослин» на агрономічному факультеті, вивчення якої відбувається в третьому семестрі другого року навчання.

Дисципліна знайомить здобувачів вищої освіти із базовими поняттями, чинним законодавством, державним управлінням, фітосанітарними заходами з карантину рослин, міжнародним співробітництвом. Вивчення даної дисципліни є необхідною умовою для розуміння майбутніми фахівцями особливостей функціонування системи карантину рослин на регіональному, державному та міжнародному рівнях, кваліфікованої розробки і застосування фітосанітарних заходів проти регульованих шкідливих організмів.

МЕТОЮ ВИКЛАДАННЯ КУРСУ є ознайомлення здобувачів вищої освіти із законодавством, державним управлінням у сфері карантину рослин, формування теоретичних знань і практичних навичок розробки та застосування фітосанітарних заходів, моніторингу і боротьби з регульованими шкідливими організмами.

ВИКЛАДАЧ: МАКУХА ОЛЬГА ВОЛОДИМИРІВНА - кандидат с.-г. наук, доцент кафедри ботаніки та захисту рослин

Навчальна дисципліна «Основи наукових досліджень у захисті рослин» є обов’язковим компонентом освітньої програми підготовки здобувачів вищої освіти першого (бакалаврського) рівня зі спеціальності 202 «Захист і карантин рослин» на агрономічному факультеті, вивчення якої відбувається в шостому семестрі третього року навчання. Дисципліна знайомить здобувачів вищої освіти з основами науково-дослідної роботи у захисті рослин. Вивчення дисципліни дозволить майбутнім фахівцям планувати та організовувати наукові дослідження, аналізувати отримані результати експерименту та логічно й обґрунтовано представляти їх.

МЕТОЮ ВИКЛАДАННЯ КУРСУ є  формування у здобувачів вищої освіти теоретичних знань і практичних умінь з науково-дослідної роботи у захисті рослин.

Викладач: МАРКОВСЬКА ОЛЕНА ЄВГЕНІЇВНА - доктор с.-г. наук, професор кафедри ботаніки та захисту рослин

Навчальна дисципліна «Фітосанітарний моніторинг та прогноз розвитку шкідливих організмів»  є обов’язковим компонентом освітньої програми підготовки здобувачів вищої освіти першого (бакалаврського) рівня зі спеціальності 202 «Захист і карантин рослин» на агрономічному факультеті, вивчення якої відбувається в сьомому та восьмому семестрі четвертого року навчання. Дисципліна знайомить здобувачів вищої освіти з теоретичними основами проведення моніторингу розвитку та поширення шкідливих організмів, принципами прогнозування динаміки розвитку популяцій шкодочинних об’єктів та методологією визначення їх шкідливості для планування та оцінки ефективності інтегрованих систем захисту сільськогосподарських культур. Вивчення дисципліни дозволить майбутнім фахівцям впроваджувати ефективні системи моніторингу та прогнозу розвитку шкідників, хвороб  та бур’янів у посівах польових культур та багаторічних насадженнях ягідних та плодових культур, та розробляти інтегровані системи захисту від шкідливих організмів.

МЕТА ВИКЛАДАННЯ КУРСУ: формування  у здобувачів вищої освіти теоретичних знань та практичних умінь щодо принципів здійснення фітосанітарного моніторингу розвитку шкідників, хвороб та бур’янів сільськогосподарських культур та функціонування системи прогнозування їх поширення і шкодочинності.

ВИКЛАДАЧ: ДУДЧЕНКО ВОЛОДИМИР ВІКТОРОВИЧ – член-кореспондент НААН, доктор е.н., доцент кафедри ботаніки та захисту рослин.

Навчальна дисципліна «Сільськогосподарська фітопатологія» є обов’язковим компонентом освітньої програми підготовки здобувачів вищої освіти першого (бакалаврського) рівня зі спеціальності 202 «Захист і карантин рослин» на агрономічному факультеті, вивчення якої відбувається в п’ятому та шостому семестрі третього року навчання. Дисципліна знайомить здобувачів вищої освіти з хворобами сільськогосподарських культур їх етіологією,  діагностичними ознаками, біологічними особливостями розвитку патогенів та системами інтегрованого захисту рослин.   Вивчення дисципліни дозволить майбутнім фахівцям визначати походження та збудників патологічних станів рослин, розробляти ефективні методи запобіганню розвитку фітопатогенів в посівах сільськогосподарських культур та плодово-ягідних насаджень, науково обґрунтовувати застосування імунологічних, агротехнічних, біологічних  та хімічних засобів контролю їх розвитку та поширення в сучасних агрофітоценозах.

МЕТА ВИКЛАДАННЯ КУРСУ: формування  у здобувачів вищої освіти теоретичних знань та практичних умінь щодо діагностики хвороб сільськогосподарських культур, принципів застосування і поєднання різних методів контролю розвитку фітопатогенів в інтегровані системи захисту рослин.

ВИКЛАДАЧ: ДУДЧЕНКО ВОЛОДИМИР ВІКТОРОВИЧ – член-кореспондент НААН, доктор е.н., доцент кафедри ботаніки та захисту рослин.

Дисципліна «ҐРУНТОЗНАВСТВО З ОСНОВАМИ ГЕОЛОГІЇ» на сучасному етапі відіграє особливо важливу роль як фундаментальна  природно-історична наука, що забезпечує потреби сільського, лісового, водного господарства та багатьох інших галузей.  Успішне рішення завдань щодо припинення деградації ґрунтів, покращення їх родючості, як наслідок підвищення врожайності сільськогосподарських культур, збільшення виробництва рослинницької продукції та кормів вимагає раціонального використання земель, що є можливим лише на базі глибоких знань особливостей ґрунтового покриву, закономірностей розвитку ґрунтів та їх родючості, обліку їх речовинного складу та властивостей. 

МЕТОЮ ВИКЛАДАННЯ КУРСУ є надання здобувачам вищої освіти необхідних знань щодо значення ґрунтів у природі та суспільстві, процесів ґрунтотворення, історичних етапів розвитку та класифікації ґрунтів, морфологічних та генетичних ознак ґрунтових профілів, агрономічних особливостей ґрунтів, можливих наслідків антропогенного впливу на ґрунт, шляхів регулювання та поліпшення ґрунтової родючості.

Викладач: СИДЯКІНА ОЛЕНА ВІКТОРІВНА – канд. с.-г. наук, доцент кафедри землеробства.

Отримати головні знання про механізми  стійкості тваринних організмів на різних рівнях організації. Вивчити весь спектр стійкості організмів до пошкоджуючих факторів природного та техногенного середовища, межі їх стійкості і можливості до адаптації. Отримати теоретичні і практичні знання по регуляції адаптаційних механізмів у різних організмів.

Анатомія – наука про закономірності будови організму, зумовлені властивостями живої матерії і історією його розвитку під впливом умов зовнішнього середовища і спадкових факто

Мета курсу: засвоення знань про основні закони класичної генетики та біометрії. Отримання практичних навичок використання законів генетики у технології тваринництва.
Обсяг навчальної дисципліни 6 кредитів (180годин), складається із 4 навчально-інформаційних модулів.

Метою курсу «Морфологія с.-г. тварин» є освоєння студентами знань про зовнішні форми тваринних організмів, топографію, зовнішню та внутрішню будову клітин, тканин, органів та систем органів.

Завданням є вивчення основ цитології, ембріології, гістології, анатомії та спеціальної гістології апарату руху та систем внутрішніх органів с.-г. тварин різних видів та птиці. Дисципліна знайомить з анатомією, морфологією та особливостями внутрішньої будови тварин та птиць різних видів та порід. Вивчає використання знань у технології виробництва продукції тваринництва. Навчає аналізувати та проводити аналогії й порівняння у морфології представників різних видів, обґрунтування зв’язку між особливостями будови та образом життя тварини, типом харчування, тощо.

У результаті вивчення дисципліни «Морфологія с.-г. тварин студенти повинні знати основи нутріології, гістології, особливості у будові кістяка та топографії внутрішніх органів тварин й птиці різних видів. Мати уявлення про зовнішню та внутрішню будову організму, у зв’язку із напрямком продуктивності та біологічними особливостями. Вміти визначати тип біологічний вид тварини за окремими кістками, визначати вік за зубами, досліджувати гістологічні препарати та визначати тип клітинної тканини та наявні патології.

Для вивчення дисципліни ««Морфологія с.-г. тварин» використовують знання з таких дисциплін, як «Зоологія», «Біологія». У навчальному процесі використовуються експонати анатомічного музею ім.. В.І.Амаліцького. Дисципліна ««Морфологія с.-г. тварин» є теоретичною основою для дисциплін «Фізіологія с.-г. тварин», «Біохімія с.-г. тварин», «Розведення сільськогосподарських тварин», «Технологія відтворення тварин», «Біотехнологія», «Селекція с.-г. тварин», «Технологія виробництва» окремих видів продукції тваринництва.

Електроний курс дисципліни "Технологія виробництва продукції бджільництва" рекомендовано для студентів ІІІ курсу біолого-технологічного факультету. Обєм курсу 3 кредити (90 годин). Кінцевий результат курсу - іспит.

Кафедра менеджменту та інформаційних технологій

для здобувачів вищої освіти, що навчаються за освітньою програмою третього (освітньо-науково) рівня, спеціальністю 204 «Технологія виробництва і переробки продукції тваринництва».

Автор: к.т.н., доцент  Лобода О.М.

Дисципліна ВК.06. «Селекційні методи підвищення продуктивності свиней» для здобувачів третього (освітньо-наукового) рівня вищої освіти, що навчаються за спеціальністю – 204 – «Технологія виробництва і переробки продукції тваринництва»

Вид контролю: залік.

Курс призначений для здобувачів вищої освіти третього (освітньо - наукового) рівня спеціальності 201 "Агрономія"

Викладач: доктор с.-г. наук, професор Аверчев О.В.

В агропромисловому комплексі України зосереджено близько третини загального обсягу основних виробничих фондів господарства України і виробляється понад 30 % валової продукції. Більш як половина цієї продукції надходить на переробку, за рахунок чого формується значна частка фонду народного споживання.

Головна мета дисципліни – закріпити теоретичні знання, набуті при вивченні професійно-орієнтованих і спеціальних дисциплін та поєднати зі знанням повного процесу виробництва с.-г. продукції, а потребує продовження – технології зберігання і переробки.

Основні завдання курсу:

-                вивчення основних причин втрати продукції під час зберігання та переробки;

-                 вивчення основних показників якості сільськогосподарських культу;

-                оволодіння сучасними методами визначення якості сільськогосподарської продукції;

-                оволодіння сучасними методами зберігання та переробки сільськогосподарської продукції;

-                засвоєння сучасних  технології переробки  сільськогосподарської продукції;

-                вивчення показників якості готової продукції;

-                вивчення досвіду впроваджуються безвідходні технології переробки.

-                Спеціалісти сільського господарства повинні вміти оцінити якість отриманої продукції, її відповідність вимогам заготівельних стандартів, визначати потрібні для оцінки якості певної продукції показники, знати технологію розрахунку режимів зберігання та способів переробки сільськогосподарської продукції.

Електроний курс дисципліни "Виробничі процеси в технологіях тваринництва" рекомендовано для здобувачів вищої освіти першого (бакалаврського) рівня четвертого року навчання біолого-технологічного факультету. Загальний об"єм курсу 3 кредити (90 годин). Кінцевий результет курсу - залік.

Метою дисципліни «Виробничі процеси в технологіях тваринництва» є формування у студентів знань та навичок з оволодіння закономірностями та методичними підходами організації створення і функціонування раціональних форм виробничих систем в сільськогосподарських підприємствах в умовах розвитку ринкових відносин. В сучасних умовах високої концентрації і значної невизначеності ринкового середовища технологія розглядається як наука про найбільш економічні способи та процеси виробництва сировини, матеріалів та готової продукції. Технологічний процес становить основу будь-якого виробничого процесу – сполучення предметів, знарядь праці та живої праці в просторі і часі, а раціональна організація виробничого процесу повинна відповідати вимогам і будуватися на таких принципах, як спеціалізація, диференціація, концентрація і інтеграція, пропорційність, безперервність, ритмічність та ін.

Завдання дисципліни: вивчення організаційних основ створення і функціонування сільськогосподарських підприємств та їх об’єднань, організація використання засобів виробництва, виробництва і використання кормів, організація внутрішньогосподарського планування, нормування і оплати праці, організації основних технологічних процесів у тваринництві. У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен

Знати:

- організаційно – економічні основи сільськогосподарських підприємств і об’єднань;

- методи і систему роздержавлення і приватизації підприємств, визначення розмірів паїв;

- принципи, методи та систему внутрішньогосподарського планування;

- систему тваринництва, особливості обґрунтування галузевої структури, відтворення та оборот

вміти:

- раціонально, ефективно і прибутково організовувати виробництво тваринницької продукції: молока, м’яса, яєць, вовни;

- розробляти раціональну організацію і структуру стада;

- розраховувати планову та звітну собівартість продукції;

- здійснювати розрахунки з визначення розцінок за одиницю продукції, кількісного складу внутрішньогосподарських формувань;

- розраховувати норми виробітку, навантаження поголів’я;

- визначати річну потребу в робочій силі, засобах виробництва;

- складати технологічні карти виробництва продукції тваринництва, галузеві розділи річних планів, річних завдань внутрішньогосподарських формувань.

Дисципліна «Технологія виробництва продукції птахівництва»

для здобувачів вищої освіти, що навчаються за освітньо-професійною програмою «Технологія виробництва і переробки продукції тваринництва» зі спеціальності 204 «Технологія виробництва і переробки продукції тваринництва». 

У сучасних умовах птахівництво має важливе народногосподарське значення. Воно дає ряд цінних продуктів, що використовуються у харчуванні людини, медичній практиці птахівництва. Галузь успішно розвивається в господарствах різних форм власності. Створення потужних промислових господарств є головним джерелом підвищення продуктивності галузі.

Мета і завдання дисципліни «Технологія виробництва продукції птахівництва» є підготовка висококваліфікованих спеціалістів у галузі птахівництва. Внаслідок вивчення спеціалізованої дисципліни «Технологія виробництва продукції птахівництва» майбутній фахівець з птахівництва буде мати уяву про стан галузі в Україні і за кордоном, володіти основними методами і навичками роботи в галузі птахівництва, технології виробництва яєць і м’яса птахів в умовах промислових птахівничих підприємств, а також у невеликих фермерських та індивідуальних господарствах.

Програма дисципліни реалізується через викладання теоретичного матеріалу, проведення лабораторних і практичних занять, навчальної і виробничої практики. Передбачено також проведення занять в умовах виробництва. За підсумками вивчення дисципліни в сьомому семестрі передбачено написання курсового проекту і складання екзамену.

В результаті вивчення дисципліни «Технологія виробництва продукції птахівництва» фахівець буде мати уяву про стан галузі в Україні й за кордоном, володіти основними методами і навичками в галузі птахівництва, технології виробництва яєць і м’яса птахів.

Тематичним планом дисципліни передбачено глибоке вивчення студентами біологічних особливостей с.-г. птахів, годівлі, утримання і розведення, технології інкубації яєць і виробництва і переробки птахівничої продукції.

Завданнями дисципліни «Технологія виробництва продукції птахівництва» є: глибоке вивчення біологічних особливостей птахів, освоєння технологій годівлі різних видів і статево-вікових груп птахів, вивчення особливостей відтворення стада, селекційно-племінної роботи в птахівництві; вивчення технологій виробництва продукції різних видів с.-г. птахів; освоєння студентами методики проектування ефективних технологій виробництва яєць і м’яса птахів; освоєння параметрів технологічних процесів виробництва продукції птахівництва.

Предметом дисципліни є народногосподарське значення галузі, походження та історія приручення різних видів птахів, селекційно-племінна робота в птахівництві та її структура, організаційні форми птахівничих господарств, технологічні схеми виробництва птахівничої продукції на підприємствах із замкненим і незамкненим циклом виробництва.

Внаслідок вивчення дисципліни «Технологія виробництва продукції птахівництва» студенти повинні:

знати: особливості екстер’єру і конституції с.-г. птахів різних видів, систему оцінки поживності кормів і нормування поживних речовин в раціонах птахів; особливості ембріогенезу; технологічні нормативи виробництва інкубаційних та харчових яєць; технологічні нормативи вирощування яєчного і м'ясного молодняку птахів різних видів; технологічні нормативи виробництва сухих, морожених і рідких яєчних продуктів; технологічні нормативи забою і переробки с.-г. птахів;

вміти: визначати типи конституції, напрям продуктивності, стать і вік різних видів с.-г. птахів; оцінювати екстер’єр різними методами; визначати вади і недоліки екстер’єру; визначати ступінь линьки несучок; визначати яєчну продуктивність птахів груповим, індивідуальним методами і розраховувати показники яєчної продуктивності; оцінювати птахів за відтворювальними якостями та визначати статеве співвідношення в стадах птахів різних видів за природного парування і штучного осіменіння; оцінювати інкубаційні якості яєць різних видів с.-г. птахів; створювати оптимальні умови зберігання яєць, проводити їх передінкубаційну обробку та інкубування за певними режимами й графіками, а також контролювати процес інкубації яєць; користуючись стандартами та відповідними обладнаннями уміти оцінювати якість добового молодняку, здійснювати сортування за статтю; організовувати вирощування ремонтного молодняку птахів яєчного і м’ясного напряму продуктивності; організовувати виробництво харчових яєць; організовувати вирощування на м’ясо молодняку птахів різних видів.

Вивчення дисципліни «Технологія виробництва продукції птахівництва» базується на знаннях, отриманих студентами в процесі опанування ними таких дисциплін, як: «Біохімія з основами фізичної і колоїдної хімії», «Морфологія сільськогосподарських тварин», «Фізіологія сільськогосподарських тварин», «Годівля сільськогосподарських тварин», «Розведення с.-г. тварин», «Мікробіологія», «Гігієна тварин», «Механізація виробничих процесів в тваринництві», «Основи ветеринарної медицини».

Програма вивчення навчальної дисципліни реалізується через проведення лекцій, лабораторно-практичних занять та самостійної роботи. За навчальним планом дисципліна становить 150 годин, із них 30 години лекційних, 12 години практичних та 32 години лабораторних  занять. Формою підсумкового контролю знань є курсовий проєкт та екзамен.

Курс навчальної дисципліни вибіркової компоненти «Утримання копитних в умовах мисливських господарствах» призначений для здобувачів вищої освіти, що навчаються за освітньо-професійною програмою «Технологія виробництва і переробки продукції тваринництва» спеціальності 204 «Технологія виробництва і переробки продукції тваринництва» першого (бакалаврського) рівня.
Об'єм курсу:  30 годин , 3 кредити. Вид контролю: залік

Лектор: кандидат с.-г., наук, доцент Соболь О.М.
Практичні заняття: асистент Кривий В.В. 

Електронний курс вибіркової дисципліни "Прогресивні технології у тваринництві" розрахований для здобувачів вищої освіти першого (бакалаврського) рівня третього року навчання освітньо-професійної програми "Технологія виробництва і переробки продукції тваринництва" зі спеціальності 204 "Технологія виробництва і переробки продукції тваринництва".

Кінцевий результат курсу - залік.

Викладач - к.с.-г.н., доцент Олена Володимирівна Ведмеденко

Мета дисципліни - формування в здобувача системи знань і навичок  з розробки пропозицій і складання завдання на проєктування підприємств із виробництва і переробки продукції тваринництва

Завдання дисципліни - розробка науково-обгрунтованих норм на завдання для проєктування сільськогосподарських підприємств із виробництва і переробки продукції тваринництва

У результаті вивчення навчальної дисципліни здобувач повинен

знати: методи розрахунку скотомісць, свиномісць та місць для інших видів тварин, номенклатуру та розміри підприємств молочної промисловості і підприємств із переробки м'яса і м'ясних продуктів, технічні умови водопостачання, каналізації, очищення приміщень та вентиляції підприємств з виробництва та переробки тваринницької продукції;

уміти: раціонально застосовувати нормативну документацію під час проєктування підприємств з виробництва та переробки тваринницької продукції; підготовлювати завдання для проектування, для відбору майданчиків під будівництво; встановлювати оптимальні типи та розміри тваринницьких підприємств і підприємств з переробки тваринницької продукції; оцінювати розроблену проектну документацію і робити висновки щодо її відповідності нормативним документам.

Метою навчальної дисципліни є послідовне викладення здобувачам екологічних спеціальностей основних законів та положень фізики, які допомагають вивчати загальні закономірності явищ природи, розгляд питань фізики щодо проблем взаємодії живих організмів з навколишнім середовищем, висвітлення можливих прикладних застосувань фізичних методів та приладів для вимірювання параметрів навколишнього середовища; набуття здобувачами компетентності системного бачення ролі і місця фізики у сучасному суспільстві, компетентності в методах і методиках наукового дослідження; компетентності у виконанні фізичного експерименту; компетентності в роботі з науковою літературою й інформаційними ресурсами.

Завдання курсу:

теоретичні

-   формування у здобувачів наукового світогляду

-   навчити майбутнього спеціаліста використовувати отримані знання при розв’язуванні питань екології;

-   закласти основу для подальшого вивчення інших розділів фізики, а також всіх дисциплін природничого профілю;

практичні

-   розкрити особливості науки фізики як фундаментальної науки;

-   сформувати знання основних фізичних понять і законів;

-   ознайомити з правилами та вимогами проведення фізичного експерименту;

-   озброїти знаннями та уміннями здійснювати математичну обробку експериментальних даних

В результаті вивчення дисципліни «Фізика» здобувачи повинні

знати:

-   мету і завдання дисципліни;

-   структуру даної науки;

-   експериментальну основу фізики;

-   історію найважливіших відкриттів у науці;

-   виникнення теорій, ідей і понять;

-   основні явища, закони фізики та основні методи їх вивчення;

-   універсальність законів збереження в фізиці;

-   роль практики в процесі пізнання;

-   практичні можливості сучасних інструментальних методів та технічних засобів, застосування сучасних інструментальних методів та принцип дії приладів для вимірювання параметрів навколишнього середовища.

вміти:

-   пояснювати явища, що спостерігаються у навколишньому середовищі;

-   здійснювати експеримент з фізики;

-   здійснювати математичну обробку експериментальних даних;

-   передбачати наслідки техногенної діяльності на основі розуміння перебігу фізичних процесів.

В результаті вивчення курсу «Фізика» здобувач має набути такі компетентності:

Загальні компетентності:

ЗК-1. Здатність реалізувати свої права і обов’язки як члена суспільства, усвідомлювати цінності громадянського (вільного демократичного) суспільства, та необхідність його сталого розвитку, верховенства права, прав і свобод людини і громадянина в України.

ЗК-2. Здатність зберігати та примножувати моральні, культурні, наукові цінності і досягнення суспільства на основі розуміння історії та закономірностей розвитку предметної області, її місця у загальній системі знань про природу і суспільство та у розвитку суспільства, техніки і технологій, використовувати різні види та форми рухової активності для активного відпочинку та ведення здорового способу життя.

ЗК-3. Здатність цінувати та поважати різноманітність і мультикультурність.

ЗК-4. Здатність спілкуватися державною мовою як усно, так і письмово.

ЗК-6. Здатність до абстрактного мислення, аналізу та синтезу.

ЗК-8. Здатність застосовувати знання у практичних ситуаціях.

ЗК-9. Здатність вчитися і оволодівати сучасними знаннями.

ЗК-10. Прагнення до збереження навколишнього середовища

ЗК-12. Здатність до пошуку, оброблення та аналізу інформації з різних джерел

Програмні результати навчання (ПРН):

ПРН-1. Аналізувати основні етапи та закономірності історичного розвитку для формування громадянської позиції, національної гідності та патріотизму.

ПРН-2. Прагнути до самоорганізації та самоосвіти.

Метою навчальної дисципліни є вивчення теоретичних основ і принципів побудови сучасних та перспективних обчислювальних машин, прикладних систем програмування (електроні табличні процесори, системи підготовки тестів, тощо), а також набуття вміння орієнтуватися в комп’ютерній мережі.

  знати: про основні характеристики та можливості сучасних систем програмування, володіти однією із сучасних мов програмування,  ознайомитися з вагомим пакетом прикладних програм MS Office, який дозволяє вирішити різноманітні завдання.

вміти: працювати в текстовому редакторі MS Word для Windows, табличному процесорі MS Excel, а також представляти інформацію за допомогою MS Power Point, MS Publisher програмою для  створення презентацій, буклетів, брошур тощо.... використовувати сучасні комп’ютерні інформаційні системи. 

Мета: є формування компетентності щодо значення і необхідності екологічних знань та стану довкілля для практичної діяльності у всіх сферах народного господарства, необхідності раціонального природокористування, набуття вмінь і навичок організації виробничих процесів з врахуванням екологічних принципів, використання даних екологічного моніторингу у професійній діяльності, розвиток екологічного мислення та раціонального використання природних ресурсів.

Завдання навчальної дисципліни: 

• надати майбутнім спеціалістам основи екологічних знань, прищепити їм екологічну культуру, сформувати дбайливе відношення до використання природних ресурсів;
•  висвітлити причини виникнення на нашій планеті глобальної екологічної кризи, що загрожує подальшому існуванню людства на Землі і показати можливі шляхи  виходу з цієї кризи;
• показати взаємозв’язок і взаємодію економіки та навколишнього

середовища, управління економікою і природокористуванням;

• ознайомити здобувачів з наявною екологічною ситуацією в Україні та шляхи вирішення проблем екологічного характеру.

Предмет вивчення : вплив антропогенної діяльності на навколишнє середовище і основні принципи його охорони.

Здобувач повинен знати:

• основні теоретичні положення сучасної екології;
• основні екологічні терміни, поняття, фактори, закони;
• особливості будови біосфери;
• закономірності  функціонування біосфери;
• умови стабільності біосфери, її біогеохімічні цикли;
• роль всезагальних взаємозв’язків природних процесів і явищ, методи моделювання та прогнозу екологічних процесів і умов у біосфері;
• причини та наслідки локальних, регіональних, глобальних екологічних криз;
• роль взаємозв’язків усіх природних процесів та явищ;
• причини і наслідки розвитку локальних, регіональних і

          глобальних криз; стан природних ресурсів та їх використання, основні

         форми й особливості антропогенного впливу на довкілля, методи досліджень і оцінки екологічного стану компонентів біосфери, основи раціонального природокористування і охорони компонентів біосфери,

• особливості екологічного стану природних і антропогенних об’єктів та регіонів України, причини виникнення кризових

      екологічних явищ в основних регіонах України, закони України про

       охорону довкілля, шляхи покращення екологічної ситуації

Здобувач повинен вміти:

• застосовувати базові фундаментальні екологічні знання при формуванні особистого відношення до об’єктів природи й суспільства, при ствердженні активної природоохоронної життєвої позиції і формуванні світоглядних орієнтирів на основі нових екологічних концепцій;
• виконувати невідкладні екологічні узагальнення (розрахунки), робити висновки щодо конкретних екологічних ситуацій; визначати приблизний ступінь екологічного ризику; ефективно користуватися екологічними довідниками, нормативними документами та іншою екологічною документацією; виконувати функції членів громадських експертних комісій з екологічних питань галузевого рівня та членів громадських організацій природоохоронного характеру;
• обґрунтовувати та впроваджувати засоби обмеження та запобігання надходження забруднюючих речовин в навколишнє середовище;
• вміти розробляти заходи по зведенню забруднення довкілля до норми;
• здійснювати оцінку впливу екологічних факторів на живі організми та їх угруповання;
• розрізняти загальну та прикладну екологію.

Мета курсу: забезпечення теоретичної підготовки та фундаментальної бази для фахівців садово-паркового господарства. Набуття для виробничої діяльності знань щодо лісового насінництва, організації лісонасінної бази, вирощуваннч садивного матеріалу, екології та взаємовідносин основних лісотвірних порід, а також методів, способів і агротехніки створення лісових культур.

Завдання курсу. В результаті вивчення курсу «Лісові культури» здобувачі опанувують такі компетентності:

Інтегральна компетентність:

Здатність розв'язувати складні спеціалізовані задачі та практичні проблеми професійної діяльності у галузі вирощування штучних лісових насаджень в екстимальних умовах Півдня.

Загальні компетентності^

ЗК-4. Здатність спілкуватися державною мовою як усно, так і письмово.

ЗК-6. Здатність до абстрактного мислення, аналізу та синтезу.

ЗК-7. Знання та розуміння предметної області та розуміння професійної діяльності.

ЗК-8. Здатність застосовувати знання у практичних ситуаціях.

ЗК-9. Здатність вчитися і оволодівати сучасними знаннями.

ЗК-10. Прагнення до збереження навколишнього середовища.

ЗК-12. Здатність до пошуку, оброблення та аналізу інформації з різних джерел.

Фахові компетентності:

ФК-2. Здатність розмножувати та вирощувати посадковий матеріал декоративних рослин у відкритому і закритому ґрунті, проектування, створення і експлуатації об’єктів садово-паркового господарства.

ФК-4. Здатність формувати й підтримувати в належному стані газонний покрив об’єктів садово-паркового господарства.

ФК-5. Здатність застосовувати інженерно-технічне обладнання на об’єктах садово-паркового господарства.

ФК-6. Здатність оцінювати, інтерпретувати та синтезувати теоретичну інформацію і практичні, виробничі й дослідні дані у галузі садово-паркового господарства.

ФК-7. Здатність проектувати, створювати та експлуатувати компоненти рослинних угруповань на об’єктах садово-паркового господарства.

ФК-10. Здатність проводити інвентаризацію зелених насаджень.

ФК-11. Здатність зберігати та охороняти біологічне різноманіття на об’єктах садово-паркового господарства, підвищувати їх екологічний потенціал.

ФК-12. Здатність розробляти концептуальні та інноваційні проектні рішення з планування комплексних зелених зон міста, об’єктів ландшафтної архітектури та дизайну зовнішнього середовища.

ФК-13. Здатність продемонструвати знання та розуміння основних біологічних і агротехнологічних концепцій, теорій і правил вирощування посадкового матеріалу декоративних рослин, проектування, створення та експлуатації компонентів рослинних угруповань та інженерно-технічного обладнання в об’єктах садово-паркового господарства.

ФК-14. Здатність застосовувати знання екологічних і морфо-біологічних особливостей та розуміння фізіологічних процесів вирощування декоративних рослин відкритого і закритого ґрунту для розв’язання виробничих технологічних задач.

ФК-15. Здатність обчислювати та обробляти дослідні дані, пов’язані із інформацією вирощування посадкового матеріалу декоративних рослин, проектування, створення та експлуатації компонентів рослинних угруповань та інженерно-технічного обладнання в об’єктах садово-паркового господарства.

ФК-16. Здатність розв’язувати коло проблем та задач під час вирощування декоративних рослин та формування садово-паркових рослинних угруповань.

Програмні результати навчання:

ПРН-2. Прагнути до самоорганізації та самоосвіти.

ПРН-3. Проводити літературний пошук українською та іноземними мовами і аналізувати отриману інформацію.

ПРН-4. Володіти професійними знаннями для вирішення завдань з організації та ведення садово-паркового господарства.

ПРН-5. Володіти на операційному рівні методами спостереження, опису, ідентифікації, класифікації, культивування декоративних рослин та рослинних садово-паркових угруповань, підтримання їх декоративності, стійкості і стабільності в умовах комплексної зеленої зони міста.

ПРН-6. Розуміти та застосовувати законодавчі акти, нормативно-довідкові матеріали, організаційно-управлінську документацію з організації та ведення садово-паркового господарства, знання з економіки та права для забезпечення ефективної виробничої діяльності.

ПРН-7. Володіти навичками працювати самостійно та як лідер, отримувати результат за обмеженого часу з наголосом на професійну сумлінність під час вирощування декоративних рослин у відкритому і закритому ґрунті, проектування, створення та експлуатації об’єктів садово-паркового господарства.

ПРН-9. Проектувати та організовувати заходи із вирощування садивного матеріалу декоративних деревних рослин відкритого і закритого ґрунту та формувати об’єкти садово-паркового господарства відповідно до сучасних наукових методик і вимог замовника.

ПРН-10. Проектувати та організовувати заходи з вирощування садивного матеріалу декоративних трав’яних та квіткових рослин відкритого і закритого ґрунту та формувати об’єкти садово-паркового господарства відповідно до сучасних наукових методик і вимог замовника.

ПРН-11. Координувати, інтегрувати та удосконалювати організацію виробничих процесів у садово-парковому господарстві.

ПРН-12. Планувати ефективно час для отримання необхідних результатів у виробництві.

ПРН-13. Результативно працювати у колективі.

ПРН-14. Виконувати чітко та якісно професійні завдання, удосконалювати технологію їх виконання та навчати інших.

ПРН-15. Організувати результативні та безпечні умови праці.

В результаті вивчення курсу «Лісові культури» здобувачі набувають знання про:

- організацію лісового насінництва і лісонасінної бази;

- агротехніку і технологію вирощування садивного матералу;

- агротехніку і технологію створення лісових культур;

- новітні технології в сфері лісокультурного виробництва;

- вимоги та критерії оптимальності, які ставляться до лісових культур;

- технічний контроль, розробку технічної документації при вирощуванні садивного матеріалу та створенні лісових культур в умовах діючого лісогосоподарського виробництва.

Дисципліна “Іноземна мова (за професійним спрямуванням)” спрямована на підготовку здобувачів вищої освіти першого (бакалаврського) рівня освіти до орієнтування в іншомовному середовищі, формування спеціалізованих англійськомовних комунікативних компетентностей різних видів діяльності (читання, говоріння й аудіювання) для забезпечення спілкування в професійній сфері шляхом формування комунікативних, лінгвістичних і соціокультурних компетентностей; позитивне ставлення до оволодіння як мовою, так і культурою англомовного світу; вміння міжособистісного спілкування, необхідного для повноцінного функціонування як в освітньому середовищі, так і за його межами, а також виховувати та розвивати у здобувачів почуття самосвідомості.

Мета курсу: «Квітникарство з основами луківництва»: вивчити асортимент декоративно-листяних та гарноквітучих рослин відкритого та захищеного ґрунту, види квітників, розробку проектів та ескізів квітників різного типу, способи розмноження однорічників, дворічників та багаторічників, технології вирощування та догляду за ними. Вивчити технології вирощування рослин в теплиці на зріз та вигонку, оволодіння теоретичними основами створення та утримання газонів з урахуванням сучасних досягнень вітчизняної та світової науки та формування практичних навичок по догляду за газонами та луками.

В результаті вивчення курсу «Квітникарство з основами луківництва» здобувачі опановують знання про:

- основний асортимент одно- дво- та багаторічних квітково-декоративних рослин, що використовують для створення квітково-декоративних композицій;

- типи квіткових композицій та правила їх розміщення на об’єктах садово-паркового будівництва;

- правила добору асортименту квітково-декоративних рослин за кольором,

морфологічними та біологічними ознаками;

- основні хвороби та шкідників квіткових рослин та заходи боротьби з ними.

проектувати квітникові композиції для об’єктів СПБ;

- використовувати на практиці агротехнічні заходи по вирощуванню та утриманню квіткових рослин;

- розрахувати економічну ефективність створення квіткової композиції.

- теоретичні основи інтродукції газонних трав та створення  й утримання культурних багаторічних газонів;

-  класифікацію та агробіологічну характеристику газонних трав;

- норми та строки внесення основних видів органічних та мінеральних добрив, норми висіву газонних трав

-  користуватися навчальною, методичною та науковою літературою з луківництва та газонів;

-  практично застосовувати набуті теоретичні знання, а саме:

 підготувати ґрунт та насіння для посіву;

підібрати відповідні газонні трави та вегетативно їх розмножити;

приготувати травосуміш;

боротися з бур’янами, шкідниками та хворобами газонних трав.

Вивчення дисципліни «Економіка лісового і садово-паркового господарства» має за мету надати здобувачам знання та практичні навички з питань економічних процесів, що відбуваються в лісовому господарстві і пов’язані з використання ресурсів для забезпечення ефективності діяльності.

Основними завданнями вивчення дисципліни “Економіка лісового і садово-паркового господарства ” є:

• володіти категоріальним апаратом та методологією дослідження;

• знати основні принципи економічних процесів на рівні суб’єктів господарювання;

• засвоїти сучасні методи дослідження економічних процесів;

• пояснити механізм розрахунку основних економічних показників;

• навчитися практично застосовувати здобуті знання, приймати оптимальні рішення на рівні суб’єктів лісового і садово-паркового господарства.

Після вивчення дисципліни здобувачі повинні:

знати:

• основну економічну термінологію та механізм економічних процесів у лісовому та садово-парковому господарстві;

вміти:

• застосовувати набуті теоретичні знання для розв’язку ситуаційних та розрахункових завдань;

• досліджувати організаційно-економічні процеси, що відбуваються в лісовому та садово-парковому господарствах.

Загальні компетентності (ЗК):

ЗК-4. Здатність спілкуватися державною мовою як усно, так і письмово.

ЗК-6. Здатність до абстрактного мислення, аналізу та синтезу.

ЗК-7. Знання та розуміння предметної області та розуміння професійної діяльності.

ЗК-8. Здатність застосовувати знання у практичних ситуаціях.

ЗК-9. Здатність вчитися і оволодівати сучасними знаннями.

ЗК-11. Навички здійснення безпечної діяльності.

ЗК-12. Здатність до пошуку, оброблення та аналізу інформації з різних джерел.

Фахові компетентності (ФК):

ФК-1.Здатність застосовувати знання зі спеціалізованих підрозділів науки (екології, ботаніки, дендрології, фізіології рослин, генетики та селекції декоративних рослин, ґрунтознавства міських екосистем тощо).

ФК-2. Здатність розмножувати та вирощувати посадковий матеріал декоративних рослин у відкритому і закритому ґрунті, проектування, створення і експлуатації об’єктів садово-паркового господарства.

ФК-3. Здатність проектувати, створювати й експлуатувати об’єкти садово-паркового господарства.

ФК-6. Здатність оцінювати, інтерпретувати та синтезувати теоретичну інформацію і практичні, виробничі й дослідні дані у галузі садово-паркового господарства.

ФК-7. Здатність проектувати, створювати та експлуатувати компоненти рослинних угруповань на об’єктах садово-паркового господарства.

ФК-10. Здатність проводити інвентаризацію зелених насаджень.

ФК-13. Здатність продемонструвати знання та розуміння основних біологічних і агротехнологічних концепцій, теорій і правил вирощування посадкового матеріалу декоративних рослин, проектування, створення та експлуатації компонентів рослинних угруповань та інженернотехнічного обладнання в об’єктах садово-паркового господарства.

ФК-15. Здатність обчислювати та обробляти дослідні дані, пов’язані із інформацією вирощування посадкового матеріалу декоративних рослин, проектування, створення та експлуатації компонентів рослинних угруповань та інженерно-технічного обладнання в об’єктах садово-паркового господарства.

Програмні результати навчання (ПРН)

ПРН-2. Прагнути до самоорганізації та самоосвіти.

ПРН-3. Проводити літературний пошук українською та іноземними мовами і аналізувати отриману інформацію.

ПРН-6. Розуміти та застосовувати законодавчі акти, нормативно-довідкові матеріали, організаційно-управлінську документацію з організації та ведення садово-паркового господарства, знання з економіки та права для забезпечення ефективної виробничої діяльності.

ПРН-13. Результативно працювати у колективі.

ПРН-14. Виконувати чітко та якісно професійні завдання, удосконалювати технологію їх виконання та навчати інших.

ПРН-15. Організувати результативні та безпечні умови праці.

Мета навчальної дисципліни:

• формування  мовленнєвої компетентності студентів у науковій і діловій сферах;
• вироблення навичок сприйняття й відтворення фахових текстів, засвоєння лексики і термінології свого фаху, вибір комунікативно виправданих мовних засобів, послуговування різними типами словників;
• вироблення навичок оптимальної мовної поведінки у професійній сфері;
• формування  комунікативної  компетентності студентів.

Завдання навчальної дисципліни:

• сформувати чітке і правильне розуміння ролі державної мови у професійній діяльності;
• забезпечити досконале володіння нормами сучасної української літературної мови і дотримання вимог культури усного й писемного мовлення;
• виробити навички самоконтролю за дотриманням мовних норм у спілкуванні;
• розвивати творче мислення студентів;
• сформувати навички оперування фаховою термінологією, редагування, коригування і перекладу наукових текстів.

Мета курсу:  професійна підготовка бакалаврів садово-паркового в галузі захисту насаджень від шкідників. Лісова ентомологія, як складова частина захисту насаджень, є одним з ведучих предметів професійної підготовки спеціалістів для садово-паркового та лісового господарства. Здатність розв'язувати складні спеціалізовані задачі та практичні проблеми професійної діяльності у галузі вирощування та захисту декоративних рослин, створення та експлуатації об’єктів садово-паркового господарства.

Завдання курсу:

В результаті вивчення курсу «Лісова ентомологія» здобувачі опановують знання про:

- основи класифікації комах;

- основні групи та види комах, які можуть бути потенційними шкідниками насаджень, їх впливом на стійкість деревних порід та насаджень;

- сучасні методи та засоби їх захисту;

- засоби лісопатологічного моніторингу;

- методики ентомологічних обстежень, методи обліку чисельності комах-шкідників та прогнозу їх розвитку.

Загальні компетентності:

ЗК-6. Здатність до абстрактного мислення, аналізу та синтезу.

ЗК-7. Знання та розуміння предметної області та розуміння професійної діяльності.

ЗК-8. Здатність застосовувати знання у практичних ситуаціях.

ЗК-9. Здатність вчитися і оволодівати сучасними знаннями.

ЗК-10. Прагнення до збереження навколишнього середовища.

Фахові компетентності:

ФК-1. Здатність застосовувати знання зі спеціалізованих підрозділів науки (екології, ботаніки, дендрології, фізіології рослин, генетики та селекції декоративних рослин, ґрунтознавства міських екосистем, агротехніки вирощування декоративних рослин, проектування, формування та експлуатації компонентів садово-паркових об’єктів, захисту декоративних рослин від шкідників та хвороб, механізації садово-паркових робіт тощо).

ФК-2. Здатність розмножувати та вирощувати посадковий матеріал декоративних рослин у відкритому і закритому ґрунті, проектування, створення і експлуатації об’єктів садово-паркового господарства.

ФК-3. Здатність проектувати, створювати й експлуатувати об’єкти садово-паркового господарства.

ФК-8. Здатність безпечно використовувати агрохімікати й пестициди, беручи до уваги їх хімічні і фізичні властивості та вплив на навколишнє середовище.

ФК-9. Здатність формувати композиційні ансамблі об’єктів садово-паркового господарства.

ФК-10. Здатність проводити інвентаризацію зелених насаджень.

ФК-11. Здатність зберігати та охороняти біологічне різноманіття на об’єктах садово-паркового господарства, підвищувати їх екологічний потенціал.

Програмні результати навчання

ПРН-5. Володіти на операційному рівні методами спостереження, опису, ідентифікації, класифікації, культивування декоративних рослин та рослинних садово-паркових угруповань, підтримання їх декоративності, стійкості і стабільності в умовах комплексної зеленої зони міста.

ПРН-6. Розуміти та застосовувати законодавчі акти, нормативно-довідкові матеріали, організаційно-управлінську документацію з організації та ведення садово-паркового господарства, знання з економіки та права для забезпечення ефективної виробничої діяльності.

ПРН-7. Володіти навичками працювати самостійно та як лідер, отримувати результат за обмеженого часу з наголосом на професійну сумлінність під час вирощування декоративних рослин у відкритому і закритому ґрунті, проектування, створення та експлуатації об’єктів садово-паркового господарства.

ПРН-8. Уміти кваліфіковано застосовувати технології вирощування посадкового матеріалу декоративних рослин у відкритому і закритому ґрунті.

ПРН-9. Проектувати та організовувати заходи із вирощування садивного матеріалу декоративних деревних рослин відкритого і закритого ґрунту та формувати об’єкти садово-паркового господарства відповідно до сучасних наукових методик і вимог замовника.

ПРН-15. Організувати результативні та безпечні умови праці.

Мета курсу: отримання базових знань декоративних рослин закритого ґрунту як теоретично-прикладну наукову галузь, визначення його місця у системі природничих наук, ознайомлення з основними питаннями і напрямками, які вивчає цей напрямок фізіології рослин, оволодіння методами вирощування, підживлення, розмноження, захисту рослин.

 У результаті вивчення курсу «Декоративні рослини закритого ґрунту» здобувачі опановують знання про:

-значення тепличних комплексів для садово-паркового господарства;

-технологію вирощування декоративних рослин у закритому ґрунті;

-типи споруд захищеного ґрунту;

-мікрокліматичні умови у захищеному ґрунті та його регулювання;

-особливості ґрунтів для тепличних комплексів;

-регулювання системи живлення квіткових культур у малогабаритних грунтових теплицях;

-основний асортимент промислових культур, які вирощуються у теплицях.

       Завдання: В результаті вивчення курсу «Декоративні рослини закритого ґрунту» здобувач повинен опанувати такі компетентності:

Інтегральна компетентність:

Здатність розв'язувати складні спеціалізовані задачі та практичні проблеми професійної діяльності у галузі вирощування декоративних рослин у закритому ґрунті, проектування, створення та експлуатація об’єктів садово-паркового господарства або у процесі навчання, що передбачає застосування теорій та методів рослинництва, ландшафтної архітектури, садово-паркового будівництва та екології і характеризується комплексністю і невизначеністю умов.

Загальні компетентності

ЗК-3. Здатність цінувати та поважати різноманітність і мультикультурність.

ЗК-4. Здатність спілкуватися державною мовою як усно, так і письмово.

ЗК-5. Здатність спілкуватися іноземною мовою.

ЗК-6. Здатність до абстрактного мислення, аналізу та синтезу.

ЗК-7. Знання та розуміння предметної області та розуміння професійної діяльності.

ЗК-8. Здатність застосовувати знання у практичних ситуаціях.

ЗК-9. Здатність вчитися і оволодівати сучасними знаннями.

ЗК-10. Прагнення до збереження навколишнього середовища.

ЗК-11. Навички здійснення безпечної діяльності.

ЗК-12. Здатність до пошуку, оброблення та аналізу інформації з різних джерел

Фахові компетентності:

ФК-1.Здатність застосовувати знання зі спеціалізованих підрозділів науки (екології, ботаніки, дендрології, фізіології рослин, генетики та селекції декоративних рослин, ґрунтознавства міських екосистем, агротехніки вирощування декоративних рослин, проектування, формування та експлуатації компонентів садовопаркових об’єктів, захисту декоративних рослин від шкідників та хвороб, механізації садово-паркових робіт тощо).

ФК-2. Здатність розмножувати та вирощувати посадковий матеріал декоративних рослин у відкритому і закритому ґрунті, проектування, створення і експлуатації об’єктів садово-паркового господарства.

ФК-5. Здатність застосовувати інженерно-технічне обладнання на об’єктах садово-паркового господарства.

ФК-6. Здатність оцінювати, інтерпретувати та синтезувати теоретичну інформацію і практичні, виробничі й дослідні дані у галузі садово-паркового господарства.

ФК-8. Здатність безпечно використовувати агрохімікати й пестициди, беручи до уваги їх хімічні і фізичні властивості та вплив на навколишнє середовище.

ФК-11. Здатність зберігати та охороняти біологічне різноманіття на об’єктах садово-паркового господарства, підвищувати їх екологічний потенціал.

ФК-13. Здатність продемонструвати знання та розуміння основних біологічних і агротехнологічних концепцій, теорій і правил вирощування посадкового матеріалу декоративних рослин, проектування, створення та експлуатації компонентів рослинних угруповань та інженерно-технічного обладнання в об’єктах садово-паркового господарства.

ФК-14. Здатність застосовувати знання екологічних і морфо-біологічних особливостей та розуміння фізіологічних процесів вирощування декоративних рослин відкритого і закритого ґрунту для розв’язання виробничих технологічних задач.

ФК-15. Здатність обчислювати та обробляти дослідні дані, пов’язані із інформацією вирощування посадкового матеріалу декоративних рослин, проектування, створення та експлуатації компонентів рослинних угруповань та інженерно-технічного обладнання в об’єктах садово-паркового господарства.

ФК-16. Здатність розв’язувати коло проблем та задач під час вирощування декоративних рослин та формування садово-паркових рослинних угруповань.

ФК-17. Здатність управління комплексними діями або проектами, відповідальність за прийняття рішень у конкретних виробничих умовах.

Програмні результати навчання

ПРН-2. Прагнути до самоорганізації та самоосвіти.

ПРН-3. Проводити літературний пошук українською та іноземними мовами і аналізувати отриману інформацію.

ПРН-4. Володіти професійними знаннями для вирішення завдань з організації та ведення садово-паркового господарства.

 ПРН-5. Володіти на операційному рівні методами спостереження, опису, ідентифікації, класифікації, культивування декоративних рослин та рослинних садово-паркових угруповань, підтримання їх декоративності, стійкості і стабільності в умовах комплексної зеленої зони міста.

ПРН-6. Розуміти та застосовувати законодавчі акти, нормативно-довідкові матеріали, організаційно-управлінську документацію з організації та ведення садово-паркового господарства, знання з економіки та права для забезпечення ефективної виробничої діяльності.

ПРН-7. Володіти навичками працювати самостійно та як лідер, отримувати результат за обмеженого часу з наголосом на професійну сумлінність під час вирощування декоративних рослин у відкритому і закритому ґрунті, проектування, створення та експлуатації об’єктів садово-паркового господарства.

ПРН-8. Уміти кваліфіковано застосовувати технології вирощування посадкового матеріалу декоративних рослин у відкритому і закритому ґрунті. ПРН-9. Проектувати та організовувати заходи із вирощування садивного матеріалу декоративних деревних рослин відкритого і закритого ґрунту та формувати об’єкти садово-паркового господарства відповідно до сучасних наукових методик і вимог замовника.

ПРН-10. Проектувати та організовувати заходи з вирощування садивного матеріалу декоративних трав’яних та квіткових рослин відкритого і закритого ґрунту та формувати об’єкти садово-паркового господарства відповідно до сучасних наукових методик і вимог замовника.

ПРН-12. Планувати ефективно час для отримання необхідних результатів у виробництві.

ПРН-13. Результативно працювати у колективі.

ПРН-14. Виконувати чітко та якісно професійні завдання, удосконалювати технологію їх виконання та навчати інших.

ПРН-15. Організувати результативні та безпечні умови праці.

Дисципліна «Озеленення населених місць» займає провідне місце в циклі фахових дисциплін підготовки фахівців для зеленого будівництва та садово-паркового господарства. У процесі вивчення дисципліни «Озеленення населених місць» здобувачі повинні оволодіти теоретичними положеннями і здобути практичні навички щодо створення зелених насаджень різного функціонального призначення з подальшим використанням знань у повсякденній роботі. 

Метою дисципліни є теоретична та практична підготовка здобувачів з питань озеленення населених місць, основним завданням якої є проектування, будівництво та експлуатація об’єктів садово-паркового господарства.

Дисципліна «Ботаніка» є обов’язковою компонентою освітньої програми підготовки здобувачів вищої освіти першого (бакалаврського) рівня зі спеціальності 206 «Садово-паркове господарство» на факультеті рибного господарства та природокористування, вивчення якої відбувається в третьому семестрі другого року навчання.

Дисципліна знайомить здобувачів вищої освіти із морфолого-анатомічною характеристикою, принципами систематики та ідентифікації рослин, закономірностями їх розвитку, зональними особливостями поширення і розподілу видів та угруповань. Вивчення даної фундаментальної дисципліни є необхідною умовою для освоєння здобувачами вищої освіти фахових навчальних дисциплін освітньої програми.

Викладач - к.с.-г.н., доцент Макуха Ольга Володимирівна

Дисципліна «Декоративні розсадники» є однією з основних у підготовці майбутніх фахівців садово-паркового господарства.

У зв’язку з новим етапом розвитку садово-паркового господарства в Україні, збільшенням обсягів будівництва, як в державному так і в приватному секторі зростає потреба в декоративному садивному матеріалі деревних рослин, який широко використовується для озеленення населених місць, садово-паркового будівництва, створення лісопарків. Швидкими темпами зростають обсяги світового виробництва та розширюється асортимент декоративного садивного матеріалу та лісових культур, вдосконалюються існуючі та широко впроваджуються нові, сучасні технології його вирощування в жорстких умовах Степу з урахуванням змін клімату.

Кафедра  Менеджменту та інформаційних технологій

для здобувачів вищої освіти першого (бакалаврського) рівня 

спеціальностей  205  «Лісове  господарство», 206  «Садово-паркове господарство»

3 курс, 5  семестр

Автор: к.т.н., доцент Лобода О.М.

Мета – оволодіння методами і технікою дослідження, чисельного опису та математичного моделювання об’єктів і явищ як предметів фахової діяльності бакалаврів лісового та садово-паркового господарства.

Завдання:

• · ознайомлення з основними теоретичними і методичними напрямами застосування біометрії в лісовому і садово-парковому господарстві;
• · освоєння основних засобів організації, планування ї здійснення експерименту та спостереження в лісовій і садово-парковій справі;
• · оволодіння основними принципами математичного моделювання об’єктів господарювання виходячи із позицій системного підходу;
• · вивчення теорії та практики побудови моделей методами математичної статистики як основного класу моделей, що застосовуються в лісовій і садово-парковій справі;
• · вивчення основ теорії вимірювання і помилок;
• · набуття навичок верифікації, інтерпретації та практичного застосування математичних моделей.

Курс обов'язкової компоненти "Хімія" розрахований для здобувачів вищої освіти першого (бакалаврського) рівня першого року навчання освітньо-професійної програми "Садово-паркове господарство" зі спеціальності 206 "Садово-паркове господарство". 

Кінцевий результат курсу - залік, екзамен

Лектор: кандидат с.-г. наук, доцент Біла. Т.А

Лабораторні та практичні роботи: кандидат с.-г. наук, доцент Біла. Т.А

Категорія: Спеціальність: 206 Садово-паркове господарство 

Навчальна дисципліна є обов’язковою компонентою (ОК) і входить до циклу спеціальної (фахової) підготовки здобувачів вищої освіти спеціальності 207 Водні біоресурси та аквакультура. В результаті вивчення даного курсу здобуті вміння та навички дозволять реалізувати у практичних умовах при вирощуванні, годівлі та розведення риб. Здобувач вищої освіти буде розуміти функціонування організму гідробіонтів на фізіологічному рівні, вміти корегувати процеси процеси життєдіяльності гідробіонтів: травлення, розмноження, ендокринну регуляцію, дихання. Отримає глибинні знання щодо адаптації організму риб до водного середовища, функціонування організму та його окремих органів, ролі білків, ліпідів, вуглеводів, мінеральних речовин, вітамінів, ферментів та гормонів в організмі риб, знання яких необхідне при засвоєнні спеціальних навчальних дисциплін у майбутньому