Available courses

Курс "Історія суспільства державності та господарства України" є навчальною дисципліною із загальною кількістю годин - 90 (3). Підсумковий вид контролю - іспит. 

Мета вивчення дисципліни полягає в розвитку критичного мислення здобувачів вищої освіти, їх вміння самостійно аналізувати й пояснювати зміст історичних явищ, які відбувалися в Україні від найдавніших часів до сьогодення та розвивати вміння на основі минулих подій робити прогнози на майбутнє. 

Основні завдання курсу: 

1. формування здобувачів вищої освіти як свідомих, патріотичних та відповідальних громадян держави;

2. розширення і поглиблення історичних знань молоді;

3. засвоєння молоддю норм цивілізованої політичної поведінки;

4. розвиток творчого і критичного мислення;

5. формування навичок аргументації поглядів, оцінок та вибір оціночних пріоритетів;

6. формування культури політичного спілкування.

Викладач: доктор історичних наук, професор кафедри професійної освіти Черемісін Олександр Вікторович

Метою викладення навчальної дисципліни «Бухгалтерський облік» є: навчити здобувачів ефективно використовувати у майбутній роботі облікову інформацію в управлінні виробництвом; оволодіти методикою відображення господарських операцій у системі бухгалтерського обліку та звітності; використати можливості навчального процесу для вивчення теорії та практики бухгалтерського обліку.

Основними завданнями вивчення дисципліни «Бухгалтерський облік» є: формування у здобувачів комплексного наукового підходу до аналізу господарських явищ та відображення їх в обліку; поєднує одержані теоретичні знання з практичними навичками та вміннями в обліковій сфері.

У результаті вивчення навчальної дисципліни здобувач повинен:

знати: основні поняття та категорії бухгалтерського обліку та їх сутність, закони та принципи, мету та завдання, елементи методу бухгалтерського обліку як науки, так і практики;

уміти: відображати господарські операції на рахунках бухгалтерського обліку, розуміти та відображати в системі бухгалтерського обліку процеси придбання, виробництва та продажу.

Мета навчальної дисципліни:

  • формування  мовленнєвої компетентності студентів у науковій і діловій сферах;
  • вироблення навичок сприйняття й відтворення фахових текстів, засвоєння лексики і термінології свого фаху, вибір комунікативно виправданих мовних засобів, послуговування різними типами словників;
  • вироблення навичок оптимальної мовної поведінки у професійній сфері;
  • формування  комунікативної  компетентності студентів.

Завдання навчальної дисципліни:

  • сформувати чітке і правильне розуміння ролі державної мови у професійній діяльності;
  • забезпечити досконале володіння нормами сучасної української літературної мови і дотримання вимог культури усного й писемного мовлення;
  • виробити навички самоконтролю за дотриманням мовних норм у спілкуванні;
  • розвивати творче мислення студентів;
  • сформувати навички оперування фаховою термінологією, редагування, коригування і перекладу наукових текстів.

        У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен

         Знати:

  • типологію норм української літературної мови;
  • основні ознаки культури професійного мовлення;
  • основні характеристики офіційно-ділового стилю;
  • основні поняття про документ;
  • характеристики та мовні особливості документів різних видів;
  • основні характеристики наукового стилю;
  • поняття про терміни та терміносистеми;
  • основні характеристики видів наукових праць; вимоги до їх оформлення;
  • види усного й писемного ділового спілкування;
  • основні поняття  риторики та культури ділового спілкування.

          Вміти:

  • ґрунтовно засвоїти норми сучасної української літературної мови й практично оволодіти ними; правильно використовувати різні мовні засоби відповідно до комунікативних намірів у науковій і діловій сферах; 
  • сприймати, відтворювати, редагувати тексти офіційно-ділового стилю;
  • послуговуватися лексикографічними джерелами (словниками) та іншою допоміжною довідковою літературою, необхідною для самостійного вдосконалення мовної культури;
  • скорочувати та створювати наукові тексти професійного спрямування, складати план, конспект, реферат тощо, робити необхідні нотатки,виписки відповідно до поставленої мети;
  • складати різні типи документів, правильно добираючи мовні засоби, що репрезентують їх специфіку.

Дисципліна "Фінанси, гроші і кредит" є нормативною. Для студентів економічного факультета, спеціальності 6.03050401 "Менеджмент". Навчальним планом передбачено 24 години лекцій і 36 годин семінарсько-практичих занять. По закінченню курса студенти складають іспит.

 «Економіка підприємства» для здобувачів початкового рівня вищої освіти (короткий цикл), що навчаються за освітньою програмою «Облік і оподаткування» зі спеціальності 071 «Облік і оподаткування». Херсон: ХДАУ. 2020

Мета дисципліни - опанування здобувачами вищої освіти такого рівня знань, навичок і вмінь, який забезпечуватиме користування правовою, довідковою та нормативною документацією, дозволить на професійному рівні складати завдання на проектування підприємств, розробляти пропозиції щодо удосконалення та реконструкції підприємств з виробництва і переробки продукції тваринництва.

Завдання дисципліни - полягають у вивченні питань коректного застосування довідковою та нормативної документації щодо норм технологічного проектування, розробці науково-обгрунтованих норм на завдання для проектування сільськогосподарських підприємств із виробництва і переробки продукції тваринництва різних галузей тваринництва.

У результаті вивчення навчальної дисципліни здобувач повинен

 

знати: методи розрахунку скотомісць, свиномісць та місць для інших видів тварин;

-                     номенклатуру та розміри підприємств молочної промисловості і підприємств із переробки м'яса і м'ясних продуктів;

-                     технічні умови водопостачання, каналізації, очищення приміщень та вентиляції підприємств з виробництва та переробки тваринницької продукції;

 

уміти: визначати раціональну структуру місць в умовах підприємств з виробництва і переробки продукції тваринництва різних галузей тваринництва;

-                     розраховувати потреби в будівлях та спорудах зберігання кормів, підстилки та гною;

-                     використовувати нормативну документацію під час проектування підприємств з виробництва та переробки тваринницької продукції;

-                     визначати придатність ділянок в якості  будівничих майданчиків; оцінювати розроблену проектну документацію і робити висновки щодо її відповідності нормативним документам.

Метою викладання навчальної дисципліни  “Основи конярства” є: надати здобувачам необхідні відомості про народногосподарське значення галузі конярства, особливості технології відтворення, вирощування, використання та розведення  коней різного напрямку, методи і організацію племінної роботи в конярстві.

 Завдання дисципліни: полягають у наданні знань із особливостей сучасного розвитку галузі, особливостей біології, утримання, годівлі, відтворення поголів’я, поведінки, використання коней; створення та удосконалення порід коней різного призначення

 Як результат вивчення навчальної дисципліни здобувач повинен

знати :

- стан, напрямки та перспективи розвитку конярства на сучасному етапі;

- біологічні особливості коней, які необхідно враховувати при веденні галузі;

- основні аспекти  відтворення в конярстві;

- послідовність прийомів вирощування та тренінгу молодняку;

- технологічні вимоги щодо використання коней для господарських цілей;

- особливості племінної роботи та випробування племінних коней різних напрямків.

 вміти :

-          використовувати безпечні прийоми підчас оцінки екстер’єру коней та поводження з ними;

-          ідентифікувати статі екстер’єру коня, визначати основні вади та недоліки екстер’єру;

-          визначати основні індекси коней, їх господарський тип;

-          ідентифікувати коней за основними мастями та відмітинами;

-          проводити основні операції по догляду за кіньми, оцінювати правильність їх виконання;

-          проводити заходи по відтворення коней;

-          оцінювати розвиток молодняку та молочність кобил;

-          визначати оптимальну кількість робочих коней та оцінювати ефективність їх використання;

-          здійснювати бонітування коней порід, районованих в Україні.

Вивчення курсу дисципліни «Технологія відтворення тварин» надає фахівцям можливості щодо активного розвитку та функціонування сучасних тваринницьких комплексів, який можливий за умови систематичного та ритмічного відновлення поголів’я тварин, та за плідної праці кваліфікованих працівників з технології виробництва та переробки продукції тваринництва. У сучасних крупних господарствах роботу по відтворенню тварин організовують і проводять зооінженери і лікарі ветеринарної медицини. Ці фахівці повинні добре знати особливості прояву функції розмноження у тварин і володіти методами її регуляції. Вони зобов'язані мати чітке уявлення про основні чинники, які порушують прояв процесів розмноження, і уміти вибрати шляхи і способи усунення або ослаблення їх впливу.

Сучасне штучне осіменіння являє собою комплекс складних науково обґрунтованих технологічних прийомів; але дає позитивний результат лише за умови глибокого знання фізіології відтворення тварин та ретельного дотримання технології штучного осіменіння.

Викладач: 

Кушнеренко Владислав Григорович; 

Дисципліна «Морфологія та фізіологія тварин» є однієї із фундаментальних, професійно зорієнтованих дисциплін, яка забезпечує базові професійні знання та формує причино-наслідковий зв'язок між біологічними особливостями тварин та птиці із основними технологіями виробництва і переробки продукції тваринництва, раціонального природокористування.

Викладач: Папакіна Наталія  Сергіївна 

Метою викладання навчальної дисципліни  “Основи конярства” є: надати здобувачам необхідні відомості про народногосподарське значення галузі конярства, особливості технології відтворення, вирощування, використання та розведення  коней різного напрямку, методи і організацію племінної роботи в конярстві.

 Завдання дисципліни: полягають у наданні знань із особливостей сучасного розвитку галузі, особливостей біології, утримання, годівлі, відтворення поголів’я, поведінки, використання коней; створення та удосконалення порід коней різного призначення

 Як результат вивчення навчальної дисципліни здобувач повинен

знати :

- стан, напрямки та перспективи розвитку конярства на сучасному етапі;

- біологічні особливості коней, які необхідно враховувати при веденні галузі;

- основні аспекти  відтворення в конярстві;

- послідовність прийомів вирощування та тренінгу молодняку;

- технологічні вимоги щодо використання коней для господарських цілей;

- особливості племінної роботи та випробування племінних коней різних напрямків.

 вміти :

-          використовувати безпечні прийоми підчас оцінки екстер’єру коней та поводження з ними;

-          ідентифікувати статі екстер’єру коня, визначати основні вади та недоліки екстер’єру;

-          визначати основні індекси коней, їх господарський тип;

-          ідентифікувати коней за основними мастями та відмітинами;

-          проводити основні операції по догляду за кіньми, оцінювати правильність їх виконання;

-          проводити заходи по відтворення коней;

-          оцінювати розвиток молодняку та молочність кобил;

-          визначати оптимальну кількість робочих коней та оцінювати ефективність їх використання;

-          здійснювати бонітування коней порід, районованих в Україні.

Електронний курс обовязкової  компоненти "Основи свинарства" розрахований для здобувачів  початкового (короткого циклу) рівня вищої освіти освітньо-професійної програми "Технологія виробництва і переробки продукції тваринництва" зі спеціальності 204 "Технологія виробництва і переробки продукції тваринництва"

Кінцевий результат- екзамен

Викладач - канд. с-г. наук, доцент Панкєєв С.П.                        

Курс призначений для здобувачів вищої освіти початкового (короткого циклу) рівня ОП  Технологія виробництва і переробки продукції тваринництва

Електронний курс обов'язкової дисципліни "Технологія виробництва рослиних кормів" розрахований для здобувачів  початкового (короткого циклу) рівня вищої освіти першого року навчання освітньо-професійної програми "Технологія виробництва і переробки продукції тваринництва" зі спеціальності 204 "Технологія виробництва і переробки продукції тваринництва".

Кінцевий результат курсу - іспит.

Викладач - канд. с.-г. наук, доцент Олександр Володимирович Карпенко

Мета навчальної дисципліни:

  • формування  мовленнєвої компетентності здобувачів у науковій і діловій сферах;
  • вироблення навичок сприйняття й відтворення фахових текстів, засвоєння лексики і термінології свого фаху, вибір комунікативно виправданих мовних засобів, послуговування різними типами словників;
  • вироблення навичок оптимальної мовної поведінки у професійній сфері;
  • формування  комунікативної  компетентності здобувачів.

Завдання навчальної дисципліни:

  • сформувати чітке і правильне розуміння ролі державної мови у професійній діяльності;
  • забезпечити досконале володіння нормами сучасної української літературної мови і дотримання вимог культури усного й писемного мовлення;
  • виробити навички самоконтролю за дотриманням мовних норм у спілкуванні;
  • розвивати творче мислення здобувачів;
  • сформувати навички оперування фаховою термінологією, редагування, коригування і перекладу наукових текстів.

        У результаті вивчення навчальної дисципліни здобувачі опановують знання про:

  • типологію норм української літературної мови;
  • основні ознаки культури професійного мовлення;
  • основні характеристики офіційно-ділового стилю;
  • основні поняття про документ;
  • характеристики та мовні особливості документів різних видів;
  • основні характеристики наукового стилю;
  • поняття про терміни та терміносистеми;
  • основні характеристики видів наукових праць; вимоги до їх оформлення;
  • види усного й писемного ділового спілкування;
  • основні поняття  риторики та культури ділового спілкування.

          Вміти:

  • ґрунтовно засвоїти норми сучасної української літературної мови й практично оволодіти ними; правильно використовувати різні мовні засоби відповідно до комунікативних намірів у науковій і діловій сферах; 
  • сприймати, відтворювати, редагувати тексти офіційно-ділового стилю;
  • послуговуватися лексикографічними джерелами (словниками) та іншою допоміжною довідковою літературою, необхідною для самостійного вдосконалення мовної культури;
  • скорочувати та створювати наукові тексти професійного спрямування, складати план, конспект, реферат тощо, робити необхідні нотатки,виписки відповідно до поставленої мети;
  • складати різні типи документів, правильно добираючи мовні засоби, що репрезентують їх специфіку.

Електронний курс обов'язкової компоненти "Основи скотарства" розрахований для здобувачів вищої освіти початкового (короткого циклу) рівня другого року навчання освітньо-професійної програми "Технологія виробництва і переробки продукції тваринництва" зі спеціальності 204 "Технологія виробництва і переробки продукції тваринництва".

Кінцевий результат курсу - залік.

Викладач - к.с.-г.н., доцент Олена Володимирівна Ведмеденко

Електронний курс обов'язкової компоненти "Основи скотарства" розрахований для здобувачів вищої освіти початкового (короткого циклу) рівня першого року навчання освітньо-професійної програми "Технологія виробництва і переробки продукції тваринництва" зі спеціальності 204 "Технологія виробництва і переробки продукції тваринництва".

Кінцевий результат курсу - екзамен.

Викладач - к.с.-г.н., доцент Олена Володимирівна Ведмеденко

Рівень вищої освіти – початковий (короткий цикл)  

Освітня програма – Технологія виробництва і переробки продукції тваринництва

Спеціальність – 204 Технологія виробництва і переробки продукції тваринництва

Галузь знань – 20 Аграрні науки та продовольство

Форма підсумкового контролю - екзамен

Викладач: канд. с.-г. наук Ушакова Світлана Валеріївна

 

Курс дисципліни "Неорганічна, аналітична та органічна хімія" призначений для здобувачів початкового (коткого циклу) рівня вищої освіти, що навчаються за освітньо-професійною програмою "Технологія виробництва і переробки продукції тваринництва" .

Основна компонента

Лектор: кандидат с. - г. наук, доцент Біла Т.А.

Лабораторні заняття: кандидат с. - г. наук, доцент Вогнівенко Л.П.

Категорія: Спеціальність: 204 Технологія виробництва і переробки продукції тваринництва. 

Курс навчальної дисципліни «Годівля тварин і технологія кормів» призначений для здобувачів вищої освіти, що навчаються за освітньо-професійною програмою «Технологія виробництва і переробки продукції тваринництва», спеціальності 204 «Технологія виробництва і переробки продукції тваринництва» початкового (короткого циклу).
Об'єм курсу  годин  кредитів. Вид контролю: 

Лектор: кандидат с.-г., наук, доцент Любенко О.І. 
Практичні заняття: асистент Кривий В.В. 

Рівень вищої освіти – початковий (короткий цикл)  

Освітня програма – Технологія виробництва і переробки продукції тваринництва

Спеціальність – 204 Технологія виробництва і переробки продукції тваринництва

Галузь знань – 20 Аграрні науки та продовольство

Форма підсумкового контролю - залік

Викладач: канд. с.-г. наук Ушакова Світлана Валеріївна

 

Курс навчальної дисципліни «Основи бджільництва» призначений для здобувачів початкового (короткого циклу) рівня вищої освіти, що навчаються за освітньо-професійною програмою «Технологія виробництва і переробки продукції тваринництва» спеціальності 204 «Технологія виробництва і переробки продукції тваринництва» .
Об'єм курсу  годин  кредитів. Вид контролю: екзамен

Лектор: кандидат с.-г., наук, доцент Корбич Н.М.
Практичні і лабораторні заняття: асистент Кривий В.В. 

Рівень вищої освіти – початковий (короткого циклу)  

Освітньо-професійна програма – Технологія виробництва і переробки продукції тваринництва

Спеціальність – 204 Технологія виробництва і переробки продукції тваринництва

Галузь знань – 20 Аграрні науки та продовольство

Форма підсумкового контролю - екзамен

Викладач: канд. с.-г. наук Ушакова Світлана Валеріївна

 

Дисципліна «Добробут тварин під впливом кліматичних умов» є складовою обов’язкової компоненти, професійно зорієнтована дисципліна, яка забезпечує не лише базові професійні знання про належні умови утримання та догляду за тваринами та птицею, відповідно до їх біологічних потреб, а й про особливості перебігу триваючих процесів зміни кліматичних умов, значення цих змін для технології виробництва і переробки продукції тваринництва. Ці знання сприяють формуванню вміння вибудовувати причино-наслідковий зв'язок між біологічними особливостями тварин та птиці із основними технологіями виробництва і переробки продукції тваринництва, раціонального природокористування, для оволодіння методами наукової діяльності і формами навчання.

Електронний курс обов'язкової дисципліни "Основи фахової діяльності" розрахований для здобувачів вищої освіти початкового (короткого циклу) рівня першого року навчання освітньо-професійної програми "Технологія виробництва і переробки продукції тваринництва" зі спеціальності 204 "Технологія виробництва і переробки продукції тваринництва".

Кінцевий результат курсу - залік.

Викладач - к.с.-г.н., доцент Олена Володимирівна Ведмеденко

Теплотехніка є загальнотехнічною дисципліною, яка займає одне з центральних місць в інженерній підготовці фахівців. Це обумовлено тим, що процеси отримання, використання і перенесення теплоти, отримання холоду мають місце в багатьох технічних пристроях і технологічних процесах.

Мета вивчення дисципліни – одержання знань і вмінь, необхідних для розуміння і розрахунків процесів тепло- і масообміну, на яких базуються принципи технологій переробки продукції тваринництва, аналізу основних термодинамічних процесів, з’ясування шляхів інтенсифікації теплових процесів, методів оцінки енерготехнологічних систем в сільському господарстві.

Основні завдання курсу:

-                     ознайомлення з основними поняттями пов’язаними з процесами тепло- і масообміну;

-                     вивчення будови та принципу дії компресорів, теплових двигунів, холодильних установок, теплообмінних апаратів;

-                     опанування принципів використання енергозберігаючих заходів при виробництві, переробці та зберіганні продукції тваринництва за рахунок використання вторинних теплоенергетичних ресурсів та поновлювальних джерел енергії.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен

Знати:

- основні способи передачі тепла;

-  основні тепломасообміні процеси;

-  будову та принцип дії теплообмінних апаратів;

-  будову та принцип дії компресорів;

-  будову та принцип дії теплових двигунів;

-   будову та принцип дії холодильних установок;

-    будову та принцип дії котельних установок.

 Вміти:

-    вирішувати різноманітні прикладні завдання з використання теплоти, холоду, процесів масообміну у технологіях виробництва і переробки продукції тваринництва;

-   розрахувати основні параметри теплообмінного обладнання;

-   складати тепловий баланс енергетичного агрегату і оцінювати його економічне значення для технологічного процесу;

-   виконувати тепловий розрахунок сховищ для зберігання сільськогосподарських продуктів;

-   застосовувати принципи використання енергозберігаючих заходів при виробництві, переробці та зберіганні продукції тваринництва за рахунок використання вторинних теплоенергетичних ресурсів та поновлювальних джерел енергії.

Курс навчальної дисципліни «Основи вівчарства» призначений для здобувачів вищої освіти, що навчаються за освітньо-професійною програмою «Технологія виробництва і переробки продукції тваринництва» спеціальності 204 «Технологія виробництва і переробки продукції тваринництва» початкового (короткого циклу).
Об'єм курсу  годин  кредитів. Вид контролю: залік

Лектор: кандидат с.-г., наук, доцент Корбич Н.М.
Практичні заняття: асистент Кривий В.В. 

Мета викладання дисципліни сформувати навички у здобувачів проводити наукові дослідження, дати теоретичні знання та практичні рекомендації щодо здійснення науково-дослідної діяльності, пошуку необхідної інформації та робота з науковими першоджерелами.

Завдання вивчення дисципліни навчити здобувачів орієнтуватись у специфіці наукової діяльності; вміти користуватись науковим джерелами інформації; проводити наукові дослідження, правильно писати наукові праці (тези, статті тощо); складати тексти виступів, доповідей тощо.

 

Метою навчальної дисципліни є надання здобувачам знань з теорії та практики фінансових відносин, що виникають між суб'єктами ринкової економіки, а також механізмів й організаційних структур, які забезпечують функціонування фінансової системи країни.

Основними завданнями вивчення дисципліни "Фінанси" є вивчення суті та характерних ознак фінансів та кредиту, їх ролі і місця в економічній системі, засад фінансово-кредитної політики держави і механізму її реалізації, сфер і ланок фінансової системи.

Мета викладання дисципліни полягає у формуванні у здобувачів системи базових знань щодо сутності та функцій грошей і кредиту, тенденцій їх розвитку, сутності грошових і кредитно-банківських систем, їх ролі в ринковій економіці і організації грошового обігу.

Завдання вивчення дисципліни передбачає:

- з’ясування сутності, функцій та ролі грошей і кредиту;

- визначення механізму функціонування грошової системи в ринковій економіці;

- встановлення закономірностей функціонування валютного ринку і валютної системи, грошового ринку; 

- засвоєння ролі, специфіки та практики грошово-кредитної політики центрального банку, напрямів діяльності банків та небанківських фінансових інститутів щодо грошово-кредитного обслуговування суб’єктів господарювання та населення в Україні.

Мета викладання дисципліни полягає у формуванні у здобувачів системи базових знань щодо сутності та функцій грошей і кредиту, тенденцій їх розвитку, сутності грошових і кредитно-банківських систем, їх ролі в ринковій економіці і організації грошового обігу.

Завдання вивчення дисципліни передбачає:

- з’ясування сутності, функцій та ролі грошей і кредиту;

- визначення механізму функціонування грошової системи в ринковій економіці;

- встановлення закономірностей функціонування валютного ринку і валютної системи, грошового ринку; 

- засвоєння ролі, специфіки та практики грошово-кредитної політики центрального банку, напрямів діяльності банків та небанківських фінансових інститутів щодо грошово-кредитного обслуговування суб’єктів господарювання та населення в Україні.

Метою навчальної дисципліни є надання здобувачам знань з теорії та практики фінансових відносин, що виникають між суб'єктами ринкової економіки, а також механізмів й організаційних структур, які забезпечують функціонування фінансової системи країни.

Основними завданнями вивчення дисципліни "Фінанси" є вивчення суті та характерних ознак фінансів та кредиту, їх ролі і місця в економічній системі, засад фінансово-кредитної політики держави і механізму її реалізації, сфер і ланок фінансової системи.

Мета викладання дисципліни сформувати навички у здобувачів проводити наукові дослідження, дати теоретичні знання та практичні рекомендації щодо здійснення науково-дослідної діяльності, пошуку необхідної інформації та робота з науковими першоджерелами.

Завдання вивчення дисципліни навчити здобувачів орієнтуватись у специфіці наукової діяльності; вміти користуватись науковим джерелами інформації; проводити наукові дослідження, правильно писати наукові праці (тези, статті тощо); складати тексти виступів, доповідей тощо.

  1. 1.     Мета та завдання навчальної дисципліни

 

Мета . навчання студентів основам сучасних методів розрахунку та конструювання різних видів будівельних конструкцій (балок, ферм, колон, спеціальних конструкцій).

-         Завдання. Виконувати необхідні розрахунки конструкцій та розробляти їх робочі креслення.

 

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен

 

чітко уявляти собі роботу будівельних конструкцій під навантаженням

знаходити у кожному окремому випадку найбільш оптимальне конструктивне рішення, яке б відповідало сучасному рівню розвитку науки та техніки

виконувати необхідні розрахунки конструкцій та розробляти їх робочі креслення

вміти використовувати технічну та нормативну літературу при вирішенні задач розрахунку та проектування конструкцій

володіти міжнародною системою одиниць (СИ) при виконанні розрахунків.

  1. Мета та завдання навчальної дисципліни

 Мета . Навчання студентів основам сучасних методів розрахунку та конструювання різних видів будівельних конструкцій (балок, ферм, колон, спеціальних конструкцій).

-         Завдання . Виконувати необхідні розрахунки конструкцій та розробляти їх робочі креслення

 У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен

 

чітко уявляти собі роботу будівельних конструкцій під навантаженням

знаходити у кожному окремому випадку найбільш оптимальне конструктивне рішення, яке б відповідало сучасному рівню розвитку науки та техніки

виконувати необхідні розрахунки конструкцій та розробляти їх робочі креслення

вміти використовувати технічну та нормативну літературу при вирішенні задач розрахунку та проектування конструкцій

володіти міжнародною системою одиниць (СИ) при виконанні розрахунків.

Вступ до спеціальності (будівництво)

  1. Мета та завдання навчальної дисципліни

Мета: навчання студентів основам сучасних методів розрахунку та конструювання різних видів інженерних конструкцій (балок, ферм, колон, спеціальних конструкцій).

-        Завдання: чітко уявляти собі роботу інженерних конструкцій під навантаженням і у кожному окремому випадку найбільш оптимальне конструктивне рішення.

                                                                                                                                                                              

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен

знати: роботу  конструкцій під навантаженням;

знаходити найбільш оптимальне конструктивне рішення, яке б відповідало сучасному рівню розвитку науки та техніки;

виконувати необхідні розрахунки конструкцій та розробляти їх робочі креслення;

 

вміти використовувати технічну та нормативну літературу при вирішенні задач розрахунку та проектування конструкцій;

володіти міжнародною системою одиниць (СИ) при виконанні розрахунків.

Дисципліна “Металеві конструкції” є важливою складовою професійної підготовки інженера-будівельника.

Метою курсу є навчання студентів основам сучасних методів розрахунку та конструювання різних видів металевих конструкцій (балок, ферм, колон, спеціальних конструкцій). Після вивчення курсу студент повинен:

-        чітко уявляти собі роботу металевих конструкцій під навантаженням

-        знаходити у кожному окремому випадку найбільш оптимальне конструктивне рішення, яке б відповідало сучасному рівню розвитку науки та техніки

-        виконувати необхідні розрахунки конструкцій та розробляти їх робочі креслення

-        вміти використовувати технічну та нормативну літературу при вирішенні задач розрахунку та проектування конструкцій

-        володіти міжнародною системою одиниць (СИ) при виконанні розрахунків.

Дисципліна “Металеві конструкції (спецкурс)” є важливою складовою професійної підготовки магістра-будівельника.

Метою курсу є навчання студентів основам сучасних методів розрахунку та конструювання спеціальних металевих  конструкцій, балок, ферм, колон. Після вивчення курсу студент повинен:

-        виконувати необхідні розрахунки спеціальних конструкцій та розробляти їх робочі креслення

-        чітко уявляти собі роботу спеціальних конструкцій під навантаженням

-        знаходити у кожному окремому випадку найбільш оптимальне конструктивне рішення, яке б відповідало сучасному рівню розвитку науки та техніки

-        вміти використовувати технічну та нормативну літературу при вирішенні задач розрахунку та проектування спеціальних конструкцій

-        володіти міжнародною системою одиниць (СИ) при виконанні розрахунків.

Навчальна дисципліна «Основи та фундаменти» вивчається здобувачами вищої освіти за освітньою  програмою    ОКР   «Бакалавр»   спеціальності  192  «Будівництво та цивільна  інженерія».                                           

         В курсі наведені відомості про фізичні та механічні властивості ґрунтів, основні закони механіки ґрунтів і їх застосування до розрахунку напружено - деформованого стану основ. Розглядаються питання проектування і влаштування фундаментів знову зведених будинків і споруд, фундаменти будівель, що реконструюються, методи посилення або заміни фундаментів існуючих будівель.

Курс “Основи та фундаменти” для інженера-будівельника є профілюючим. Його опанування дозволить майбутньому інженеру-будівельнику правильно оцінити інженерно-геологічні умови будівельного майданчика, проектувати основи і фундаменти і виконувати роботи по їх влаштуванню.

Мета.  Ознайомити  здобувача вищої освіти  з  загальними  положеннями  основ,  фундаментів, фізико-механічними властивостями та класифікацією ґрунтів, основними  поняттями  інженерної  геології,  геодинамічних  процесів  та  їх  впливу  на споруди,  головними законами  механіки  ґрунтів,  розподілом  навантажень  і  деформацій  на  основи  споруд  і будівель.

Завдання. Навчити  давати  правильну  інженерно-геологічну  оцінку  умов проектування фундаментів, основ, розраховувати глибину закладення фундаменту, влаштування фундаментів в особливо складних умовах, а також при різних формах завантаження.

У результаті вивчення навчальної дисципліни здобувач вищої освіти повинен  знати:

1)      класифікацію ґрунтів, фундаментів;

2)      головні закони динаміки та механіки ґрунтів;

3)      прогресивні методи пристрою різних видів фундаментів;

4)      порядок визначення розмірів основ фундаменту.

вміти: 

1)     правильно дати оцінку основам місцевості; 

2)     зробити правильний підбір типу фундаменту;

3)     виконати розбивку фундаменту;

4)     розраховувати глибину закладання фундаменту.

Сучасні геодезія та землеустрій неможливі без використання комп’ютерних технологій. Історично склалось так, що в даній галузі використовується програмне забезпечення Digitals. В програмному забезпеченні Digitals можна обробляти теодолітну і тахеометричну зйомку, створювати топографічні і спеціальні карти і плани, накопичувати кадастрову базу даних, будувати моделі рельєфу і моделювати горизонталі, розраховувати площі і обсяги, переглядати карти в тривимірному вигляді, використовувати супутникові знімки, ортофотоплани і скановані карти, створювати текстову і графічну документацію. 

Мета навчальної дисципліни є набуття практичних навиків роботи в «Digitals», так як він  являє собою універсальний інструмент здатний вирішувати безліч найрізноманітніших завдань. І це інструмент, зростаючий разом із запитами користувачів від обробки геодезичних вимірювань і створення техдокументації на одну земельну ділянку, до ведення чергових планів великих міст і індексного-кадастрових карт масштабу області. Вбудована мова скриптів дозволяє досвідченим користувачам ще більше розширити функціональність програми і максимально автоматизувати вирішення власних типових завдань.

Завдання дисципліни  «Комп’ютерні роботи в Digitals» вивчення можливостей та прийомів роботи з програмою Digitals, яка використовується у геодезії, картографії та землеустрої. Вміння розглядати питання обробки геодезичних вимірів, складання топографічних карт та планів, підготовки кадастрових планів, каталогів координат та інших графічних та текстових землевпорядних документів.

Мета викладання навчальної дисципліни "Соціально-економічний розвиток сільських територій" є формування у майбутніх фахівців знань та умінь щодо оцінювання економічного, соціального та екологічного стану розвитку сільських територій, аналітичного обґрунтування розв’язання стратегічних соціально-економічних проблем сільських територій.

Основними завданнями вивчення дисципліни "Соціально-економічний розвиток сільських територій" є набуття студентами теоретичних і практичних знань з питань аналізу практичних ситуацій, що виникають у сфері соціально-економічного розвитку сільських територій, формування майбутнього спеціаліста, здатного оцінити економічну, соціальну, демографічну, екологічну ситуацію в будь-якому регіоні (області, районі, селі) в умовах формування соціально орієнтованої ринкової економіки; визначити пріоритетні напрями та обґрунтувати ефективні механізми й інструменти вирішення проблем подолання депресивного стану сільських районів, диверсифікації їх економічної бази та створення соціальних і екологічно безпечних умов приватного й трудового життя для сільського населення.

Метою вивчення навчальної дисципліни є теоретична підготовка студентів до практичної діяльності, спрямованої на здійснення наукового обґрунтування і запропонування методичних підходів до розро­бки проектів землеустрою щодо створення нових та впорядкування існуючих землеволодінь і землекористувань з урахуванням вимог щодо раціональ­ного використання та охорони земель.

Основними завданнями вивчення дисципліни є набуття студентами теоретичних і практичних знань з питань аналізу та обґрунтування розмірів землекористувань; оволодіння сучасною нормативно-правовою базою щодо формування проектів землеустрою; опанування сучасними методами та процедурами щодо формування проектів землеустрою; формування у студентів схильності до активного використання сучасних методів та процедур методологічних основ щодо формування проектів землеустрою.

У ринковій економіці всі фактори виробництва: земля, праця і капітал – повинні функціонувати як товар. В іншому разі, коли той чи інший ресурс, у даному випадку земля, виключається з повноцінного товарного обігу, це призводить до звуження дії законів товарного виробництва й унеможливлює досягнення повного ефекту від створення нових форм господарювання на селі ринкового типу.

У нашій країні на законодавчому рівні в основному вирішена проблема створення ринку засобів виробництва, робочої сили, цінних паперів, фінансових ресурсів, інформації, технологій тощо. З прийняттям чинного земельного кодексу закладено правове підґрунтя і для створення ринку землі. Його становлення – це складний процес, зумовлений насамперед політичним чинником.

Головною метою вивчення навчальної дисципліни є формування системи економічних, організаційних і правових відносин з приводу нерухомого майна, яке засновано на чинних законодавчих і нормативних актах, регулюючих управління різними об'єктами нерухомості і здійснення з ними цивільно-правових операцій з метою отримання бажаного комерційного або соціального результату.

Основним завданням дисципліни «Організація ринку землі» є вивчення теорії і практики функціонування ринку нерухомості як найважливішої сфери підприємницької діяльності. Об'єкти останньої, з одного боку, служать певною гарантією стабільності бізнесу, збереження й примноження вартості капіталу, а з іншого, мають особливий престиж у суспільній свідомості. Саме Організація ринку землі забезпечує, перехід земельних ділянок і всього, що міцно з ним пов'язано, в руки ефективних власників і тим самим грає вирішальну роль в формуванні і зміцненні середнього соціального класу українського суспільства.

Незважаючи на те, що реформування земельних відносин проводиться в Україні вже понад 26 років, проблема економіко-правового захисту прав землевласників зберігає свою актуальність. Відсутність ефективної системи забезпечення й захисту прав на землю вимагає від покупців надзвичайної кмітливості, спеціальних знань і глибокого розуміння ризиків, пов’язаних з інвестиціями в нерухомість. Нерідкі випадки, коли на одну й ту ж земельну ділянку могли бути видані декілька правовстановлюючих документів різним особам, або в результаті розгляду судових спорів власники позбавляються прав на земельні ділянки.

В останні роки набуло особливої популярності «земельне рейдерство» позбавлення прав на ділянки за допомогою спеціально інсценованих бізнес-конфліктів, судових рішень, а також використання «слабких місць» кадастрово-реєстраційної системи, законодавчих прогалин і суперечностей. В Україні, на відміну від багатьох країн, не здійснюється державне регулювання ріелторської діяльності, що в комплексі з недостатньо високим рівнем правової обізнаності українських громадян, створює сприятливі умови для шахрайства й махінацій з правами на землю, а також оскарження договорів купівлі-продажу, обміну, дарування земельних ділянок у судовому порядку.

Мета вивчення навчальної дисципліни «Судова експертиза в землеустрої» є володіння методами проведення судової експертизи, що дозволить:

- організувати комплексну оцінку об’єктів землевпорядної документації;

- перевірити відповідність проектної землевпорядної документації вимогам земельного законодавства;

- підвищити якість розробки землевпорядної документації;

- впровадити передові методи проектування та досягнення науково-технічного прогресу;

регулювання плати за землю;

- підвищити науково-технічний та професійний рівень виконавців судової експертизи землевпорядної документації.

Завдання вивчення дисципліни «Судова експертиза в землеустрої» такі:

• формування знань та володіння нормативно-правовими актами стосовно відповідного вивчення;

• аналіз та оцінка землевпорядної документації щодо відповідності вимогам законодавства, встановленим стандартам, нормам, правилам;

 • підготовка обґрунтованих висновків для об’єктів судової експертизи.

Контроль за використанням та охороною земель полягає в забезпеченні додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями і громадянами земельного законодавства України.

Метою вивчення навчальної дисципліни «Державний контроль за використанням земель» є теоретична підготовка студентів до практичної діяльності, спрямованої на здійснення державного контролю за використанням та охороною земель.

Основні завдання вивчення дисципліни «Державний контроль за використанням земель» такі:

  • ознайомлення з сучасною системою контролю у сфері земельних відносин;
  • оволодіння сучасною нормативно-правовою базою державного контролю за використанням та охороною земель;
  • опанування сучасними методами та процедурами державного контролю у сфері земельних відносин;
  • формування у студентів схильності до активного використання сучасних методів та процедур державного контролю за використанням та охороною земель.

Основною метою курсу "ГІС в кадастрових системах" є формування у фахівця теоретичних знань і практичних навичок використання ГІС в землевпорядкуванні та в земельному кадастрі з метою інвентаризації земельних ресурсів та землевласників, прогнозування стану земельного фонду, контролю за використанням та охороною ґрунтів, реєстрації та захисту прав громадян і суб’єктів господарювання тощо.

 Основне завдання навчальної дисципліни «ГІС в кадастрових системах» полягає у вивченні основних теоретичних и практичних аспектів створення упорядкованої геоінформаційної системи про правове, природне, господарське, економічне та просторове положення об'єктів, що підлягають обліку в системі відповідного рівня управління.

Метою вивчення дисципліни є ознайомлення студентів із Світовим досвідом та національними потребами використання методів та програмних продуктів ГІС для створення і ведення кадастрових систем, як державної інформаційно-реєстраційної системи геопросторового положення кадастрових об’єктів, їхніх кількісних і якісних параметрів та правового статусу.

Мета навчального курсу – сприяти формуванню у студентів містобудівного світогляду.

Містобудівна система являє собою сукупність просторово організованих і взаємозалежних матеріальних об'єктів: споруджень, інженерних пристроїв, технічно освоєних територій, що формують середовище громадської життєдіяльності. Для проектування міста важливо знати взаємозв'язок його матеріально-просторової організації та процесів функціонування: виробництва, споживання, комунікацій.

Завдання вивчення дисципліни це засвоєння основ проектування житлових районів міста, виробничої зони міста, вулично-магістральної мережі міста, ландшафтно-рекреаційної зони, інфраструктури міста.

Метою вивчення дисципліни є:

1) Засвоєння основ проектування житлових районів міста, виробничої зони міста, вулично-магістральної мережі міста, ландшафтно-рекреаційної зони, інфраструктури міста.

2) Формування у студентів знань з дисципліни «Планування використання земель населених пунктів» та використання цих знань для раціонального проектування будинків, споруд та їх комплексів.

Проблема управління земельними ресурсами - одного з чинників розширення виробництва та зміцнення фундаменту економіки держави, є найголовнішою у вирішенні соціально-економічного розвитку. Земля є основою матеріального добробуту суспільства, базисним розміщенням людей, виробничих сил, джерелом природних ресурсів.

Раціональне використання і охорона земельних ресурсів пов'язані з національним відродженням нашої країни, яке визначається оптимальним поєднанням використання і охорони земельних ресурсів, балансом між вирішенням соціально-економічних проблем і збереженням землі. Це зобов’язує державу до сталого розвитку землекористування на найвищому сучасному рівні, із застосуванням досягнень світової науки і новітніх технологій в галузі землекористування.

Мета. Основи управління земельними ресурсами є спеціальною дисципліною в процесі підготовки інженерів-землевпорядників і має своєю метою пізнання сутності і закономірностей розвитку управління земельними ресурсами, вивчення методів та механізмів управління. Кожному способу суспільного виробництва, рівню продуктивних сил і виробничих відносин відповідають певна система управління земельними ресурсами, зумовлена панівною формою власності на землю й інші засоби виробництва, а також властиві їм форми землекористування. Щоб правильно зрозуміти суть і основні шляхи розвитку управління земельними ресурсами, обґрунтувати його зміст і розкрити закономірності його зміни в конкретних умовах земельного ладу, необхідно простежити історичний зв'язок управління з іншими явищами та конкретний історичний досвід.

Завдання. Особливості викладання дисципліни полягають у вивченні таких положень:

- історичні та соціальні передумови розвитку управління земельними ресурсами;

- теоретичні основи управління земельними ресурсами;

- методи управління земельними ресурсами;

- специфіка управління земельними ресурсами різних форм власності;

- особливості управління земельними ресурсами різного цільового призначення.

Мета  дисципліни «Автоматизація ДЗК» полягає у засвоєнні і набутті слухачами необхідних теоретичних знань та практичних навичок у сфері автоматизації державного земельного кадастру та формування знань про розвиток автоматизованих систем України та світу, внесок українських і закордонних вчених.

Завдання вивчення дисципліни є формування у фахівця теоретичних знань і практичних навичок забезпечення автоматизації земельно-кадастрових робіт для планування розвитку територій, інвентаризації земельних ресурсів, прогнозування  стану земельного фонду, контролю за використанням та охороною ґрунтів.

Метою вивчення дисципліни «Автоматизація робіт в землеустрої» при підготовці інженерів – землевпорядників полягає в засвоєнні студентами теорії і практики в застосуванні методики комплексної автоматизації землеустрою із застосуванням нових технологій в землевпорядному проектуванні, а саме, уміння пошуку найкращого варіанту виконання робіт з використанням електронних тахеометрів, сканерів, комп’ютерної техніки, пакету прикладного програмного забезпечення та за допомогою економіко-математичного моделювання, ГІС-технологій і штучного інтелекту (експертних систем) досягнути швидких, якісних результатів при мінімальних затратах на інженерну роботу працівників та матеріально-технічнні засоби.

Завдання дисципліни - навчити студентів використовувати існуючі методи та методики в розробці і обґрунтуванні проектних рішень та проектів землеустрою шляхом автоматизованих технологій на базі комп'ютерних програмно-апаратних комплексів.

У тематику практичних занять внесені ключові функції і структурні елементи автоматизації землевпорядного проектування, оволодіння якими вимагає навиків організаційної і технологічної поведінки та творчого мислення. Заняття проводяться в комп’ютерному класі з відповідним програмним забезпеченням. Вивчення курсу базується на придбаних студентами раніше знаннях з геодезії, вищої математики, обчислювальної техніки, ЕММ і моделювання в землеустрої, картографії, землевпорядного проектування тощо. 

Метою вивчення дисципліни «Комп’ютерні технології в землеустрої»  студентами, майбутніми інженерами-землевпорядниками, теоретичних та практичних аспектів комп’ютеризації землевпорядних робіт. Студенти повинні знати: сучасні апаратні та програмні засоби, що використовуються при комп’ютеризації землевпорядних, земельно-кадастрових та управлінських робіт, вміти працювати з локальними та глобальними комп’ютерними мережами, а також володіти базовими відомостями в галузі технічного захисту інформації.

Завдання - дати студентам знання щодо принципів та способів інформатизації землевпорядних робіт, підготувати їх до подальшого творчого осмислення і вирішення конкретних практичних і методичних задач землеустрою, земельного кадастру та управління земельними ресурсами із застосуванням комп’ютерних технологій.

Метою дисципліни «Інформаційне моделювання і програмування в землеустрої» є вивчення студентами, майбутніми інженерами-землевпорядниками, основ інформаційного моделювання і програмування та використання отриманих знань у практичних завданнях. Студенти повинні знати методи інформаційного моделювання і програмування, володіти навичками обробки і аналізу інформації із застосуванням виробничих функцій, вміти використовувати оптимізаційні інформаційні моделі при розробці схем і проектів землеустрою.

Основні завдання: дати студентам знання, що дозволить їм знаходити оптимальні варіанти вирішення завдань, пов'язаних із плануванням використання земельних, матеріальних, трудових та фінансових ресурсів, підготувати їх до подальшого творчого осмислення і вирішення конкретних практичних і методичних задач землеустрою, земельного кадастру та інших землевпорядних дисциплінах.

Предметом вивчення навчальної дисципліни «Вступ до спеціальності» є система вищої землевпорядної освіти в Україні та розуміння геодезії, землеустрою та кадастру як видів діяльності.

Метою викладання навчальної дисципліни «Вступ до спеціальності» є отримання розуміння студентами значення вибраної професії та оцінювання можливості працевлаштування у ринкових умовах на ринку праці в Україні й світі.

Основним завданням вивчення дисципліни «Вступ до спеціальності» є навчити майбутніх фахівців орієнтуватися у системі вищої освіти в Україні; бути конкурентоспроможним на ринку праці у галузі землеустрою; розуміння геодезії, землеустрою та кадастру як видів діяльності; отримання початкових знань, навичок і вмінь щодо обраного фаху.

Метою вивчення дисципліни «Державний земельний кадастр» при підготовці фахівців є засвоєння студентами теоретичних основ земельного кадастру, складу та змісту його складових частин, процедури отримання необхідних відомостей і документів про правовий режим земель, розподіл їх за категоріями та серед власників землі та землекористувачів, організація обліку кількості і якості земель, запровадження процедури отримання земельно-кадастрової інформації в процесі проведення проектних робіт, спеціальних обстежень та розвідувань, вивчення правових, методичних, технічних, організаційних і практичних аспектів ведення Державного земельного кадастру.

Завдання курсу, полягає в забезпеченні одержання студентами потрібного обсягу знань, які дадуть їм змогу фахово застосовувати знання про земельний кадастр для вирішення прикладних завдань. Задачі дисципліни полягають у забезпеченні оволодіння студентами знаннями щодо концептуальних положень, поставлених в основу створення та функціонування Державного земельного кадастру, зокрема:

- гарантії держави на право власності і право користування землею;

- класифікації земель за земельними угіддями та облік кількості земель;

- забезпеченні даних щодо якості земель та їх обліку, накопичення інформації про кількість та місце розташування особливо цінних продуктивних земель;

- забезпеченні порівняльної оцінки ґрунтів за природними властивостями, які мають сталий характер та істотно впливають на урожайність сільськогосподарських культур, що вирощуються в конкретних природно-кліматичних умовах;

- проведенні кадастрового зонування території;

- створенні організаційних, правових та технічних умов для запровадження автоматизованої системи ведення Державного земельного кадастру.

Дисципліна «Моніторинг і охорона земель» призначена для підготовки дипломованого бакалавра за спеціальністю 193 «Геодезія та землеустрій».

 

Мета дисципліни - Ознайомити студентів з принципами та структурою моніторингу земель, методами і заходами з охорони земельного фонду.

Завдання курсу – навчальної дисципліни є:

  • ознайомлення         студентів    з        науковими та      практичними принципами ведення моніторингу земель;
  • надання  базових знань щодо системного підходу при створенні та функціонуванні систем моніторингу;
  • ознайомлення з сучасними методами вимірювання, обміну інформацією, оцінки та прогнозування стану земель;
  • навчити студентів    проектувати        та      експлуатувати моніторингові системи спеціального призначення.

Метою викладання навчальної дисципліни "Землеустрій" є забезпечення студентів знаннями у галузі землеустрою, уміннями та навиками необхідними для виконання завдань з метою досягнення оптимального ступеня впорядкування раціонального використання земельних ресурсів, охорони земель та навколишнього природного середовища, володіння інформацією про стан земельних ресурсів та довкілля, прийняття правильних прогнозних, планувальних, проектних та управлінських рішень.

Основними завданнями вивчення дисципліни "Землеустрій" є набуття знань щодо:

- реалізації політики держави із науково-обґрунтованого перерозподілу земель, формування раціональної системи землеволодінь і землекористувань з усуненням недоліків у розташуванні земель, створення екологічно сталих ландшафтів і агросистем;

- створення інформаційного забезпечення правового, економічного, екологічного і містобудівного механізму регулювання земельних відносин на національному,  регіональному, локальному, господарському рівнях шляхом розробки пропозицій по встановленню особливого режиму і умов використання земель;

- встановлення на місцевості меж адміністративно-територіальних утворень, територій з особливим природоохоронним, рекреаційним і заповідним режимами, меж земельних ділянок власників і землекористувачів;

- здійснення заходів щодо прогнозування, планування, організації раціонального використання та охорони земель на національному, регіональному, локальному і господарському рівнях;

- організації територій сільськогосподарських підприємств із створенням просторових умов, що забезпечують еколого-економічну оптимізацію використання та охорони земель сільськогосподарського призначення, впровадження прогресивних форм організації управління землекористуванням, удосконалення співвідношення і розміщення земельних угідь, системи сівозмін, сінокосо- і пасовищезмін;

- розробки системи заходів по збереженню і поліпшенню природних ландшафтів, відновленню і підвищенню родючості ґрунтів, рекультивації порушених земель і землюванню малопродуктивних угідь, захисту земель від ерозії, підтоплення, висушення, зсувів, вторинного засолення і заболочення, ущільнення, забруднення промисловими відходами і хімічними речовинами та інших видів деградації, по консервації деградованих і малопродуктивних земель, попередженню інших негативних явищ;

- організації територій несільськогосподарських підприємств, організацій і установ з метою створення умов ефективного землекористування та обмежень і обтяжень у використанні земель.

«Організація схем землеустрою» є однією дисциплін професійного спрямування підготовки бакалаврів напряму 193 «Геодезія та землеустрій».

Програма дисципліни «Організація схем землеустрою» передбачає отримання основ теоретичних знань, які включають структуру та зміст територіального землеустрою, роль, значення та місце землеустрою та територіального планування адміністративно-територіальних утворень різних категорій земель,  правову та технічну сторони планування використання земель, особливості встановлення меж та впорядкування системи землеволодіння та землекористування адміністративно-територіальних утворень різних рівнів.

Метою дисципліни «Організація схем землеустрою» є забезпечення студентів знаннями, уміннями та навиками необхідними для аналізу закономірностей функціонування землі і землеустрою в системі суспільного виробництва оцінки видів, форми, принципів і змісту організації території і виробництва, розробки заходів організації регіонального використання і охорони земель, регулювання земельних відносин, ведення обліку земель, земельних ділянок, угідь та прав що до них.

Завдання курсу полягає у формуванні знань про історію становлення землеустрою і внесок визначених вітчизняних і зарубіжних вчених у розвиток землевпорядної науки та практики:

  • розкрити соціальну економічну, організаційно – господарську та правову суть землеустрою і його соціально – економічний зміст;
  • вивчити об’єктивні соціальні та економічні закони природи, встановлені форми і закономірності їх прояву щодо організації території та оцінки впливу на землеустрій;
  • розкрити суть землеустрою в зарубіжних країнах;
  • визначити роль і особливості землеустрою в період здійснення земельної реформи, реформування земельних відносин на землях різних категорій та призначення;
  • вивчити основи землеустрою та земельного кадастру, склад і види землевпорядних робіт, зміст, принципи та методи землевпорядного проектування;
  • знати методи соціальної, економічної та екологічної оцінки ефективності землевпорядних рішень;
  • розкрити систему землеустрою та земельного кадастру в Україні.

Вивчення основ землеустрою та земельного кадастру повинно передувати засвоєнню студентами історії земельних відносин і землеустрою, деяких розмірів геодезії, ґрунтознавства, землеробства, картографії, меліорації.

Знання основ землеустрою необхідно студентам для подальшого успішного засвоєння курсів землевпорядного проектування, земельного кадастру, земельного права, управління земельними ресурсами, економіки землекористування та землевпорядкування, менеджменту і маркетингу у землевпорядкуванні та інших.

Дисципліна “Картографія ґрунтів” призначена для підготовки дипломованого бакалавра за спеціальністю 193 «Геодезія та землеустрій».

 

Мета дисципліни – ознайомлення студентів з основами теорії та методології картографії ґрунтів; засвоєння техніки польових ґрунтових обстежень для різних цілей і в різних масштабах; набуття умінь польової діагностики і класифікації ґрунтів; засвоєння методики складання ґрунтових карт і картограм; вміння використовувати ґрунтові карти у прикладних цілях; набуття практичних навичок з організації ґрунтово-польових робіт; оволодіння новаторськими підходами до дослідження складних природних об’єктів.

Завдання курсу – сформувати у студентів стійкі теоретичні знання і практичні навички з картографування ґрунтового покриву. Цілі завдання реалізуються в наступній послідовності:

- вивчення методологічних підходів в картографії ґрунтів;

- розкриття практичного значення та особливостей використання різних видів ґрунтово-картографічних робіт;

- дослідження ролі чинників і умов ґрунтоутворення в просторовій диференціації ґрунтового покриву;

- аналіз різних видів картографічної основи та їхньої внутрішньої інформативності для потреб ґрунтових досліджень;

- ознайомлення з неоднорідністю ґрунтового покриву і елементарними одиницями картографування ґрунтів;

- вивчення законів структурної організації ґрунтового покриву та їх використання в практичній картографії ґрунтів;

- розвиток навичок складання програмних і методичних завдань, планування і організації польових ґрунтово-картографічних робіт;

- засвоєння техніки польових ґрунтових обстежень;

- набуття умінь польової діагностики і класифікації ґрунтів;

- вивчення техніки складання базової і спеціальних ґрунтових карт і картограм;

- набуття навичок складання аналітичного плану і читання результатів аналізів ґрунтів;

- вміння складати пояснювальну записку до ґрунтово-картографічних матеріалів;

- практичне використання змісту ґрунтово-картографічних матеріалів.

Метою вивчення дисципліни «Кадастр та інженерна інфраструктура населених пунктів»  є освоєння теоретичних і практичних навиків з питань формування відомостей про правовий, господарський та якісний стан земель населеного пункту, які є основою формування земельно-кадастрових даних про земельні ресурси.

Завданням вивчення дисципліни полягає у першочерговому отриманні відомостей про правовий, природний та господарський стан земель і внесення цих відомостей у відповідні земель-кадастрові документи. Збираються, аналізуються, систематизуються матеріали і документи про загальну площу землеволодінь, землекористувань на території НП, склад угідь і їх якісну характеристику.

Метою вивчення дисципліни “Землевпорядного проектування” є освоєння теоретичних і практичних навиків з питань формування ефективного землекористування та основ формування земельно-кадастрових даних про земельні ресурси.

Завданням вивчення дисципліни полягає в оволодінні студентами методологічними і методичними основами  формування землекористувань власників землі та користувачів, формування земельно-кадастрових даних про них.

Мета дисципліни «Геоінформаційний аналіз і прогнозування» полягає у засвоєнні і набутті слухачами необхідних теоретичних знань та практичних навичок у сфері використання геоінформаційних систем для одержання інформації.

Завданням вивченням дисципліни є формування у фахівця теоретичних знань і практичних навичок використання ГІС у виробництві для одержання інформації, необхідної для прийняття рішень щодо стану агроландшафтів, з метою ландшафтно-екологічного зонування території, створення цифрових картограм показників родючості ґрунтів, моніторингу якості ґрунтів тощо.

Метою та завданням навчальної дисципліни є отримання теоретичних знань у сфері правового регулювання земельних відносин в частині ведення Державного земельного кадастру нерухомості в Україні та в порівнянні із законодавством інших країн, а також формування у студентів практичних навичок щодо самостійного розв’язання проблем, пов’язаних з реалізацією норм земельного законодавства у вказаній сфері.

Метою дисципліни є формування навичок проведення науково-дослідницьких робіт з використанням сучасних інформаційних технологій.

Завдання курсу є засвоєння теоретичних знань про наукові дослідження, логіку дослідницької діяльності, обробки результатів досліджень з використанням комп’ютерних технологій, побудова відповідних інформаційних моделей, знання методів та засобів проведення дослідів, використання літературних джерел та глобальної мережі Інтернет, а також одержання практичних навичок використання засобів сучасних інформаційно-комунікаційних технологій передбачають уміння працювати з системними та прикладними програмними засобами загального призначення: операційними системами, редакторами текстів, графічними редакторами, електронними таблицями, інформаційно-пошуковими системами, а також здійснювати пошук потрібної інформації в мережі Інтернет; розв’язувати задачі за допомогою інформаційних технологій.

Розробники: к.е.н., доцент Дудяк Н.В.,

                     к.е.н., доцент Мацієвич Т.О.

Мета дисципліни - вивчення теорії і практики функціонування землекористування як важливої складової територіальної організації простору та в сфери підприємницької діяльності, матеріальної і фінансової основи територіальних громад.

Предметом курсу є система економічних, організаційних, екологічних  і правових відносин з приводу землекористування, яка базується на діючих законодавчих і нормативних актах, що регулюють планування та організацію землекористуванням різного цільового призначення та регламентує характер управління земельними ресурсами.

Об’єктом вивчення дисципліни є процеси організації й раціоналізації форм та способів забезпечення економічно-ефективного землекористування  в контексті узгодження екологічних, економічних та соціальних інтересів суспільства

Мета дисципліни - вивчення теорії і практики пла­нування та прогнозування використання земель, теоретичних основ розроблення та затвердження генеральних планів населених пунктів, схем планування територій та іншої землевпоряд­ної документації у регулюванні використання територій, прийнятті та реалізації рішень про додержання умов містобудівної документації.

Предметом курсу є система економічних і правових відносин з приводу планування та прогнозування використання земель, яка базується на діючих законодавчих і нормативних актах, що регулюють діяльність уповноважених органів державної влади та місцевого самоврядування у створенні та втіленні перспективних програм (схем) використання та охорони земельних ресурсів з урахуванням екологічних, економічних, історичних, географічних, демографічних та інших особливостей конкретних територій, а також в прийнятті та реалізації на їх основі відповідних рішень.

Об’єктом вивчення дисципліни є процеси планування та прогнозування використання земель в контексті розробки та затвердження програм використання земель (державних, регіональних), планування територій, природно-сільськогосподарське районування, зонування земель.

Дисципліна «Меліорація земель в проектах землеустрою» призначена для підготовки дипломованого бакалавра за спеціальністю 193 «Геодезія та землеустрій».

 

Мета дисципліни – ознайомлення студентів із основними видами меліорацій, сучасним станом сільськогосподарських меліорацій, впливом меліоративних заходів на природні чинники ґрунтоутворення, позитивними і негативними наслідками меліорації та екологічними проблемами на меліоративних землях.

Для досягнення поставленої мети виділяються наступні задачі :

-                  теоретичне обґрунтування необхідності проведення гідротехнічних, хімічних, біологічних, теплових та агротехнічних меліорацій;

-                  вивчення змін фізико-хімічних, водно-фізичних і фізичних властивостей меліорованих земель, та прогнозування їх з метою недопущення негативних наслідків;

-                  вивчення оптимальних параметрів водно-повітряного і поживного режимів різних ґрунтів в умовах меліорації з метою одержання високих врожаїв екологічно чистої сільськогосподарської продукції;

-                  вивчення історії розвитку меліорацій і способів їх проведення в різних країнах з метою використання світового досвіду  і прогресивних  технологій на меліоративних землях України.

Програма дисципліни «Теоретичні основи землеустрою» передбачає отримання основ теоретичних знань, які включають структуру та зміст територіального землеустрою, роль, значення та місце землеустрою та територіального планування адміністративно-територіальних утворень різних категорій земель,  правову та технічну сторони планування використання земель, особливості встановлення меж та впорядкування системи землеволодіння та землекористування адміністративно-територіальних утворень різних рівнів.

Предметом вивчення навчальної дисципліни є  система організаційно-господарських, агротехнічних, лісотехнічних заходів та ландшафтно-екологічний підхід структуризації території, що передбачає обґрунтування  протиерозійних заходів для забезпечення раціонального  використання сільськогосподарських земель

Метою викладання навчальної дисципліни “Протиерозійна організація території” є надання знань, умінь та здатностей (компетенції) з протиерозійної організації території, розуміння важливості захисту грунтів від ерозії та ландшафтної структуризації території.

Основними завданнями  вивчення дисципліни “Протиерозійна організація території” є набуття студентами знань, умінь і здатностей (компетенцій) з обґрунтування  та проектування протиерозійних заходів, що забезпечують раціональне використання сільськогосподарських земель.

Під час вивчення дисципліни звертати особливу увагу на виділення еколого-технологічних груп земель для використання, розміщення угідь і сівозмін, впорядкування полів і робочих ділянок, проектування комплексу протиерозійних заходів, визначення ділянок, які потребують суцільного залісення та проведення робіт із виположування й засипання ярів.   Ця навчальна програма повинна враховувати відмінності і специфіку підготовки техніків-землевпорядників, особливості земельного законодавства, що до охорони земель, передбачати можливості  зниження дії ерозійних процесів.

Мета дисципліни - вивчення теорії і практики особливостей та механізмів управління муніципальними землями у сучасному економічному просторі.

Предметом курсу є система економічних, організаційних, екологічних  і правових відносин з приводу управління муніципальними землями, яка базується на діючих законодавчих і нормативних актах, що регулюють планування та організацію процесу управління муніципальними землями в межах територіальних громад та міст.

Об’єктом вивчення дисципліни є процеси організації й раціоналізації форм та способів управління муніципальними землями в контексті узгодження екологічних, економічних та соціальних інтересів адміністративно-територіальних громад та міст. 

Розробники: к.е.н., доцент Дудяк Н.В.,

                     к.е.н., доцент Мацієвич Т.О.

 Мета дисципліни - є формування теоретичних знань і набуття практичних навичок з основ землевпорядного проектування, розроблення землевпорядної документації і проектів територіального землеустрою, внутрігосподарського землеустрою сільськогосподарських землеволодінь і землекористувань.

Предметом курсу є система економічних, організаційних, екологічних  і правових відносин з приводу землекористування, яка базується на діючих законодавчих і нормативних актах, що регулюють планування та організацію землекористуванням різного цільового призначення та регламентує характер управління земельними ресурсами.

Об’єктом вивчення дисципліни є процеси організації й раціоналізації форм та способів забезпечення економічно-ефективного землекористування  в контексті узгодження екологічних, економічних та соціальних інтересів суспільства. 

Мета дисципліни - забезпечення інтелектуального і соціального розвитку особистості шляхом навчання основам теоретико-правових положень у галузі охорони та захисту промислової власності, авторського права та суміжних прав.

Предметом вивчення дисципліни виступає сукупність правових відносин з приводу створення, охорони та захисту об’єктів інтелектуальної власності в сучасних умовах соціально-економічного розвитку країни.

Об’єктом вивчення дисципліни є процеси охорони та захисту прав в галузі інтелектуальної власності.

Завданням вивчення дисципліни «Інтелектуальна власність у землеустрої» виступає розкриття таких аспектів інтелектуальної власності як: право інтелектуальної власності, система інтелектуальної власності, охорона прав на об’єкти інтелектуальної власності, захист прав інтелектуальної власності, економіка інтелектуальної власності.

Спираючись на об’єктивні економічні закони, систему соціально-економічних та екологічних заходів спрямованих на реалізацію положень земельного законодавства, вивчає землевпорядні дії, які здійснюються в установленому законом порядку, що передбачає підготовчі роботи, складання, розгляд і затвердження проекту, перенесення його в натуру, оформлення і видачу документів, авторський нагляд. Головне місце належить організації і управлінню проектами землеустрою.

Мета дисципліни - вивчення теорії і практики організації і управління  землевпорядним виробництвом як важливої складової територіальної організації простору земель та раціонального і ефективного його використання.

Предметом курсу є система організаційних, економічних і правових відносин з приводу землекористування та землевпорядкування, яка базується на діючих законодавчих і нормативних актах, що регулюють планування та організацію різного цільового призначення земельних ресурсів та регламентує характер управління та доцільного використання земель.

Об’єктом вивчення дисципліни є процеси організації і управління землевпорядним виробництвом в контексті узгодження проектувальних робіт територій адміністративно-територіальних утворень, землеволодінь і землекористувань. 

Проблема управління землями ОТГ є однією з чинників розширення виробництва та зміцнення фундаменту економіки держави, є найголовнішою у вирішенні соціально-економічного розвитку. Земля є основою матеріального добробуту суспільства, базисним розміщенням людей, виробничих сил, джерелом природних ресурсів.

Раціональне використання і охорона земельних ресурсів пов'язані з національним відродженням нашої країни, яке визначається оптимальним поєднанням використання і охорони земельних ресурсів, балансом між вирішенням соціально-економічних проблем і збереженням землі. Це зобов’язує державу до сталого розвитку землекористування на найвищому сучасному рівні, із застосуванням досягнень світової науки і новітніх технологій в галузі землекористування.

Мета дисципліни - вивчення теорії і практики особливостей та механізмів управління землями ОТГ у сучасному економічному просторі.

Предметом курсу є система економічних, організаційних, екологічних  і правових відносин з приводу управління землями ОТГ, яка базується на діючих законодавчих і нормативних актах, що регулюють планування та організацію процесу управління землями в межах територіальних громад.

Об’єктом вивчення дисципліни є процеси організації й раціоналізації форм та способів управління землями ОТГ в контексті узгодження екологічних, економічних та соціальних інтересів адміністративно-територіальних громад. 

Мета викладання дисципліни «Організація і технологія гідротехнічного будівництва» - ознайомлення майбутніх фахівців з розробкою та обґрунтуванням параметрів і технологіями будівництва водогосподарських об’єктів, їх експлуатацією при раціональному використанні водних ресурсів.

Завдання дисципліни – надати практичну допомогу студентам в освоєнні вдосконалення будівельного виробництва відносно водогосподарських об’єктів з врахуванням вимог забезпечення ефективності, економічності, підвищення продуктивності праці, якості робіт, безпеки праці та екологічних проблем.

У результаті вивчення навчальної дисципліни здобувач вищої освіти повинен

знати:

- види робіт та ресурси, які необхідні при будівництві водогосподарських об’єктів;

- технологію виконання робіт при будівництві, ремонті і реконструкції водогосподарських об’єктів різного призначення;

- методику вибору технічних рішень на стадії проектування виконання робіт і при їх здійсненні;

- методику визначення необхідних ресурсів для виконання будівельно-монтажних, ремонтних робіт тощо;

- методи організації і технології робіт при їх виконанні в складних природних і кліматичних умовах.

Вміти:

- під час роботи у науково-дослідних закладах: здійснювати постановку дослідних робіт, що мають на меті вдосконалення і розробку нових технологій, пов’язаних з будівництвом водогосподарських об’єктів; втілювати у виробництво результати наукових розробок;

- в складі групи фахівців проектного відділу в умовах спеціально обладнаного робочого місця: на основі проектних рішень та нормативних документів, враховуючи конструкцію та параметри елементів водогосподарських об’єктів та споруд на них, за допомогою відповідних методик, визначати склад та обсяги робіт; використовуючи паспортні характеристики вибирати необхідні будівельні машини механізми і проводити їх підбір з техніко-економічним порівнянням; в складі комісії здійснювати приймальний контроль якості завершеного будівництва водогосподарського об’єкта при здаванні їх в експлуатацію;

- в умовах будівництва: опираючись на проектні розробки та чинну нормативну базу організовувати виконання робіт з будівництва елементів водогосподарських об’єктів, мереж та споруд; розробляти та доводити виробничі завдання до ланок і бригад та забезпечувати їх виконання.

Програмні компетентності та результати навчання:

Загальні:

1. ЗК1. Здатність реалізувати свої права і обов’язки як члена суспільства, усвідомлювати цінності громадянського (вільного демократичного) суспільства та необхідність його сталого розвитку, верховенства права, прав і свобод людини й громадянина України.

2. ЗК2. Здатність зберігати та примножувати моральні, культурні, наукові цінності і досягнення суспільства на основі розуміння історії та закономірностей розвитку предметної області, її місця у загальній системі знань про природу і суспільство та у розвитку суспільства, техніки і технологій, використовувати різні види та форми рухової активності для активного відпочинку та ведення здорового способу життя.

3. ЗК4. Знання та розуміння предметної області і професійної діяльності.

4. ЗК7. Здатність вчитися і оволодівати сучасними знаннями.

5. ЗК8. Навички здійснення безпечної діяльності.

6. ЗК9. Здатність оцінювати та забезпечувати якість виконуваних робіт.

Спеціальні (фахові):

1. ФК2. Здатність застосовувати у професійній діяльності досягнення науки, інноваційні та комп’ютерні технології, сучасні машини, обладнання, матеріали і конструкції.

2. ФК3. Здатність використовувати геодезичні прилади та картографічні матеріали при проектуванні, винесенні проектів в натуру і проведенні інструментального контролю якості при зведенні та реконструкції об’єктів професійної діяльності.

3. ФК6. Здатність ефективно використовувати сучасні будівельні матеріали, вироби і конструкції у водній інженерії при проектуванні, зведенні та реконструкції об’єктів професійної діяльності.

4. ФК9. Здатність здійснювати інженерні вишукування, розрахунки та проектування об’єктів професійної діяльності.

5. ФК10. Здатність розробляти технологічні процеси виконання будівельних робіт з їх реалізацією у будівельному виробництві сучасними способами та засобами.

6. ФК11. Здатність оцінювати існуючу сировинну та виробничу базу будівельної індустрії та здійснювати розрахунки їх потреби.

7. ФК13. Здатність впроваджувати інноваційні технології, сучасні машини та обладнання при будівництві, експлуатації та реконструкції об’єктів професійної діяльності.

8. ФК19. Здатність розраховувати техніко-економічні показники запроектованих і функціонуючих об’єктів професійної діяльності.

Програмні результати навчання:

1. РН1. Формулювати задачі з вирішення проблемних ситуацій у професійній та/або академічній діяльності.

2. РН4. Описувати будову об’єктів професійної діяльності, пояснювати їх призначення, принципи та режими роботи.

3. РН5. Знати технологічні процеси виготовлення та області застосування будівельних матеріалів, виробів та конструкцій.

4. РН6. Визначати і враховувати кліматичні, інженерно-геологічні, гідрогеологічні, гідрологічні та екологічні особливості територій при проектуванні, будівництві та експлуатації об’єктів професійної діяльності.

5. РН12. Організовувати та управляти технологічними процесами будівництва, експлуатації, ремонту й реконструкції об’єктів професійної діяльності, згідно з вимогами охорони праці, безпеки життєдіяльності та захисту довкілля.

 

3. Програма навчальної дисципліни

 

Змістовна частина 1. Організація і планування будівництва

Тема 1. Організація праці в будівництві.

Тема 2. Порядок розробки проектів.

Тема 3. Проект організації будівництва. Проект виконання робіт.

Тема 4. Планування проведення робіт. Календарні плани.

Тема 5. Будівельні генеральні плани.

 

Змістовна частина 2. Основні положення та поняття в технології будівельного виробництва

Тема 6. Загальні умови виконання земляних робіт.

Тема 7. Розробка ґрунту одноковшевими і багатоковшевими екскаваторами.

Тема 8. Розробка ґрунту землерийно-транспортними машинами.

Тема 9. Транспортування ґрунту. Ущільнення ґрунту.

Тема 10. Бетонні та залiзобетоннi роботи.

Тема 11. Приготування, транспортування, укладання бетонної суміші і догляд за бетоном.

Тема 12. Кам’янi роботи.

Тема 13. Монтаж будiвельних конструкцій.

Тема 14. Опоряджувальнi та iзоляцiйнi роботи.

Тема 15. Зведення пальових фундаментів і шпунтових огороджень.

Мета викладання навчальної дисципліни «Метрологія і стандартизація»: забезпечення здобувачів вищої освіти теоретичними знаннями про метрологію – науку про вимірювання, методи і засоби забезпечення їх єдності та способи досягання необхідної точності, стандартизацію, що встановлює в державному масштабі відповідні вищому світовому рівню єдині норми і вимоги до продукції та сертифікацію, що є підтвердженням відповідності якості приладів, технологій та послуг певним стандартам.

Завдання вивчення дисципліни «Метрологія і стандартизація» є набуття здобувачами вищої освіти теоретичних та практичних, знань з метрології, стандартизації і сертифікації, як з науки загалом; міжнародної системи одиниць; оцінювання точності і похибок вимірювань; складання і використання формулярів і журналів технічного стану і експлуатації засобів забезпечення гідротехнічного; будівництва, складання документації з нормоконтролю проектної документації, застосовування системи допусків і посадок в професійній сфері.

Як результат вивчення навчальної дисципліни здобувачі вищої освіти повинні

знати:

  • мету та основні завдання метрології;
  • основні положення і принципи стандартизації;
  • види і категорії стандартів;
  • нормативно-технічні документи;
  • методики і засоби вимірювань, їх класифікацію;
  • методи визначення похибок вимірювання, обробки вимірювань;
  • структуру і основні положення Системи сертифікації продукції УкрСЕПРО;
  • порядок сертифікації робіт, технологій, сертифікації та повірки приладів;

вміти:

  • застосовувати державні стандарти в галузі гідротехнічного будівництва, водної інженерії та водних технологій;
  • формулювати та розв'язувати метрологічні задачі;
  • оцінювати достовірність, правильність і точність вимірювань;
  • визначати похибки вимірювань, класифікувати їх, аналізувати причини виникнення похибок;
  • виконувати математичну обробку результатів вимірювань;
  • використовувати результати вимірювань у практичній діяльності.

 

Програмні компетентності та результати навчання:

Загальні:

1. ЗК1. Здатність реалізувати свої права і обов’язки як члена суспільства, усвідомлювати цінності громадянського (вільного демократичного) суспільства та необхідність його сталого розвитку, верховенства права, прав і свобод людини й громадянина України.

2. ЗК2. Здатність зберігати та примножувати моральні, культурні, наукові цінності і досягнення суспільства на основі розуміння історії та закономірностей розвитку предметної області, її місця у загальній системі знань про природу і суспільство та у розвитку суспільства, техніки і технологій, використовувати різні види та форми рухової активності для активного відпочинку та ведення здорового способу життя.

3. ЗК4. Знання та розуміння предметної області і професійної діяльності.

4. ЗК7. Здатність вчитися і оволодівати сучасними знаннями.

5. ЗК8. Навички здійснення безпечної діяльності.

6. ЗК9. Здатність оцінювати та забезпечувати якість виконуваних робіт.

 

Спеціальні (фахові):

1. ФК1. Здатність застосовувати фізико-математичний апарат, теоретичні, розрахункові та експериментальні методи і моделі досліджень у сфері професійної діяльності.

2. ФК9. Здатність здійснювати інженерні вишукування, розрахунки та проектування об’єктів професійної діяльності.

3. ФК11. Здатність оцінювати існуючу сировинну та виробничу базу будівельної індустрії та здійснювати розрахунки їх потреби.

4. ФК19. Здатність розраховувати техніко-економічні показники запроектованих і функціонуючих об’єктів професійної діяльності.

Програмні результати навчання:

1. РН5. Знати технологічні процеси виготовлення та області застосування будівельних матеріалів, виробів та конструкцій.

2. РН7. Виконувати інженерні розрахунки ґрунтових основ та конструкцій об’єктів професійної діяльності.

3. РН10. Використовувати сучасні інформаційні технології при проектуванні, будівництві та експлуатації об’єктів професійної діяльності.

4. РН13. Здійснювати технічну експлуатацію, обстеження, нагляд та догляд за станом об’єктів професійної діяльності.

5. РН18. Застосовувати технічні регламенти та правові норми при експлуатації гідротехнічних об’єктів.

6. РН19. Визначати показники природних та техногенних умов території, об’єкту, робочої зони, а також будівельних матеріалів та якості готової продукції із застосуванням спеціалізованих інструментів, приладів та обладнання відповідно до стандартів і вимог метрологічної служби України.

 

3.Програма навчальної дисципліни

 

Змістова частина 1. Метрологія в гідротехнічному будівництві

Тема 1. Метрологічне забезпечення якості продукції.

Тема 2 Технічні виміри: основи, методи і засоби вимірів.

Тема 3. Засоби вимірювальної техніки та похибки.

Тема 4. Системи одиниць фізичних величин.

Тема 5. Модульна координація розмірів. Система допусків і посадок в гідротехнічному будівництві.

 

Змістова частина 2. Стандартизація в гідротехнічному будівництві

Тема 6. Науково-теоретичні основи стандартизації.

Тема 7. Методичні засади стандартизації.

Тема 8. Програма робіт зі стандартизації.

Тема 9 Загальні відомості про вітчизняний та світовий досвід управління якістю продукції.

Тема 10. Основні поняття та відомості про сертифікацію.

Тема 11. Сертифікація продукції в системі УкрСЕПРО.

 

ЗМІСТОВНА ЧАСТИНА І.

СИСТЕМИ АВТОМАТИЗОВАНОГО ПРОЄКТУВАННЯ ТА ЇХ ВИДИ: ТЕОРЕТИЧНИЙ АСПЕКТ

 Тема 1. Загальні відомості і застосування AutoCAD у проектуванні об’єктів водної інженерії

Місце та роль автоматизованого проєктування серед інформаційних технологій. Складові процесу проєктування. Основні відомості про САПР. Переваги застосування інженерних САПР та їх роль у галузі матеріального виробництва. Класифікація САПР.

 Тема 2. Принципи побудови геометричних фігур в системі AutoCAD

Процес проєктування. Системи проєктування. Системи автоматизації підготовки виробництва, керування виробництвом, технічної підготовки виробництва. Структура й різновиду САПР. Основні принципи моделювання.

 Тема 3.  Принципи роботи зі складними об’єктами AutoCAD

Основи роботи в графічному інтерфейсі системи AutoCAD. Побудова графічних примітивів.

 Тема 4. Використання блоків та взаємодія з об’єктами різних форматів

Створення нового шару і типів ліній. Методи вибору та виділення об’єктів. Нанесення штрихування на креслення. Робота з текстом. Нанесення розмірів та їх редагування.

 Тема 5. Компонування листів і друк креслень

Друк поточного документа.  Управління об'єктами в області перегляду перед друком. Друк графічних документів. Формування завдання на друк.

 

 

ЗМІСТОВНА ЧАСТИНА ІІ

ОСНОВИ ПРОЄКТУВАННЯ ГІДРОТЕХНІЧНИХ СПОРУД

 Тема 6. Гідромеліоративна система як один з основних об’єктів водної інженерії

Особливості і умови роботи ГТС. Порядок розробки проєктної документації для гідротехнічних об’єктів. Особливості впливу гідротехнічних об’єктів на довкілля. Застосування типових проектів споруд. Стадії проектування

  Тема 7. Проектування гідромеліоративних системи у різних природно - кліматичних зонах України

Особливості об’єктів водної інженерії. Управління проектами: сутність, поняття та загальна характеристика. Сутність проєктної діяльності. Класифікація проектів. Основи проєктування гідротехнічних споруд

 Тема 8. Побудова поздовжніх профілів та поперечних перерізів лінійно - протяжних споруд

Побудова поздовжніх профілів та поперечних перерізів колекторно-дренажної мережі, напірних трубопроводів. Побудова поздовжніх профілів та поперечних перерізів земляних споруд (канали, дамби, дороги)

 Тема 9. Проєктування гідротехнічних споруд та арматури на гідромеліоративних системах

Проєктування на плані та виконання ув’язки у вертикальній площині з провідною мережею гідротехнічних споруд та арматури, що забезпечують надійну роботу гідромеліоративних систем. Формування системи взаємовідносин між замовником і проектувальником на передінвестиційній фазі і фазі розробки проекту. Визначення вартості проєктних робіт.

 

ЗМІСТОВНА ЧАСТИНА І

ЕКОЛОГІЧНІ ПРОБЛЕМИ ВОДОГОСПОДАРСЬКИХ КОМПЛЕКСІВ: ДИСКУРС В ТЕОРІЮ

  Тема 1. Теоретичні положення водокористування

Сутність та значення системи водокористування. Предмет, об’єкт, завдання та методи науки. Принципи та види водокористування.   

 Тема 2. Оцінка водноресурсного потенціалу України

Аналіз структури водного фонду України. Водоспоживання галузей національної економіки. Вимоги до якості води та хімічного складу.

 

Тема 3. Зарубіжний досвід економічного регулювання водокористування

Економічне стимулювання до охорони і раціонального використання водних ресурсів. Оподаткування як чинник водноекологічної безпеки економічно розвинених держав.

 

Тема 4. Водокористування за видами економічної діяльності

Використання водних ресурсів у промисловості. Використання водних ресурсів у сільському господарстві. Використання в енергетиці.

 Тема 5. Правове регулювання водокористування

Законодавчі акти водокористування. право власності на води та право водокористування. державне регулювання використання водних ресурсів. відповідальність за порушення водного господарства.

 Тема 6. Облік і планування водокористування

Сутність та вили водних кадастрів. Формування водогосподарських балансів. Державне планування водокористування.

  

ЗМІСТОВНА ЧАСТИНА ІІ

ОСНОВИ ЕКОНОМІКИ ВОДНОГО ГОСПОДАРСТВА

  Тема  7. Фінансовий механізм водокористування

Концептуальні аспекти платності водокористування. збір за спеціальне використання водних ресурсів. Екологічне оподаткування водокористування. 

 

Тема  8. Економічна оцінка водокористування

Витратна та рентна концепція оцінки водних ресурсів. абсолютна та порівняльна економічна оцінка водних ресурсів.

 Тема  9. Визначення економічного збитку у водокористуванні

Сутність економічного збитку у водокористуванні. Розрахунок збитків від забруднення та нераціонального використання водних ресурсів.

 Тема  10. Визначення економічної ефективності водоохоронних заходів

Поняття та види водоохоронних заходів. Види ефект від проведення водоохоронних заходів. Види економічної ефективності від проведення заходів з раціонального використання та охоронних водних ресурсів. Розрахунки економічної ефективності водоохоронних заходів.

 Тема  11. Економічні методи регулювання водокористування в Україні

Збір за спеціальне використання водних ресурсів. Податок за скиди забруднюючих речовин у водні об’єкти.

 Тема 12. Шляхи удосконалення вітчизняної системи екологічного оподаткування водоспоживання

Лімітування водокористування.  Басейнове регулювання водокористування. Пропозиції до Порядку обчислення екологічного податку. Податкові пільги водокористувачам як необхідна передумова водно-екологічної безпеки України.

 

 

Мета викладання навчальної дисципліни "Гідротехнічні споруди" - надати майбутньому фахівцю базових знань для вирішення питань вибору типу, визначення розмірів, компоновки і експлуатації гідротехнічних споруд та гідротехнічних вузлів водогосподарських об’єктів на річках та каналах з урахуванням комплексного використання водних ресурсів, умов виконання робіт, техніко-економічних факторів будівництва і експлуатації, впливу гідротехнічних споруд (ГТС) на навколишнє середовище, ефективної роботи гідромеліоративних систем.

Завдання є в набутті здобувачами вищої освіти знань з питань проектування, будівництва та експлуатації ГТС на малих річках і каналах, формування у них вміння реалізовувати набуті знання та навички в практичній роботі в процесі проектування, будівництва та експлуатації різних видів та типів ГТС, які можуть входити до складу інженерних споруд водогосподарських об’єктів.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен

знати:

–   основні принципи оцінювання природних, господарських, будівельно-експлуатаційних та технічних умов для вибору раціональних типів і параметрів споруд;

– сучасні методи, проектування і техніко-економічного обґрунтування вибору конструкцій гідротехнічних споруд;

–   основи експлуатації гідротехнічних споруд, їх ремонту і реконструкції.

вміти:

–   визначати навантаження на конструкції гідротехнічних споруд;

–   вибирати методи та виконувати гідравлічні, фільтраційні та статичні розрахунки ГТС;

–   обґрунтовувати вибір типу ГТС та їх параметри з урахуванням природних умов, умов експлуатації та задач інженерних конструкцій;

–          надавати оцінку стійкості і міцності елементів гідротехнічних споруд на малих ріках, водоймах і каналах.

Загальні компетентності: Здатність реалізувати свої права і обов’язки як члена суспільства, усвідомлювати цінності громадянського (вільного демократичного) суспільства та необхідність його сталого розвитку, верховенства права, прав і свобод людини й громадянина України. Здатність зберігати та примножувати моральні, культурні, наукові цінності і досягнення суспільства на основі розуміння історії та закономірностей розвитку предметної області, її місця у загальній системі знань про природу і суспільство та у розвитку суспільства, техніки і технологій, використовувати різні види та форми рухової активності для активного відпочинку та ведення здорового способу життя. Здатність до абстрактного мислення, аналізу та синтезу. Знання та розуміння предметної області і професійної діяльності. Здатність вчитися і оволодівати сучасними знаннями. Здатність оцінювати та забезпечувати якість виконуваних робіт. Прагнення до збереження навколишнього середовища.

Спеціальні (фахові) компетентності: Здатність застосовувати фізико-математичний апарат, теоретичні, розрахункові та експериментальні методи і моделі досліджень у сфері професійної діяльності. Здатність застосовувати у професійній діяльності досягнення науки, інноваційні та комп’ютерні технології, сучасні машини, обладнання, матеріали і конструкції. Здатність виконувати інженерні розрахунки параметрів водних потоків та конструктивних елементів об’єктів професійної діяльності. Здатність ефективно використовувати сучасні будівельні матеріали, вироби і конструкції у водній інженерії при проектуванні, зведенні та реконструкції об’єктів професійної діяльності. Здатність розроблювати ландшафтно-планувальні та конструктивні рішення об’єктів. Здатність розробляти інженерні та організаційні заходи щодо забезпечення доброго стану масивів поверхневих і ґрунтових вод на основі сучасних систем моніторингу. Здатність впроваджувати інноваційні технології, сучасні машини та обладнання при будівництві, експлуатації та реконструкції об’єктів професійної діяльності. Здатність до організації та контролю раціонального використання водних ресурсів. Здатність розраховувати техніко-економічні показники запроектованих і функціонуючих об’єктів професійної діяльності. 

Програмні результати навчання: Формулювати задачі з вирішення проблемних ситуацій у професійній та/або академічній діяльності. Визначати шляхи розв’язання інженерно-технічних задач у професійній діяльності, аргументовано інтерпретувати їх результати. Виконувати експериментальні дослідження руху водних потоків, оцінювати і аргументувати значимість їх результатів при проектуванні об’єктів професійної діяльності. Описувати будову об’єктів професійної діяльності, пояснювати їх призначення, принципи та режими роботи. Визначати і враховувати кліматичні, інженерно-геологічні, гідрогеологічні, гідрологічні та екологічні особливості територій при проектуванні, будівництві та експлуатації об’єктів професійної діяльності. Розв'язувати якісні та кількісні задачі з видобування, підготовки та розподілу води, очищення та відведення стічних вод. Знаходити оптимальні інженерні рішення при виборі водних технологій, конструкцій об’єктів, енергоощадних заходів у сфері професійної діяльності. Використовувати сучасні інформаційні технології при проектуванні, будівництві та експлуатації об’єктів професійної діяльності. Здійснювати технічну експлуатацію, обстеження, нагляд та догляд за станом об’єктів професійної діяльності. Здійснювати гідрологічні, гідравлічні та гідротехнічні розрахунки з використанням сучасних програмних комплексів та спеціалізованих баз даних.

Метою вивчення дисципліни "Водопостачання і водовідведення" є підготовка майбутніх фахівців, які володітимуть загальними поняттями щодо систем зовнішнього і внутрішнього водопроводу і каналізації; підготовка фахівця, який володітиме знаннями, пов’язаними з вирішенням питань у галузі водопровідно-каналізаційного господарства і екології.

Завданням вивчення дисципліни "Водопостачання і водовідведення" є надати теоретичні знання щодо систем водопостачання і водовідведення, розрахунку їх складових елементів; навчити студентів самостійно аналізувати режими роботи систем; надати практичну підготовку експлуатації систем водопостачання і водовідведення з урахуванням сучасних технологій, а також мають бути вирішені в процесі викладення дисципліни.

Загальні компетентності: Здатність реалізувати свої права і обов’язки як члена суспільства, усвідомлювати цінності громадянського (вільного демократичного) суспільства та необхідність його сталого розвитку, верховенства права, прав і свобод людини й громадянина України. Здатність зберігати та примножувати моральні, культурні, наукові цінності і досягнення суспільства на основі розуміння історії та закономірностей розвитку предметної області, її місця у загальній системі знань про природу і суспільство та у розвитку суспільства, техніки і технологій, використовувати різні види та форми рухової активності для активного відпочинку та ведення здорового способу життя. Знання та розуміння предметної області і професійної діяльності. Здатність вчитися і оволодівати сучасними знаннями. Здатність оцінювати та забезпечувати якість виконуваних робіт. 

Спеціальні (фахові) компетентності: Здатність застосовувати у професійній діяльності досягнення науки, інноваційні та комп’ютерні технології, сучасні машини, обладнання, матеріали і конструкції. Здатність використовувати геодезичні прилади та картографічні матеріали при проектуванні, винесенні проектів в натуру і проведенні інструментального контролю якості при зведенні та реконструкції об’єктів професійної діяльності. Здатність оцінювати потреби споживачів у водних ресурсах та антропогенного навантаження на водні об’єкти. Здатність виконувати інженерні розрахунки параметрів водних потоків та конструктивних елементів об’єктів професійної діяльності. Здатність визначати та оцінювати навантаження і напружено-деформовані стани ґрунтових основ та інженерних споруд. Здатність розробляти технологічні процеси виконання будівельних робіт з їх реалізацією у будівельному виробництві сучасними способами та засобами. Здатність розробляти інженерні та організаційні заходи щодо забезпечення доброго стану масивів поверхневих і ґрунтових вод на основі сучасних систем моніторингу. Здатність впроваджувати енерго- та ресурсоефективні водні технології у сфері професійної діяльності. Здатність до організації та контролю раціонального використання водних ресурсів. Здатність здійснювати технічну експлуатацію, нагляд та догляд за станом об’єктів професійної діяльності, обстеження їх технічного стану, їх технічне обслуговування та ремонт. Здатність розраховувати техніко-економічні показники запроектованих і функціонуючих об’єктів професійної діяльності. 

Програмні результати навчання: Визначати шляхи розв’язання інженерно-технічних задач у професійній діяльності, аргументовано інтерпретувати їх результати. Виконувати експериментальні дослідження руху водних потоків, оцінювати і аргументувати значимість їх результатів при проектуванні об’єктів професійної діяльності. Описувати будову об’єктів професійної діяльності, пояснювати їх призначення, принципи та режими роботи. Розв'язувати якісні та кількісні задачі з видобування, підготовки та розподілу води, очищення та відведення стічних вод. Знаходити оптимальні інженерні рішення при виборі водних технологій, конструкцій об’єктів, енергоощадних заходів у сфері професійної діяльності. Використовувати сучасні інформаційні технології при проектуванні, будівництві та експлуатації об’єктів професійної діяльності. Організовувати та управляти технологічними процесами будівництва, експлуатації, ремонту й реконструкції об’єктів професійної діяльності, згідно з вимогами охорони праці, безпеки життєдіяльності та захисту довкілля. Здійснювати технічну експлуатацію, обстеження, нагляд та догляд за станом об’єктів професійної діяльності. Здійснювати гідрологічні, гідравлічні та гідротехнічні розрахунки з використанням сучасних програмних комплексів та спеціалізованих баз даних. 

Мета курсу "Насоси і насосні станції" - дати майбутньому фахівцю знання в області гідравлічних машин-насосів і водопідйомників, а також гідротехнічних споруджень для машинного зрошення й осушення, сільськогосподарського водопостачання, водовідливу при гідромеліоративних роботах, гідромеханізації.

Основними завданнями, що мають бути вирішені при викладанні дисципліні, є теоретична та практична підготовка здобувачів вищої освіти з загальних питань добору, експлуатації насосів та розрахунку насосних станцій різних конструкцій для потреб водопостачання, водовідведення і гідромеліорації.

Загальні компетентності: Знання та розуміння предметної області і професійної діяльності. Здатність вчитися і оволодівати сучасними знаннями. Навички здійснення безпечної діяльності. 

Спеціальні (фахові) компетентності: Здатність застосовувати фізико-математичний апарат, теоретичні, розрахункові та експериментальні методи і моделі досліджень у сфері професійної діяльності. Здатність застосовувати у професійній діяльності досягнення науки, інноваційні та комп’ютерні технології, сучасні машини, обладнання, матеріали і конструкції. Здатність оцінювати потреби споживачів у водних ресурсах та антропогенного навантаження на водні об’єкти. Здатність виконувати інженерні розрахунки параметрів водних потоків та конструктивних елементів об’єктів професійної діяльності. Здатність здійснювати інженерні вишукування, розрахунки та проектування об’єктів професійної діяльності. Здатність впроваджувати інноваційні технології, сучасні машини та обладнання при будівництві, експлуатації та реконструкції об’єктів професійної діяльності. Здатність впроваджувати енерго- та ресурсоефективні водні технології у сфері професійної діяльності. Здатність здійснювати технічну експлуатацію, нагляд та догляд за станом об’єктів професійної діяльності, обстеження їх технічного стану, їх технічне обслуговування та ремонт. Здатність визначати вплив природокористування на довкілля, обґрунтувати заходи з природооблаштування території (меліоративні заходи, зокрема гідротехнічні, культуртехнічні, хімічні, агротехнічні, агролісотехнічні меліорації тощо). Здатність розраховувати техніко-економічні показники запроектованих і функціонуючих об’єктів професійної діяльності.

Програмні результати навчання: Виконувати експериментальні дослідження руху водних потоків, оцінювати і аргументувати значимість їх результатів при проектуванні об’єктів професійної діяльності. Описувати будову об’єктів професійної діяльності, пояснювати їх призначення, принципи та режими роботи. Розв'язувати якісні та кількісні задачі з видобування, підготовки та розподілу води, очищення та відведення стічних вод. Знаходити оптимальні інженерні рішення при виборі водних технологій, конструкцій об’єктів, енергоощадних заходів у сфері професійної діяльності. Виконувати техніко-економічне обґрунтування конструктивних рішень, інженерних заходів, технологічних процесів. Здійснювати технічну експлуатацію, обстеження, нагляд та догляд за станом об’єктів професійної діяльності. Здійснювати гідрологічні, гідравлічні та гідротехнічні розрахунки з використанням сучасних програмних комплексів та спеціалізованих баз даних. Застосовувати технічні регламенти та правові норми при експлуатації гідротехнічних об’єктів.

Мета навчальної дисципліни:

  • формування  мовленнєвої компетентності здобувачів у науковій і діловій сферах;
  • вироблення навичок сприйняття й відтворення фахових текстів, засвоєння лексики і термінології свого фаху, вибір комунікативно виправданих мовних засобів, послуговування різними типами словників;
  • вироблення навичок оптимальної мовної поведінки у професійній сфері;
  • формування  комунікативної  компетентності здобувачів.

Завдання навчальної дисципліни:

  • сформувати чітке і правильне розуміння ролі державної мови у професійній діяльності;
  • забезпечити досконале володіння нормами сучасної української літературної мови і дотримання вимог культури усного й писемного мовлення;
  • виробити навички самоконтролю за дотриманням мовних норм у спілкуванні;
  • розвивати творче мислення здобувачів;
  • сформувати навички оперування фаховою термінологією, редагування, коригування і перекладу наукових текстів.

        У результаті вивчення навчальної дисципліни здобувачі опановують знання про:

  • типологію норм української літературної мови;
  • основні ознаки культури професійного мовлення;
  • основні характеристики офіційно-ділового стилю;
  • основні поняття про документ;
  • характеристики та мовні особливості документів різних видів;
  • основні характеристики наукового стилю;
  • поняття про терміни та терміносистеми;
  • основні характеристики видів наукових праць; вимоги до їх оформлення;
  • види усного й писемного ділового спілкування;
  • основні поняття  риторики та культури ділового спілкування.

          Вміти:

  • ґрунтовно засвоїти норми сучасної української літературної мови й практично оволодіти ними; правильно використовувати різні мовні засоби відповідно до комунікативних намірів у науковій і діловій сферах; 
  • сприймати, відтворювати, редагувати тексти офіційно-ділового стилю;
  • послуговуватися лексикографічними джерелами (словниками) та іншою допоміжною довідковою літературою, необхідною для самостійного вдосконалення мовної культури;
  • скорочувати та створювати наукові тексти професійного спрямування, складати план, конспект, реферат тощо, робити необхідні нотатки,виписки відповідно до поставленої мети;
  • складати різні типи документів, правильно добираючи мовні засоби, що репрезентують їх специфіку.

Метою дисципліни є формування уявлення у здобувачів про основні та інноваційні способи зрошення сільськогосподарських культуру, передумови щодо ефективного, екологічно-безпечного землекористування при зрошенні, забезпечення ефективності роботи зрошуваних систем. Компетентності здобувача, сформовані в результаті вивчення курсу:

знати: систему заходів по розширеному відтворенню родючості зрошуваних ґрунтів при застосуванні різних систем та способів зрошення; систему протиерозійних заходів у галузі зрошуваного землеробства; заходи екологічно безпечного застосування агрохімікатів; методику оцінювання екологічної безпеки системи сівозмін; оцінювання системи обробітку ґрунтів.

вміти: визначати ефективність різних систем та способів зрошення сільськогосподарських культур; скласти систему заходів розширеного відтворення родючості ґрунту; складати систему протиерозійних заходів; оцінювати еколого-токсикологічний стан конкретного агроландшафту; обґрунтовувати екологічно безпечне застосування агрохімікатів; складати систему сівозмін, орієнтовану на раціональне та екологічно безпечне використання зрошуваної землі; обґрунтовувати екологічно безпечну систему обробітку ґрунту за конкурентних умов. 

Мета курсу: формування у студентів базису професійних знань, необхідних для аналізу кліматичних і погодних умов у період росту і розвитку рослин з метою формування на його основі обєктивних висновків і рекомендацій щодо регулювання технологій вирощування культур задля отримагня максимальної урожайності.

Створення та впровадження адаптивних систем екологічного землеробства з інтенсивними технологіями вирощування сільськогосподарських культур, переробки та зберігання продукції, розробка і застосування науково обґрунтованих біотехнологій вимагає більш диференційованого підходу до системи підготовки фахівців, спеціальності 201 "Агрономія".

Метою вивчення навчальної дисципліни “Основи наукових досліджень" є оволодіння студентами сучасними методиками досліджень проблем з агрономії, формування умінь із дослідження стану та якості ґрунтів, визначення ефективності систем землеробства, засобів меліорації та хімізації тощо.

В сучасних умовах збільшення наукової інформації й швидкого відновлення знань людства серйозного значення набуває підготовка висококваліфікованих науковців, що мають високу професійну й теоретичну підготовку, здатних до самостійної творчої роботи і тому завданням вивчення дисципліни «Основи наукових досліджень» є підготовка спеціалістів, які зможуть скласти вірну схему досліду, провести розбивку і закладку польового досліду, оволодіють методиками визначення показників росту і розвитку рослин, вміють розрахувати статистичні показники по результатам досліду, вірно їх охарактеризувати та інш.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен

знати: методики організації і проведення польових, вегетаційних, лізимитричних і лабораторних досліджень;

-  особливості розроблення моделей родючості ґрунтів та продуктивності с.-г. культур;

-  сучасні методики дослідження якості ґрунтів, рослин та засобів хімізації;

-      методи статистичного аналізу отриманих результатів досліджень;

вміти: планувати та організовувати проведення польових  та   інших

дослідів, творчо та адекватно аналізувати і проводити статистичну обробку отриманих результатів;створювати моделі родючості ґрунтів, умов вирощування та формування врожаю с.-г. культур;

-  відбирати і проводити аналізи проб ґрунту, рослин, засобів хімізації і меліорації.

Теоретичні й практичні заняття повинні сприяти опануванню сучасних методів планування досліджень у землеробстві, методик їх виконання з використанням електронних методів зчитування інформації, створення баз даних, статистичного аналізу та наукової інтерпретації їх результатів.

Підсумковою формою контрольних заходів є іспит

Метою дисципліни «Інтенсифікація використання зрошуваних земель» є формування у здобувачів знань і умінь у сучасних економічних умовах особливостей систем землеробства при зрошенні.

 Метою викладання дисципліни є озброєння здобувачів знаннями з особливостей біології сільськогосподарських культур пов’язаних зі зрошенням та особливостей застосування конкретних елементів технологій вирощування польових та кормових культур при зрошенні. Компетентності здобувача, сформовані в результаті вивчення курсу:

знати: біологічні особливості польових та кормових культур пов’язані зі зрошенням; розміщення с.-г. культур по попередникам; особливості системи обробітку ґрунту під конкретну культуру; особливості системи живлення с.-г. культур залежно від запланованого врожаю та вмісту елементів живлення в ґрунті;терміни сівби, способи сівби, норми висіву та глибину заробки насіння с.-г. культур при зрошенні; заходи боротьби з бур’янами, шкідниками та хворобами в посівах с.-г. культур при зрошенні; режими зрошення с.-г. культур; особливості збирання с.-г. культур при зрошенні;

вміти: використовувати знання з біологічних особливостей с.-г. культур до розробки конкретних елементів технологій вирощування с.-г. культур при зрошенні; впроваджувати способи, заходи та системи ресурсоощадного та ґрунтозахисного обробітку ґрунту під конкретну культуру сівозміни; визначати строки сівби, способи посіву та норми висіву польових та кормових культур в конкретних умовах господарства; визначати видовий склад бур’янів, шкідників та хвороб і планувати та впроваджувати системи заходів боротьби з ними; проектувати та впроваджувати системи живлення рослин в зрошуваних сівозмінах; розробляти режими зрошення культур у сівозміні, складати подекадні графіки поливів та планувати їх освоєння; визначати строки та способи збирання с.-г. культур в зрошуваній сівозміні. 

Мета дисципліни  формування системи теоретичних знань з основ наукових досліджень в агрономії.

Програма з навчальної дисципліни «Методика наукових досліджень» визначає загальний обсяг знань і умінь, які необхідні для агрономів спеціальності 201 «Агрономія» при розробці та виконанні кваліфікаційних робіт а також в процесі професійної трудової діяльності.

Завдання вивчення дисципліни

Завданням дисципліни є вивчення методів розміщення варіантів в досліді, складання повних і неповних схем дослідів, визначення переліку обов’язкових спостережень і обліків у агрономічних дослідах, набуття вмінь використання статистичних методів для аналізу отриманих результатів польових дослідів, практичне виконання закладки польового досліду.

Предметом дисципліни є: методика складання схем і проведення польових дослідів в агрономії.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен

знати:

  • методи розміщення варіантів у досліді;
  • особливості закладки досліду при застосуванні різних способів поливу;
  • спеціальності, за якими проводять дослідження;
  • методи досліджень, які можуть бути застосовані при проведенні досліджень;

вміти:

  • складати програму науково-дослідної роботи;
  • провести розбивку дослідного поля та закладку досліду;
  • аналізувати отримані результати в польовому досліді;
  • вірно визначати предмет і об’єкт дослідження;

користуватись програмним забезпеченням ПК для розрахунку статистичних показників за результатами кореляційного та регресійного аналізу.

Курс дисципліни «Тваринництво і бджільництво» призначений для здобувачів вищої освіти, що навчаються за освітньо-професійною програмою «Агрономія», спеціальності 201 «Агрономія».
Вибіркова компонента
Об'єм курсу    годин    кредитів. Вид контролю: 

Лектор: кандидат с.-г., наук, доцент Корбич Н.М.
Лабораторно-практичні заняття:

Метою навчальної дисципліни “Землеробство” є формування у студентів  знань та умінь з наукових основ землеробства, сучасних еколого безпечних засобів боротьби із бур'янами, проектування раціональних сівозмін,  системи ресурсозберігаючого обробітку ґрунту та протиерозійних заходів, особливостей ведення біологічного землеробства та господарської діяльності на забруднених територіях.

Завданням дисципліни є надання студентам теоретичних знань та найпростіших практичних навичок із загальних питань землеробства, управління процесами ґрунтоутворення та відновлення родючості ґрунту, побудови системи заходів боротьби із бур'янами, проектування раціональних сівозмін, ресурсозберігаючого комплексу обробітку ґрунту, зональних систем землеробства, механізму функціонування системи ”ґрунт – рослина – виробнича діяльність людини”.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен

знати:

  • теоретичні основи та закони землеробства;
  • показники родючості ґрунту, шляхи відтворення родючості та заходи по їх регулюванню;
  • бур’яни та заходи боротьби із ними;
  • наукові основи сівозмін, принципи їх побудови та освоєння;
  • наукові основи, заходи, способи та  системи обробітку грунту;
  • види ерозії ґрунту та заходи то її запобіганню;
  • зміст систем землеробства та їх особливості у різних грунтово – кліматичних зонах.

вміти: .

  • використовувати знання законів землеробства у виробництві;
  • визначати видовий склад бур’янів, планувати та впроваджувати систему заходів боротьби із ними;
  • розробляти структуру посівних площ, складати схеми сівозмін та планувати їх освоєння;
  • планувати та впроваджувати заходи та системи ресурсозберігаючого та грунто-захистного обробітку ґрунту, сівби та догляду за посівами с/г культур;

здійснювати агротехнічні заходи захисту ґрунтів від ерозії;

Дисципліна «Загальна ентомологія» є обов’язковим компонентом освітньої програми підготовки здобувачів ступеня вищої освіти бакалавр зі спеціальності 202 «Захист і карантин рослин» на агрономічному факультеті, вивчення якої відбувається в четвертому семестрі другого року навчання.

Дисципліна «Загальна ентомологія» як наука вивчає особливості комах - будову тіла, діяльність органів, спосіб життя, різноманітність форм і взаємовідносини з середовищем. Вона включає морфологію (поділяється на зовнішню морфологію, або ейдономію, та внутрішню, або анатомію), фізіологію, біологію (у вузькому змісті слова), систематику і класифікацію, екологію шкідників для успішного застосування  заходів ефективної боротьби  із шкідливими комахами та збереження корисної єнтомофауни.

 МЕТОЮ ВИКЛАДАННЯ КУРСУ  є надання здобувачам системи теоретичних знань та найпростіших практичних навичок про організацію та будову комах, основні їх біологічні риси, шляхи розвитку та взаємодії з іншими компонентами природних екосистем, створення на базі сучасних даних системи комах з урахуванням їх генетичних відносин і філогенії; така система необхідна для пізнання закономірностей загального еволюційного процесу тваринного світу.

Викладач: МИНКІНА ГАННА ОЛЕКСАНДРІВНА, кандидат с.-г. наук, доцент кафедри ботаніки та захисту рослин

Дисципліна розглядає можливості та практику використання біологічних агентів для регулювання чисельності шкідливих організмів у агробіоценозах, аспекти правильного, раціонального і безпечного їх застосування щодо людини, корисних тварин та навколишнього середовища. Вивчення даної дисципліни є необхідною умовою для планування та проведення майбутніми фахівцями із захисту та карантину рослин заходів регулювання чисельності шкідливих організмів за допомогою біологічного методу в системах органічного землеробства та інтегрованому захисті рослин.

ВИКЛАДАЧ: УРСАЛ ВЯЧЕСЛАВ ВАЛЕНТИНОВИЧ - кандидат с.-г. наук, доцент кафедри ботаніки та захисту рослин

Навчальна дисципліна «Загальна фітопатологія» є обов’язковим компонентом освітньої програми підготовки здобувачів вищої освіти першого (бакалаврського) рівня зі спеціальності 202 «Захист і карантин рослин» на агрономічному факультеті, вивчення якої відбувається у четвертому семестрі другого року навчання. Дисципліна знайомить здобувачів вищої освіти з причинами виникнення хвороб рослин,  особливостями їх розвитку, збудниками та методами захисту. Вивчення дисципліни дозволить майбутнім фахівцям розуміти принципи взаємодії між рослиною, хвороботворним агентом і умовами зовнішнього середовища та вплив взаємодії цих чинників на швидкість і глибину патологічного процесу, знати основні типи прояву хвороб рослин та класифікацію і  біологію фітопатогенних організмів.

МЕТА ВИКЛАДАННЯ КУРСУ: формування  у здобувачів вищої освіти теоретичних знань та практичних умінь щодо визначення етіології хвороб рослин, розуміння способів поширення і діагностики хвороб, та методів і засобів захисту рослин від фітопатогенних організмів.

ВИКЛАДАЧ: ДУДЧЕНКО ВОЛОДИМИР ВІКТОРОВИЧ – член-кореспондент НААН, доктор е.н., доцент кафедри ботаніки та захисту рослин.

Гербологія - навчальна дисципліна для здобувачів вищої освіти спеціальності 202 "Захист і карантин рослин"

Дисципліна «Гербологія» є обов’язковим компонентом освітньої програми підготовки здобувачів ступеня вищої освіти бакалавр зі спеціальності 202 «Захист і карантин рослин» на агрономічному факультеті, вивчення якої відбувається в третьому семестрі другого року навчання.

Дисципліна «Гербологія» як наука вивчає біологічні особливості бур'янів, їх поширення, видовий склад, рясність у складі агрофітоценозів та розробляє методи регулювання рівня їх присутності та шкодочинності. 

МЕТА ВИКЛАДАННЯ КУРСУ: Формування у здобувачів вищої освіти системи професійних знань і умінь щодо закономірностей функціонування агрофітоценозів, утворення в них бур'янового компоненту, взаємовплив між культурними рослинами і бур'янами та способи регулювання чисельності останніх з метою отримання екологічно і економічно обґрунтованого рівня урожайності вирощуваних рослин.

ВИКЛАДАЧ: МИНКІНА ГАННА ОЛЕКСАНДРІВНА - кандидат с.-г. наук доцент кафедри ботаніки та захисту рослин

Навчальна дисципліна «Загальна мікологія» є вибірковим компонентом освітньої програми підготовки здобувачів вищої освіти першого (бакалаврського) рівня зі спеціальності 202 «Захист і карантин рослин» на агрономічному факультеті, вивчення якої відбувається в третьому семестрі другого року навчання. Дисципліна знайомить здобувачів вищої освіти з сучасною класифікацією, морфолого-біологічними властивостями грибів їх поширенням, роллю та значенням у житті і господарській діяльності людини. Вивчення дисципліни дозволить майбутнім фахівцям розуміти різноманіття еколого-трофічних груп грибів та їх функціональну роль у природі та життєдіяльності людини.

МЕТА ВИКЛАДАННЯ КУРСУ: формування  у здобувачів вищої освіти теоретичних знань та практичних умінь щодо визначення ролі грибних організмів у природному середовищі, їх значенні у сільськогосподарському виробництві, взаємодії у системі природа-гриби-рослина-людина та можливостей практичного використання грибних організмів у сучасних умовах.

ВИКЛАДАЧІ: ДУДЧЕНКО ВОЛОДИМИР ВІКТОРОВИЧ – член-кореспондент НААН, доктор е.н., професор кафедри ботаніки та захисту рослин.

СТЕЦЕНКО ІРИНА ІГОРІВНА - асистент кафедри ботаніки та захисту рослин

 

 

Дисципліна «Карантинна лабораторна експертиза» є обов’язковою компонентою освітньої програми підготовки здобувачів вищої освіти першого (бакалаврського) рівня зі спеціальності 202 Захист і карантин рослин агрономічного факультету, вивчення якої відбувається в шостому семестрі третього року навчання. Дисципліна розглядає методи огляду та методику проведення фітосанітарної експертизи об’єктів регулювання з урахуванням різноманітності імпортно-експортних торгових операцій. Вивчення дисципліни дозволить майбутнім фахівцям набути професійні компетенції з виробничо-технологічної, організаційно-управлінської та консультативної діяльності у сфері захисту рослин від карантинних шкідливих організмів.

МЕТА ВИКЛАДАННЯ КУРСУ: Формування у здобувачів вищої освіти системи професійних знань і умінь щодо методів відбору зразків та техніки проведення фітосанітарної експертизи об’єктів регулювання.

ВИКЛАДАЧІ: МАРКОВСЬКА ОЛЕНА ЄВГЕНІЇВНА - доктор с.-г. наук, професор кафедри ботаніки та захисту рослин

ГРЕЧИШКІНА ТАМАРА АНДРІЇВНА - асистент кафедри ботаніки та захисту рослин

Навчальна дисципліна «Захист їстівних грибів від шкідників і хвороб» є вибірковим компонентом освітньої програми підготовки здобувачів вищої освіти першого (бакалаврського) рівня зі спеціальності 202 «Захист і карантин рослин» на агрономічному факультеті, вивчення якої відбувається в сьомому семестрі четвертого року навчання.

Дисципліна знайомить здобувачів вищої освіти зі шкідниками і хворобами їстівних грибів та сучасними системами захисту в грибівництві. Вивчення даної дисципліни є необхідною умовою для науково-обґрунтованого планування та проведення майбутніми фахівцями захисних заходів на різних етапах технології вирощування їстівних грибів.

МЕТОЮ ВИКЛАДАННЯ ДИСЦИПЛІНИ є формування у здобувачів вищої освіти теоретичних знань та практичних навичок виробництва в штучних і природних умовах їстівних грибів та захисту їх від шкідників і хвороб, ознайомлення здобувачів вищої освіти з основними принципами організації промислового грибівництва та захисних заходів.

ВИКЛАДАЧ: МАКУХА ОЛЬГА ВОЛОДИМИРІВНА - кандидат с.-г. наук, доцент кафедри ботаніки та захисту рослин

АГРОХІМІЯ – обов’язкова дисципліна підготовки здобувачів першого (бакалаврського) рівня вищої освіти спеціальності 202 "Захист і карантин рослин", спрямована на підготовку висококваліфікованих фахівців у галузі  ефективного застосування органічних, мінеральних, бактеріальних добрив та інших агрохімічних засобів з метою науково обґрунтованого використання ґрунтів, збереження і підвищення їх родючості, збільшення врожайності та покращення якості рослинницької продукції. 

МЕТОЮ ВИКЛАДАННЯ КУРСУ є формування у здобувачів вищої освіти теоретичних знань та практичних навичок з питань мінерального живлення рослин, ефективного використання органічних, мінеральних добрив та інших агрохімічних засобів з метою збільшення врожайності та покращення якості рослинницької продукції за одночасного збереження та відтворення родючості ґрунтів. 

Викладач: СИДЯКІНА ОЛЕНА ВІКТОРІВНА – канд. с.-г. наук, доцент кафедри землеробства.

Навчальна дисципліна «Карантинні шкідливі організми» є обов’язковим компонентом освітньої програми підготовки здобувачів вищої освіти першого (бакалаврського) рівня зі спеціальності 202 «Захист і карантин рослин» на агрономічному факультеті, вивчення якої відбувається в п’ятому семестрі третього року навчання.

Дисципліна знайомить здобувачів вищої освіти із характеристикою карантинних шкідливих організмів, відсутніх та обмежено поширених на території України, а також регульованих некарантинних видів, фітосанітарними заходами з карантину рослин. Вивчення даної дисципліни є необхідною умовою для розуміння майбутніми фахівцями особливостей шкодочинності, можливих шляхів поширення карантинних об’єктів, кваліфікованої розробки і застосування фітосанітарних заходів проти регульованих шкідливих організмів.

МЕТОЮ ВИКЛАДАННЯ КУРСУ є ознайомлення здобувачів вищої освіти із систематичним положенням, особливостями морфології, біології, шкодочинності карантинних видів кліщів, комах, хвороб рослин, нематод, бур’янів, відсутніх, обмежено поширених та регульованих некарантинних видів на території України, формування теоретичних знань і практичних навичок розробки та застосування фітосанітарних заходів захисту об’єктів регулювання (підкарантинного матеріалу та територій) від регульованих шкідливих організмів.

Навчальна дисципліна «Сільськогосподарська ентомологія» є обов’язковим компонентом освітньої програми підготовки здобувачів вищої освіти першого (бакалаврського) рівня зі спеціальності 202 «Захист і карантин рослин» на агрономічному факультеті, вивчення якої відбувається в п’ятому-шостому семестрах третього року навчання.

Дисципліна знайомить здобувачів вищої освіти із особливостями морфології, біології, фенології, шкодочинності основних шкідників сільськогосподарських культур, заходами захисту від них посівів та багаторічних насаджень. Вивчення даної дисципліни є необхідною умовою для успішного проведення майбутніми фахівцями фітосанітарної діагностики шкідливих комах та організації захисних заходів з урахуванням їх фактичної чисельності порівняно з показником економічного порогу шкодочинності, впливу природних механізмів саморегуляції біоценозу.

МЕТОЮ ВИКЛАДАННЯ КУРСУ є формування у здобувачів вищої освіти професійних знань та умінь щодо визначення шкідників за морфологічними ознаками, типами пошкоджень рослин, обґрунтування доцільності проведення заходів захисту окремих сільськогосподарських культур з урахуванням фітосанітарного стану посівів, особливостей біології та фенології шкідливих фітофагів.

ВИКЛАДАЧ: МАКУХА ОЛЬГА ВОЛОДИМИРІВНАкандидат с.-г. наук, доцент кафедри ботаніки та захисту рослин

Дисципліна «Родентологія» є вибірковим компонентом освітньої програми підготовки здобувачів ступеня вищої освіти бакалавр зі спеціальності 202 «Захист і карантин рослин» на агрономічному факультеті, вивчення якої можливе у сьомому семестрі навчання.

Дисципліна розглядає біорізноманіття гризунів у різних ландшафтно-географічних зонах; знайомить  з таксономічними категоріями, які містять найважливіших шкідників сільського господарства їх біологією, екологією, поведінкою та станом популяції за різних умов існування. Крім того, дисципліна «Родентологія» розробляє науково обґрунтовані методи обліку і прогнозування динаміки чисельності гризунів, на базі яких можливе розумне планування винищувальних заходів із урахуванням економічного порогу шкідливості. Вивчення даної дисципліни є необхідною умовою для планування та проведення майбутніми фахівцями із захисту та карантину рослин заходів регулювання чисельності гризунів за допомогою різних методів.

ВИКЛАДАЧ: УРСАЛ ВЯЧЕСЛАВ ВАЛЕНТИНОВИЧ - кандидат с.-г. наук, доцент кафедри ботаніки та захисту рослин

Дисципліна «Імунітет рослин» є вибірковим компонентом освітньої програми підготовки здобувачів ступеня вищої освіти бакалавр зі спеціальності 202 «Захист і карантин рослин» на агрономічному факультеті, вивчення якої відбувається в четвертому семестрі другого року навчання.

Дисципліна «Імунітет рослин» як наука вивчає причини і закономірності прояву імунітету рослин до шкідливих об’єктів. Вивчення закономірностей у сфері імунітету рослин, методів селекції сільськогосподарських рослин на стійкість проти хвороб та шкідників та використання їх у практичній роботі є одним із основних завдань дисципліни. Найбільш ефективним способом боротьби зі шкідливими об’єктами є впровадження у виробництво стійких сортів. Це дає змогу не лише попередити втрати врожаю, а й значно поліпшити екологічний стан отриманої с.-г. продукції за рахунок зменшення пестицидного навантаження на рослини.

МЕТОЮ ВИКЛАДАННЯ КУРСУ є формування у здобувачів вищої освіти теоретичних знань та практичних навичок щодо основ імунітету рослин проти хвороб та шкідників, закономірностей у сфері імунітету рослин, методів селекції сільськогосподарських рослин на стійкість проти хвороб та шкідників, вивчення типів стійкості, фізіологічні та біохімічні аспекти імунітету.

Викладач: МИНКІНА ГАННА ОЛЕКСАНДРІВНА - кандидат с.-г. наук, доцент кафедри ботаніки та захисту рослин

Дисципліна «Захист лікарських рослин від  шкідників і хвороб» є вибірковим компонентом освітньої програми підготовки здобувачів ступеня вищої освіти бакалавр зі спеціальності 202 «Захист і карантин рослин» на агрономічному факультеті, вивчення якої відбувається у восьмому семестрі четвертого року навчання.

Дисципліна «Захист лікарських рослин від  шкідників і хвороб» як наука вивчає  головних шкідників та хвороби лікарських рослин та захист цих культур від пошкоджень шкідниками і хворобами, яке має велике значення, так як без глибокого вивчення цих питань не можливо кваліфіковано без нанесення шкоди довкіллю захистити  і виростити лікарські рослии з мінімальним використанням пестицидів.    

Найбільш прогресивним і раціональним напрямком у стратегії захисту  лікарських рослин є розробка і впровадження інтегрованих систем, у яких передбачається біологізація захисту і переведення її на екологічну й економічну основу. 

МЕТОЮ ВИКЛАДАННЯ КУРСУ Є формування у здобувачів вищої освіти теоретичних знань та практичних навичок щодо встановлення видового складу збудників захворювань,  вивчення причин і закономірностей, що спричинюють ураження рослин фітопатогенами та шкідливими комахами,  проведення обстеження лікарських культур на заселеність шкідниками та збудниками хвороб, вивчення ситуацій, при яких планується застосування різних методів і заходів захисту лікарських культур від пошкоджень шкідниками та хворобами.

ВИКЛАДАЧ: МИНКІНА ГАННА ОЛЕКСАНДРІВНА кандидат с.-г. наук, доцент кафедри ботаніки та захисту рослин.

Курс «ЗЕМЛЕРОБСТВО» на сучасному етапі відіграє особливо важливу роль як фундаментальна  природно-історична наука, що забезпечує потреби сільського, лісового, водного господарства та багатьох інших галузей. Сучасний етап розвитку науки про ґрунт у зв’язку з прогресуючою екологічною кризою, що викликана антропогенним впливом на біосферу загалом і ґрунтовий покрив, зокрема, потребує ретельного аналізу досягнутого, чіткого розуміння ролі ґрунту в збереженні біорізноманітності нашої планети, у подальшому розвитку людської цивілізації та у забезпеченні її екологічно стабільного існування. Ґрунт як феномен планети є своєрідним природним тілом і потребує всебічного вивчення. Успішне рішення завдань щодо припинення деградації ґрунтів, покращення їх родючості, як наслідок підвищення врожайності сільськогосподарських культур, збільшення виробництва рослинницької продукції та кормів вимагає раціонального використання земель, що є можливим лише на базі глибоких знань особливостей землеробства, закономірностей розвитку ґрунтів та їх родючості. Все це визначає важливість вивчення курсу дисципліни «Землеробство».

МЕТОЮ КУРСУ є формування у здобувачів вищої освіти знань і умінь з сучасних економічно безпечних та економічно доцільних заходів захисту сільськогосподарських культур від бур’янів, проектування раціональних сівозмін, систем обробітку ґрунту. 

ВИКЛАДАЧ: кандидат с.-г. наук, доцент МИНКІН МИКОЛА ВАСИЛЬОВИЧ.

Дисципліна «Захист декоративних насаджень від  шкідників і хвороб» є вибірковим компонентом освітньої програми підготовки здобувачів ступеня вищої освіти бакалавр зі спеціальності 202 «Захист і карантин рослин» на агрономічному факультеті, вивчення якої відбувається у восьмому семестрі четвертого року навчання.

Дисципліна «Захист декоративних насаджень від  шкідників і хвороб» як наука вивчає  головних шкідників та хвороби декоративних рослин та захист цих культур від пошкоджень шкідниками і хворобами, яке має велике значення, так як без глибокого вивчення цих питань не можливо кваліфіковано без нанесення шкоди довкіллю захистити  і виростити декоративні рослини з мінімальним використанням пестицидів.    

Найбільш прогресивним і раціональним напрямком у стратегії захисту  декоративних насаджень є розробка і впровадження інтегрованих систем, у яких передбачається біологізація захисту і переведення її на екологічну й економічну основу. 

МЕТОЮ ВИКЛАДАННЯ КУРСУ є формування у здобувачів вищої освіти теоретичних знань та практичних навичок щодо   визначення  хвороб та шкідливих комах, проведення обстеження цих культур на заселеність шкідниками та збудниками хвороб, вивчення ситуацій, при яких планується застосування різних методів і заходів захисту декоративних насаджень від пошкоджень шкідниками, хворобами та накопиченню корисної фауни з подальшим її використанням, забезпечує засвоєння методів сигналізації, нагляду за появою шкідників та збудників хвороб, а також проведення ентомопатологічних обстежень.

ВИКЛАДАЧ: МИНКІНА ГАННА ОЛЕКСАНДРІВНА, кандидат с.-г. наук, доцент кафедри ботаніки та захисту рослин.

Навчальна дисципліна «Основи карантину рослин» є обов’язковим компонентом освітньої програми підготовки здобувачів вищої освіти першого (бакалаврського) рівня зі спеціальності 202 «Захист і карантин рослин» на агрономічному факультеті, вивчення якої відбувається в третьому семестрі другого року навчання.

Дисципліна знайомить здобувачів вищої освіти із базовими поняттями, чинним законодавством, державним управлінням, фітосанітарними заходами з карантину рослин, міжнародним співробітництвом. Вивчення даної дисципліни є необхідною умовою для розуміння майбутніми фахівцями особливостей функціонування системи карантину рослин на регіональному, державному та міжнародному рівнях, кваліфікованої розробки і застосування фітосанітарних заходів проти регульованих шкідливих організмів.

МЕТОЮ ВИКЛАДАННЯ КУРСУ є ознайомлення здобувачів вищої освіти із законодавством, державним управлінням у сфері карантину рослин, формування теоретичних знань і практичних навичок розробки та застосування фітосанітарних заходів, моніторингу і боротьби з регульованими шкідливими організмами.

ВИКЛАДАЧ: МАКУХА ОЛЬГА ВОЛОДИМИРІВНАкандидат с.-г. наук, доцент кафедри ботаніки та захисту рослин

Навчальна дисципліна «Кліщі і нематоди» є вибірковим компонентом освітньої програми підготовки здобувачів вищої освіти першого (бакалаврського) рівня зі спеціальності 202 «Захист і карантин рослин» на агрономічному факультеті, вивчення якої відбувається в третьому семестрі другого року навчання.

Дисципліна знайомить здобувачів вищої освіти із фітопаразитичними нематодами та кліщами, сучасними методами їх діагностики і системами захисту. Вивчення даної дисципліни є необхідною умовою для науково-обґрунтованого планування та проведення майбутніми фахівцями захисних заходів від нематод і кліщів у технологіях вирощування сільськогосподарських культур.

МЕТОЮ ВИКЛАДАННЯ КУРСУ є формування у здобувачів вищої освіти теоретичних знань особливостей  зовнішньої  і  внутрішньої  будови фітонематод та кліщів,  принципів їх  екологічного  групування, закономірностей  динаміки  чисельності  паразитичних  видів  та  формування шкодочинних комплексів, практичних навичок застосування різних методів фітогельмінтологічної експертизи, діагностики кліщів, розробки та впровадження систем захисту сільськогосподарських культур.

ВИКЛАДАЧ: МАКУХА ОЛЬГА ВОЛОДИМИРІВНАкандидат с.-г. наук, доцент кафедри ботаніки та захисту рослин

Навчальна дисципліна «Основи наукових досліджень у захисті рослин» є обов’язковим компонентом освітньої програми підготовки здобувачів вищої освіти першого (бакалаврського) рівня зі спеціальності 202 «Захист і карантин рослин» на агрономічному факультеті, вивчення якої відбувається в шостому семестрі третього року навчання. Дисципліна знайомить здобувачів вищої освіти з основами науково-дослідної роботи у захисті рослин. Вивчення дисципліни дозволить майбутнім фахівцям планувати та організовувати наукові дослідження, аналізувати отримані результати експерименту та логічно й обґрунтовано представляти їх.

МЕТОЮ ВИКЛАДАННЯ КУРСУ є  формування у здобувачів вищої освіти теоретичних знань і практичних умінь з науково-дослідної роботи у захисті рослин.

Викладач: МАРКОВСЬКА ОЛЕНА ЄВГЕНІЇВНА - доктор с.-г. наук, професор кафедри ботаніки та захисту рослин

Дисципліна «Загальна мікробіологія» є вибірковим компонентом освітньої програми підготовки здобувачів вищої освіти першого (бакалаврського) рівня зі спеціальності 202 Захист і карантин рослин агрономічного факультету, вивчення якої відбувається у п’ятому семестрі третього року навчання. Дисципліна вивчає морфологію, систематику, фізіологію, біохімію, генетику, екологію мікроорганізмів, їх роль у кругообігу речовин у природі, розвитку патологічних процесів людини, тварин і рослин, формуванні родючості ґрунту, якості кормів та продуктів харчування.

МЕТА ВИКЛАДАННЯ КУРСУ: формування у здобувачів вищої освіти системи теоретичних знань і практичних умінь щодо морфологічних та біологічних особливостей основних груп мікроорганізмів, їх ролі у підвищенні продуктивності сільськогосподарських культур, родючості ґрунтів, охороні й відновленні довкілля та розробки ефективних заходів профілактики і боротьби зі збудниками хвороб.

ВИКЛАДАЧ: МАРКОВСЬКА ОЛЕНА ЄВГЕНІЇВНА – доктор с.-г. наук, професор кафедри ботаніки та захисту рослин

Навчальна дисципліна «Фітосанітарний моніторинг та прогноз розвитку шкідливих організмів»  є обов’язковим компонентом освітньої програми підготовки здобувачів вищої освіти першого (бакалаврського) рівня зі спеціальності 202 «Захист і карантин рослин» на агрономічному факультеті, вивчення якої відбувається в сьомому та восьмому семестрі четвертого року навчання. Дисципліна знайомить здобувачів вищої освіти з теоретичними основами проведення моніторингу розвитку та поширення шкідливих організмів, принципами прогнозування динаміки розвитку популяцій шкодочинних об’єктів та методологією визначення їх шкідливості для планування та оцінки ефективності інтегрованих систем захисту сільськогосподарських культур. Вивчення дисципліни дозволить майбутнім фахівцям впроваджувати ефективні системи моніторингу та прогнозу розвитку шкідників, хвороб  та бур’янів у посівах польових культур та багаторічних насадженнях ягідних та плодових культур, та розробляти інтегровані системи захисту від шкідливих організмів.

МЕТА ВИКЛАДАННЯ КУРСУ: формування  у здобувачів вищої освіти теоретичних знань та практичних умінь щодо принципів здійснення фітосанітарного моніторингу розвитку шкідників, хвороб та бур’янів сільськогосподарських культур та функціонування системи прогнозування їх поширення і шкодочинності.

ВИКЛАДАЧ: ДУДЧЕНКО ВОЛОДИМИР ВІКТОРОВИЧ – член-кореспондент НААН, доктор е.н., доцент кафедри ботаніки та захисту рослин.

Навчальна дисципліна «Патологія насіння» є вибірковим компонентом освітньої програми підготовки здобувачів вищої освіти першого (бакалаврського) рівня зі спеціальності 202 «Захист і карантин рослин» на агрономічному факультеті, вивчення якої відбувається в сьомому семестрі четвертого року навчання. Дисципліна знайомить здобувачів вищої освіти з хворобами насіння різної етіології та заходами попередження їх шкодочинності. Вивчення дисципліни дозволить майбутнім фахівцям планувати заходи щодо обмеження розвитку хвороб сільськогосподарських культур, які поширюються з насінням, та добирати відповідний до ідентифікованих збудників асортимент хімічних і біологічних препаратів.

МЕТА ВИКЛАДАННЯ КУРСУ - формування  у здобувачів вищої освіти теоретичних знань та практичних умінь щодо визначення ураженості насіння сільськогосподарських культур хворобами та ідентифікації їх збудників, а також планування заходів запобігання розповсюдження інфекції.

ВИКЛАДАЧ: МАРКОВСЬКА ОЛЕНА ЄВГЕНІЇВНА - доктор с.-г. наук, професор кафедри ботаніки та захисту рослин.

Навчальна дисципліна «Сільськогосподарська фітопатологія» є обов’язковим компонентом освітньої програми підготовки здобувачів вищої освіти першого (бакалаврського) рівня зі спеціальності 202 «Захист і карантин рослин» на агрономічному факультеті, вивчення якої відбувається в п’ятому та шостому семестрі третього року навчання. Дисципліна знайомить здобувачів вищої освіти з хворобами сільськогосподарських культур їх етіологією,  діагностичними ознаками, біологічними особливостями розвитку патогенів та системами інтегрованого захисту рослин.   Вивчення дисципліни дозволить майбутнім фахівцям визначати походження та збудників патологічних станів рослин, розробляти ефективні методи запобіганню розвитку фітопатогенів в посівах сільськогосподарських культур та плодово-ягідних насаджень, науково обґрунтовувати застосування імунологічних, агротехнічних, біологічних  та хімічних засобів контролю їх розвитку та поширення в сучасних агрофітоценозах.

МЕТА ВИКЛАДАННЯ КУРСУ: формування  у здобувачів вищої освіти теоретичних знань та практичних умінь щодо діагностики хвороб сільськогосподарських культур, принципів застосування і поєднання різних методів контролю розвитку фітопатогенів в інтегровані системи захисту рослин.

ВИКЛАДАЧ: ДУДЧЕНКО ВОЛОДИМИР ВІКТОРОВИЧ – член-кореспондент НААН, доктор е.н., доцент кафедри ботаніки та захисту рослин.

Дисципліна «Фізіологія рослин з основами біохімії» є обов’язковим компонентом освітньої програми підготовки здобувачів вищої освіти першого (бакалаврського) рівня зі спеціальності 202 Захист і карантин рослин агрономічного факультету, вивчення якої відбувається в третьому і четвертому семестрі другого року навчання. Дисципліна розглядає життєдіяльність і функції рослинного організму, як відкритої енергетичної системи у взаємодії з умовами навколишнього середовища і є фундаментом для набуття фахових компетентностей спеціалістів аграрної сфери, у т.ч. захисту рослин. Вивчення дисципліни дозволить майбутнім фахівцям оцінювати фізіологічний стан рослин і створювати сприятливі умови для успішного їх росту, розвитку та формування максимально можливого врожаю й якісної продукції за конкретних умов господарства.

МЕТА ВИКЛАДАННЯ КУРСУ: Формування у здобувачів вищої освіти системи професійних знань і умінь щодо структурно-функціональної організації рослинних організмів, перебігу основних фізіолого-біохімічних процесів та їх ролі у формуванні високих і якісних урожаїв сільськогосподарських культур.

ВИКЛАДАЧ: МАРКОВСЬКА ОЛЕНА ЄВГЕНІЇВНА - доктор с.-г. наук, професор кафедри ботаніки та захисту рослин

Дисципліна «ҐРУНТОЗНАВСТВО З ОСНОВАМИ ГЕОЛОГІЇ» на сучасному етапі відіграє особливо важливу роль як фундаментальна  природно-історична наука, що забезпечує потреби сільського, лісового, водного господарства та багатьох інших галузей.  Успішне рішення завдань щодо припинення деградації ґрунтів, покращення їх родючості, як наслідок підвищення врожайності сільськогосподарських культур, збільшення виробництва рослинницької продукції та кормів вимагає раціонального використання земель, що є можливим лише на базі глибоких знань особливостей ґрунтового покриву, закономірностей розвитку ґрунтів та їх родючості, обліку їх речовинного складу та властивостей. 

МЕТОЮ ВИКЛАДАННЯ КУРСУ є надання здобувачам вищої освіти необхідних знань щодо значення ґрунтів у природі та суспільстві, процесів ґрунтотворення, історичних етапів розвитку та класифікації ґрунтів, морфологічних та генетичних ознак ґрунтових профілів, агрономічних особливостей ґрунтів, можливих наслідків антропогенного впливу на ґрунт, шляхів регулювання та поліпшення ґрунтової родючості.

Викладач: СИДЯКІНА ОЛЕНА ВІКТОРІВНА – канд. с.-г. наук, доцент кафедри землеробства.

 Цей навчальний курс покликаний сприяти ґрунтовній підготовці майбутніх спеціалістів сільсько-господарських підприємств різних форм власності, здатних застосовувати теоретичні знання і практичні навички на виробництві, а також на основі аналізу досягнень науки і передового досвіду самостійно впроваджувати системи хімічного захисту рослин в умовах конкретного господарства.

Викладач: Урсал Вячеслав Валентинович - кандидат с.-г. наук, доцент кафедри  ботаніки та захисту рослин.

Дисципліна «Технологія виробництва продукції тваринництва» є
невідємною складовою навчального процесу аспіранта, що навчається за
спеціальністю 204 «Технологія виробництва і переробки продукції
тваринництва».

Отримати головні знання про механізми  стійкості тваринних організмів на різних рівнях організації. Вивчити весь спектр стійкості організмів до пошкоджуючих факторів природного та техногенного середовища, межі їх стійкості і можливості до адаптації. Отримати теоретичні і практичні знання по регуляції адаптаційних механізмів у різних організмів.

ВК.01. «Популяційна генетика» для здобувачів третього (освітньо-наукового) рівня вищої освіти, що навчаються за спеціальністю – 204 – «Технологія виробництва і переробки продукції тваринництва»

Анатомія – наука про закономірності будови організму, зумовлені властивостями живої матерії і історією його розвитку під впливом умов зовнішнього середовища і спадкових факто

Мета навчальної дисципліни - пізнання студентами закономірностей будови тваринного організму на клітинному, тканинному і органному рівнях структурної організації та його індивідуального розвитку.

Мета курсу: засвоення знань про основні закони класичної генетики та біометрії. Отримання практичних навичок використання законів генетики у технології тваринництва.
Обсяг навчальної дисципліни 6 кредитів (180годин), складається із 4 навчально-інформаційних модулів.

«Молоко і молочні продукти»  для здобувачів вищої освіти, що навчаються за освітньою програмою ОКР «Бакалавр», спеціальністю "Технологія виробництва і переробки продукції тваринництва”.


Метою курсу «Морфологія с.-г. тварин» є освоєння студентами знань про зовнішні форми тваринних організмів, топографію, зовнішню та внутрішню будову клітин, тканин, органів та систем органів.

Завданням є вивчення основ цитології, ембріології, гістології, анатомії та спеціальної гістології апарату руху та систем внутрішніх органів с.-г. тварин різних видів та птиці. Дисципліна знайомить з анатомією, морфологією та особливостями внутрішньої будови тварин та птиць різних видів та порід. Вивчає використання знань у технології виробництва продукції тваринництва. Навчає аналізувати та проводити аналогії й порівняння у морфології представників різних видів, обґрунтування зв’язку між особливостями будови та образом життя тварини, типом харчування, тощо.

У результаті вивчення дисципліни «Морфологія с.-г. тварин студенти повинні знати основи нутріології, гістології, особливості у будові кістяка та топографії внутрішніх органів тварин й птиці різних видів. Мати уявлення про зовнішню та внутрішню будову організму, у зв’язку із напрямком продуктивності та біологічними особливостями. Вміти визначати тип біологічний вид тварини за окремими кістками, визначати вік за зубами, досліджувати гістологічні препарати та визначати тип клітинної тканини та наявні патології.

Для вивчення дисципліни ««Морфологія с.-г. тварин» використовують знання з таких дисциплін, як «Зоологія», «Біологія». У навчальному процесі використовуються експонати анатомічного музею ім.. В.І.Амаліцького. Дисципліна ««Морфологія с.-г. тварин» є теоретичною основою для дисциплін «Фізіологія с.-г. тварин», «Біохімія с.-г. тварин», «Розведення сільськогосподарських тварин», «Технологія відтворення тварин», «Біотехнологія», «Селекція с.-г. тварин», «Технологія виробництва» окремих видів продукції тваринництва.


Повод, М. Г. Відтворювальна здатність свиноматок зарубіжної селекції в умовах інтенсивної технології / М. Г. Повод, О. М. Храмова // Вісник Сумського національного аграрного університету. Серія: Тваринництво. – Суми, 2017. – № 5(2). – С. 119 – 122.

Повод, М. Г. Відтворювальна здатність свиноматок зарубіжної селекції в умовах інтенсивної технології / М. Г. Повод, О. М. Храмова // Вісник Сумського національного аграрного університету. Серія: Тваринництво. – Суми, 2017. – № 5(2). – С. 119 – 122.

Електроний курс дисципліни "Технологія виробництва продукції бджільництва" рекомендовано для студентів ІІІ курсу біолого-технологічного факультету. Обєм курсу 3 кредити (90 годин). Кінцевий результат курсу - іспит.

Курс для студентів освітнього рівня "Бакалавр" біолого-технологічного факультету - курсовий проект Екзамен

Рекомендовано для студентів ІІІ курсу БТФ.

Освітня програма ОКР "Бакалавр", спеціальність 6.090102 "Технологія виробництва і переробки продукції тваринництва". 

Форма контролю - залік.

Відділ відкритих освітньо-наукових інформаційних систем - Home | Facebook

Кафедра менеджменту та інформаційних технологій

для здобувачів вищої освіти, що навчаються за освітньою програмою третього (освітньо-науково) рівня, спеціальністю 204 «Технологія виробництва і переробки продукції тваринництва».

Автор: к.т.н., доцент  Лобода О.М.

Метою курсу іноземної мови для здобувачів вищої освіти ступеня доктора наук та доктора філософії є формування у майбутніх фахівців такий рівень знань, навичок і вмінь, який забезпечить їм необхідну для фахівця комунікативну спроможність у сферах академічного та професійного, ситуативного спілкування в усній і письмовій формах. Завдання курсу полягає в удосконаленні й подальшому розвитку знань, навичок і вмінь з іноземної мови, набутих в обсязі навчальної програми, та їх активізації для ведення науково-дослідної діяльності. Наприкінці курсу навчання здобувачів вищої освіти ступеня доктора наук та доктора філософії повинні мати навички діалогічного мовлення для ведення наукової дискусії та елементарного спілкування в межах побутової тематики та ситуацій, пов’язаних з перебуванням у науковому закордонному відрядженні.

Дисципліна ВК.06. «Селекційні методи підвищення продуктивності свиней» для здобувачів третього (освітньо-наукового) рівня вищої освіти, що навчаються за спеціальністю – 204 – «Технологія виробництва і переробки продукції тваринництва»

Вид контролю: залік.

Магістерська підготовка, яка орієнтована на підготовку фахівців у сфері науково-дослідної роботи, висуває нові вимоги щодо глибокого усвідомлення  студентами-магістрантами сутності наукового пізнання, аналізу науки як специфічної форми пізнання, духовного виробництва і соціального інституту; ознайомлення із загальними закономірностями  розвитку науки, її структурою, рівнями, методологією і методами   наукового пізнання.  На це розрахована нова навчальна дисципліна «Філософія і методологія наукового пізнання». Проблеми наукового пізнання також детально вивчаються в курсі філософії для аспірантів.

Дисципліна базується на знанні філософії, перш за все на таких її розділах як теорія пізнання, діалектика, на соціології, основах наукового дослідження і забезпечує формування світоглядної позиції майбутнього науковця, озброює філософськими основами та методологією наукового пізнання, забезпечує кваліфіковане проведення наукових досліджень, написання наукових робіт.

Курс передбачає проведення  лекційних, семінарських занять та самостійної роботи. Вивчення курсу завершується заліком. 

У процесі засвоєння навчальної дисципліни магістрант  повинен 

знати:

− структуру і функції сучасного наукового знання і тенденції його історичного розвитку,  методологію наукового пізнання;

−  глобальні тенденції зміни наукової картини світу, світоглядні, методологічні та інші філософські основи сучасного наукового знання;

−  проблеми, пов’язані з впливом науки і техніки на розвиток сучасної цивілізації;

уміти:

− орієнтуватися в складних філософських питаннях сучасної науки і способах їх вирішення;  застосовувати  отримані знання в процесі наукових досліджень;

− передбачувати та аналізувати з етичної точки зору наслідки наукової діяльності, обґрунтовувати і відстоювати  пріоритет етичних цінностей.

Курс призначений для здобувачів вищої освіти третього (освітньо - наукового) рівня спеціальності 201 "Агрономія"

Викладач: доктор с.-г. наук, професор Аверчев О.В.

Курс призначений для здобувачів вищої освіти третього (освітньо - наукового) рівня спеціальності 201 "Агрономія"

В агропромисловому комплексі України зосереджено близько третини загального обсягу основних виробничих фондів господарства України і виробляється понад 30 % валової продукції. Більш як половина цієї продукції надходить на переробку, за рахунок чого формується значна частка фонду народного споживання.

Головна мета дисципліни – закріпити теоретичні знання, набуті при вивченні професійно-орієнтованих і спеціальних дисциплін та поєднати зі знанням повного процесу виробництва с.-г. продукції, а потребує продовження – технології зберігання і переробки.

Основні завдання курсу:

-                вивчення основних причин втрати продукції під час зберігання та переробки;

-                 вивчення основних показників якості сільськогосподарських культу;

-                оволодіння сучасними методами визначення якості сільськогосподарської продукції;

-                оволодіння сучасними методами зберігання та переробки сільськогосподарської продукції;

-                засвоєння сучасних  технології переробки  сільськогосподарської продукції;

-                вивчення показників якості готової продукції;

-                вивчення досвіду впроваджуються безвідходні технології переробки.

-                Спеціалісти сільського господарства повинні вміти оцінити якість отриманої продукції, її відповідність вимогам заготівельних стандартів, визначати потрібні для оцінки якості певної продукції показники, знати технологію розрахунку режимів зберігання та способів переробки сільськогосподарської продукції.

Електроний курс обов'язкової дисципліни "Інноваційні технології переробки продукції тваринництва " для здобувачів вищої освіти другого (магістерського) рівня навчання освітньо-професійної програми "Технологія виробництва і переробки продукції тваринництва" зі спеціальності 204 «Технологія виробництва і переробки продукції тваринництва».  

Кінцевий результат курсу (для перршого року навчання): курсовий проект, залік - весняний семестр;

.                                            (для другого року навчання): іспит - зимовий семестр.

Викладач: к. с. - г. н., доцент Олександр Володимирович Карпенко

Електроний курс дисципліни "Виробничі процеси в технологіях тваринництва" рекомендовано для здобувачів вищої освіти першого (бакалаврського) рівня четвертого року навчання біолого-технологічного факультету. Загальний об"єм курсу 3 кредити (90 годин). Кінцевий результет курсу - залік.

Метою дисципліни «Виробничі процеси в технологіях тваринництва» є формування у студентів знань та навичок з оволодіння закономірностями та методичними підходами організації створення і функціонування раціональних форм виробничих систем в сільськогосподарських підприємствах в умовах розвитку ринкових відносин. В сучасних умовах високої концентрації і значної невизначеності ринкового середовища технологія розглядається як наука про найбільш економічні способи та процеси виробництва сировини, матеріалів та готової продукції. Технологічний процес становить основу будь-якого виробничого процесу – сполучення предметів, знарядь праці та живої праці в просторі і часі, а раціональна організація виробничого процесу повинна відповідати вимогам і будуватися на таких принципах, як спеціалізація, диференціація, концентрація і інтеграція, пропорційність, безперервність, ритмічність та ін.

Завдання дисципліни: вивчення організаційних основ створення і функціонування сільськогосподарських підприємств та їх об’єднань, організація використання засобів виробництва, виробництва і використання кормів, організація внутрішньогосподарського планування, нормування і оплати праці, організації основних технологічних процесів у тваринництві. У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен

Знати:

- організаційно – економічні основи сільськогосподарських підприємств і об’єднань;

- методи і систему роздержавлення і приватизації підприємств, визначення розмірів паїв;

- принципи, методи та систему внутрішньогосподарського планування;

- систему тваринництва, особливості обґрунтування галузевої структури, відтворення та оборот

вміти:

- раціонально, ефективно і прибутково організовувати виробництво тваринницької продукції: молока, м’яса, яєць, вовни;

- розробляти раціональну організацію і структуру стада;

- розраховувати планову та звітну собівартість продукції;

- здійснювати розрахунки з визначення розцінок за одиницю продукції, кількісного складу внутрішньогосподарських формувань;

- розраховувати норми виробітку, навантаження поголів’я;

- визначати річну потребу в робочій силі, засобах виробництва;

- складати технологічні карти виробництва продукції тваринництва, галузеві розділи річних планів, річних завдань внутрішньогосподарських формувань.

Електроний курс дисципліни "Органічне тваринництво" рекомендовано для здобувачів вищої освіти другого (магістерського) рівня першого року навчання біолого-технологічного факультету, спеціальності 204 - "Технологія  виробництва і переробки продукції тваринництва".Об"єм курсу 3 кредити (90 годин). Кінцевий результат курсу - залік.

Мета вивчення дисципліни полягає у підготовці фахівців професійного рівня спроможних самостійно займатися органічним тваринництвом із залученням теоретичних знань біології тварин, птиці, бджіл, особливостей технології їх розведення, утримання та виробництва органічної продукції.

Завдання дисципліни полягає у формуванні знань студентів з таких питань:

 - народно-господарське значення органічного виробництва різних галузей тваринництва, біологічних особливостей тварин;

 - оцінка продуктивних якостей сільськогосподарських тварин при органічному виробництві;

 - значення кількісної та якісної потреби в кормах при органічному виробництві;

 - правила органічного виробництва та відповідні порядки для сертифікації компаній, які проводитимуть таку сертифікацію серед українських виробників за новими національними стандартами.

Програма навчальної дисципліни «Органічне тваринництво» відповідає освітньо-професійній програмі підготовки фахівців другого магістерського рівня спеціальності 204 «Технологія виробництво і переробки продукції тваринництва» та охоплює передбачені стандартом змістові частини.

Дисципліна «Технологія виробництва продукції птахівництва»

для здобувачів вищої освіти, що навчаються за освітньо-професійною програмою «Технологія виробництва і переробки продукції тваринництва» зі спеціальності 204 «Технологія виробництва і переробки продукції тваринництва». 

У сучасних умовах птахівництво має важливе народногосподарське значення. Воно дає ряд цінних продуктів, що використовуються у харчуванні людини, медичній практиці птахівництва. Галузь успішно розвивається в господарствах різних форм власності. Створення потужних промислових господарств є головним джерелом підвищення продуктивності галузі.

Мета і завдання дисципліни «Технологія виробництва продукції птахівництва» є підготовка висококваліфікованих спеціалістів у галузі птахівництва. Внаслідок вивчення спеціалізованої дисципліни «Технологія виробництва продукції птахівництва» майбутній фахівець з птахівництва буде мати уяву про стан галузі в Україні і за кордоном, володіти основними методами і навичками роботи в галузі птахівництва, технології виробництва яєць і м’яса птахів в умовах промислових птахівничих підприємств, а також у невеликих фермерських та індивідуальних господарствах.

Програма дисципліни реалізується через викладання теоретичного матеріалу, проведення лабораторних і практичних занять, навчальної і виробничої практики. Передбачено також проведення занять в умовах виробництва. За підсумками вивчення дисципліни в сьомому семестрі передбачено написання курсового проекту і складання екзамену.

В результаті вивчення дисципліни «Технологія виробництва продукції птахівництва» фахівець буде мати уяву про стан галузі в Україні й за кордоном, володіти основними методами і навичками в галузі птахівництва, технології виробництва яєць і м’яса птахів.

Тематичним планом дисципліни передбачено глибоке вивчення студентами біологічних особливостей с.-г. птахів, годівлі, утримання і розведення, технології інкубації яєць і виробництва і переробки птахівничої продукції.

Завданнями дисципліни «Технологія виробництва продукції птахівництва» є: глибоке вивчення біологічних особливостей птахів, освоєння технологій годівлі різних видів і статево-вікових груп птахів, вивчення особливостей відтворення стада, селекційно-племінної роботи в птахівництві; вивчення технологій виробництва продукції різних видів с.-г. птахів; освоєння студентами методики проектування ефективних технологій виробництва яєць і м’яса птахів; освоєння параметрів технологічних процесів виробництва продукції птахівництва.

Предметом дисципліни є народногосподарське значення галузі, походження та історія приручення різних видів птахів, селекційно-племінна робота в птахівництві та її структура, організаційні форми птахівничих господарств, технологічні схеми виробництва птахівничої продукції на підприємствах із замкненим і незамкненим циклом виробництва.

Внаслідок вивчення дисципліни «Технологія виробництва продукції птахівництва» студенти повинні:

знати: особливості екстер’єру і конституції с.-г. птахів різних видів, систему оцінки поживності кормів і нормування поживних речовин в раціонах птахів; особливості ембріогенезу; технологічні нормативи виробництва інкубаційних та харчових яєць; технологічні нормативи вирощування яєчного і м'ясного молодняку птахів різних видів; технологічні нормативи виробництва сухих, морожених і рідких яєчних продуктів; технологічні нормативи забою і переробки с.-г. птахів;

вміти: визначати типи конституції, напрям продуктивності, стать і вік різних видів с.-г. птахів; оцінювати екстер’єр різними методами; визначати вади і недоліки екстер’єру; визначати ступінь линьки несучок; визначати яєчну продуктивність птахів груповим, індивідуальним методами і розраховувати показники яєчної продуктивності; оцінювати птахів за відтворювальними якостями та визначати статеве співвідношення в стадах птахів різних видів за природного парування і штучного осіменіння; оцінювати інкубаційні якості яєць різних видів с.-г. птахів; створювати оптимальні умови зберігання яєць, проводити їх передінкубаційну обробку та інкубування за певними режимами й графіками, а також контролювати процес інкубації яєць; користуючись стандартами та відповідними обладнаннями уміти оцінювати якість добового молодняку, здійснювати сортування за статтю; організовувати вирощування ремонтного молодняку птахів яєчного і м’ясного напряму продуктивності; організовувати виробництво харчових яєць; організовувати вирощування на м’ясо молодняку птахів різних видів.

Вивчення дисципліни «Технологія виробництва продукції птахівництва» базується на знаннях, отриманих студентами в процесі опанування ними таких дисциплін, як: «Біохімія з основами фізичної і колоїдної хімії», «Морфологія сільськогосподарських тварин», «Фізіологія сільськогосподарських тварин», «Годівля сільськогосподарських тварин», «Розведення с.-г. тварин», «Мікробіологія», «Гігієна тварин», «Механізація виробничих процесів в тваринництві», «Основи ветеринарної медицини».

Програма вивчення навчальної дисципліни реалізується через проведення лекцій, лабораторно-практичних занять та самостійної роботи. За навчальним планом дисципліна становить 150 годин, із них 30 години лекційних, 12 години практичних та 32 години лабораторних  занять. Формою підсумкового контролю знань є курсовий проєкт та екзамен.

Курс навчальної дисципліни «Годівля тварин і технологія кормів» призначений для здобувачів вищої освіти першого (бакалаврського) рівня вищої освіти, що навчаються за освітньо-професійною програмою «Технологія виробництва і переробки продукції тваринництва»,
спеціальності 
204 «Технологія виробництва і переробки продукції тваринництва».
Об'єм курсу    180 годин    кредитів. Вид контролю: іспит.

Лектор: кандидат с.-г., наук, доцент Корбич Н.М.
Лабораторно-практичні заняття: асистент Кривий В.В.




Курс навчальної дисципліни вибіркової компоненти «Утримання копитних в умовах мисливських господарствах» призначений для здобувачів вищої освіти, що навчаються за освітньо-професійною програмою «Технологія виробництва і переробки продукції тваринництва» спеціальності 204 «Технологія виробництва і переробки продукції тваринництва» першого (бакалаврського) рівня.
Об'єм курсу:  30 годин , 3 кредити. Вид контролю: залік

Лектор: кандидат с.-г., наук, доцент Соболь О.М.
Практичні заняття: асистент Кривий В.В. 

Електронний курс обов'язкової дисципліни "Основи фахової діяльності" розрахований для здобувачів вищої освіти першого (бакалаврського) рівня першого року навчання освітньо-професійної програми "Технологія виробництва і переробки продукції тваринництва" зі спеціальності 204 "Технологія виробництва і переробки продукції тваринництва".

Кінцевий результат курсу - залік.

Викладач - к.с.-г.н., доцент Олена Володимирівна Ведмеденко

Електронний курс вибіркової дисципліни "Прогресивні технології у тваринництві" розрахований для здобувачів вищої освіти першого (бакалаврського) рівня третього року навчання освітньо-професійної програми "Технологія виробництва і переробки продукції тваринництва" зі спеціальності 204 "Технологія виробництва і переробки продукції тваринництва".

Кінцевий результат курсу - залік.

Викладач - к.с.-г.н., доцент Олена Володимирівна Ведмеденко

Електронний курс обов'язкової дисципліни "Технологія виробництва молока і яловичини" розрахований для здобувачів вищої освіти першого (бакалаврського) рівня четвертого року навчання освітньо-професійної програми "Технологія виробництва і переробки продукції тваринництва" зі спеціальності 204 "Технологія виробництва і переробки продукції тваринництва".

Кінцевий результат курсу - курсовий проект, іспит.

Викладач - к.с.-г.н., доцент Олена Володимирівна Ведмеденко

Мета дисципліни - формування в здобувача системи знань і навичок  з розробки пропозицій і складання завдання на проєктування підприємств із виробництва і переробки продукції тваринництва

Завдання дисципліни - розробка науково-обгрунтованих норм на завдання для проєктування сільськогосподарських підприємств із виробництва і переробки продукції тваринництва

У результаті вивчення навчальної дисципліни здобувач повинен

знати: методи розрахунку скотомісць, свиномісць та місць для інших видів тварин, номенклатуру та розміри підприємств молочної промисловості і підприємств із переробки м'яса і м'ясних продуктів, технічні умови водопостачання, каналізації, очищення приміщень та вентиляції підприємств з виробництва та переробки тваринницької продукції;

уміти: раціонально застосовувати нормативну документацію під час проєктування підприємств з виробництва та переробки тваринницької продукції; підготовлювати завдання для проектування, для відбору майданчиків під будівництво; встановлювати оптимальні типи та розміри тваринницьких підприємств і підприємств з переробки тваринницької продукції; оцінювати розроблену проектну документацію і робити висновки щодо її відповідності нормативним документам.

Біологія є однією із найважливіших фундаментальних дисциплін циклу природничо-наукової підготовки бакалаврів здобувачів спеціальності: 206 Садово-паркове господарства.

Метою підготовки фахівців повинно бути,  надання сучасного уявлення про гетеротрофний компонент лісових біогеоценозів

Ґрунтовне вивчення біології надзвичайно важливе, враховуючи ту суттєву роль, яку вона відіграє у найрізноманітніших процесах життєдіяльності, що відбуваються у біосфері лісу:  «з’ясування їх біологічної та прикладної суті».

Засвоївши програму дисципліни ’’Біологія” , фахівець повинен знати :

Фундаментальні властивості живого

Хімічний склад клітини

Структура та функціонування еукаріотичних клітин

Поняття «Метаболізм» і його загальну характеристику.

Автотрофні, гетеротрофні та мікотрофні організми.

Поняття Фотосинтез. Основні процеси

Основи генетики, принципи передачі спадкової інформації

Метою навчальної дисципліни є послідовне викладення здобувачам екологічних спеціальностей основних законів та положень фізики, які допомагають вивчати загальні закономірності явищ природи, розгляд питань фізики щодо проблем взаємодії живих організмів з навколишнім середовищем, висвітлення можливих прикладних застосувань фізичних методів та приладів для вимірювання параметрів навколишнього середовища; набуття здобувачами компетентності системного бачення ролі і місця фізики у сучасному суспільстві, компетентності в методах і методиках наукового дослідження; компетентності у виконанні фізичного експерименту; компетентності в роботі з науковою літературою й інформаційними ресурсами.

Завдання курсу:

теоретичні

-   формування у здобувачів наукового світогляду

-   навчити майбутнього спеціаліста використовувати отримані знання при розв’язуванні питань екології;

-   закласти основу для подальшого вивчення інших розділів фізики, а також всіх дисциплін природничого профілю;

практичні

-   розкрити особливості науки фізики як фундаментальної науки;

-   сформувати знання основних фізичних понять і законів;

-   ознайомити з правилами та вимогами проведення фізичного експерименту;

-   озброїти знаннями та уміннями здійснювати математичну обробку експериментальних даних

В результаті вивчення дисципліни «Фізика» здобувачи повинні

знати:

-   мету і завдання дисципліни;

-   структуру даної науки;

-   експериментальну основу фізики;

-   історію найважливіших відкриттів у науці;

-   виникнення теорій, ідей і понять;

-   основні явища, закони фізики та основні методи їх вивчення;

-   універсальність законів збереження в фізиці;

-   роль практики в процесі пізнання;

-   практичні можливості сучасних інструментальних методів та технічних засобів, застосування сучасних інструментальних методів та принцип дії приладів для вимірювання параметрів навколишнього середовища.

вміти:

-   пояснювати явища, що спостерігаються у навколишньому середовищі;

-   здійснювати експеримент з фізики;

-   здійснювати математичну обробку експериментальних даних;

-   передбачати наслідки техногенної діяльності на основі розуміння перебігу фізичних процесів.

В результаті вивчення курсу «Фізика» здобувач має набути такі компетентності:

 

Загальні компетентності:

 

ЗК-1. Здатність реалізувати свої права і обов’язки як члена суспільства, усвідомлювати цінності громадянського (вільного демократичного) суспільства, та необхідність його сталого розвитку, верховенства права, прав і свобод людини і громадянина в України.

ЗК-2. Здатність зберігати та примножувати моральні, культурні, наукові цінності і досягнення суспільства на основі розуміння історії та закономірностей розвитку предметної області, її місця у загальній системі знань про природу і суспільство та у розвитку суспільства, техніки і технологій, використовувати різні види та форми рухової активності для активного відпочинку та ведення здорового способу життя.

ЗК-3. Здатність цінувати та поважати різноманітність і мультикультурність.

ЗК-4. Здатність спілкуватися державною мовою як усно, так і письмово.

ЗК-6. Здатність до абстрактного мислення, аналізу та синтезу.

ЗК-8. Здатність застосовувати знання у практичних ситуаціях.

ЗК-9. Здатність вчитися і оволодівати сучасними знаннями.

ЗК-10. Прагнення до збереження навколишнього середовища

ЗК-12. Здатність до пошуку, оброблення та аналізу інформації з різних джерел

 

Програмні результати навчання (ПРН):

ПРН-1. Аналізувати основні етапи та закономірності історичного розвитку для формування громадянської позиції, національної гідності та патріотизму.

ПРН-2. Прагнути до самоорганізації та самоосвіти.

Метою навчальної дисципліни є вивчення теоретичних основ і принципів побудови сучасних та перспективних обчислювальних машин, прикладних систем програмування (електроні табличні процесори, системи підготовки тестів, тощо), а також набуття вміння орієнтуватися в комп’ютерній мережі.

  знати: про основні характеристики та можливості сучасних систем програмування, володіти однією із сучасних мов програмування,  ознайомитися з вагомим пакетом прикладних програм MS Office, який дозволяє вирішити різноманітні завдання.

вміти: працювати в текстовому редакторі MS Word для Windows, табличному процесорі MS Excel, а також представляти інформацію за допомогою MS Power Point, MS Publisher програмою для  створення презентацій, буклетів, брошур тощо.... використовувати сучасні комп’ютерні інформаційні системи. 

Мета курсу: забезпечення теоретичної підготовки та фундаментальної бази для фахівців лісового господарства. Набуття для виробничої діяльності знань щодо лісомеліоративної організації природних та техногенних ландшафтів, протиерозійної організації землекористувань, способів отримання необхідної інформації про об’єкти, що піддаються меліораціям, методичних підходів при розробці комплексних агролісомеліоративних робіт.

Завдання курсу. При вивченні курсу лісової меліорації здобувачі повинні засвоїти методи захисного лісорозведення стосовно різних видів лісорослинних умов, а також ретельно вивчити позитивний досвід створення лісомеліоративних насаджень у розрізі ґрунтово-кліматичних зон. Захисні лісові насадження створюються не лише на родючих сільськогосподарських угіддях, але й у гостро посушливих безлісих районах із засоленими ґрунтами на сухих вододілах з глибокими ґрунтовими водами, недоступними для рослин, на змитих і розмитих землях різної крутизни, щебенистих і каменистих ґрунтах, рухомих пісках, крутих гірських схилах, тощо. Вирощування лісомеліоративних насаджень у таких умовах викликає значні труднощі та потребує застосування спеціальних технологічних прийомів. В результаті вивчення курсу «Лісова меліорація» здобувач повинен опанувати такі компетентності:

Інтегральна компетентність:

Здатність розв’язувати складні спеціалізовані задачі та практичні проблеми професійної діяльності у галузі протиерозійної організації землекористувань, вирощування захисних лісових насаджень та рекультивації порушених земель в екстремальних умовах півдня України.

 

Загальні компетентності

  • ЗК-4. Здатність спілкуватися державною мовою як усно, так і письмово.
  • ЗК-6. Здатність до абстрактного мислення, аналізу та синтезу.
  • ЗК-7. Знання та розуміння предметної області та розуміння професії.
  • ЗК-8. Здатність застосовувати знання у практичних ситуаціях.
  • ЗК-9. Здатність вчитися і оволодівати сучасними знаннями.
  • ЗК-10. Прагнення до збереження навколишнього середовища.
  • ЗК-11. Навички здійснення безпечної діяльності.
  • ЗК-12. Здатність до пошуку, оброблення та аналізу інформації з різних джерел.

 

Фахові компетентності:

  • ФК-1. Здатність застосовувати знання і уміння лісівничої науки й практичний досвід ведення лісового господарства.
  • ФК-3. Здатність використовувати знання й практичні для аналізу біологічних явищ і процесів, біометричної обробки дослідних даних та їх математичного моделювання.
  • ФК-4. Здатність аналізувати стан дерев, лісостанів, особливості їх росту і розвитку на основі вивчення дослідних даних, літературних джерел та нормативно-довідкових матеріалів. 
  • ФК-5. Здатність вирішувати поставлені завдання зі створення насаджень, їх вирощування та формування на основі вивчення літературних та нормативних джерел передового виробничого досвіду.
  • ФК-6. Здатність вибрати типове обладнання та інструменти для вирішення сформульованого завдання, а також оцінити економічну ефективність його виконання.
  • ФК-7. Здатність вирішувати поставлені завдання з інвентаризації лісів, оцінювати лісові ресурси та продукцію.
  • ФК-9. Здатність розробляти проектну документацію, зокрема описи, положення, інструкції та інші документи.
  • ФК-10. Здатність організовувати роботу малих колективів виконавців.
  • ФК-11. Здатність планувати й реалізовувати ефективні заходи з організації господарства, підвищення продуктивності насаджень та їх біологічної стійкості, ощадливого, на екологічних засадах, використання лісових ресурсів.
  • ФК-12. Екологічні мислення і свідомість, ставлення до природи як унікальної цінності, що забезпечує умови проживання людства, особиста відповідальність за стан довкілля на місцевому регіональному, національному і глобальному рівнях
  • ФК-13. Здатність продемонструвати знання та розуміння основних біологічних і агротехнологічних концепцій, теорій і правил вирощування посадкового матеріалу декоративних рослин, проектування, створення та експлуатації компонентів рослинних угруповань та інженерно- технічного обладнання в об’єктах садово-паркового господарства.
  • ФК-14. Здатність застосовувати знання екологічних і морфо-біологічних особливостей та розуміння фізіологічних процесів вирощування декоративних рослин відкритого і закритого ґрунту для розв’язання виробничих технологічних задач.
  • ФК-15. Здатність обчислювати та обробляти дослідні дані, пов’язані із інформацією вирощування посадкового матеріалу декоративних рослин, проектування, створення та експлуатації компонентів рослинних угруповань та інженерно-технічного обладнання в об’єктах садово- паркового господарства.
  • ФК-16. Здатність розв’язувати коло проблем та задач під час вирощування декоративних рослин та формування садово-паркових рослинних угруповань.
  • ФК-17. Здатність управління комплексними діями або проектами, відповідальність за прийняття рішень у конкретних виробничих умовах.

В результаті вивчення курсу «Лісова меліорація» здобувачі набувають фахові знання:

- про фактори розвитку ерозії ґрунтів;

- про роль лісових насаджень в перетворенні та відновленні ландшафту;

- про протиерозійну організацію ландшафту;

- щодо агротехнічних та гідротехнічних протиерозійних заходів;

- про системи протиерозійних лісомеліоративних насаджень;

- про закріплення рухомих пісків;

- щодо лісомеліорації гірських територій;

- щодо лісомеліорації порушених територій;

 

 

Програмні результати навчання (ПРН)

 

ПРН-2. Прагнути до самоорганізації та самоосвіти.

ПРН-3. Проводити літературний пошук українською та іноземними мовами і аналізувати отриману інформацію.

ПРН-4. Володіти професійними знаннями для вирішення завдань з організації та ведення садово-паркового господарства.

ПРН-5. Володіти на операційному рівні методами спостереження, опису, ідентифікації, класифікації, культивування декоративних рослин та рослинних садово-паркових угруповань, підтримання їх декоративності, стійкості і стабільності в умовах комплексної зеленої зони міста.

ПРН-6. Розуміти та застосовувати законодавчі акти, нормативно-довідкові матеріали, організаційно-управлінську документацію з організації та ведення садово-паркового господарства, знання з економіки та права для забезпечення ефективної виробничої діяльності.

ПРН-7. Володіти навичками працювати самостійно та як лідер, отримувати результат за обмеженого часу з наголосом на професійну сумлінність під час вирощування декоративних рослин у відкритому і закритому ґрунті, проектування, створення та експлуатації об’єктів садово-паркового господарства.

ПРН-9. Проектувати та організовувати заходи із вирощування садивного матеріалу декоративних деревних рослин відкритого і закритого ґрунту та формувати об’єкти садово-паркового господарства відповідно до сучасних наукових методик і вимог замовника.

ПРН-10. Проектувати та організовувати заходи з вирощування садивного матеріалу декоративних трав’яних та квіткових рослин відкритого і закритого ґрунту та формувати об’єкти садово-паркового господарства відповідно до сучасних наукових методик і вимог замовника.

ПРН-11. Координувати, інтегрувати та удосконалювати організацію виробничих процесів у садово-парковому господарстві.

ПРН-12. Планувати ефективно час для отримання необхідних результатів у виробництві.

ПРН-13. Результативно працювати у колективі.

ПРН-14. Виконувати чітко та якісно професійні завдання, удосконалювати технологію їх виконання та навчати інших.

ПРН-15. Організувати результативні та безпечні умови праці.

 

Мета: є формування компетентності щодо значення і необхідності екологічних знань та стану довкілля для практичної діяльності у всіх сферах народного господарства, необхідності раціонального природокористування, набуття вмінь і навичок організації виробничих процесів з врахуванням екологічних принципів, використання даних екологічного моніторингу у професійній діяльності, розвиток екологічного мислення та раціонального використання природних ресурсів.

Завдання навчальної дисципліни: 

  • надати майбутнім спеціалістам основи екологічних знань, прищепити їм екологічну культуру, сформувати дбайливе відношення до використання природних ресурсів;
  •  висвітлити причини виникнення на нашій планеті глобальної екологічної кризи, що загрожує подальшому існуванню людства на Землі і показати можливі шляхи  виходу з цієї кризи;
  • показати взаємозв’язок і взаємодію економіки та навколишнього

середовища, управління економікою і природокористуванням;

  • ознайомити здобувачів з наявною екологічною ситуацією в Україні та шляхи вирішення проблем екологічного характеру.

Предмет вивчення : вплив антропогенної діяльності на навколишнє середовище і основні принципи його охорони.

Здобувач повинен знати:

  • основні теоретичні положення сучасної екології;
  • основні екологічні терміни, поняття, фактори, закони;
  • особливості будови біосфери;
  • закономірності  функціонування біосфери;
  • умови стабільності біосфери, її біогеохімічні цикли;
  • роль всезагальних взаємозв’язків природних процесів і явищ, методи моделювання та прогнозу екологічних процесів і умов у біосфері;
  • причини та наслідки локальних, регіональних, глобальних екологічних криз;
  • роль взаємозв’язків усіх природних процесів та явищ;
  • причини і наслідки розвитку локальних, регіональних і

          глобальних криз; стан природних ресурсів та їх використання, основні

         форми й особливості антропогенного впливу на довкілля, методи досліджень і оцінки екологічного стану компонентів біосфери, основи раціонального природокористування і охорони компонентів біосфери,

  • особливості екологічного стану природних і антропогенних об’єктів та регіонів України, причини виникнення кризових

      екологічних явищ в основних регіонах України, закони України про

       охорону довкілля, шляхи покращення екологічної ситуації

 

 

 

Здобувач повинен вміти:

 

  • застосовувати базові фундаментальні екологічні знання при формуванні особистого відношення до об’єктів природи й суспільства, при ствердженні активної природоохоронної життєвої позиції і формуванні світоглядних орієнтирів на основі нових екологічних концепцій;
  • виконувати невідкладні екологічні узагальнення (розрахунки), робити висновки щодо конкретних екологічних ситуацій; визначати приблизний ступінь екологічного ризику; ефективно користуватися екологічними довідниками, нормативними документами та іншою екологічною документацією; виконувати функції членів громадських експертних комісій з екологічних питань галузевого рівня та членів громадських організацій природоохоронного характеру;
  • обґрунтовувати та впроваджувати засоби обмеження та запобігання надходження забруднюючих речовин в навколишнє середовище;
  • вміти розробляти заходи по зведенню забруднення довкілля до норми;
  • здійснювати оцінку впливу екологічних факторів на живі організми та їх угруповання;
  • розрізняти загальну та прикладну екологію.

 

 

 

 

 

 

 

Метою курсу "Біогеохімії та гідрохімії" є надання здобувачам вищої освіти певного комплексу знань, умінь, навичок, необхідних для вірного розуміння явищ природи, виріщення практичних задач в області охорони довкілля.

Мета курсу: забезпечення теоретичної підготовки та фундаментальної бази для фахівців садово-паркового господарства. Набуття для виробничої діяльності знань щодо лісового насінництва, організації лісонасінної бази, вирощуваннч садивного матеріалу, екології та взаємовідносин основних лісотвірних порід, а також методів, способів і агротехніки створення лісових культур.

Завдання курсу. В результаті вивчення курсу «Лісові культури» здобувачі опанувують такі компетентності:

Інтегральна компетентність:

Здатність розв'язувати складні спеціалізовані задачі та практичні проблеми професійної діяльності у галузі вирощування штучних лісових насаджень в екстимальних умовах Півдня.

 

Загальні компетентності^

ЗК-4. Здатність спілкуватися державною мовою як усно, так і письмово.

ЗК-6. Здатність до абстрактного мислення, аналізу та синтезу.

ЗК-7. Знання та розуміння предметної області та розуміння професійної діяльності.

ЗК-8. Здатність застосовувати знання у практичних ситуаціях.

ЗК-9. Здатність вчитися і оволодівати сучасними знаннями.

ЗК-10. Прагнення до збереження навколишнього середовища.

ЗК-12. Здатність до пошуку, оброблення та аналізу інформації з різних джерел.

 

Фахові компетентності:

ФК-2. Здатність розмножувати та вирощувати посадковий матеріал декоративних рослин у відкритому і закритому ґрунті, проектування, створення і експлуатації об’єктів садово-паркового господарства.

ФК-4. Здатність формувати й підтримувати в належному стані газонний покрив об’єктів садово-паркового господарства.

ФК-5. Здатність застосовувати інженерно-технічне обладнання на об’єктах садово-паркового господарства.

ФК-6. Здатність оцінювати, інтерпретувати та синтезувати теоретичну інформацію і практичні, виробничі й дослідні дані у галузі садово-паркового господарства.

ФК-7. Здатність проектувати, створювати та експлуатувати компоненти рослинних угруповань на об’єктах садово-паркового господарства.

ФК-10. Здатність проводити інвентаризацію зелених насаджень.

ФК-11. Здатність зберігати та охороняти біологічне різноманіття на об’єктах садово-паркового господарства, підвищувати їх екологічний потенціал.

ФК-12. Здатність розробляти концептуальні та інноваційні проектні рішення з планування комплексних зелених зон міста, об’єктів ландшафтної архітектури та дизайну зовнішнього середовища.

ФК-13. Здатність продемонструвати знання та розуміння основних біологічних і агротехнологічних концепцій, теорій і правил вирощування посадкового матеріалу декоративних рослин, проектування, створення та експлуатації компонентів рослинних угруповань та інженерно-технічного обладнання в об’єктах садово-паркового господарства.

ФК-14. Здатність застосовувати знання екологічних і морфо-біологічних особливостей та розуміння фізіологічних процесів вирощування декоративних рослин відкритого і закритого ґрунту для розв’язання виробничих технологічних задач.

ФК-15. Здатність обчислювати та обробляти дослідні дані, пов’язані із інформацією вирощування посадкового матеріалу декоративних рослин, проектування, створення та експлуатації компонентів рослинних угруповань та інженерно-технічного обладнання в об’єктах садово-паркового господарства.

ФК-16. Здатність розв’язувати коло проблем та задач під час вирощування декоративних рослин та формування садово-паркових рослинних угруповань.

 

 

Програмні результати навчання:

ПРН-2. Прагнути до самоорганізації та самоосвіти.

ПРН-3. Проводити літературний пошук українською та іноземними мовами і аналізувати отриману інформацію.

ПРН-4. Володіти професійними знаннями для вирішення завдань з організації та ведення садово-паркового господарства.

ПРН-5. Володіти на операційному рівні методами спостереження, опису, ідентифікації, класифікації, культивування декоративних рослин та рослинних садово-паркових угруповань, підтримання їх декоративності, стійкості і стабільності в умовах комплексної зеленої зони міста.

ПРН-6. Розуміти та застосовувати законодавчі акти, нормативно-довідкові матеріали, організаційно-управлінську документацію з організації та ведення садово-паркового господарства, знання з економіки та права для забезпечення ефективної виробничої діяльності.

ПРН-7. Володіти навичками працювати самостійно та як лідер, отримувати результат за обмеженого часу з наголосом на професійну сумлінність під час вирощування декоративних рослин у відкритому і закритому ґрунті, проектування, створення та експлуатації об’єктів садово-паркового господарства.

ПРН-9. Проектувати та організовувати заходи із вирощування садивного матеріалу декоративних деревних рослин відкритого і закритого ґрунту та формувати об’єкти садово-паркового господарства відповідно до сучасних наукових методик і вимог замовника.

ПРН-10. Проектувати та організовувати заходи з вирощування садивного матеріалу декоративних трав’яних та квіткових рослин відкритого і закритого ґрунту та формувати об’єкти садово-паркового господарства відповідно до сучасних наукових методик і вимог замовника.

ПРН-11. Координувати, інтегрувати та удосконалювати організацію виробничих процесів у садово-парковому господарстві.

ПРН-12. Планувати ефективно час для отримання необхідних результатів у виробництві.

ПРН-13. Результативно працювати у колективі.

ПРН-14. Виконувати чітко та якісно професійні завдання, удосконалювати технологію їх виконання та навчати інших.

ПРН-15. Організувати результативні та безпечні умови праці.

 

В результаті вивчення курсу «Лісові культури» здобувачі набувають знання про:

- організацію лісового насінництва і лісонасінної бази;

- агротехніку і технологію вирощування садивного матералу;

- агротехніку і технологію створення лісових культур;

- новітні технології в сфері лісокультурного виробництва;

- вимоги та критерії оптимальності, які ставляться до лісових культур;

- технічний контроль, розробку технічної документації при вирощуванні садивного матеріалу та створенні лісових культур в умовах діючого лісогосоподарського виробництва.

 

Робоча програма навчальної дисципліни

"Філософія"

освітній рівень бакалавр

спеціальність 206 Садово-паркове господарство

Розробник: Лєнь Тетяна Вікторівна, кандидат філософських наук, доцент кафедри публічного управління та права.

Дисципліна "Іноземна мова (за професійним спрямуванням)" націлена на підготовку здобувачів вищої освіти першого (бакалаврського) рівня освіти до орієнтування в іншомовному середовищі, формування спеціалізованих англійськомовних комунікативних компетентностей різних видів діяльності (читання, говоріння й аудіювання) для забезпечення спілкування в професійній сфері шляхом формування комунікативних, лінгвістичних і соціокультурних компетентностей; позитивне ставлення до оволодіння як мовою, так і культурою англомовного світу; вміння міжособистісного спілкування, необхідного для повноцінного функціонування як в освітньому середовищі, так і за його межами, а також виховувати та розвивати у здобувачів почуття самосвідомості.

Дисципліна “Іноземна мова (за професійним спрямуванням)” спрямована на підготовку здобувачів вищої освіти першого (бакалаврського) рівня освіти до орієнтування в іншомовному середовищі, формування спеціалізованих англійськомовних комунікативних компетентностей різних видів діяльності (читання, говоріння й аудіювання) для забезпечення спілкування в професійній сфері шляхом формування комунікативних, лінгвістичних і соціокультурних компетентностей; позитивне ставлення до оволодіння як мовою, так і культурою англомовного світу; вміння міжособистісного спілкування, необхідного для повноцінного функціонування як в освітньому середовищі, так і за його межами, а також виховувати та розвивати у здобувачів почуття самосвідомості.

Мета курсу: забезпечення теоретичної підготовки та фундаментальної бази для фахівців садово-паркового господарства. Набуття для виробничої діяльності знань щодо природи лісу, законів і закономірностей його життя та розвитку, а також формування уявлення про ліс як природний ресурс, який необхідно вирощувати для отримання деревини, інших корисних продуктів та використання його захисних, водорегулюючих, оздоровчих, естетичних і інших народногосподарських та соціальних властивостей.

Завдання курсу. В результаті вивчення курсу «Лісознавство» здобувач і опанувують такі компетентності:

Інтегральна компетентність:

Здатність розв'язувати складні спеціалізовані задачі та практичні проблеми професійної діяльності у галузі вирощування (росту і формування) лісових насаджень, лісової типології, прогнозування змін в усiх компонентах насаджень, природного поновлення лісів та лісозмін в екстремальних умовах півдня України.

 

Загальні компетентності^

ЗК-2. Здатність зберігати та примножувати моральні, культурні, наукові цінності і досягнення суспільства на основі розуміння історії та закономірностей розвитку предметної області, її місця у загальній системі знань про природу і суспільство та у розвитку суспільства, техніки і технологій, використовувати різні види та форми рухової активності для активного відпочинку та ведення здорового способу життя.

ЗК-6. Здатність до абстрактного мислення, аналізу та синтезу.

ЗК-7. Знання та розуміння предметної області та розуміння професійної діяльності.

ЗК-8. Здатність застосовувати знання у практичних ситуаціях.

ЗК-9. Здатність вчитися і оволодівати сучасними знаннями.

ЗК-10. Прагнення до збереження навколишнього середовища.

ЗК-11. Навички здійснення безпечної діяльності.

ЗК-12. Здатність до пошуку, оброблення та аналізу інформації з різних джерел

 

Фахові компетентності:

ФК-1. Здатність застосовувати знання зі спеціалізованих підрозділів науки (екології, ботаніки, дендрології, фізіології рослин, генетики та селекції декоративних рослин, ґрунтознавства міських екосистем, агротехніки вирощування декоративних рослин, проектування, формування та експлуатації компонентів садовопаркових об’єктів, захисту декоративних рослин від шкідників та хвороб, механізації садово-паркових робіт тощо).

ФК-3. Здатність проектувати, створювати й експлуатувати об’єкти садово-паркового господарства.

ФК-5. Здатність застосовувати інженерно-технічне обладнання на об’єктах садово-паркового господарства.

ФК-6. Здатність оцінювати, інтерпретувати та синтезувати теоретичну інформацію і практичні, виробничі й дослідні дані у галузі садовопаркового господарства.

ФК-7. Здатність проектувати, створювати та експлуатувати компоненти рослинних угруповань на об’єктах садовопаркового господарства.

ФК-8. Здатність безпечно використовувати агрохімікати й пестициди, беручи до уваги їх хімічні і фізичні властивості та вплив на навколишнє середовище.

ФК-9. Здатність формувати композиційні ансамблі об’єктів садовопаркового господарства.

ФК-10. Здатність проводити інвентаризацію зелених насаджень.

ФК-11. Здатність зберігати та охороняти біологічне різноманіття на об’єктах садово-паркового господарства, підвищувати їх екологічний потенціал.

ФК-12. Здатність розробляти концептуальні та інноваційні проектні рішення з планування комплексних зелених зон міста, об’єктів ландшафтної архітектури та дизайну зовнішнього середовища.

ФК-13. Здатність продемонструвати знання та розуміння основних біологічних і агротехнологічних концепцій, теорій і правил вирощування посадкового матеріалу декоративних рослин, проектування, створення та експлуатації компонентів рослинних угруповань та інженернотехнічного обладнання в об’єктах садово-паркового господарства.

ФК-14. Здатність застосовувати знання екологічних і морфо-біологічних особливостей та розуміння фізіологічних процесів вирощування декоративних рослин відкритого і закритого ґрунту для розв’язання виробничих технологічних задач.

ФК-15. Здатність обчислювати та обробляти дослідні дані, пов’язані із інформацією вирощування посадкового матеріалу декоративних рослин, проектування, створення та експлуатації компонентів рослинних угруповань та інженерно-технічного обладнання в об’єктах садовопаркового господарства.

ФК-16. Здатність розв’язувати коло проблем та задач під час вирощування декоративних рослин та формування садовопаркових рослинних угруповань.

ФК-17. Здатність управління комплексними діями або проектами, відповідальність за прийняття рішень у конкретних виробничих умовах.

 

Програмні результати навчання:

ПРН-2. Прагнути до самоорганізації та самоосвіти.

ПРН-3. Проводити літературний пошук українською та іноземними мовами і аналізувати отриману інформацію.

ПРН-4. Володіти професійними знаннями для вирішення завдань з організації та ведення садово-паркового господарства.

ПРН-5. Володіти на операційному рівні методами спостереження, опису, ідентифікації, класифікації, культивування декоративних рослин та рослинних садовопаркових угруповань, підтримання їх декоративності, стійкості і стабільності в умовах комплексної зеленої зони міста.

ПРН-6. Розуміти та застосовувати законодавчі акти, нормативно-довідкові матеріали, організаційноуправлінську документацію з організації та ведення садовопаркового господарства, знання з економіки та права для забезпечення ефективної виробничої діяльності.

ПРН-7. Володіти навичками працювати самостійно та як лідер, отримувати результат за обмеженого часу з наголосом на професійну сумлінність під час вирощування декоративних рослин у відкритому і закритому ґрунті, проектування, створення та експлуатації об’єктів садовопаркового господарства.

ПРН-9. Проектувати та організовувати заходи із вирощування садивного матеріалу декоративних деревних рослин відкритого і закритого ґрунту та формувати об’єкти садово-паркового господарства відповідно до сучасних наукових методик і вимог замовника.

ПРН-10. Проектувати та організовувати заходи з вирощування садивного матеріалу декоративних трав’яних та квіткових рослин відкритого і закритого ґрунту та формувати об’єкти садово-паркового господарства відповідно до сучасних наукових методик і вимог замовника.

ПРН-11. Координувати, інтегрувати та удосконалювати організацію виробничих процесів у садово-парковому господарстві.

ПРН-12. Планувати ефективно час для отримання необхідних результатів у виробництві.

ПРН-13. Результативно працювати у колективі.

ПРН-14. Виконувати чітко та якісно професійні завдання, удосконалювати технологію їх виконання та навчати інших.

ПРН-15. Організувати результативні та безпечні умови праці.

 

В результаті вивчення курсу «Лісознавство» здобувачі набувають фахові знання:

- про біологічні та екологічні властивості лісових дерев;

- щодо основних лісівничих понять, компонентiв лісу, законiв та закономiрностей їх взаємодiї між собою та з навколишнiм cередовищем;

- про природу лісових насаджень та вплив екологічних факторів середовища на лісостани;

- про наукові концепції щодо лісової типології;

- щодо закономірностей лісовідновлення, росту і формування лісових насаджень і лісозмін;

- стосовно значення лісів в сучасних умовах для народного господарства та завдання лісівництва щодо поліпшення екологічних умов лісових і прилеглих територій;

- про новітні технології в сфері лісознавства.

Мета курсу: «Квітникарство з основами луківництва»: вивчити асортимент декоративно-листяних та гарноквітучих рослин відкритого та захищеного ґрунту, види квітників, розробку проектів та ескізів квітників різного типу, способи розмноження однорічників, дворічників та багаторічників, технології вирощування та догляду за ними. Вивчити технології вирощування рослин в теплиці на зріз та вигонку, оволодіння теоретичними основами створення та утримання газонів з урахуванням сучасних досягнень вітчизняної та світової науки та формування практичних навичок по догляду за газонами та луками.

В результаті вивчення курсу «Квітникарство з основами луківництва» здобувачі опановують знання про:

- основний асортимент одно- дво- та багаторічних квітково-декоративних рослин, що використовують для створення квітково-декоративних композицій;

- типи квіткових композицій та правила їх розміщення на об’єктах садово-паркового будівництва;

- правила добору асортименту квітково-декоративних рослин за кольором,

морфологічними та біологічними ознаками;

- основні хвороби та шкідників квіткових рослин та заходи боротьби з ними.

проектувати квітникові композиції для об’єктів СПБ;

- використовувати на практиці агротехнічні заходи по вирощуванню та утриманню квіткових рослин;

- розрахувати економічну ефективність створення квіткової композиції.

- теоретичні основи інтродукції газонних трав та створення  й утримання культурних багаторічних газонів;

-  класифікацію та агробіологічну характеристику газонних трав;

- норми та строки внесення основних видів органічних та мінеральних добрив, норми висіву газонних трав

-  користуватися навчальною, методичною та науковою літературою з луківництва та газонів;

-  практично застосовувати набуті теоретичні знання, а саме:

 підготувати ґрунт та насіння для посіву;

підібрати відповідні газонні трави та вегетативно їх розмножити;

приготувати травосуміш;

боротися з бур’янами, шкідниками та хворобами газонних трав.

Мета викладання дисципліни полягає в набутті необхідних рухових вмінь та навичок, розвитку основних фізичних якостей та формуванні знань і вмінь стосовно розуміння необхідності формування фізичної культури як системної якості особистості, невід'ємного компонента загальної культури майбутнього фахівця, здатного реалізувати її в навчальній, соціально-професійній діяльності й готових до довголітньої високопродуктивної праці.

Завдання:

- виховання потреби у здобувачів до фізичного самовдосконалення та систематичних заняттях фізичними вправами протягом всього життя;

- розширення фонду рухових умінь і навичок, забезпечення загальної і професійна-прикладної фізичної підготовленості, що визначають психофізичну готовність до життєдіяльності й обраній професії;

- формування розуміння ролі фізичної культури в розвитку особистості і підготовки її до професійної діяльності, мотиваційно-ціннісного ставлення до фізичної культури, формування здорового способу життя;

- зміцнення здоров’я, сприяння правильному формуванню і всебічному розвитку організму, профілактика захворювань, забезпечення високого рівня фізичної підготовленості, працездатності протягом всього періоду навчання;

- вивчення системи практичних умінь і навичок занять головними видами і формами раціональної фізкультурної діяльності, зберігання і зміцнення здоров’я, розвиток й удосконалення психофізичних можливостей, якостей і властивостей особистості;

- включення студентів університету в реальну фізкультурно-спортивну діяльність для творчого засвоєння цінностей фізичної культури і спорту.

 

Вивчення дисципліни «Економіка лісового і садово-паркового господарства» має за мету надати здобувачам знання та практичні навички з питань економічних процесів, що відбуваються в лісовому господарстві і пов’язані з використання ресурсів для забезпечення ефективності діяльності.

Основними завданнями вивчення дисципліни “Економіка лісового і садово-паркового господарства ” є:

  • володіти категоріальним апаратом та методологією дослідження;

  • знати основні принципи економічних процесів на рівні суб’єктів господарювання;

  • засвоїти сучасні методи дослідження економічних процесів;

  • пояснити механізм розрахунку основних економічних показників;

  • навчитися практично застосовувати здобуті знання, приймати оптимальні рішення на рівні суб’єктів лісового і садово-паркового господарства.

Після вивчення дисципліни здобувачі повинні:

знати:

  • основну економічну термінологію та механізм економічних процесів у лісовому та садово-парковому господарстві;

вміти:

  • застосовувати набуті теоретичні знання для розв’язку ситуаційних та розрахункових завдань;

  • досліджувати організаційно-економічні процеси, що відбуваються в лісовому та садово-парковому господарствах.

 

Загальні компетентності (ЗК):

ЗК-4. Здатність спілкуватися державною мовою як усно, так і письмово.

ЗК-6. Здатність до абстрактного мислення, аналізу та синтезу.

ЗК-7. Знання та розуміння предметної області та розуміння професійної діяльності.

ЗК-8. Здатність застосовувати знання у практичних ситуаціях.

ЗК-9. Здатність вчитися і оволодівати сучасними знаннями.

ЗК-11. Навички здійснення безпечної діяльності.

ЗК-12. Здатність до пошуку, оброблення та аналізу інформації з різних джерел.

 

Фахові компетентності К):

ФК-1.Здатність застосовувати знання зі спеціалізованих підрозділів науки (екології, ботаніки, дендрології, фізіології рослин, генетики та селекції декоративних рослин, ґрунтознавства міських екосистем тощо).

ФК-2. Здатність розмножувати та вирощувати посадковий матеріал декоративних рослин у відкритому і закритому ґрунті, проектування, створення і експлуатації об’єктів садово-паркового господарства.

ФК-3. Здатність проектувати, створювати й експлуатувати об’єкти садово-паркового господарства.

ФК-6. Здатність оцінювати, інтерпретувати та синтезувати теоретичну інформацію і практичні, виробничі й дослідні дані у галузі садово-паркового господарства.

ФК-7. Здатність проектувати, створювати та експлуатувати компоненти рослинних угруповань на об’єктах садово-паркового господарства.

ФК-10. Здатність проводити інвентаризацію зелених насаджень.

ФК-13. Здатність продемонструвати знання та розуміння основних біологічних і агротехнологічних концепцій, теорій і правил вирощування посадкового матеріалу декоративних рослин, проектування, створення та експлуатації компонентів рослинних угруповань та інженернотехнічного обладнання в об’єктах садово-паркового господарства.

ФК-15. Здатність обчислювати та обробляти дослідні дані, пов’язані із інформацією вирощування посадкового матеріалу декоративних рослин, проектування, створення та експлуатації компонентів рослинних угруповань та інженерно-технічного обладнання в об’єктах садово-паркового господарства.

 

Програмні результати навчання (ПРН)

ПРН-2. Прагнути до самоорганізації та самоосвіти.

ПРН-3. Проводити літературний пошук українською та іноземними мовами і аналізувати отриману інформацію.

ПРН-6. Розуміти та застосовувати законодавчі акти, нормативно-довідкові матеріали, організаційно-управлінську документацію з організації та ведення садово-паркового господарства, знання з економіки та права для забезпечення ефективної виробничої діяльності.

ПРН-13. Результативно працювати у колективі.

ПРН-14. Виконувати чітко та якісно професійні завдання, удосконалювати технологію їх виконання та навчати інших.

ПРН-15. Організувати результативні та безпечні умови праці.

Метою вивчення дисципліни «Організація с.-п. та л.-г. виробництва» є оволодіння теоретичними знаннями та практичними навичками в організації, плануванні й управлінні виробництвом на підприємствах лісового та садово-паркового господарств.

Завдання: під час вивчення навчальної дисципліни «Організація с.-п. та л.-г. виробництва» здобувачі вищої освіти отримують теоретичні знання та практичні навички з питань організації підприємств лісового та садово-паркового господарства та вміння їх практичного застосування.

Загальні компетентності:

ЗК-1. Здатність реалізувати свої права і обов’язки як члена суспільства, усвідомлювати цінності громадянського (вільного демократичного) суспільства, та необхідність його сталого розвитку, верховенства права, прав і свобод людини і громадянина в України.

ЗК-2. Здатність зберігати та примножувати моральні, культурні, наукові цінності і досягнення суспільства на основі розуміння історії та закономірностей розвитку предметної області, її місця у загальній системі знань про природу і суспільство та у розвитку суспільства, техніки і технологій, використовувати різні види та форми рухової активності для активного відпочинку та ведення здорового способу життя.

ЗК-3. Здатність цінувати та поважати різноманітність і мультикультурність.

ЗК-6. Здатність до абстрактного мислення, аналізу та синтезу.

ЗК-8. Здатність застосовувати знання у практичних ситуаціях.

 

Фахові компетентності:

ФК-3. Здатність проектувати, створювати й експлуатувати об’єкти садово-паркового господарства.

ФК-4. Здатність формувати й підтримувати в належному стані газонний покрив об’єктів садово-паркового господарства.

ФК-5. Здатність застосовувати інженерно-технічне обладнання на об’єктах садово-паркового господарства.

ФК-6. Здатність оцінювати, інтерпретувати та синтезувати теоретичну інформацію і практичні, виробничі й дослідні дані у галузі садово-паркового господарства.

ФК-13. Здатність продемонструвати знання та розуміння основних біологічних і агротехнологічних концепцій, теорій і правил вирощування посадкового матеріалу декоративних рослин, проектування, створення та експлуатації компонентів рослинних угруповань та інженерно-технічного обладнання в об’єктах садово-паркового господарства.

ФК-16. Здатність розв’язувати коло проблем та задач під час вирощування декоративних рослин та формування садово-паркових рослинних угруповань.

 

Програмні результати навчання:

ПРН-2. Прагнути до самоорганізації та самоосвіти.

ПРН-3. Проводити літературний пошук українською та іноземними мовами і аналізувати отриману інформацію.

ПРН-4. Володіти професійними знаннями для вирішення завдань з організації та ведення садово-паркового господарства.

ПРН-5. Володіти на операційному рівні методами спостереження, опису, ідентифікації, класифікації, культивування декоративних рослин та рослинних садово-паркових угруповань, підтримання їх декоративності, стійкості і стабільності в умовах комплексної зеленої зони міста.

ПРН-6. Розуміти та застосовувати законодавчі акти, нормативно-довідкові матеріали, організаційно-управлінську документацію з організації та ведення садово-паркового господарства, знання з економіки та права для забезпечення ефективної виробничої діяльності.

ПРН-7. Володіти навичками працювати самостійно та як лідер, отримувати результат за обмеженого часу з наголосом на професійну сумлінність під час вирощування декоративних рослин у відкритому і закритому ґрунті, проектування, створення та експлуатації об’єктів садово-паркового господарства.

ПРН-8. Уміти кваліфіковано застосовувати технології вирощування посадкового матеріалу декоративних рослин у відкритому і закритому ґрунті.

ПРН-11. Координувати, інтегрувати та удосконалювати організацію виробничих процесів у садово-парковому господарстві.

ПРН-13. Результативно працювати у колективі.

ПРН-14. Виконувати чітко та якісно професійні завдання, удосконалювати технологію їх виконання та навчати інших.

ПРН-15. Організувати результативні та безпечні умови праці.

В результаті вивчення курсу «Організація с.-п. та л.-г. виробництва» здобувачі набувають  знання про:

- професійними знаннями для вирішення завдань з організації та ведення садово-паркового господарства.

- методів спостереження, опису, ідентифікації, класифікації, культивування декоративних рослин та рослинних садово-паркових угруповань, підтримання їх декоративності, стійкості і стабільності в умовах комплексної зеленої зони міста.

- законодавчих актів, нормативно-довідкових матеріалів, організаційно-управлінської документації з організації та ведення садово-паркового господарства, знання з економіки та права для забезпечення ефективної виробничої діяльності.

- кваліфіковано застосовувати технології вирощування посадкового матеріалу декоративних рослин у відкритому і закритому ґрунті.

Мета навчальної дисципліни:

  • формування  мовленнєвої компетентності студентів у науковій і діловій сферах;
  • вироблення навичок сприйняття й відтворення фахових текстів, засвоєння лексики і термінології свого фаху, вибір комунікативно виправданих мовних засобів, послуговування різними типами словників;
  • вироблення навичок оптимальної мовної поведінки у професійній сфері;
  • формування  комунікативної  компетентності студентів.

Завдання навчальної дисципліни:

  • сформувати чітке і правильне розуміння ролі державної мови у професійній діяльності;
  • забезпечити досконале володіння нормами сучасної української літературної мови і дотримання вимог культури усного й писемного мовлення;
  • виробити навички самоконтролю за дотриманням мовних норм у спілкуванні;
  • розвивати творче мислення студентів;
  • сформувати навички оперування фаховою термінологією, редагування, коригування і перекладу наукових текстів.

Навчальна дисципліна „Основи фахової підготовки” є обов’язковою при підготовці фахівців спеціальності 206 Садово-паркове господарство освітнього ступеня «Бакалавр». У цьому курсі здобувачі вищої освіти вивчають загальні проблеми сучасної системи освіти, сучасна структура вищої освіти України, види та форми організації навчального процесу у вищих навчальних закладах освіти, особливості підготовки фахівця у зв’язку з входженням України у європейській освітній простір, формування початкових знань з садово-паркового господарства.

Метою дисципліни є надання здобувачам вищої освіти узагальнених теоретичних знань щодо обраної спеціальності та сфери їх застосування.

Мета курсу:  професійна підготовка бакалаврів садово-паркового в галузі захисту насаджень від шкідників. Лісова ентомологія, як складова частина захисту насаджень, є одним з ведучих предметів професійної підготовки спеціалістів для садово-паркового та лісового господарства. Здатність розв'язувати складні спеціалізовані задачі та практичні проблеми професійної діяльності у галузі вирощування та захисту декоративних рослин, створення та експлуатації об’єктів садово-паркового господарства.

Завдання курсу:

В результаті вивчення курсу «Лісова ентомологія» здобувачі опановують знання про:

- основи класифікації комах;

- основні групи та види комах, які можуть бути потенційними шкідниками насаджень, їх впливом на стійкість деревних порід та насаджень;

- сучасні методи та засоби їх захисту;

- засоби лісопатологічного моніторингу;

- методики ентомологічних обстежень, методи обліку чисельності комах-шкідників та прогнозу їх розвитку.

Загальні компетентності:

ЗК-6. Здатність до абстрактного мислення, аналізу та синтезу.

ЗК-7. Знання та розуміння предметної області та розуміння професійної діяльності.

ЗК-8. Здатність застосовувати знання у практичних ситуаціях.

ЗК-9. Здатність вчитися і оволодівати сучасними знаннями.

ЗК-10. Прагнення до збереження навколишнього середовища.

Фахові компетентності:

ФК-1. Здатність застосовувати знання зі спеціалізованих підрозділів науки (екології, ботаніки, дендрології, фізіології рослин, генетики та селекції декоративних рослин, ґрунтознавства міських екосистем, агротехніки вирощування декоративних рослин, проектування, формування та експлуатації компонентів садово-паркових об’єктів, захисту декоративних рослин від шкідників та хвороб, механізації садово-паркових робіт тощо).

ФК-2. Здатність розмножувати та вирощувати посадковий матеріал декоративних рослин у відкритому і закритому ґрунті, проектування, створення і експлуатації об’єктів садово-паркового господарства.

ФК-3. Здатність проектувати, створювати й експлуатувати об’єкти садово-паркового господарства.

ФК-8. Здатність безпечно використовувати агрохімікати й пестициди, беручи до уваги їх хімічні і фізичні властивості та вплив на навколишнє середовище.

ФК-9. Здатність формувати композиційні ансамблі об’єктів садово-паркового господарства.

ФК-10. Здатність проводити інвентаризацію зелених насаджень.

ФК-11. Здатність зберігати та охороняти біологічне різноманіття на об’єктах садово-паркового господарства, підвищувати їх екологічний потенціал.

 

Програмні результати навчання

ПРН-5. Володіти на операційному рівні методами спостереження, опису, ідентифікації, класифікації, культивування декоративних рослин та рослинних садово-паркових угруповань, підтримання їх декоративності, стійкості і стабільності в умовах комплексної зеленої зони міста.

ПРН-6. Розуміти та застосовувати законодавчі акти, нормативно-довідкові матеріали, організаційно-управлінську документацію з організації та ведення садово-паркового господарства, знання з економіки та права для забезпечення ефективної виробничої діяльності.

ПРН-7. Володіти навичками працювати самостійно та як лідер, отримувати результат за обмеженого часу з наголосом на професійну сумлінність під час вирощування декоративних рослин у відкритому і закритому ґрунті, проектування, створення та експлуатації об’єктів садово-паркового господарства.

ПРН-8. Уміти кваліфіковано застосовувати технології вирощування посадкового матеріалу декоративних рослин у відкритому і закритому ґрунті.

ПРН-9. Проектувати та організовувати заходи із вирощування садивного матеріалу декоративних деревних рослин відкритого і закритого ґрунту та формувати об’єкти садово-паркового господарства відповідно до сучасних наукових методик і вимог замовника.

ПРН-15. Організувати результативні та безпечні умови праці.

Мета курсу: сформувати у здобувачів комплекс теоретичних знань стосовно природи патогенів та хвороб деревних рослин. Ознайомити їх з сучасним рівнем знань з фундаментальних питань даної дисципліни, дати розуміння складних біологічних відносин в системі паразит – хазяїн. Навчити здобувачів діагностиці хвороб деревних рослин і, в залежності від екологічних умов та фізіологічного стану рослин, рекомендувати методи боротьби.

 

Завдання курсу. В результаті вивчення курсу «Лісова фітопатологія» здобувач повинен мати уявлення про:

-        поняття про хворобу деревних рослин;

-        взаємовідносини хазяїн – паразит;

-        симптоми інфекційних та неінфекційних хвороб;

-        збудників хвороб лісових біогеоценозів;

-        екологію та динаміку збудників хвороб в лісових біогеоценозах;

-        імунітет деревних рослин до інфекційних збудників;

-        систему профілактики та засобів боротьби з конкретними хворобами рослин;

-        методи та методику лісопатологічних та фітопатологічних досліджень;

-        прогнозування збудників хвороб паркових, лісопаркових, лісомеліоративних та лісових насаджень.

 

В результаті вивчення курсу здобувач повинен знати:

-        Головні характеристики збудників хвороб рослин;

-        Категорії імунітету рослин;

-        Методи і загальні засоби захисту рослин;

-        Основні симптоми захворювань лісових, дерев’янистих, плодово-ягідних культур;

-        Систему профілактики та засобів боротьби з конкретними хворобами рослин.

 

В результаті вивчення курсу здобувач повинен вміти:

-        Будувати логічні схеми екологічних біотичних зв’язків паразит – хазяїн;

-        Визначати головні симптоми захворювання;

-        Поставити правильний діагноз захворювання;

-        Застосувати відповідні засоби боротьби із захворюванням;

-        Розробити систему профілактики захворювань.

Мета курсу: отримання базових знань декоративних рослин закритого ґрунту як теоретично-прикладну наукову галузь, визначення його місця у системі природничих наук, ознайомлення з основними питаннями і напрямками, які вивчає цей напрямок фізіології рослин, оволодіння методами вирощування, підживлення, розмноження, захисту рослин.

 У результаті вивчення курсу «Декоративні рослини закритого ґрунту» здобувачі опановують знання про:

-значення тепличних комплексів для садово-паркового господарства;

-технологію вирощування декоративних рослин у закритому ґрунті;

-типи споруд захищеного ґрунту;

-мікрокліматичні умови у захищеному ґрунті та його регулювання;

-особливості ґрунтів для тепличних комплексів;

-регулювання системи живлення квіткових культур у малогабаритних грунтових теплицях;

-основний асортимент промислових культур, які вирощуються у теплицях.

       Завдання: В результаті вивчення курсу «Декоративні рослини закритого ґрунту» здобувач повинен опанувати такі компетентності:

Інтегральна компетентність:

Здатність розв'язувати складні спеціалізовані задачі та практичні проблеми професійної діяльності у галузі вирощування декоративних рослин у закритому ґрунті, проектування, створення та експлуатація об’єктів садово-паркового господарства або у процесі навчання, що передбачає застосування теорій та методів рослинництва, ландшафтної архітектури, садово-паркового будівництва та екології і характеризується комплексністю і невизначеністю умов.

Загальні компетентності

ЗК-3. Здатність цінувати та поважати різноманітність і мультикультурність.

ЗК-4. Здатність спілкуватися державною мовою як усно, так і письмово.

ЗК-5. Здатність спілкуватися іноземною мовою.

ЗК-6. Здатність до абстрактного мислення, аналізу та синтезу.

ЗК-7. Знання та розуміння предметної області та розуміння професійної діяльності.

ЗК-8. Здатність застосовувати знання у практичних ситуаціях.

ЗК-9. Здатність вчитися і оволодівати сучасними знаннями.

ЗК-10. Прагнення до збереження навколишнього середовища.

ЗК-11. Навички здійснення безпечної діяльності.

ЗК-12. Здатність до пошуку, оброблення та аналізу інформації з різних джерел

Фахові компетентності:

ФК-1.Здатність застосовувати знання зі спеціалізованих підрозділів науки (екології, ботаніки, дендрології, фізіології рослин, генетики та селекції декоративних рослин, ґрунтознавства міських екосистем, агротехніки вирощування декоративних рослин, проектування, формування та експлуатації компонентів садовопаркових об’єктів, захисту декоративних рослин від шкідників та хвороб, механізації садово-паркових робіт тощо).

ФК-2. Здатність розмножувати та вирощувати посадковий матеріал декоративних рослин у відкритому і закритому ґрунті, проектування, створення і експлуатації об’єктів садово-паркового господарства.

ФК-5. Здатність застосовувати інженерно-технічне обладнання на об’єктах садово-паркового господарства.

ФК-6. Здатність оцінювати, інтерпретувати та синтезувати теоретичну інформацію і практичні, виробничі й дослідні дані у галузі садово-паркового господарства.

ФК-8. Здатність безпечно використовувати агрохімікати й пестициди, беручи до уваги їх хімічні і фізичні властивості та вплив на навколишнє середовище.

ФК-11. Здатність зберігати та охороняти біологічне різноманіття на об’єктах садово-паркового господарства, підвищувати їх екологічний потенціал.

ФК-13. Здатність продемонструвати знання та розуміння основних біологічних і агротехнологічних концепцій, теорій і правил вирощування посадкового матеріалу декоративних рослин, проектування, створення та експлуатації компонентів рослинних угруповань та інженерно-технічного обладнання в об’єктах садово-паркового господарства.

ФК-14. Здатність застосовувати знання екологічних і морфо-біологічних особливостей та розуміння фізіологічних процесів вирощування декоративних рослин відкритого і закритого ґрунту для розв’язання виробничих технологічних задач.

ФК-15. Здатність обчислювати та обробляти дослідні дані, пов’язані із інформацією вирощування посадкового матеріалу декоративних рослин, проектування, створення та експлуатації компонентів рослинних угруповань та інженерно-технічного обладнання в об’єктах садово-паркового господарства.

ФК-16. Здатність розв’язувати коло проблем та задач під час вирощування декоративних рослин та формування садово-паркових рослинних угруповань.

ФК-17. Здатність управління комплексними діями або проектами, відповідальність за прийняття рішень у конкретних виробничих умовах.

 

Програмні результати навчання

ПРН-2. Прагнути до самоорганізації та самоосвіти.

ПРН-3. Проводити літературний пошук українською та іноземними мовами і аналізувати отриману інформацію.

ПРН-4. Володіти професійними знаннями для вирішення завдань з організації та ведення садово-паркового господарства.

 ПРН-5. Володіти на операційному рівні методами спостереження, опису, ідентифікації, класифікації, культивування декоративних рослин та рослинних садово-паркових угруповань, підтримання їх декоративності, стійкості і стабільності в умовах комплексної зеленої зони міста.

ПРН-6. Розуміти та застосовувати законодавчі акти, нормативно-довідкові матеріали, організаційно-управлінську документацію з організації та ведення садово-паркового господарства, знання з економіки та права для забезпечення ефективної виробничої діяльності.

ПРН-7. Володіти навичками працювати самостійно та як лідер, отримувати результат за обмеженого часу з наголосом на професійну сумлінність під час вирощування декоративних рослин у відкритому і закритому ґрунті, проектування, створення та експлуатації об’єктів садово-паркового господарства.

ПРН-8. Уміти кваліфіковано застосовувати технології вирощування посадкового матеріалу декоративних рослин у відкритому і закритому ґрунті. ПРН-9. Проектувати та організовувати заходи із вирощування садивного матеріалу декоративних деревних рослин відкритого і закритого ґрунту та формувати об’єкти садово-паркового господарства відповідно до сучасних наукових методик і вимог замовника.

ПРН-10. Проектувати та організовувати заходи з вирощування садивного матеріалу декоративних трав’яних та квіткових рослин відкритого і закритого ґрунту та формувати об’єкти садово-паркового господарства відповідно до сучасних наукових методик і вимог замовника.

ПРН-12. Планувати ефективно час для отримання необхідних результатів у виробництві.

ПРН-13. Результативно працювати у колективі.

ПРН-14. Виконувати чітко та якісно професійні завдання, удосконалювати технологію їх виконання та навчати інших.

ПРН-15. Організувати результативні та безпечні умови праці.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Формування у здобувачів містобудівного світогляду, направленого на вирішення таких важливих проблем, як охорона і раціональне перетворення природи, гармонійне перетворення жилого, виробничого, рекреаційного середовища, нейтралізація наслідків урбанізації засобами ландшафтної архітектури; засвоєння основ садово-паркового проектування; набуття теоретичних знань та практичних навичок з озеленення територій міст на основі принципів ландшафтної архітектури, правил та норм містобудівного характеру.

В результаті вивчення курсу «Садово-паркове та ландшафтне будівництво» здобувачі опановують знання про:

- проектно-кошторисну документацію на різні садово-паркові об'єкти;

- особливості підбору садивного та  посівного матеріалу, специфікації садово-паркового обладнання та споруд;

- складання  планів-графіків проведення робіт з урахуванням послідовності їх проведення та сезонності виконання;

- реалізацію планів та проектів садово-паркового будівництва.

Дисципліна «Озеленення населених місць» займає провідне місце в циклі фахових дисциплін підготовки фахівців для зеленого будівництва та садово-паркового господарства. У процесі вивчення дисципліни «Озеленення населених місць» здобувачі повинні оволодіти теоретичними положеннями і здобути практичні навички щодо створення зелених насаджень різного функціонального призначення з подальшим використанням знань у повсякденній роботі. 

Метою дисципліни є теоретична та практична підготовка здобувачів з питань озеленення населених місць, основним завданням якої є проектування, будівництво та експлуатація об’єктів садово-паркового господарства.

Мета курсу "Архітектурна графіка в садово-парковому будівництві" полягає у засвоєнні правила виконання й оформлення графічної частини проектної та робочої документації проектів  садово-паркового будівництва відповідно до діючих стандартів та з використанням графічних засобів.

Завдання: В результаті вивчення курсу «Архітектурна графіка в лісопарковому будівництві» здобувач повинен опанувати такі компетентності:

Інтегральна. Здатність розв'язувати складні спеціалізовані задачі та практичні проблеми професійної діяльності у галузі вирощування декоративних рослин, проектування, створення та експлуатації об’єктів садово-паркового господарства або у процесі навчання, що передбачає застосування теорій і методів рослинництва, ландшафтної архітектури, садово-паркового будівництва та екології і характеризується комплексністю і невизначеністю умов.

 

Загальні компетентності

ЗК-2. Здатність зберігати та примножувати моральні, культурні, наукові цінності і досягнення суспільства на основі розуміння історії та закономірностей розвитку предметної області, її місця у загальній системі знань про природу і суспільство та у розвитку суспільства, техніки і технологій, використовувати різні види та форми рухової активності для активного відпочинку та ведення здорового способу життя.

ЗК-3. Здатність цінувати та поважати різноманітність і мультикультурність.

ЗК-4. Здатність спілкуватися державною мовою як усно, так і письмово.

ЗК-5. Здатність спілкуватися іноземною мовою.

ЗК-6. Здатність до абстрактного мислення, аналізу та синтезу.

ЗК-7. Знання та розуміння предметної області та розуміння професійної діяльності.

ЗК-8. Здатність застосовувати знання у практичних ситуаціях.

ЗК-9. Здатність вчитися і оволодівати сучасними знаннями.

ЗК-10. Прагнення до збереження навколишнього середовища.

ЗК-11. Навички здійснення безпечної діяльності.

ЗК-12. Здатність до пошуку, оброблення та аналізу інформації з різних джерел

 

Фахові компетентності:

ФК-1.Здатність застосовувати знання зі спеціалізованих підрозділів науки (екології, ботаніки, дендрології, фізіології рослин, генетики та селекції декоративних рослин, ґрунтознавства міських екосистем, агротехніки вирощування декоративних рослин, проектування, формування та експлуатації компонентів садово-паркових об’єктів, захисту декоративних рослин від шкідників та хвороб, механізації садово-паркових робіт тощо).

ФК-3. Здатність проектувати, створювати й експлуатувати об’єкти садово-паркового господарства.

ФК-4. Здатність формувати й підтримувати в належному стані газонний покрив об’єктів садово-паркового господарства.

ФК-6. Здатність оцінювати, інтерпретувати та синтезувати теоретичну інформацію і практичні, виробничі й дослідні дані у галузі садово-паркового господарства.

ФК-7. Здатність проектувати, створювати та експлуатувати компоненти рослинних угруповань на об’єктах садово-паркового господарства.

ФК-9. Здатність формувати композиційні ансамблі об’єктів садово-паркового господарства.

ФК-10. Здатність проводити інвентаризацію зелених насаджень.

ФК-11. Здатність зберігати та охороняти біологічне різноманіття на об’єктах садово-паркового господарства, підвищувати їх екологічний потенціал.

ФК-12. Здатність розробляти концептуальні та інноваційні проектні рішення з планування комплексних зелених зон міста, об’єктів ландшафтної архітектури та дизайну зовнішнього середовища.

ФК-14. Здатність застосовувати знання екологічних і морфо-біологічних особливостей та розуміння фізіологічних процесів вирощування декоративних рослин відкритого і закритого ґрунту для розв’язання виробничих технологічних задач.

ФК-15. Здатність обчислювати та обробляти дослідні дані, пов’язані із інформацією вирощування посадкового матеріалу декоративних рослин, проектування, створення та експлуатації компонентів рослинних угруповань та інженерно-технічного обладнання в об’єктах садово-паркового господарства.

ФК-16. Здатність розв’язувати коло проблем та задач під час вирощування декоративних рослин та формування садово-паркових рослинних угруповань.

ФК-17. Здатність управління комплексними діями або проектами, відповідальність за прийняття рішень у конкретних виробничих умовах.

 

Програмні результати навчання

ПРН-2. Прагнути до самоорганізації та самоосвіти.

ПРН-3. Проводити літературний пошук українською та іноземними мовами і аналізувати отриману інформацію.

ПРН-4. Володіти професійними знаннями для вирішення завдань з організації та ведення садово-паркового господарства.

 ПРН-5. Володіти на операційному рівні методами спостереження, опису, ідентифікації, класифікації, культивування декоративних рослин та рослинних садово-паркових угруповань, підтримання їх декоративності, стійкості і стабільності в умовах комплексної зеленої зони міста.

ПРН-6. Розуміти та застосовувати законодавчі акти, нормативно-довідкові матеріали, організаційно-управлінську документацію з організації та ведення садово-паркового господарства, знання з економіки та права для забезпечення ефективної виробничої діяльності.

ПРН-7. Володіти навичками працювати самостійно та як лідер, отримувати результат за обмеженого часу з наголосом на професійну сумлінність під час вирощування декоративних рослин у відкритому і закритому ґрунті, проектування, створення та експлуатації об’єктів садово-паркового господарства.

ПРН-9. Проектувати та організовувати заходи із вирощування садивного матеріалу декоративних деревних рослин відкритого і закритого ґрунту та формувати об’єкти садово-паркового господарства відповідно до сучасних наукових методик і вимог замовника.

ПРН-10. Проектувати та організовувати заходи з вирощування садивного матеріалу декоративних трав’яних та квіткових рослин відкритого і закритого ґрунту та формувати об’єкти садово-паркового господарства відповідно до сучасних наукових методик і вимог замовника.

ПРН-11. Координувати, інтегрувати та удосконалювати організацію виробничих процесів у садово-парковому господарстві.

ПРН-12. Планувати ефективно час для отримання необхідних результатів у виробництві.

ПРН-13. Результативно працювати у колективі. ПРН-14. Виконувати чітко та якісно професійні завдання, удосконалювати технологію їх виконання та навчати інших. ПРН-15. Організувати результативні та безпечні умови праці.

Інтегральна. Здатність розв'язувати складні спеціалізовані задачі та практичні проблеми професійної діяльності у галузі вирощування декоративних рослин, проектування, створення та експлуатації об’єктів садово-паркового господарства або у процесі навчання, що передбачає застосування теорій і методів рослинництва, ландшафтної архітектури, садово-паркового будівництва та екології і характеризується комплексністю і невизначеністю умов.

 

Загальні компетентності

ЗК-2. Здатність зберігати та примножувати моральні, культурні, наукові цінності і досягнення суспільства на основі розуміння історії та закономірностей розвитку предметної області, її місця у загальній системі знань про природу і суспільство та у розвитку суспільства, техніки і технологій, використовувати різні види та форми рухової активності для активного відпочинку та ведення здорового способу життя.

ЗК-3. Здатність цінувати та поважати різноманітність і мультикультурність.

ЗК-4. Здатність спілкуватися державною мовою як усно, так і письмово.

ЗК-5. Здатність спілкуватися іноземною мовою.

ЗК-6. Здатність до абстрактного мислення, аналізу та синтезу.

ЗК-7. Знання та розуміння предметної області та розуміння професійної діяльності.

ЗК-8. Здатність застосовувати знання у практичних ситуаціях.

ЗК-9. Здатність вчитися і оволодівати сучасними знаннями.

ЗК-10. Прагнення до збереження навколишнього середовища.

ЗК-11. Навички здійснення безпечної діяльності.

ЗК-12. Здатність до пошуку, оброблення та аналізу інформації з різних джерел

 

Фахові компетентності:

ФК-1.Здатність застосовувати знання зі спеціалізованих підрозділів науки (екології, ботаніки, дендрології, фізіології рослин, генетики та селекції декоративних рослин, ґрунтознавства міських екосистем, агротехніки вирощування декоративних рослин, проектування, формування та експлуатації компонентів садово-паркових об’єктів, захисту декоративних рослин від шкідників та хвороб, механізації садово-паркових робіт тощо).

ФК-3. Здатність проектувати, створювати й експлуатувати об’єкти садово-паркового господарства.

ФК-4. Здатність формувати й підтримувати в належному стані газонний покрив об’єктів садово-паркового господарства.

ФК-6. Здатність оцінювати, інтерпретувати та синтезувати теоретичну інформацію і практичні, виробничі й дослідні дані у галузі садово-паркового господарства.

ФК-7. Здатність проектувати, створювати та експлуатувати компоненти рослинних угруповань на об’єктах садово-паркового господарства.

ФК-9. Здатність формувати композиційні ансамблі об’єктів садово-паркового господарства.

ФК-10. Здатність проводити інвентаризацію зелених насаджень.

ФК-11. Здатність зберігати та охороняти біологічне різноманіття на об’єктах садово-паркового господарства, підвищувати їх екологічний потенціал.

ФК-12. Здатність розробляти концептуальні та інноваційні проектні рішення з планування комплексних зелених зон міста, об’єктів ландшафтної архітектури та дизайну зовнішнього середовища.

ФК-14. Здатність застосовувати знання екологічних і морфо-біологічних особливостей та розуміння фізіологічних процесів вирощування декоративних рослин відкритого і закритого ґрунту для розв’язання виробничих технологічних задач.

ФК-15. Здатність обчислювати та обробляти дослідні дані, пов’язані із інформацією вирощування посадкового матеріалу декоративних рослин, проектування, створення та експлуатації компонентів рослинних угруповань та інженерно-технічного обладнання в об’єктах садово-паркового господарства.

ФК-16. Здатність розв’язувати коло проблем та задач під час вирощування декоративних рослин та формування садово-паркових рослинних угруповань.

ФК-17. Здатність управління комплексними діями або проектами, відповідальність за прийняття рішень у конкретних виробничих умовах.

 

Програмні результати навчання

ПРН-2. Прагнути до самоорганізації та самоосвіти.

ПРН-3. Проводити літературний пошук українською та іноземними мовами і аналізувати отриману інформацію.

ПРН-4. Володіти професійними знаннями для вирішення завдань з організації та ведення садово-паркового господарства.

 ПРН-5. Володіти на операційному рівні методами спостереження, опису, ідентифікації, класифікації, культивування декоративних рослин та рослинних садово-паркових угруповань, підтримання їх декоративності, стійкості і стабільності в умовах комплексної зеленої зони міста.

ПРН-6. Розуміти та застосовувати законодавчі акти, нормативно-довідкові матеріали, організаційно-управлінську документацію з організації та ведення садово-паркового господарства, знання з економіки та права для забезпечення ефективної виробничої діяльності.

ПРН-7. Володіти навичками працювати самостійно та як лідер, отримувати результат за обмеженого часу з наголосом на професійну сумлінність під час вирощування декоративних рослин у відкритому і закритому ґрунті, проектування, створення та експлуатації об’єктів садово-паркового господарства.

ПРН-9. Проектувати та організовувати заходи із вирощування садивного матеріалу декоративних деревних рослин відкритого і закритого ґрунту та формувати об’єкти садово-паркового господарства відповідно до сучасних наукових методик і вимог замовника.

ПРН-10. Проектувати та організовувати заходи з вирощування садивного матеріалу декоративних трав’яних та квіткових рослин відкритого і закритого ґрунту та формувати об’єкти садово-паркового господарства відповідно до сучасних наукових методик і вимог замовника.

ПРН-11. Координувати, інтегрувати та удосконалювати організацію виробничих процесів у садово-парковому господарстві.

ПРН-12. Планувати ефективно час для отримання необхідних результатів у виробництві.

ПРН-13. Результативно працювати у колективі. ПРН-14. Виконувати чітко та якісно професійні завдання, удосконалювати технологію їх виконання та навчати інших. ПРН-15. Організувати результативні та безпечні умови праці.

Дисципліна «Ботаніка» є обов’язковою компонентою освітньої програми підготовки здобувачів вищої освіти першого (бакалаврського) рівня зі спеціальності 206 «Садово-паркове господарство» на факультеті рибного господарства та природокористування, вивчення якої відбувається в третьому семестрі другого року навчання.

Дисципліна знайомить здобувачів вищої освіти із морфолого-анатомічною характеристикою, принципами систематики та ідентифікації рослин, закономірностями їх розвитку, зональними особливостями поширення і розподілу видів та угруповань. Вивчення даної фундаментальної дисципліни є необхідною умовою для освоєння здобувачами вищої освіти фахових навчальних дисциплін освітньої програми.

Викладач - к.с.-г.н., доцент Макуха Ольга Володимирівна

Дисципліна «Фізіологія рослин» є обов’язковою компонентою освітньої програми підготовки здобувачів вищої освіти першого (бакалаврського) рівня зі спеціальності 206 «Садово-паркове господарство» на факультеті рибного господарства та природокористування, вивчення якої відбувається в третьому семестрі другого року навчання. 

Дисципліна знайомить здобувачів вищої освіти із закономірностями перебігу основних фізіолого-біохімічних процесів рослинного організму (водний обмін, фотосинтез, дихання, живлення, ріст і розвиток, адаптація і стійкість до несприятливих умов навколишнього середовища) та ефективного управління ними. Вивчення даної фундаментальної дисципліни є необхідною умовою для освоєння здобувачами вищої освіти фахових навчальних дисциплін освітньої програми.

Викладач - д.с.-г.н., професор Марковська Олена Євгеніївна

 

Дисципліна «Декоративні розсадники» є однією з основних у підготовці майбутніх фахівців садово-паркового господарства.

У зв’язку з новим етапом розвитку садово-паркового господарства в Україні, збільшенням обсягів будівництва, як в державному так і в приватному секторі зростає потреба в декоративному садивному матеріалі деревних рослин, який широко використовується для озеленення населених місць, садово-паркового будівництва, створення лісопарків. Швидкими темпами зростають обсяги світового виробництва та розширюється асортимент декоративного садивного матеріалу та лісових культур, вдосконалюються існуючі та широко впроваджуються нові, сучасні технології його вирощування в жорстких умовах Степу з урахуванням змін клімату.

Мета курсу: Вивчення теоретичної бази створення високопродуктивних і декоративно цінних насаджень, формування довговічних і стійких фітоценозів за умов антропогенного пресингу.

В результаті вивчення курсу «Дендрологія» здобувачі опановують знання про:

- таксономічне різноманіття деревних рослин;

- життєві форми деревних рослин;

- морфологічні ознаки, біологічні і екологічні особливості рослин;

- географічне поширення деревної і чагарникової рослинності;

- використання деревних рослин в практиці лісового господарства, агролесомеліорації і озеленення.

Визначати деревні рослини за визначниками і знати:

- основні поняття і терміни з дендрології;

- систематику голонасінних і покритонасінних рослин;

- біологічні та екологічні особливості деревних рослин;

- основні поняття з лісової фітоценології та біогеоценологіі;

- дендрофлори України та Херсонської області;

- рідкісні та зникаючі деревні рослини України та Херсонської області;

- методику збору, оформлення дендрологічного гербарію.

Картинки по запросу "картинка компьютерное моделирование"

Кафедра  Менеджменту та інформаційних технологій

для здобувачів вищої освіти першого (бакалаврського) рівня 

спеціальностей  205  «Лісове  господарство», 206  «Садово-паркове господарство»

3 курс, 5  семестр

Автор: к.т.н., доцент Лобода О.М.

Мета – оволодіння методами і технікою дослідження, чисельного опису та математичного моделювання об’єктів і явищ як предметів фахової діяльності бакалаврів лісового та садово-паркового господарства.

Завдання:

  • · ознайомлення з основними теоретичними і методичними напрямами застосування біометрії в лісовому і садово-парковому господарстві;
  • · освоєння основних засобів організації, планування ї здійснення експерименту та спостереження в лісовій і садово-парковій справі;
  • · оволодіння основними принципами математичного моделювання об’єктів господарювання виходячи із позицій системного підходу;
  • · вивчення теорії та практики побудови моделей методами математичної статистики як основного класу моделей, що застосовуються в лісовій і садово-парковій справі;
  • · вивчення основ теорії вимірювання і помилок;
  • · набуття навичок верифікації, інтерпретації та практичного застосування математичних моделей.

Курс «Безпека життєдіяльності та охорона праці» призначений  для здобувачів вищої освіти початкового рівня (короткого циклу) та першого (бакалаврського) рівня всіх освітньо-професійних програм і спеціальностей та форм навчання.

Викладач: канд. с.г. наук, доцент Ревтьо О.Я.


Курс обов'язкової компоненти "Хімія" розрахований для здобувачів вищої освіти першого (бакалаврського) рівня першого року навчання освітньо-професійної програми "Садово-паркове господарство" зі спеціальності 206 "Садово-паркове господарство". 

Кінцевий результат курсу - залік, екзамен

Лектор: кандидат с.-г. наук, доцент Біла. Т.А

Лабораторні та практичні роботи: кандидат с.-г. наук, доцент Біла. Т.А

Категорія: Спеціальність: 206 Садово-паркове господарство 

Навчальна дисципліна є обов’язковою компонентою (ОК) і входить до циклу спеціальної (фахової) підготовки навчального плану для здобувачів другого рівня вищої освіти спеціальності 207 «Водні біоресурси та аквакультура». Вона базується на основі раніше вивчених дисциплін першого (бакалаврського) рівня освіти: іхтіології, основ промислового рибальства і рибохорони, аквакультурі.

Мета: Сформувати систему теоретичних знань про сучасний стану виробництва рибної продукції в країнах Світу, перспективи рибної галузі в сучасних умовах з урахуванням тенденцій розвитку світового рибного ринку, стан наявних ресурсів нарощування виробництва продукції промислу та аквакультури.

Задачі: вивчення студентами сучасного стану рибного господарства в країнах Світу, навчити майбутніх фахівців оцінювати перспективи розвитку прісноводного та морського промислу гідробіонтів в сучасних умовах, розвиток різних напрямів світової аквакультури та рибопереробної галузі з урахуванням регіональних особливостей, оцінювати перспективи розвитку світового рибного господарства на основі статистичних даних попередніх років та тенденцій розвитку світового рибного ринку

Представлена інформація в ході вивчення даної навчальної дисципліни доповнює всебічність розуміння здобувача щодо стану та тенденцій розвитку рибного господарства світу. В результаті вивчення цієї дисципліни магістри з водних біоресурсів повинні знати: динаміку сировинних ресурсів в різних районах Світового Океану, їх засвоєння, основні промислові види гідробіонтів, загальні об’єми виробництва продукції в рибничих господарствах, динаміку вирощування головних рибних та нерибних об’єктів в прісноводній та морській аквакультурі, вміти оцінювати стан розвитку рибної галузі в країнах світу та розглядати перспективи їх розвитку.

В результаті опанування дисципліни майбутній фахівець буде вміти оцінювати та аналізувати наявність та рівень видобутку сировинних ресурсів рибної промисловості в різних районах Світового Океану, виробництво рибної продукції в господарствах аквакультури, розуміти тенденції розвитку рибопереробної промисловості, оцінювати стан розвитку рибної галузі в окремих країнах світу та регіонах. В ході свого набутого фаху буде вільно оперувати загальними тенденціями розвитку галузі, потенційними можливостями вилову морських живих ресурсів як у 200- мильній економічній зоні окремих держав, так і у відкритих районах Світового океану, обирати оптимальні режими експлуатації промислових стад гідробіонтів, знаннями із тенденцій попиту та пропозиції рибної продукції в світі та окремих регіонах. Програма дисципліни реалізується через лекційне викладання теоретичного матеріалу та проведення лабораторних (практичних, розрахункових) занять.        Базовим навчальним планом магістрів на вивчення дисципліни відводиться 120 годин, у тому числі 40 годин аудиторних занять. Підсумковою формою семестрової атестації є екзамен.

Навчальна дисципліна є обов’язковою компонентою (ОК) і входить до циклу спеціальної (фахової) підготовки навчального плану для здобувачів вищої освіти спеціальності 207 Водні біоресурси та аквакультура. Представлена інформація в ході вивчення даної навчальної дисципліни доповнює всебічність розуміння здобувача щодо тенденцій розвитку технологій вирощування гідробіонтів. Оформлені лекційні та практичні заняття відображають аспекти теоретичного і практичного значення, що надає здобувачу спектр інформаційного поля та практичного досвіду (вітчизняного та європейського) інтенсифікаційних заходів, організації господарств з вектором виробництва органічної продукції аквакультури. В результаті вивчення даного курсу отримані знання можна трансформувати щодо вітчизняних технологічних та кліматичних умов при оптимізації технологій вирощування гідробіонтів, зокрема, перспективних об’єктів аквакультури в штучних водоймах. В ході курсу представлена інформація, що враховує регіональний контент даної ОНП, а навчальний курс за змістовими частинами доповнюють питання для самоперевірки знань здобувача, частково відображені у темах самостійного опрацювання; рекомендована література та посилання на інтернет-ресурси з врахуванням сучасного огляду світових тенденцій аквакультури штучних водойм.

Навчальна дисципліна є обов’язковою компонентою (ОК) і входить до циклу спеціальної (фахової) підготовки здобувачів вищої освіти спеціальності 207 Водні біоресурси та аквакультура. В результаті вивчення даного курсу здобуті вміння та навички дозволять реалізувати у практичних умовах при вирощуванні, годівлі та розведення риб. Здобувач вищої освіти буде розуміти функціонування організму гідробіонтів на фізіологічному рівні, вміти корегувати процеси процеси життєдіяльності гідробіонтів: травлення, розмноження, ендокринну регуляцію, дихання. Отримає глибинні знання щодо адаптації організму риб до водного середовища, функціонування організму та його окремих органів, ролі білків, ліпідів, вуглеводів, мінеральних речовин, вітамінів, ферментів та гормонів в організмі риб, знання яких необхідне при засвоєнні спеціальних навчальних дисциплін у майбутньому