Доступні курси

Курс “Quantitative Analysis” складається з лекційних занять “Basic tools of Quantitative Analysis” за модулями:

1. Introduction to Statistics

2. Introduction to Econometrics

3. Statistical Learning and Programming

Практичних занять “Applied Economics and Management” за модулями:

1. State and Regional Management

2. Management of International Economic Activity

3. Basics of Business Administration Law

Метою є формування у здобувачів цілісної системи знань про електронний бізнес та здобуття практичних навичок щодо використання інтернет-ресурсів для створення спеціальних веб-сайтів.

Завданням є  вивчення теоретичних і практичних засад електронного бізнесу, типів електронних платежів, методів захисту інформації; набуття вмінь оцінювати стан електронної торгівлі з метою створення стратегічних конкурентних переваг для організації.

У результаті вивчення навчальної дисципліни здобувач повинен:

знати:

- сутність електронного бізнесу;

- сучасні технології електронного бізнесу;

- відмінності між електронною комерцією та інтернет-комерцією;

- переваги та недоліки функціонування електронного бізнесу та електронної комерції;

- методики створення сайтів електронної комерції;

- тенденції розвитку електронного бізнесу в Україні і світі;

- особливості проведення брокерських та трейдерських операцій на фондовому та валютному ринках.

вміти:

-  вільно користуватися понятійним апаратом щодо електронного бізнесу;

-  застосовувати нові сучасні комп’ютерно-телекомунікаційні технології для ефективного пошуку потрібного товару, його купівлі, продажу та просуванню на ринках;

-  здійснювати покупки в Інтернет із використанням різних видів електронних платіжних систем і користуватися фінансовими послугами;

-  проводити аналіз діяльності підприємств електронної комерції;

-  використовувати конструктори сайтів для організації електронної комерції;

-  створювати віртуальні магазини та інші підприємства.

Викладач: доктор економічних наук, професор кафедри економіки та фінансів Пантелеймоненко Андрій Олексійович

Курс "Історія суспільства державності та господарства України" є навчальною дисципліною із загальною кількістю годин - 90 (3). Підсумковий вид контролю - іспит. 

Мета вивчення дисципліни полягає в розвитку критичного мислення здобувачів вищої освіти, їх вміння самостійно аналізувати й пояснювати зміст історичних явищ, які відбувалися в Україні від найдавніших часів до сьогодення та розвивати вміння на основі минулих подій робити прогнози на майбутнє. 

Основні завдання курсу: 

1. формування здобувачів вищої освіти як свідомих, патріотичних та відповідальних громадян держави;

2. розширення і поглиблення історичних знань молоді;

3. засвоєння молоддю норм цивілізованої політичної поведінки;

4. розвиток творчого і критичного мислення;

5. формування навичок аргументації поглядів, оцінок та вибір оціночних пріоритетів;

6. формування культури політичного спілкування.

Викладач: доктор історичних наук, професор кафедри професійної освіти Черемісін Олександр Вікторович

Метою викладення навчальної дисципліни «Бухгалтерський облік» є: навчити здобувачів ефективно використовувати у майбутній роботі облікову інформацію в управлінні виробництвом; оволодіти методикою відображення господарських операцій у системі бухгалтерського обліку та звітності; використати можливості навчального процесу для вивчення теорії та практики бухгалтерського обліку.

Основними завданнями вивчення дисципліни «Бухгалтерський облік» є: формування у здобувачів комплексного наукового підходу до аналізу господарських явищ та відображення їх в обліку; поєднує одержані теоретичні знання з практичними навичками та вміннями в обліковій сфері.

У результаті вивчення навчальної дисципліни здобувач повинен:

знати: основні поняття та категорії бухгалтерського обліку та їх сутність, закони та принципи, мету та завдання, елементи методу бухгалтерського обліку як науки, так і практики;

уміти: відображати господарські операції на рахунках бухгалтерського обліку, розуміти та відображати в системі бухгалтерського обліку процеси придбання, виробництва та продажу.

Мета навчальної дисципліни:

  • формування  мовленнєвої компетентності студентів у науковій і діловій сферах;
  • вироблення навичок сприйняття й відтворення фахових текстів, засвоєння лексики і термінології свого фаху, вибір комунікативно виправданих мовних засобів, послуговування різними типами словників;
  • вироблення навичок оптимальної мовної поведінки у професійній сфері;
  • формування  комунікативної  компетентності студентів.

Завдання навчальної дисципліни:

  • сформувати чітке і правильне розуміння ролі державної мови у професійній діяльності;
  • забезпечити досконале володіння нормами сучасної української літературної мови і дотримання вимог культури усного й писемного мовлення;
  • виробити навички самоконтролю за дотриманням мовних норм у спілкуванні;
  • розвивати творче мислення студентів;
  • сформувати навички оперування фаховою термінологією, редагування, коригування і перекладу наукових текстів.

        У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен

         Знати:

  • типологію норм української літературної мови;
  • основні ознаки культури професійного мовлення;
  • основні характеристики офіційно-ділового стилю;
  • основні поняття про документ;
  • характеристики та мовні особливості документів різних видів;
  • основні характеристики наукового стилю;
  • поняття про терміни та терміносистеми;
  • основні характеристики видів наукових праць; вимоги до їх оформлення;
  • види усного й писемного ділового спілкування;
  • основні поняття  риторики та культури ділового спілкування.

          Вміти:

  • ґрунтовно засвоїти норми сучасної української літературної мови й практично оволодіти ними; правильно використовувати різні мовні засоби відповідно до комунікативних намірів у науковій і діловій сферах; 
  • сприймати, відтворювати, редагувати тексти офіційно-ділового стилю;
  • послуговуватися лексикографічними джерелами (словниками) та іншою допоміжною довідковою літературою, необхідною для самостійного вдосконалення мовної культури;
  • скорочувати та створювати наукові тексти професійного спрямування, складати план, конспект, реферат тощо, робити необхідні нотатки,виписки відповідно до поставленої мети;
  • складати різні типи документів, правильно добираючи мовні засоби, що репрезентують їх специфіку.

Дисципліна "Фінанси, гроші і кредит" є нормативною. Для студентів економічного факультета, спеціальності 6.03050401 "Менеджмент". Навчальним планом передбачено 24 години лекцій і 36 годин семінарсько-практичих занять. По закінченню курса студенти складають іспит.

 «Економіка підприємства» для здобувачів початкового рівня вищої освіти (короткий цикл), що навчаються за освітньою програмою «Облік і оподаткування» зі спеціальності 071 «Облік і оподаткування». Херсон: ХДАУ. 2020

Вивчення дисципліни передбачає формування ключових і предметних компетентностей щодо правового регулювання земельних відносин в Україні, засвоєння здобувачами теоретичних положень науки земельного права; формування у них навичок щодо правильного застосування отриманих знань та правових норм при вирішенні конкретних завдань.

Вивчаються теоретичні основи земельного кадастру; інформаційне забезпечення земельно-кадастрових даних; законодавче забезпечення здійснення державного земельного кадастру в Україні; склад відомостей Державного земельного кадастру; методи отримання, опрацювання та аналізу даних Державного земельного кадастру; порядок ведення державного земельного кадастру.

Курс висвітлює структуру підготовки фахівців в галузі земельних відносин, основні види геодезичних та землевпорядних робіт на сучасному етапі; основи академічної грамотності.

Мета навчальної дисципліни:

  • формування  мовленнєвої компетентності здобувачів у науковій і діловій сферах;
  • вироблення навичок сприйняття й відтворення фахових текстів, засвоєння лексики і термінології свого фаху, вибір комунікативно виправданих мовних засобів, послуговування різними типами словників;
  • вироблення навичок оптимальної мовної поведінки у професійній сфері;
  • формування  комунікативної  компетентності здобувачів.

Завдання навчальної дисципліни:

  • сформувати чітке і правильне розуміння ролі державної мови у професійній діяльності;
  • забезпечити досконале володіння нормами сучасної української літературної мови і дотримання вимог культури усного й писемного мовлення;
  • виробити навички самоконтролю за дотриманням мовних норм у спілкуванні;
  • розвивати творче мислення здобувачів;
  • сформувати навички оперування фаховою термінологією, редагування, коригування і перекладу наукових текстів.

        У результаті вивчення навчальної дисципліни здобувачі опановують знання про:

  • типологію норм української літературної мови;
  • основні ознаки культури професійного мовлення;
  • основні характеристики офіційно-ділового стилю;
  • основні поняття про документ;
  • характеристики та мовні особливості документів різних видів;
  • основні характеристики наукового стилю;
  • поняття про терміни та терміносистеми;
  • основні характеристики видів наукових праць; вимоги до їх оформлення;
  • види усного й писемного ділового спілкування;
  • основні поняття  риторики та культури ділового спілкування.

           Вміти:

  • ґрунтовно засвоїти норми сучасної української літературної мови й практично оволодіти ними; правильно використовувати різні мовні засоби відповідно до комунікативних намірів у науковій і діловій сферах; 
  • сприймати, відтворювати, редагувати тексти офіційно-ділового стилю;
  • послуговуватися лексикографічними джерелами (словниками) та іншою допоміжною довідковою літературою, необхідною для самостійного вдосконалення мовної культури;
  • скорочувати та створювати наукові тексти професійного спрямування, складати план, конспект, реферат тощо, робити необхідні нотатки, виписки відповідно до поставленої мети;
  • складати різні типи документів, правильно добираючи мовні засоби, що репрезентують їх специфіку.

Дисципліна спрямована на ознайомлення здобувачів початкового (короткого циклу) рівня вищої освіти з основами проектування зрошуваних земель, видами зрошення, меліорацій, сучасним станом сільськогосподарських меліорацій, та екологічними проблемами на меліоративних землях.

Дисципліна спрямована на формування у здобувачів початкового (короткого циклу) рівня вищої освіти знань, умінь та навикам необхідних для аналізу закономірностей функціонування землі і землеустрою в системі суспільного виробництва оцінки видів, регулювання земельних відносин, ведення обліку земель, земельних ділянок, угідь та прав щодо них.

Дисципліна «Основи охорони земель та грунтознавство» вивчає структуру, стан земельних ресурсів України і світу, досліджує причини, що зумовлюють деградацію земель, наукові і методичні основи охорони та раціонального використання земель. Програма дисципліни передбачає ознайомлення із законодавчою та нормативно-правовою базою з охорони земель.

Вивчаються види, класифікація державних геодезичних мереж і методи їх побудови. Вимірювання кутів способом кругових прийомів та способом повторень. Лінійні виміри в аналітичних мережах. Прилади, які використовують при лінійних вимірюваннях та прилади, що використовують при створенні державних геодезичних мереж і при виконанні  електронного великомасштабного знімання. 

Метою дисципліни є вивчення створення та опрацювання геодезичних мереж згущення, приладів, які використовують при створенні цих мереж та при виконанні електронного великомасштабного знімання.

Завдання. Дати теоретичні про форму та розміри Землі; координати, які використовують в геодезії; сучасні геодезичні прилади: їх будову, принцип роботи, повірки та юстировки; проведення геодезичних зйомок при землевпорядкуванні.

Вивчають похибки вімірювань та їх класифікацію; математичну обробку геодезичних вимірювань та оцінку точності отриманих результатів; розробка математичних алгоритмів розв'язання геодезичних задач із врахуванням отримання найбільш ймовірніших значень та використання контролю за виконанням їх рішень.

Метою вивчення дисципліни є теоретична і практична підготовка здобувачів для забезпечення належної обробки результатів геодезичних вимірювань з метою усунення похибок та визначення ймовірніших значень цих величин, їх оцінку точності.

Завдання полягають у формуванні спеціалістів здатних на практиці виконувати покладені на них обов'язки щодо використання геодезичних даних в землевпорядній галузі; аналізувати вплив умов  виконання вимірювального процесу на отримані результати та можливість усунення похибок вимірювань.

Анотація курсу

Вивчається земна поверхня в геометричному відношенні, дослідження та розробка способів зображення цієї поверхні на площині у вигляді топографічних карт і планів.Вивчають сучасні геодезичні прилади для вимірювання довжин ліній, горизонтальних і вертикальних кутів та перевищень: принцип роботи, перевірки та юстирування. Проведення топографічних зйомок та обробки результатів вимірювань.

Метою навчальної дисципліни є детальне вивчення земної поверхні в геометричному відношенні

 дослідження та розробка способів зображення цієї поверхні на площині у вигляді топографічних  карт і планів.

Завдання: Дати необхідні теоретичні відомості про форму та розміри Землі; системи координат; що застосовують в геодезії і топоргафії; сучасні геодезичні прилади для вимірювання відстаней,горизонтальних та вертикальних кутів а також перевищень, їх будову, принцип роботи, повірки та юстировку; організацію та проведення топографічних зйомок при землевпорядкуванні, виконання земельно-кадастрових та інших робіт; прийоми підготовки даних для винисення об'єктів сільськогосподарського призначення, планування використання та охорони земель, в тому числі зрошуваних, способи винесення та закріплення на місцевості проєктних точок та ліній.  

Метою викладання навчальної дисципліни є розвиток у здобувачів мовної, мовленнєвої і соціокультурної компетентностей, що сприятиме їхньому ефективному функціонуванню в культурному розмаїтті освітнього та професійного середовищ.

Практична мета: формувати у здобувачів загальні та професійно орієнтовані комунікативні мовленнєві компетенції (лінгвістичну, соціолінгвістичну й прагматичну) для забезпечення ефективного спілкування в академічному та професійному середовищі.

Освітня мета: формувати у здобувачів загальні компетенції (декларативні знання, вміння й навички, вміння вчитися); сприяти розвитку здібностей до самооцінки та здатності до самостійного навчання, що дозволятиме їм продовжувати навчання в академічному і професійному середовищі як під час навчання у 

ЗВО, так і після отримання диплома про вищу освіту.

Пізнавальна: залучати здобувачів до академічних видів діяльності, що активізують і розвивають увесь спектр пізнавальних здібностей.

Розвивальна мета: допомагати здобувачам у формуванні загальних компетенцій з метою розвитку їх особистої мотивації (цінностей, ідеалів); зміцнювати їхню впевненість як користувачів мови, а також позитивного ставлення до вивчення мови.

Соціальна: сприяти становленню критичного самоусвідомлення та вмінь спілкуватися й робити вагомий внесок у міжнародне середовище, що постійно змінюється.

Соціокультурна мета: досягати широкого розуміння важливих і різнопланових міжнародних соціокультурних проблем, для того щоб діяти належним чином у культурному розмаїтті професійних та академічних ситуацій.

Технологія переробки продукції тваринництва

Рівень вищої освіти – початковий рівень (короткий цикл)

Освітня програма – «Технологія виробництва і переробки продукції тваринництва»

Спеціальність – 204 Технологія виробництва і переробки продукції тваринництва

Галузь знань – 20 Аграрні науки та продовольство

Механізація процесів виробництва і переробки продукції тваринництва
Рівень вищої освіти – початковий рівень (короткий цикл)
Освітня програма – «Технологія виробництва і переробки продукції тваринництва»
Спеціальність – 204 Технологія виробництва і переробки продукції тваринництва
Галузь знань – 20 Аграрні науки та продовольство

Курс «Безпека життєдіяльності та основи охорони праці» призначений  для здобувачів вищої освіти  початкового (короткий цикл) рівня освітньо-професійної програми «Технологія виробництва і переробки продукції тваринництва»  спеціальності 204 Технологія виробництва і переробки продукції тваринництва всіх форм навчання.

Викладач: канд. с.г. наук  Бакланова Т.В.

Мета дисципліни - опанування здобувачами вищої освіти такого рівня знань, навичок і вмінь, який забезпечуватиме користування правовою, довідковою та нормативною документацією, дозволить на професійному рівні складати завдання на проектування підприємств, розробляти пропозиції щодо удосконалення та реконструкції підприємств з виробництва і переробки продукції тваринництва.

Завдання дисципліни - полягають у вивченні питань коректного застосування довідковою та нормативної документації щодо норм технологічного проектування, розробці науково-обгрунтованих норм на завдання для проектування сільськогосподарських підприємств із виробництва і переробки продукції тваринництва різних галузей тваринництва.

У результаті вивчення навчальної дисципліни здобувач повинен

 

знати: методи розрахунку скотомісць, свиномісць та місць для інших видів тварин;

-                     номенклатуру та розміри підприємств молочної промисловості і підприємств із переробки м'яса і м'ясних продуктів;

-                     технічні умови водопостачання, каналізації, очищення приміщень та вентиляції підприємств з виробництва та переробки тваринницької продукції;

 

уміти: визначати раціональну структуру місць в умовах підприємств з виробництва і переробки продукції тваринництва різних галузей тваринництва;

-                     розраховувати потреби в будівлях та спорудах зберігання кормів, підстилки та гною;

-                     використовувати нормативну документацію під час проектування підприємств з виробництва та переробки тваринницької продукції;

-                     визначати придатність ділянок в якості  будівничих майданчиків; оцінювати розроблену проектну документацію і робити висновки щодо її відповідності нормативним документам.

Метою викладання навчальної дисципліни  “Основи конярства” є: надати здобувачам необхідні відомості про народногосподарське значення галузі конярства, особливості технології відтворення, вирощування, використання та розведення  коней різного напрямку, методи і організацію племінної роботи в конярстві.

 Завдання дисципліни: полягають у наданні знань із особливостей сучасного розвитку галузі, особливостей біології, утримання, годівлі, відтворення поголів’я, поведінки, використання коней; створення та удосконалення порід коней різного призначення

 Як результат вивчення навчальної дисципліни здобувач повинен

знати :

- стан, напрямки та перспективи розвитку конярства на сучасному етапі;

- біологічні особливості коней, які необхідно враховувати при веденні галузі;

- основні аспекти  відтворення в конярстві;

- послідовність прийомів вирощування та тренінгу молодняку;

- технологічні вимоги щодо використання коней для господарських цілей;

- особливості племінної роботи та випробування племінних коней різних напрямків.

 вміти :

-          використовувати безпечні прийоми підчас оцінки екстер’єру коней та поводження з ними;

-          ідентифікувати статі екстер’єру коня, визначати основні вади та недоліки екстер’єру;

-          визначати основні індекси коней, їх господарський тип;

-          ідентифікувати коней за основними мастями та відмітинами;

-          проводити основні операції по догляду за кіньми, оцінювати правильність їх виконання;

-          проводити заходи по відтворення коней;

-          оцінювати розвиток молодняку та молочність кобил;

-          визначати оптимальну кількість робочих коней та оцінювати ефективність їх використання;

-          здійснювати бонітування коней порід, районованих в Україні.

Вивчення курсу дисципліни «Технологія відтворення тварин» надає фахівцям можливості щодо активного розвитку та функціонування сучасних тваринницьких комплексів, який можливий за умови систематичного та ритмічного відновлення поголів’я тварин, та за плідної праці кваліфікованих працівників з технології виробництва та переробки продукції тваринництва. У сучасних крупних господарствах роботу по відтворенню тварин організовують і проводять зооінженери і лікарі ветеринарної медицини. Ці фахівці повинні добре знати особливості прояву функції розмноження у тварин і володіти методами її регуляції. Вони зобов'язані мати чітке уявлення про основні чинники, які порушують прояв процесів розмноження, і уміти вибрати шляхи і способи усунення або ослаблення їх впливу.

Сучасне штучне осіменіння являє собою комплекс складних науково обґрунтованих технологічних прийомів; але дає позитивний результат лише за умови глибокого знання фізіології відтворення тварин та ретельного дотримання технології штучного осіменіння.

Викладач: 

Кушнеренко Владислав Григорович; 

Дисципліна «Морфологія та фізіологія тварин» є однієї із фундаментальних, професійно зорієнтованих дисциплін, яка забезпечує базові професійні знання та формує причино-наслідковий зв'язок між біологічними особливостями тварин та птиці із основними технологіями виробництва і переробки продукції тваринництва, раціонального природокористування.

Викладач: Папакіна Наталія  Сергіївна 

Електронний курс обовязкової  компоненти "Основи свинарства" розрахований для здобувачів  початкового (короткого циклу) рівня вищої освіти освітньо-професійної програми "Технологія виробництва і переробки продукції тваринництва" зі спеціальності 204 "Технологія виробництва і переробки продукції тваринництва"

Кінцевий результат- екзамен

Викладач - канд. с-г. наук, доцент Панкєєв С.П.                        

Курс призначений для здобувачів вищої освіти початкового (короткого циклу) рівня ОП  Технологія виробництва і переробки продукції тваринництва

Електронний курс обов'язкової дисципліни "Технологія виробництва рослиних кормів" розрахований для здобувачів  початкового (короткого циклу) рівня вищої освіти першого року навчання освітньо-професійної програми "Технологія виробництва і переробки продукції тваринництва" зі спеціальності 204 "Технологія виробництва і переробки продукції тваринництва".

Кінцевий результат курсу - іспит.

Викладач - канд. с.-г. наук, доцент Олександр Володимирович Карпенко

Мета навчальної дисципліни:

  • формування  мовленнєвої компетентності здобувачів у науковій і діловій сферах;
  • вироблення навичок сприйняття й відтворення фахових текстів, засвоєння лексики і термінології свого фаху, вибір комунікативно виправданих мовних засобів, послуговування різними типами словників;
  • вироблення навичок оптимальної мовної поведінки у професійній сфері;
  • формування  комунікативної  компетентності здобувачів.

Завдання навчальної дисципліни:

  • сформувати чітке і правильне розуміння ролі державної мови у професійній діяльності;
  • забезпечити досконале володіння нормами сучасної української літературної мови і дотримання вимог культури усного й писемного мовлення;
  • виробити навички самоконтролю за дотриманням мовних норм у спілкуванні;
  • розвивати творче мислення здобувачів;
  • сформувати навички оперування фаховою термінологією, редагування, коригування і перекладу наукових текстів.

        У результаті вивчення навчальної дисципліни здобувачі опановують знання про:

  • типологію норм української літературної мови;
  • основні ознаки культури професійного мовлення;
  • основні характеристики офіційно-ділового стилю;
  • основні поняття про документ;
  • характеристики та мовні особливості документів різних видів;
  • основні характеристики наукового стилю;
  • поняття про терміни та терміносистеми;
  • основні характеристики видів наукових праць; вимоги до їх оформлення;
  • види усного й писемного ділового спілкування;
  • основні поняття  риторики та культури ділового спілкування.

          Вміти:

  • ґрунтовно засвоїти норми сучасної української літературної мови й практично оволодіти ними; правильно використовувати різні мовні засоби відповідно до комунікативних намірів у науковій і діловій сферах; 
  • сприймати, відтворювати, редагувати тексти офіційно-ділового стилю;
  • послуговуватися лексикографічними джерелами (словниками) та іншою допоміжною довідковою літературою, необхідною для самостійного вдосконалення мовної культури;
  • скорочувати та створювати наукові тексти професійного спрямування, складати план, конспект, реферат тощо, робити необхідні нотатки,виписки відповідно до поставленої мети;
  • складати різні типи документів, правильно добираючи мовні засоби, що репрезентують їх специфіку.

Електронний курс обов'язкової компоненти "Основи скотарства" розрахований для здобувачів вищої освіти початкового (короткого циклу) рівня другого року навчання освітньо-професійної програми "Технологія виробництва і переробки продукції тваринництва" зі спеціальності 204 "Технологія виробництва і переробки продукції тваринництва".

Кінцевий результат курсу - залік.

Викладач - к.с.-г.н., доцент Олена Володимирівна Ведмеденко

Електронний курс обов'язкової компоненти "Основи скотарства" розрахований для здобувачів вищої освіти початкового (короткого циклу) рівня першого року навчання освітньо-професійної програми "Технологія виробництва і переробки продукції тваринництва" зі спеціальності 204 "Технологія виробництва і переробки продукції тваринництва".

Кінцевий результат курсу - екзамен.

Викладач - к.с.-г.н., доцент Олена Володимирівна Ведмеденко

Рівень вищої освіти – початковий (короткий цикл)  

Освітня програма – Технологія виробництва і переробки продукції тваринництва

Спеціальність – 204 Технологія виробництва і переробки продукції тваринництва

Галузь знань – 20 Аграрні науки та продовольство

Форма підсумкового контролю - екзамен

Викладач: канд. с.-г. наук Ушакова Світлана Валеріївна

 

Курс дисципліни "Неорганічна, аналітична та органічна хімія" призначений для здобувачів початкового (коткого циклу) рівня вищої освіти, що навчаються за освітньо-професійною програмою "Технологія виробництва і переробки продукції тваринництва" .

Основна компонента

Лектор: кандидат с. - г. наук, доцент Біла Т.А.

Лабораторні заняття: кандидат с. - г. наук, доцент Вогнівенко Л.П.

Категорія: Спеціальність: 204 Технологія виробництва і переробки продукції тваринництва. 

Курс навчальної дисципліни «Годівля тварин і технологія кормів» призначений для здобувачів вищої освіти, що навчаються за освітньо-професійною програмою «Технологія виробництва і переробки продукції тваринництва», спеціальності 204 «Технологія виробництва і переробки продукції тваринництва» початкового (короткого циклу).
Об'єм курсу  годин  кредитів. Вид контролю: 

Лектор: кандидат с.-г., наук, доцент Любенко О.І. 
Практичні заняття: асистент Кривий В.В. 

Рівень вищої освіти – початковий (короткий цикл)  

Освітня програма – Технологія виробництва і переробки продукції тваринництва

Спеціальність – 204 Технологія виробництва і переробки продукції тваринництва

Галузь знань – 20 Аграрні науки та продовольство

Форма підсумкового контролю - залік

Викладач: канд. с.-г. наук Ушакова Світлана Валеріївна

 

Курс навчальної дисципліни «Основи бджільництва» призначений для здобувачів початкового (короткого циклу) рівня вищої освіти, що навчаються за освітньо-професійною програмою «Технологія виробництва і переробки продукції тваринництва» спеціальності 204 «Технологія виробництва і переробки продукції тваринництва» .
Об'єм курсу  годин  кредитів. Вид контролю: екзамен

Лектор: кандидат с.-г., наук, доцент Корбич Н.М.
Практичні і лабораторні заняття: асистент Кривий В.В. 

Рівень вищої освіти – початковий (короткого циклу)  

Освітньо-професійна програма – Технологія виробництва і переробки продукції тваринництва

Спеціальність – 204 Технологія виробництва і переробки продукції тваринництва

Галузь знань – 20 Аграрні науки та продовольство

Форма підсумкового контролю - екзамен

Викладач: канд. с.-г. наук Ушакова Світлана Валеріївна

 

Дисципліна «Добробут тварин під впливом кліматичних умов» є складовою обов’язкової компоненти, професійно зорієнтована дисципліна, яка забезпечує не лише базові професійні знання про належні умови утримання та догляду за тваринами та птицею, відповідно до їх біологічних потреб, а й про особливості перебігу триваючих процесів зміни кліматичних умов, значення цих змін для технології виробництва і переробки продукції тваринництва. Ці знання сприяють формуванню вміння вибудовувати причино-наслідковий зв'язок між біологічними особливостями тварин та птиці із основними технологіями виробництва і переробки продукції тваринництва, раціонального природокористування, для оволодіння методами наукової діяльності і формами навчання.

Електронний курс обов'язкової дисципліни "Основи фахової діяльності" розрахований для здобувачів вищої освіти початкового (короткого циклу) рівня першого року навчання освітньо-професійної програми "Технологія виробництва і переробки продукції тваринництва" зі спеціальності 204 "Технологія виробництва і переробки продукції тваринництва".

Кінцевий результат курсу - залік.

Викладач - к.с.-г.н., доцент Олена Володимирівна Ведмеденко

Теплотехніка є загальнотехнічною дисципліною, яка займає одне з центральних місць в інженерній підготовці фахівців. Це обумовлено тим, що процеси отримання, використання і перенесення теплоти, отримання холоду мають місце в багатьох технічних пристроях і технологічних процесах.

Мета вивчення дисципліни – одержання знань і вмінь, необхідних для розуміння і розрахунків процесів тепло- і масообміну, на яких базуються принципи технологій переробки продукції тваринництва, аналізу основних термодинамічних процесів, з’ясування шляхів інтенсифікації теплових процесів, методів оцінки енерготехнологічних систем в сільському господарстві.

Основні завдання курсу:

-                     ознайомлення з основними поняттями пов’язаними з процесами тепло- і масообміну;

-                     вивчення будови та принципу дії компресорів, теплових двигунів, холодильних установок, теплообмінних апаратів;

-                     опанування принципів використання енергозберігаючих заходів при виробництві, переробці та зберіганні продукції тваринництва за рахунок використання вторинних теплоенергетичних ресурсів та поновлювальних джерел енергії.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен

Знати:

- основні способи передачі тепла;

-  основні тепломасообміні процеси;

-  будову та принцип дії теплообмінних апаратів;

-  будову та принцип дії компресорів;

-  будову та принцип дії теплових двигунів;

-   будову та принцип дії холодильних установок;

-    будову та принцип дії котельних установок.

 Вміти:

-    вирішувати різноманітні прикладні завдання з використання теплоти, холоду, процесів масообміну у технологіях виробництва і переробки продукції тваринництва;

-   розрахувати основні параметри теплообмінного обладнання;

-   складати тепловий баланс енергетичного агрегату і оцінювати його економічне значення для технологічного процесу;

-   виконувати тепловий розрахунок сховищ для зберігання сільськогосподарських продуктів;

-   застосовувати принципи використання енергозберігаючих заходів при виробництві, переробці та зберіганні продукції тваринництва за рахунок використання вторинних теплоенергетичних ресурсів та поновлювальних джерел енергії.

Курс навчальної дисципліни «Основи вівчарства» призначений для здобувачів вищої освіти, що навчаються за освітньо-професійною програмою «Технологія виробництва і переробки продукції тваринництва» спеціальності 204 «Технологія виробництва і переробки продукції тваринництва» початкового (короткого циклу).
Об'єм курсу  годин  кредитів. Вид контролю: залік

Лектор: кандидат с.-г., наук, доцент Корбич Н.М.
Практичні заняття: асистент Кривий В.В. 

Спеціальність 204 «Технологія виробництва і переробки продукції тваринництва»

Загальна кількість годин - 90

Кількість кредитів – 3,0

Курс – ІІ, семестр 3

Форма контролю:іспит

Метою викладання дисципліни «Підприємництво» є вивчення студентами питань теорії та практики підприємницької діяльності як системи економічних, організаційних та правових відносин в межах підприємницьких структур.

Основними завданнями вивчення дисципліни є загально - теоретичні положення та закономірності управління підприємницькими структурами, ознайомлення студентів з основами організації підприємницької діяльності, із сутністю та обгрунтуваням тих кроків, що їх повинен зробити майбутній підприємець при започаткуванні власного бізнесу.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен

знати: принципи та методи організації та ведення власного бізнесу; теоретичні підходи до аналізу зовнішнього та внутрішнього підприємницького середовища; принципи та методи аналізу господарських процесів в середині підприємницьких структур; організацію планування виробництва суб’єктів підприємницької діяльності; організацію планування праці та заробітної плати, витрат суб’єктів підприємницької діяльності; використання методів прийняття фінансових рішень та оцінки інвестиційних пропозицій.

вміти: здійснювати господарський аналіз діяльності підприємницьких структур та аналіз процесів і явищ у зовнішньому оточенні бізнесу; складати необхідні документи для реєстрації власного підприємства; складати бізнес-плани розвитку власного бізнесу; розраховувати головні показники виробничо-господарської діяльності суб’єктів підприємницької діяльності; визначати витрати суб’єктів підприємницької діяльності; обчислювати параметри оподаткування суб’єктів підприємницької діяльності; виконувати аналіз виробничо-господарської діяльності суб’єктів підприємницької діяльності; використовувати операційний аналіз в прийнятті фінансових рішень; оцінювати інвестиційні пропозиції; використовувати заходи управління рухом фінансових ресурсів і капіталу.

Мета викладання дисципліни сформувати навички у здобувачів проводити наукові дослідження, дати теоретичні знання та практичні рекомендації щодо здійснення науково-дослідної діяльності, пошуку необхідної інформації та робота з науковими першоджерелами.

Завдання вивчення дисципліни навчити здобувачів орієнтуватись у специфіці наукової діяльності; вміти користуватись науковим джерелами інформації; проводити наукові дослідження, правильно писати наукові праці (тези, статті тощо); складати тексти виступів, доповідей тощо.

 

Метою навчальної дисципліни є надання здобувачам знань з теорії та практики фінансових відносин, що виникають між суб'єктами ринкової економіки, а також механізмів й організаційних структур, які забезпечують функціонування фінансової системи країни.

Основними завданнями вивчення дисципліни "Фінанси" є вивчення суті та характерних ознак фінансів та кредиту, їх ролі і місця в економічній системі, засад фінансово-кредитної політики держави і механізму її реалізації, сфер і ланок фінансової системи.

Мета викладання дисципліни полягає у формуванні у здобувачів системи базових знань щодо сутності та функцій грошей і кредиту, тенденцій їх розвитку, сутності грошових і кредитно-банківських систем, їх ролі в ринковій економіці і організації грошового обігу.

Завдання вивчення дисципліни передбачає:

- з’ясування сутності, функцій та ролі грошей і кредиту;

- визначення механізму функціонування грошової системи в ринковій економіці;

- встановлення закономірностей функціонування валютного ринку і валютної системи, грошового ринку; 

- засвоєння ролі, специфіки та практики грошово-кредитної політики центрального банку, напрямів діяльності банків та небанківських фінансових інститутів щодо грошово-кредитного обслуговування суб’єктів господарювання та населення в Україні.

Сільське господарство як галузь народного господарства має специфічні природні та соціально-екологічні особливості, які вирізняють його з-поміж ін­ших галузей і зумовлюють специфіку дії об'єктивних економічних законів. Ме­тою вивчення навчальної дисципліни «Економіка сільського господарства» є формування здатностей виконувати комплексні економічні розрахунки для ефективного здійснення господарської діяльності на рівні підприємства, само­стійно мислити, приймати управлінські рішення.

Розв'язання проблеми збільшення виробництва сільськогосподарської продукції та підвищення ефективності галузі зумовлює необхідність підготовки фахівців, здатних прискорити радикальні перетворення економічних відносин на основі широкого використання досягнень науково-технічного прогресу та соціальної перебудови села. Компетентність, рівень кваліфікації, знань і вмінь керівників і фахівців сільського господарства відіграють велику роль у зрос­танні продуктивності праці та ефективності господарювання.

Внаслідок вивчення навчальної дисципліни студент повинен знати:

-    ресурсний потенціал сільського господарства і його складові;

-    основні закономірності розвитку економіки сільського господарства;

-    виробничо-економічні характеристики галузей сільського господарст­ва;

-    шляхи підвищення економічної ефективності сільськогосподарського виробництва.

Повинен вміти:

-    розраховувати показники економічної ефективності виробництва сільськогосподарсь­кої продукції;

-    аналізувати та робити висновки основних тенденцій розвитку сільсь­когосподарського виробництва;

-    обґрунтовувати заходи щодо підвищення ефективності виробництва.

Рекомендований обсяг навчального часу на вивчення навчальної дисцип­ліни «Економіка сільського господарства» становить 120 год, з них аудиторних занять не більше 50%.

Контрольні заходи рекомендується проводити у формі виконання семі­нарських і практичних занять та заліку.

 

Дисципліна «Економіка підприємства» для здобувачів вищої освіти освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр»  вищих навчальних закладів ІІІ – ІV рівнів акредитації.

Мета дисципліни: формування здатностей самостійно мислити, приймати управлінські рішення, виконувати комплексні економічні розрахунки для ефективного здійснення господарської діяльності на рівні підприємств.

Завдання  дисципліни:

-          вивчення господарських процесів, що відбуваються у виробничо-комерційних системах підприємств;

-          закріплення комплексу економічних знань і засвоєння досягнень теорії та практики управління підприємствами.

Предмет дисципліни: форми і методи господарювання підприємства.

У результаті вивчення дисципліни здобувачі вищої освіти повинні знати:

основні поняття та категорії економіки підприємства, на основі системного розуміння та взаємозв’язків із суміжними дисциплінами; економічний зміст ресурсів, структуру та форми ресурсного забезпечення; методичні основи аналізу ефективності формування та використання персоналу, активів (основних засобів, оборотних коштів, нематеріальних активів) підприємства, організації його виробничо-комерційної діяльності тощо; показники результативності діяльності підприємства.

Здобувачі вищої освіти повинні вміти:

розрізняти організаційно-правові форми підприємств, робити обґрунтований вибір напрямків діяльності та сфери бізнесу; аналізувати ефективність використання ресурсів; оцінювати діяльність підприємства з економічної точки зору; визначати резерви підвищення ефективності діяльності підприємства; планувати показники господарсько-виробничої діяльності підприємства.

Метою навчальної дисципліни є оволодіння сучасними теоретичними основами стратегічного управління та практичними навичками прийняття стратегічних рішень у процесі управління діяльністю та розвитком підприємства на ринку.

Завданнями дисципліни є вивчення сутності стратегічного управління та особливостей його застосування на практиці; опанування методологією стратегічної діагностики середовища підприємства; засвоєння алгоритмів стратегічного планування на підприємстві; формування навичок впровадження стратегії шляхом управління стратегічними змінами на підприємстві; ідентифікація та вирішення управлінських проблем в процесі реалізації стратегії; виявлення проблемних ситуацій на підприємствах та вироблення можливих варіантів усунення стратегічних проблем розвитку підприємства; формування знань і навичок щодо прийняття стратегічних рішень, критичного мислення, основаних на сучасних наукових підходах до стратегічного управління в умовах неповноти інформації і постійних змін зовнішнього середовища.

Мета: оволодіння сучасними теоретичними основами та практичними навичками управління інноваційною діяльністю організації та адаптацією до змін в умовах сервісної економіки.

Завдання: теоретична підготовка здобувачів і формування у них навичок у сфері управління інноваційною діяльністю організації та адаптацією до змін.

Метою навчальної дисципліни є формування у майбутніх фахівців системних знань та розуміння концептуальних основ логістики як інструменту ринкової економіки, теорії і практики розвитку цього напряму та набути вмінь і навичок ефективного управління матеріальними, інформаційними, фінансовими та сервісними потоками за сучасних умов.

Завданнями дисципліни є набуття теоретичних знань з питань концепції, стратегії й тактики логістики та принципів і закономірностей створення й руху матеріальних потоків; формування навичок управління потоковими процесами на основі системного підходу; оволодіння навичками логістичного мислення з оптимізації матеріальних потоків та розроблення пропозицій щодо удосконалення логістичних систем та механізмів їх функціонування; опанування практичних методів скорочення витрат на переміщення матеріальних ресурсів; набуття навичок оцінки економічної ефективності прийняття логістичних рішень.

Метою викладання дисципліни «Адміністративний менеджмент» є формування у майбутніх фахівців сучасної системи поглядів і спеціальних знань у напрямі  підвищення ефективності управління підприємствами і організаціями завдяки правильному використанню менеджерами різних рівнів принципів та інструментів адміністрування, створенню цілісної системи адміністративного управління організацією.

Завданням навчального курсу є:

- вивчення термінологічної бази з адміністративного менеджменту;

- обґрунтування ролі адміністрації та менеджера-адміністратора в системі адміністративного менеджменту;

- вивчення функцій та процесу адміністративного менеджменту;

- формування вмінь щодо планування та організовування адміністративної роботи;

- обґрунтування вибору форм і методів адміністративного впливу на підлеглих;

- вивчення форм адміністративного контролювання та регулювання діяльності;

-         формування інформаційно-адміністративного забезпечення роботи організації.

Метою дисципліни «Операційний менеджмент» є формування у здобувачів вищої освіти професійних компетентностей у вигляді системи знань з методології використання сучасних інструментів операційного менеджменту для ефективного управління об’єктами різноманітних структур.
Завданнями вивчення дисципліни є: вивчення та розуміння базових принципів, основних категорій, сучасних концепцій і теоретичних положень, засвоєння практичних методів управління основною діяльністю підприємств та умінь розроблення операційної стратегії, створення і використання галузевих операційних підсистем як основи забезпечення досягнення місії організації.

Метою викладання дисципліни «Якість програмного забезпечення та тестування» є засвоєння здобувачами основних понять і визначень із галузі тестування, критеріїв вибору тестів, огляд різновидів тестування, аналіз особливостей процесу і технології індустріального тестування, набуття навичок у застосуванні сучасних інформаційних технологій для аналізу та тестування інформаційних систем, створенні звітної тестової документації.

Завданням навчального курсу є оволодіння здобувачами:

-     теоретичними основами якості та тестування ПЗ,

-     процесами управління якістю ПЗ,

-     базовими методами побудови тестів та тестування ПЗ,

-     підходами до створення звітності з виявлених проблем,

ознайомлення з інструментальними засобами контролю якості.

Метою викладання дисципліни Самоменеджмент є оволодіння теоретичними знаннями і практичними навичками з питань особистісного розвитку менеджера; формування у студентів індивідуальних особливостей та поведінкових навичок, які необхідні майбутньому керівнику; розвиток у майбутніх менеджерів умінь організовувати особисту працю.
Завданням навчального курсу є теоретична та практична підготовка студентів з самоменеджменту.

Метою викладання навчальної дисципліни «Аналітичні технології управління IT-проєктами» є формування уявлення про методологію підготовки й реалізації, способи та засоби побудови ІТ-проєктів, залучення ресурсів для реалізації цих проектів і механізмів управління ними, використання аналітичних технологій для реалізації та управління ІТ-проєктами.

Завданням дисципліни «Аналітичні технології управління IT-проєктами» є: формування практичних навичок у сфері бізнес-аналізу вимог, оцінюванні обсягу робіт, плануванні, моніторингу та супроводженні проектів під час командної розробки програмного забезпечення.

Метою дисципліни є – формування у здобувачів системи теоретичних знань і практичних навичок щодо ефективного управління організаціями в умовах глобальної економіки з урахуванням особливостей і взаємодії різних культур, формування ринково-орієнтованого економічного світогляду учасника суспільного виробництва, здатного до наукової чи практичної підприємницької діяльності управлінця; оволодіння ним універсальним інструментарієм прийняття раціональних господарських рішень; розкриття ролі та місця крос-культурного менеджменту у сучасній економіці, взаємозв’язку з різноманітними факторами, економічною теорію та іншими складовими теоретичного адміністрування.

Основними завданнями вивчення навчальної дисципліни є: формування у студентів глибокої теоретичної підготовки; ознайомлення студентів із сучасними методами управління та організації функціонування підприємства на міжнародному ринку; здобуття знань і розумінь поглибленого рівня теорії крос-культурного менеджменту; досягнення відповідних знань, розумінь та здатностей будувати та описувати моделі крос-культурного менеджменту; здатність використовувати основну термінологію крос-культурного менеджменту; здатність застосовувати прийоми адміністративних досліджень для аналізу ефективності функціонування господарських систем.

Метою викладання дисципліни є ознайомлення здобувачів з основними принципами технології об’єктно-орієнтованого програмування (ООП) та оволодіння ними з використанням мов програмування VBA та Python, методами проектування та створення програм згідно сучасних технологій.

Завданням дисципліни «Об’єктно-орієнтоване програмування» є:

-   вивчення основи проектування програмного забезпечення;

-  вивчення технології об’єктно-орієнтованого програмування;

-  вивчення прийоми роботи з візуальними середовищами програмування;

-   набуття навичок розробки й тестування програмних продуктів функціонуючих під керуванням сучасних операційних систем;

формування у здобувачів абстрактного мислення, яке повинне допомогти рішенню прикладних задач, пов’язаних з різноманітними галузями знань.

Мета дисципліни: формування сучасного економічного мислення і системи спеціальних теоретичних знань про базові поняття щодо господарсько-фінансової діяльності підприємства, змісту її окремих напрямів та їх взаємозв’язку, системи показників, що її характеризують.

Завдання дисципліни: теоретична та практична підготовка здобувачів вищої освіти з економіки та фінансів підприємств.

Мета: формування знань щодо базових категорій маркетингу, методологічних аспектів організації маркетингової діяльності та її пріоритетів у сучасних умовах.

Завдання: теоретична підготовка здобувачів вищої освіти і формування у них навичок у сфері управління маркетинговою діяльністю організації.

Мета навчального курсу: є щодо формування системи теоретичних і практичних знань в області баз даних, вивчення концепції моделювання даних в інформаційних системах, організації реляційних, розподілених та об’єктно-орієнтованих баз даних та знань, етапів їх проектування, організації ефективної структури зберігання даних, організації запитів до збережених даних, методів забезпечення цілісності даних, а також здобуття практичних навичок використання мови запитів SQL в складі інформаційних системах.

Основними завданнями вивчення дисципліни є:

-      вивчення сучасних технологій, що використовуються в базах даних;

-      ознайомлення з особливостями апаратного та програмного забезпечення;

-      надання знань про вимоги для створення баз даних;

-      опанування принципів роботи сучасних інформаційних систем управління базами даних;

-      формування навички проектування баз даних;

-      оволодіння методологією створення об’єктів бази даних, управління ними та забезпечення цілісності даних;

-      опанувати принципи налаштування безпеки баз даних;

-      оволодіння методологією оптимізації баз даних.

Метою викладання дисципліни «Креативний менеджмент» є формування у майбутніх фахівців сучасної системи поглядів і спеціальних знань у напрямі  посилення здібностей до прийняття нетривіальних рішень (індивідуальних та колективних), вивченні технологій, призначених для вирішення завдань та проблем (насамперед слабоструктурованих, великомасштабних, управлінських). У центрі уваги виявляється не стільки зміст знань, скільки самі розумові процеси людини, їх оптимальна організація у вигляді причинно-наслідкових зв’язків та тимчасових послідовностей, а також якість результатів.

Завданням навчального курсу є:

– вивчення способів і форм виявлення і кращого застосування потенціалу особистості, що бере участь в процесі створення інтелектуального продукту чи послуги;

–  формування компетентностей з питань, які пов’язані з удосконаленням управління творчим потенціалом особистості та колективу;

–  аналіз практики оцінки та розвитку (підвищення) творчого потенціалу.

Метою викладання дисципліни «Менеджмент в умовах інформаційного суспільства» є формування у майбутніх фахівців сучасної системи поглядів і спеціальних знань у сфері управління (менеджменту) в сучасних умовах цифрового середовища та інформаційного суспільства для забезпечення ефективної господарської діяльності підприємств.

Завданням навчального курсу є:

– ознайомлення з понятійним апаратом та основними напрямками розвитку менеджменту загалом та менеджменту в умовах інформаційного суспільства зокрема;

– формування уявлення про світовий та вітчизняний ринок інформаційних продуктів та послуг та тенденції його розвитку;

– ознайомлення з методами та засобами менеджменту в умовах інформаційного суспільства на всіх стадіях життєвого циклу інформаційного продукту;

– формуванні навички користування практичними прийомами реалізації діяльності інформаційного менеджера на етапах: планування, виробництва, збуту, поширення та реалізації інформаційних продуктів та послуг в умовах ринкової економіки на базі сучасних інформаційних технологій.

Метою дисципліни «Електронне документування» є вивчення методики використання сучасних електронних сервісів надання інформаційних послуг і порядку електронного документування й документообігу у діяльності суб’єктів господарювання в умовах цифрової економіки та суспільства.

Основні завдання дисципліни полягають у набутті теоретичних знань щодо сутності, принципів і основ використання інформаційних електронних сервісів та систем електронного документообігу, корисних для бізнесу в умовах формування цифрової економіки. Основним завданням проведення практичних занять є вироблення у здобувачів практичних навиків організації та методики електронного документування, документообігу, комунікацій із контрагентами та бізнес-інституціями з використанням електронних інформаційних сервісів.

Мета дисципліни: формування сучасного світогляду щодо створення, функціонування й еволюції організацій на основі системного підходу; вивчення теоретичних засад організації з позиції формування її законів, принципів, ознак.

Завдання дисципліни: теоретична та практична підготовка здобувачів ВО з дисципліни.

Метою дисципліни є формування системи спеціальних знань здобувачів вищої освіти з питань формування знань щодо методів збирання, оброблення та аналізу інформації стосовно соціально-економічних явищ і процесів.

Завдання – дослідження закономірностей щодо:

 - вивчення методологічних засад організації статистичних спостережень, зокрема вибіркових, систематизація та узагальнення статистичних даних;

- логічне обґрунтування та алгоритм розрахунку різних за аналітичною функцією статистичних показників, зведених індексів і рейтингових оцінок;

-вивчення методів аналізу закономірностей розподілу, оцінювання варіації, диференціації та концентрації явищ і процесів;

-освоєння методів аналізу взаємозв’язків і оцінювання ефектів впливу факторів на варіацію і динаміку досліджуваних явищ;

-оволодіння методами вимірювання інтенсивності динаміки, виявлення та екстраполяції тенденцій розвитку, оцінювання сезонних коливань;

- набуття вмінь застосовувати графічно-візуальні методи узагальнення та аналізу даних.

Метою вивчення навчальної дисципліни «Правознавство»  є формування у здобувачів вищої освіти обізнаності, правосвідомості та активної суспільної позиції, яка базується на знанні нормативно-правових актів та правових механізмів захисту інтересів людини у державі.

Завдання курсу:

- розкриття загальнотеоретичних правових понять та категорій;

- дослідження сутності, змісту та форми держави і права;

- дослідити та виробити навички використання отриманих знань з конституційного, цивільного, кримінального, трудового та господарського права.

Мета: засвоїти основні категорії психології, історичні передумови і перспективи розвитку психології, її напрями та галузі, структуру, завдання та методи науки, її міждисциплінарні зв’язки з іншими науками.

Завдання. Розв'язати низку завдань фундаментальної професійної підготовки фахівців, зокрема опанування системою знань про закономірності процесу функціонування психіки, оволодіння загальнопсихологічним інструментарієм задля успішного вивчення наступних теоретичних, практичних і прикладних навчальних курсів психологічного циклу; озброєння уміннями та навичками визначення психологічного контексту в умовах практичної діяльності. 

Метою викладання дисципліни «Інформаційні системи та технології» є формування у майбутніх фахівців сучасного рівня інформаційної та комп’ютерної культури, набуття практичних навичок роботи на сучасній комп’ютерній техніці, їх алгоритмізацію та використання сучасних інформаційних технологій для розв’язання різноманітних задач за фахом, а також ефективне використання сучасних інформаційно-комунікаційних технологій у професійній діяльності.

Завданням навчального курсу є:

-  вивчення теоретичних основ інформаційних систем і технологій;

-  набуття навичок використання прикладних систем обробки економічних даних та систем програмування;

-  розв’язування задач фахового спрямування за допомогою прикладних систем обробки економічних даних.

Мета: формування сучасного управлінського мислення та засвоєння концептуальних основ системного управління організаціями на підставі  знання історичних тенденцій і закономірностей розвитку менеджменту.

Основним завданням вивчення дисципліни є : теоретична підготовка та формування у здобувачів вищої освіти професійних знань в області формування сучасних концепцій управління, отримання професійних навичок бачення розвитку менеджменту в історичній ретроспективі і в майбутньому, навичок стратегічного і широкомасштабного мислення.

Метою вивчення дисципліни «Економічна теорія» є засвоєння майбутніми фахівцями ґрунтовних економічних знань, формування у них логіки економічного мислення і економічної культури, навчання їх базовим методам пізнання і аналізу економічних процесів, вмінню приймати обґрунтовані рішення з приводу економічних проблем, пов’язаних із їх майбутньою практичною діяльністю, ґрунтовне пізнання проблеми ефективного використання суспільством обмежених виробничих ресурсів і шляхів досягнення максимальних кінцевих результатів у задоволенні постійно зростаючих людських потреб.

Основними завданнями є: науково обґрунтувати загальні основи економічного життя суспільства; розкрити закономірності розвитку суспільного виробництва; з'ясувати механізм дії економічних законів і механізм використання їх людьми у процесі господарської діяльності; набуття належних навичок раціональної економічної поведінки, виходячи з концептуальних основ ринкової економіки, розуміння особливостей функціонування сучасних ринків та утворення цін на послуги праці, капіталу, природних ресурсів відповідно до типу ринкової структури; набуття навичок аналізу агрегованих показників, визначення чинників і наслідків макроекономічного розвитку господарських систем, а також можливостей держави коригувати цей розвиток відповідно до цілей та пріоритетів економічної політики.

Метою викладання навчальної дисципліни є розвинення в майбутнього фахівця логічного мислення, формування вмінь та навичок використання математичного апарату, як у кількісних розрахунках, так і для дослідження та розв'язання математичних задач, що описують явища та процеси практичної діяльності майбутнього фахівця. При цьому математична освіта сприяє формуванню основ наукового світогляду здобувачів вищої освіти.

Завдання курсу - формування та систематизація бази математичних знань з основних розділів вищої математики, формування вміння та навичок застосовування математичного апарату для розв’язування фахових задач, побудови найпростіших математичних моделей реальних економічних процесів, розвиток аналітичного мислення.

Мета вивчення дисципліни полягає в набутті здобувачем компетенцій, знань, умінь і навичок для здійснення професійної діяльності за спеціальністю з урахуванням ризику виникнення техногенних аварій й природних небезпек, які можуть спричинити надзвичайні ситуації та привести до несприятливих наслідків на об’єктах господарювання, а також для здійснення ефективної професійної діяльності шляхом забезпечення оптимального управління охороною праці на підприємствах (об’єктах господарської, економічної та науково-освітньої діяльності), формування у здобувачів відповідальності за особисту та колективну безпеку і усвідомлення необхідності обов’язкового виконання в повному обсязі всіх заходів гарантування безпеки праці на робочих місцях.

Завдання вивчення дисципліни передбачає опанування знаннями, вміннями та навичками вирішувати професійні завдання з обов’язковим урахуванням галузевих вимог щодо забезпечення безпеки персоналу та захисту населення в небезпечних та надзвичайних ситуаціях і формування  мотивації щодо посилення особистої відповідальності за забезпечення гарантованого рівня безпеки функціонування об’єктів галузі, матеріальних та культурних цінностей в межах науково-обґрунтованих критеріїв прийнятного ризику; ефективно вирішувати завдання професійної діяльності з обов’язковим урахуванням вимог охорони праці та гарантуванням збереження життя, здоров’я та працездатності працівників у різних сферах професійної діяльності.

Мета викладання дисципліни полягає в набутті необхідних рухових вмінь та навичок, розвитку основних фізичних якостей та формуванні знань і вмінь стосовно розуміння необхідності формування фізичної культури як системної якості особистості, невід'ємного компонента загальної культури майбутнього фахівця, здатного реалізувати її в навчальній, соціально-професійній діяльності й готових до довголітньої високопродуктивної праці.

Завдання:

- виховання потреби у здобувачів до фізичного самовдосконалення та систематичних заняттях фізичними вправами протягом всього життя;

- розширення фонду рухових умінь і навичок, забезпечення загальної і професійна-прикладної фізичної підготовленості, що визначають психофізичну готовність до життєдіяльності й обраній професії;

- формування розуміння ролі фізичної культури в розвитку особистості і підготовки її до професійної діяльності, мотиваційно-ціннісного ставлення до фізичної культури, формування здорового способу життя;

- зміцнення здоров’я, сприяння правильному формуванню і всебічному розвитку організму, профілактика захворювань, забезпечення високого рівня фізичної підготовленості, працездатності протягом всього періоду навчання;

- вивчення системи практичних умінь і навичок занять головними видами і формами раціональної фізкультурної діяльності, зберігання і зміцнення здоров’я, розвиток й удосконалення психофізичних можливостей, якостей і властивостей особистості;

- включення студентів університету в реальну фізкультурно-спортивну діяльність для творчого засвоєння цінностей фізичної культури і спорту.

Практична мета: формувати у студентів загальні та професійно орієнтовані комунікативні мовленнєві компетенції (лінгвістичну, соціолінгвістичну і прагматичну) для забезпечення ефективного спілкування в академічному та професійному середовищі.

Освітня мета: формувати у студентів загальні компетенції (декларативні знання, вміння й навички, вміння вчитися); сприяти розвитку здібностей до самооцінки та здатності до самостійного навчання, що дозволятиме студентам продовжувати навчання в академічному і професійному середовищі як під час навчання у ЗВО, так і після отримання диплома про вищу освіту.

Пізнавальна: залучати студентів до академічних видів діяльності, що активізують і розвивають увесь спектр пізнавальних здібностей.

Розвивальна мета: допомагати студентам у формуванні загальних компетентностей з метою розвитку їх особистої мотивації (цінностей, ідеалів); зміцнювати впевненість студентів як користувачів мови, а також їх позитивного ставлення до вивчення мови.

Соціальна: сприяти становленню критичного самоусвідомлення, вчити міжкультурній комунікації у світі, що постійно змінюється.

Соціокультурна мета: досягати широкого розуміння важливих і різнопланових міжнародних соціокультурних проблем, для того щоб діяти належним чином у культурному розмаїтті професійних та академічних ситуацій.

Завдання:

–   забезпечити оволодіння іншомовною мовленнєвою діяльністю в основних її видах – говорінні, аудіюванні, читанні та письмі – з метою здійснення іншомовного міжособистісного спілкування;

–  формувати мовну, соціокультурну й мовленнєву компетентності студентів;

–  розвивати пізнавальні й інтелектуальні здібності студентів, їх мовленнєву й творчу активність, ініціативність; формувати вміння самостійно поповнювати свої знання.

Мета навчальної дисципліни:

  • формування  мовленнєвої компетентності студентів у науковій і діловій сферах;
  • вироблення навичок сприйняття й відтворення фахових текстів, засвоєння лексики і термінології свого фаху, вибір комунікативно виправданих мовних засобів, послуговування різними типами словників;
  • вироблення навичок оптимальної мовної поведінки у професійній сфері;
  • формування  комунікативної  компетентності студентів.

Завдання навчальної дисципліни:

  • сформувати чітке і правильне розуміння ролі державної мови у професійній діяльності;
  • забезпечити досконале володіння нормами сучасної української літературної мови і дотримання вимог культури усного й писемного мовлення;
  • виробити навички самоконтролю за дотриманням мовних норм у спілкуванні;
  • розвивати творче мислення студентів;
  • сформувати навички оперування фаховою термінологією, редагування, коригування і перекладу наукових текстів.

Мета викладання дисципліни – формування у здобувачів сучасного критичного мислення на основі усвідомлення причинно-наслідкових зав’язків історичного розвитку українського суспільства в усіх його проявах (суспільно-політичному, економічному, ментальному) в цивілізаційному контексті, розуміння сутності перетворень на території України, її місця і ролі в європейському та світовому просторі.

Завданням вивчення дисципліни є теоретична та практична підготовка фахівців з таких питань:

  • формування знань з історії України та критична оцінка її найбільш дискусійних проблем;
  • формування навичок встановлення причинно-наслідкових зав’язків історичного розвитку українського суспільства;
  • виховання гуманізму, демократичних цінностей, терпимості до інакомислення, здатності до діалогу, толерантного й неупередженого ставлення до представників інших народів;
  • формування національної самосвідомості та навичок відстоювання громадську позиції;
  • формування навичок критично аналізувати суспільно й особистісно значущі світоглядні проблеми суспільно-політичного та економічного розвитку України;
  • опанування навичок роботи з інформаційними матеріалами, підбором джерел та літератури.

Мета навчальної дисципліни полягає у  наданні майбутнім фахівцям ґрунтовної гуманітарної підготовки, зокрема розуміння основних закономірностей розвитку природи і суспільства та місця людини у світі; усвідомлення ролі та значення філософії в історії людства; обізнаність в актуальних проблемах сучасної гуманітарної сфери загалом і філософської думки зокрема.

Завдання: ознайомити студентів з предметом, специфікою, історією та основною проблематикою філософії, що передбачає отримання знань щодо фундаментальних закономірностей виникнення, розвитку та функціонування цієї дисципліни як галузі наукового знання; оволодіння філософською термінологією; формування системного уявлення про основні проблемні питання.

Мета викладання дисципліни полягає у формуванні у здобувачів системи базових знань щодо сутності та функцій грошей і кредиту, тенденцій їх розвитку, сутності грошових і кредитно-банківських систем, їх ролі в ринковій економіці і організації грошового обігу.

Завдання вивчення дисципліни передбачає:

- з’ясування сутності, функцій та ролі грошей і кредиту;

- визначення механізму функціонування грошової системи в ринковій економіці;

- встановлення закономірностей функціонування валютного ринку і валютної системи, грошового ринку; 

- засвоєння ролі, специфіки та практики грошово-кредитної політики центрального банку, напрямів діяльності банків та небанківських фінансових інститутів щодо грошово-кредитного обслуговування суб’єктів господарювання та населення в Україні.

Метою навчальної дисципліни є надання здобувачам знань з теорії та практики фінансових відносин, що виникають між суб'єктами ринкової економіки, а також механізмів й організаційних структур, які забезпечують функціонування фінансової системи країни.

Основними завданнями вивчення дисципліни "Фінанси" є вивчення суті та характерних ознак фінансів та кредиту, їх ролі і місця в економічній системі, засад фінансово-кредитної політики держави і механізму її реалізації, сфер і ланок фінансової системи.

Мета викладання дисципліни сформувати навички у здобувачів проводити наукові дослідження, дати теоретичні знання та практичні рекомендації щодо здійснення науково-дослідної діяльності, пошуку необхідної інформації та робота з науковими першоджерелами.

Завдання вивчення дисципліни навчити здобувачів орієнтуватись у специфіці наукової діяльності; вміти користуватись науковим джерелами інформації; проводити наукові дослідження, правильно писати наукові праці (тези, статті тощо); складати тексти виступів, доповідей тощо.

Метою викладання дисципліни «Підприємництво» є вивчення студентами питань теорії та практики підприємницької діяльності як системи економічних, організаційних та правових відносин в межах підприємницьких структур.

Основними завданнями вивчення дисципліни є загально - теоретичні положення та закономірності управління підприємницькими структурами, ознайомлення студентів з основами організації підприємницької діяльності, із сутністю та обгрунтуваням тих кроків, що їх повинен зробити майбутній підприємець при започаткуванні власного бізнесу.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен

знати: принципи та методи організації та ведення власного бізнесу; теоретичні підходи до аналізу зовнішнього та внутрішнього підприємницького середовища; принципи та методи аналізу господарських процесів в середині підприємницьких структур; організацію планування виробництва суб’єктів підприємницької діяльності; організацію планування праці та заробітної плати, витрат суб’єктів підприємницької діяльності; використання методів прийняття фінансових рішень та оцінки інвестиційних пропозицій.

вміти: здійснювати господарський аналіз діяльності підприємницьких структур та аналіз процесів і явищ у зовнішньому оточенні бізнесу; складати необхідні документи для реєстрації власного підприємства; складати бізнес-плани розвитку власного бізнесу; розраховувати головні показники виробничо-господарської діяльності суб’єктів підприємницької діяльності; визначати витрати суб’єктів підприємницької діяльності; обчислювати параметри оподаткування суб’єктів підприємницької діяльності; виконувати аналіз виробничо-господарської діяльності суб’єктів підприємницької діяльності; використовувати операційний аналіз в прийнятті фінансових рішень; оцінювати інвестиційні пропозиції;  застосовувати заходи управління рухом фінансових ресурсів і капіталу.

Метою навчальної дисципліни є вивчення процесів господарської діяльності у сфері надрокористування, яка призводить до утворення структурно-складних природно-техногенних геосистем (ПТГС). Небезпека втручання людини в природу, збільшилась і в своїх масштабах, та загрожує стати глобальною небезпекою для всього людства

Мета курсу формування компетентностей щодо закономірностей виникнення і розвитку Землі, як космічного тіла, уявлень щодо складу і будови головних структурних елементів земної кори різного порядку, закономірностей їх розвитку як геологічної основи металогенічного аналізу і прогнозної оцінки територій з ціллю використання виявлених закономірностей у практичній діяльності

Дисципліна «Геологія та геоморфологія» представляє собою базову дисципліну, яка формує комплексне уявлення про особливості генезису, еволюції та сучасного стану геологічного середовища в межах якого існують окремі організми та популяції.

Мета курсу – сформувати уявлення про особливості геологічного середовища Землі, закономірності його розвитку, динамічність та стійкість по відношенню до антропогенного впливу.

Мета навчальної дисципліни полягає у формуванні у здобувачів систематизованих картографічних знаннь і вміннь роботи з картографічними творами. Дисципліна знайомить здобувачів із історичним та сучасним станом і тенденціями розвитку географічної картографії, як науки, галузі і виробництва, у світлі існуючих теоретико-методологічних концепцій, розкриває перспективи картографічного моделювання та вказує на прикладні сторони застосування отриманих результатів шляхом формування у здобувачів картографічних вмінь і навичок. Викладання географічної картографії йде із уяви про неї, як про пізнавальну науку, що має за мету відображення і дослідження явищ природи і суспільства – їх розміщення, властивостей, взаємозв’язків, властивостей і змін у часі шляхом використання картографічних творів. При викладанні дисципліни враховується специфіка фаху майбутніх спеціалістів у галузі природничих наук.

Метою вивчення навчальної дисципліни «Загальна гідрологія» є вивчення водних об’єктів земної кулі, процесів, які в них протікають, взаємодія водних об’єктів з географічним середовищем та їх значенням у народному господарстві

Мета курсу «Основи наукових досліджень» – сприяти розвитку наукового світогляду студентів шляхом поглиблення розуміння засобів та методів логічного мислення стосовно основних етапів проведення та організації наукового дослідження та розвитку науки як динамічного цілого.

В процесі вивчення курсу студенти набувають навичок раціональної роботи з науковою літературою, вивчення системно-синергетичних основ організації ландшафтної сфери; природних та природно-антропогенних компонентів як складових ієрархічних цілісних геосистем; закономірностей просторово-часової диференціації (інтеграції) геосистем різного ступеня організації; природногосподарських систем як структурних одиниць сучасної ландшафтної сфери; різних типів ландшафтних моделей. Оволодіння методичними прийомами ландшафтних досліджень; набуття умінь та навичок добору та практичної реалізації ландшафтних досліджень (ландшафтне профілювання, ландшафтне картографування тощо)

Мета навчальної дисципліни  полягає у формуванні у здобувачів цілісного та системного вивчення будови, функціонування і розвитку Землі, а також комплексній оцінці і раціональному використанні її ресурсів, як найважливішої умови стійкого існування людини на Землі; здатності розв’язувати складні спеціалізовані задачі наук про Землю, що передбачають застосування певних теорій та методів природничих наук.

Дисципліна знайомить здобувачів із історичним та сучасним станом і тенденціями розвитку природничих наук у світлі існуючих теоретико-методологічних концепцій; дослідженнями геосфер як єдиного цілого планети Земля; вказує на прикладні сторони застосування отриманих результатів шляхом формування у здобувачів вмінь і навичок.

Мета курсу – є розкриття загальних особливостей еволюції, будови та основних властивостей ландшафтної оболонки, окремих її складових та Землі як планети. Сформувати комплексний світогляд на природні процеси і явища, що відбуваються навколо, проаналізувати суть найважливіших законів і закономірностей будови та розвитку ландшафтної оболонки, її ієрархічної структури, тісних і динамічних взаємозв’язків між окремими геокомпонентами та геокомплексами, формування та розвитку Землі як планети, навколоземного простору тощо.

Мета дисципліни: полягає у вивченні природи окремих фізико-географічних регіонів, на які диференціюється географічна оболонка Землі, та розкритті причинно-наслідкових зв’язків процесів і явищ (загальних географічних закономірностей), які визначають особливості просторової диференціації останньої.

Завдання курсу:

- знати загальні географічні закономірності формування природних явищ Землі та окремих її регіонів;

- виявити головні фізико-географічні особливості материків та фізико-географічних країн;

- встановити особливі риси геоструктури і морфоскульптури материків;

- з’ясувати гідрокліматичні характеристики материків у зв’язку з іншими фізико-географічними умовами;

- засвоїти закономірності формування і поширення грунтово-рослинного покриву та ландшафтів;

- визначити особливості господарського впливу на природні умови фізико-географічних районів та їх екологічні проблеми

 

Мета курсу ознайомити студентів із основними освітніми компонентами освітньої програми «Науки про Землю», формами організації освітнього процесу та вимогами до осіб, які навчаються за програмою, що необхідні для досягнення визначених в освітній програмі результатів навчання; основними поняттями спеціальності та видатними вченими, науковцями, викладачами, сферами практичної діяльності; основними досягненнями і проблемами в галузі.

Основні завдання, закріплення існуючих знань, на базі яких будуть отримані фундаментальні та прикладні знання для проведення різноманітних досліджень, компетентного і відповідального вирішення задач, передбачених навчальною програмою.

У результаті вивчення дисципліни здобувач повинен:

знати:

  • сучасні тенденції розвитку енергетики і енергоспоживання;
  • напрямки й методи підвищення ступеня використання енергетичних потужностей, випуску продукції, продуктивності праці, зниження собівартості тощо;
  • основні методики розрахунків економічної ефективності енерго- та ресурсозберігаючих технологій в енерговикористанні.

уміти:

  • обирати заходи з енергозбереження для визначених об’єктів;
  • обґрунтовувати вибір та проводити розрахунки енергетичної та економічної ефективності запропонованих заходів;
  • розраховувати основні показники для здійснення економічного аналізу енергетичного виробництва та використовувати їх у своїй практичній діяльності;
  • аналізувати результати взаємодії процесів електрозбереження, проводити економічні розрахунки та вирішувати практичні задачі, що пов’язані з енерговикористанням та електропостачанням в елементах енергетичних установок.

Компетентності здобувача вищої освіти, сформовані в результаті вивчення курсу

К01. Здатність до абстрактного мислення, аналізу і синтезу.

К05. Здатність до пошуку, оброблення та аналізу інформації з різних джерел.

К06. Здатність виявляти, ставити та вирішувати проблеми. 

К12. Здатність вирішувати практичні задачі із залученням методів математики, фізики та електротехніки.

К19. Усвідомлення необхідності підвищення ефективності електроенергетичного, електротехнічного та електромеханічного устаткування.

К20. Усвідомлення необхідності постійно розширювати власні знання про нові технології в електроенергетиці, електротехніці та електромеханіці.

Програмні результати навчання (ПРН)

підстанцій, пристроїв захисного заземлення та грозозахисту та уміти використовувати їх для вирішення практичних проблем у професійній діяльності.

ПР07. Здійснювати аналіз процесів в електроенергетичному, електротехнічному та електромеханічному обладнанні, відповідних комплексах і системах.

ПР08. Обирати і застосовувати придатні методи для аналізу і синтезу електромеханічних та електроенергетичних систем із заданими показниками.

 ПР09. Уміти оцінювати енергоефективність та надійність роботи електроенергетичних, електротехнічних та електромеханічних систем.

ПР10. Знаходити необхідну інформацію в науково-технічній літературі, базах даних та інших джерелах інформації, оцінювати її релевантність та достовірність.

ПР11. Вільно спілкуватися з професійних проблем державною та іноземною мовами усно і письмово, обговорювати результати професійної діяльності з фахівцями та нефахівцями, аргументувати свою позицію з дискусійних питань.

ПР13. Розуміти значення традиційної та відновлюваної енергетики для успішного економічного розвитку країни.

ПР19. Застосовувати придатні емпіричні і теоретичні методи для зменшення втрат електричної енергії при її виробництві, транспортуванні, розподіленні та використанні. 

Мета викладання дисципліни «Енергетичний аудит» є формування теоретичної та методологічної бази знань методики проведення енергетичного аудиту технологічного устаткування, систем електропостачання, та виконання аналізу ефективності використання паливо-енергетичних ресурсів, рівня ефективності використання паливно-енергетичних ресурсів, потенціалу енергозбереження.

Основні завдання, є вивчення студентами:  основних законодавчих актів у сфері енергозбереження та енергетичного обстеження, генеральної стратегії енергетичного аудиту, яка поєднує стандартний типовий алгоритм, розроблення пропозицій  щодо зменшення споживання кожного з видів енергоносіїв та оптимізацію структури енергоспоживання.

У результаті вивчення дисципліни здобувач повинен:

знати:

  • законодавчу базу з питань енергоефективності;
  • методи енергоаудиту;
  • етапи проведення енергоаудиту;
  • шляхи підвищення ефективності використання паливно-енергетичних ресурсів;
  • методи заощадження енергоносіїв;
  • методику оформлення звітів з енергоаудиту;
  • рекомендації, щодо поліпшення ситуації з енерговикористанням на обʼєктах енергоаудиту.

 

уміти:

  • знаходити шляхи найбільш ефективного використання енергоресурсів в умовах ринкової економіки із застосуванням досягнень науково-технічного прогресу;
  • проводити розрахунки енергоспоживання різного технологічного устаткування;
  • здійснювати розрахунки енергетичних балансів підприємств;
  • складати звіти з енергоаудиту;
  • підготувати пропозиції щодо вдосконалення виробничих процесів, обладнання, технічного обслуговування, утилізації вторинних енергоресурсів тощо;
  • визначити більш раціональний тип енергоносіїв для підприємства;
  • підраховувати та контролювати питомі норми енергоспоживання за окремими типами обладнання та технологіями.

Компетентності здобувача вищої освіти, сформовані в результаті вивчення курсу

К01. Здатність до абстрактного мислення, аналізу і синтезу. 

К05. Здатність до пошуку, оброблення та аналізу інформації з різних джерел.

К06. Здатність виявляти, ставити та вирішувати проблеми.

К13. Здатність вирішувати комплексні спеціалізовані задачі і практичні проблеми, пов’язані з роботою електричних     систем та мереж, електричної частини станцій і підстанцій та техніки високих напруг.

К19. Усвідомлення необхідності підвищення ефективності електроенергетичного, електротехнічного та електромеханічного устаткування.

К16. Здатність вирішувати комплексні спеціалізовані задачі і практичні проблеми, пов’язані з проблемами виробництва, передачі та розподілення електричної енергії.

К20. Усвідомлення необхідності постійно розширювати власні знання про нові технології в електроенергетиці, електротехніці та електромеханіці. 

Програмні результати навчання (ПРН)

ПР01. Знати і розуміти принципи роботи електричних систем та мереж, силового обладнання електричних станцій та підстанцій, пристроїв захисного заземлення та грозозахисту та уміти використовувати їх для вирішення практичних проблем у професійній діяльності.

ПР07. Здійснювати аналіз процесів в електроенергетичному, електротехнічному та електромеханічному обладнанні, відповідних комплексах і системах.

ПР08. Обирати і застосовувати придатні методи для аналізу і синтезу електромеханічних та електроенергетичних систем із заданими показниками. ПР09. Уміти оцінювати енергоефективність та надійність роботи електроенергетичних, електротехнічних та електромеханічних систем.

ПР10. Знаходити необхідну інформацію в науково-технічній літературі, базах даних та інших джерелах інформації, оцінювати її релевантність та достовірність.

ПР12. Розуміти основні принципи і завдання технічної та екологічної безпеки об’єктів електротехніки та електромеханіки, враховувати їх при прийнятті рішень.

ПР19. Застосовувати придатні емпіричні і теоретичні методи для зменшення втрат електричної енергії при її виробництві, транспортуванні, розподіленні та використанні.

Мета викладання дисципліни «Економіка, ціноутворення та маркетинг в енергетиці та електроніці» є формування теоретичної та методологічної бази, для вільного володіння практикою використання економічних ресурсів енергетичного підприємства; вироблення вмінь оцінювати та аналізувати економічну політику в сфері енергетики, яка реалізується на рівні держави та суб’єкта підприємницької діяльності; засвоєння особливостей формування собівартості енергетичного підприємства, розкриття методів техніко-економічного обґрунтування господарських заходів в енергетиці; розкриття особливостей функціонування енергетичного ринку України та особливостей державного регулювання в сфері енергетики.

Основні завдання, є вивчення студентами:  методів техніко-економічного обґрунтування планових та проектних рішень у сфері енергетики;  наукових засад підвищення ефективності енергетики та всього паливно-енергетичного комплексу на базі раціонального використання трудових, матеріальних, у тому числі паливно-енергетичних та фінансових ресурсів, шляхів прискорення соціально-економічного розвитку енергетичних підприємств; механізму управління й державного регулювання енергетичного комплексу, принципів та напрямків удосконалення планування й управління енергетикою на основі ринкових відносин; економічних основ науково-технічного прогресу на підприємствах енергетики, методів удосконалення економічного аналізу, оптимізаційних розрахунків, прогнозування, планування й управління енерговиробництвом.

У результаті вивчення дисципліни здобувач повинен:

знати:

  • завдання й умови розвитку енергетики, форми прояву дії економічних законів в енергетичній галузі;
  • особливості управління виробничими ресурсами енергетичного підприємства, основні економічні завдання, що вирішуються на енергетичному підприємстві;
  • напрямки й методи підвищення ступеня використання енергетичних потужностей, випуску продукції, продуктивності праці, зниження собівартості тощо;
  • методи прогнозування і планування основних економічних показників енергетичного виробництва;
  • економічні питання екологічних проблем енергетики, які сьогодні набули особливої актуальності через підвищені вимоги до охорони навколишнього середовища від різних видів антропогенних забруднень (відходів від виробництва енергії);
  • економічні підходи до забезпечення надійності та якості енергопостачання споживачів

уміти:

  • знаходити шляхи найбільш ефективного використання енергоресурсів в умовах ринкової економіки із застосуванням досягнень науково-технічного прогресу;
  • виконувати розрахунки з техніко-економічного обґрунтування господарських заходів, у тому числі природоохоронних;

  • розраховувати основні показники для здійснення економічного аналізу енергетичного виробництва та використовувати їх у своїй практичній діяльності;
  •  виявляти внутрішньогосподарські резерви та шляхи їх використання із розробленням конкретних виробничих заходів;
  • здійснювати прогнозування та планування основних показників діяльності енергетичного підприємства на перспективу;
  •  економічно обґрунтовувати вибір оптимального варіанта розвитку енергетичного підприємства (галузі) серед множини альтернатив за допомогою сучасних оптимізаційних методів.
  • Компетентності здобувача вищої освіти, сформовані в результаті вивчення курсу

К05. Здатність до пошуку, оброблення та аналізу інформації з різних джерел.

К06. Здатність виявляти, ставити та вирішувати проблеми. 

К07. Здатність працювати в команді.

К08. Здатність працювати автономно.

К19. Усвідомлення необхідності підвищення ефективності електроенергетичного, електротехнічного та електромеханічного устаткування. 

Програмні результати навчання (ПРН)

ПР01. Знати і розуміти принципи роботи електричних систем та мереж, силового обладнання електричних станцій та підстанцій, пристроїв захисного заземлення та грозозахисту та уміти використовувати їх для вирішення практичних проблем у професійній діяльності.

ПР06. Застосовувати прикладне програмне забезпечення, мікроконтролери та мікропроцесорну техніку для вирішення практичних проблем у професійній діяльності. 

ПР09. Уміти оцінювати енергоефективність та надійність роботи електроенергетичних, електротехнічних та електромеханічних систем.

ПР10. Знаходити необхідну інформацію в науково-технічній літературі, базах даних та інших джерелах інформації, оцінювати її релевантність та достовірність.

ПР12. Розуміти основні принципи і завдання технічної та екологічної безпеки об’єктів електротехніки та електромеханіки, враховувати їх при прийнятті рішень.

ПР13. Розуміти значення традиційної та відновлюваної енергетики для успішного економічного розвитку країни.

ПР19. Застосовувати придатні емпіричні і теоретичні методи для зменшення втрат електричної енергії при її виробництві, транспортуванні, розподіленні та використанні.

Мета викладання дисципліни «Техноекологія регіону» є формування знань щодо структури національного господарства, впливу його окремих галузей на навколишнє природне середовище, а також методів техногенного забруднення довкілля

Основні завдання, набуття навичок визначати вплив виробничої сфери на навколишнє природне середовище; усвідомлення проблем та шляхів покращення стану природного середовища; формування фундаментальних знань про особливості використання природних ресурсів різними виробництвами та впливу цих виробництв на навколишнє природне середовище; формування знань про альтернативні екологобезпечні технологія та набуття компетентностей щодо екологізації виробничих процесів.

У результаті вивчення дисципліни здобувач повинен:

знати: 

  • фактори середовища та місце серед них техногенних факторів; техногенез та його характерні риси;
  • енергетичні ресурси: первинні (відновлювані та невідновлювані) і вторинні (продукти збагачення та сортування вугілля, гудрони та ін.);
  • принцип роботи теплових електричних станцій та їх негативний вплив на довкілля; заходи зменшення шкідливого впливу атомних електричних станцій на довкілля; проблеми вичерпності мінеральних ресурсів (фізична межа вичерпності, екологічна, економічна);
  • соціально-економічні проблеми, пов’язані зі спорудженням водосховищ; шляхи забруднення навколишнього середовища в процесі геолого-розвідувальних робіт, експлуатації нафтових та газових родовищ;
  • проблеми забруднення довкілля у зв’язку з транспортуванням, нафти та нафтопродуктів;
  • способи видобування вугілля, їх вплив на навколишнє середовище;
  • основні показники впливу сільськогосподарського виробництва на довкілля;
  • вплив агропромислового комплексу на навколишнє природне середовище;
  • транспортний комплекс та заходи боротьби з його шкідливим впливом на навколишнє природне середовище;
  •  вплив житлово-комунального господарства на довкілля та проблеми поводження з твердими побутовими і промисловими відходами.

уміти:

  • характеризувати природні ресурси;
  • класифікувати техногенні забруднення за походженням і ступенем небезпечності;
  • приймати обґрунтовані рішення щодо покращання технологій виробництва та закриття екологічно небезпечних виробництв;
  • аналізувати процеси формування антропогенних гірничо-промислових ландшафтів;
  •  давати оцінку проблем, що стосуються порушення земель;
  • розуміти і пояснювати зміни в ресурсному потенціалі (земельні, лісові), пов’язані з будівництвом гідроелектричних станцій; обґрунтовувати можливості та переваги різних видів нетрадиційної енергетики (сонячної, вітрової та ін.);
  • аналізувати шляхи зменшення шкідливого впливу виробництва на навколишнє природне середовище;
  • аналізувати галузеву структуру сільського господарства та забруднення ним компонентів навколишнього середовища;
  •  аналізувати вплив будівництва та експлуатації автомобільних доріг на навколишнє природнє середовище;
  •  аналізувати вплив на довкілля паливно-енергетичного господарства та міського наземного транспорту

Компетентності здобувача вищої освіти, сформовані в результаті вивчення курсу

К02. Здатність застосовувати знання у практичних ситуаціях.

К03. Здатність спілкуватися державною мовою як усно, так і письмово.

К05. Здатність до пошуку, оброблення та аналізу інформації з різних джерел.

К07. Здатність працювати в команді.

К08. Здатність працювати автономно

К18. Здатність виконувати професійні обов’язки із дотриманням вимог правил техніки безпеки, охорони праці, виробничої санітарії та охорони навколишнього середовища.

ПР12. Розуміти основні принципи і завдання технічної та екологічної безпеки об’єктів електротехніки та електромеханіки, враховувати їх при прийнятті рішень.

ПР16. Знати вимоги нормативних актів, що стосуються інженерної діяльності, захисту інтелектуальної власності, охорони праці, техніки безпеки та виробничої санітарії, враховувати їх при прийнятті рішень. 

Мета викладання дисципліни «Основи інформаційних систем» є формування знань і фактичних навичок по аналізу, синтезу і використанню інформаційних систем, сучасного рівня знань, умінь і навиків при розробці та використанні сучасних інформаційних систем і технологій, які застосовуються в енергетиці, електротехніці, електромеханіці.

Основні завдання, теоретична і практична підготовка здобувачів вищої освіти про основні підходи, принципи, технології, інструментальні засоби, шаблони та стандарти індивідуального, типового та автоматизованого проектування інформаційних систем.

У результаті вивчення дисципліни здобувач повинен:

знати:

  • історичні передмови розвитку інформаційних систем в енергетиці як самостійної науки;
  • принципи побудови, інформаційних систем
  • основні види забезпечення інформаційних систем;
  • розподіл функцій між ЕОМ та оператором;
  • принципи побудови та функціонування елементів електроенергетичних комплексів та систем
  • призначення автоматизованої системи комерційного обліку електричної енергії (АСКОЕ).

уміти:

  • користуватися інформаційними і комунікаційними технологіями;
  • використовувати комп’ютерні програми проектування;
  • вивчати та використовувати науково-технічну інформацію.
  • застосовувати відповідні програмні продукти для проектування та експлуатації інформаційних систем;
  • складати блок-схеми алгоритмічного забезпечення в енергетиці.
  • користуватися методами розробки та аналізу інформаційних систем на основі систем керування базами даних;

використовувати навички проведення дослідження, випробування та оцінки якості та функціонування інформаційних систем в енергетиці

Компетентності здобувача вищої освіти, сформовані в результаті вивчення курсу

К01. Здатність до абстрактного мислення, аналізу і синтезу.

К02. Здатність застосовувати знання у практичних ситуаціях.

К05. Здатність до пошуку, оброблення та аналізу інформації з різних джерел.

К06. Здатність виявляти, ставити та вирішувати проблеми.

К13. Здатність вирішувати комплексні спеціалізовані задачі і практичні проблеми, пов’язані з роботою електричних систем та мереж, електричної частини станцій і підстанцій та техніки високих напруг.

К16. Здатність вирішувати комплексні спеціалізовані задачі і практичні проблеми, пов’язані з проблемами виробництва, передачі та розподілення електричної енергії.

К20. Усвідомлення необхідності постійно розширювати власні знання про нові технології в електроенергетиці, електротехніці та електромеханіці. 

ПР01. Знати і розуміти принципи роботи електричних систем та мереж, силового обладнання електричних станцій та підстанцій, пристроїв захисного заземлення та грозозахисту та уміти використовувати їх для вирішення практичних проблем у професійній діяльності.

ПР02. Знати і розуміти теоретичні основи метрології та електричних вимірювань, принципи роботи пристроїв автоматичного керування, релейного захисту та автоматики, мати навички здійснення відповідних вимірювань і використання зазначених пристроїв для вирішення професійних завдань.

ПР06. Застосовувати прикладне програмне забезпечення, мікроконтролери та мікропроцесорну техніку для вирішення практичних проблем у професійній діяльності. 

ПР07. Здійснювати аналіз процесів в електроенергетичному, електротехнічному та електромеханічному обладнанні, відповідних комплексах і системах.

ПР08. Обирати і застосовувати придатні методи для аналізу і синтезу електромеханічних та електроенергетичних систем із заданими показниками. ПР09. Уміти оцінювати енергоефективність та надійність роботи електроенергетичних, електротехнічних та електромеханічних систем.

ПР10. Знаходити необхідну інформацію в науково-технічній літературі, базах даних та інших джерелах інформації, оцінювати її релевантність та достовірність.

ПР11. Вільно спілкуватися з професійних проблем державною та іноземною мовами усно і письмово, обговорювати результати професійної діяльності з фахівцями та нефахівцями, аргументувати свою позицію з дискусійних питань.

ПР17. Розв’язувати складні спеціалізовані задачі з проектування і технічного обслуговування електромеханічних систем, електроустаткування електричних станцій, підстанцій, систем та мереж. 

ПР18. Вміти самостійно вчитися, опановувати нові знання і вдосконалювати навички роботи з сучасним обладнанням, вимірювальною технікою та прикладним програмним забезпеченням.

ПР19. Застосовувати придатні емпіричні і теоретичні методи для зменшення втрат електричної енергії при її виробництві, транспортуванні, розподіленні та використанні

Мета викладання дисципліни «Енергетична стратегія України та ЄС» є скласти загальне уявлення про сучасний стан енергосистеми України, сформувати систему теоретичних знань про основні тенденцій розвитку енергетичної галузі, стратегії України та Європейського Союзу, умовами участі України в європейському енергетичному ринку в якості незалежного гравця, ознайомити з законодавством України, європейськими нормами та стандартами у сфері енергетики та охорони навколишнього середовища, для застосування в майбутній професійній діяльності.

Основні завдання, теоретична і практична підготовка здобувачів вищої освіти про основні положення та вимоги державних стандартів; енергетичної стратегії до пріоритетного розвитку енергозбереження (енергоощадливості),  використання відновлюваних джерел енергії, екологічних основ та управління попитом, з метою євроінтеграції України.

У результаті вивчення дисципліни здобувач повинен:

знати:

  • Сучасний стан та перспективи розвитку паливно енергетичного комплексу України;
  • заходи з отримання «чистої енергії»,
  • план заходів з реформування ринку електроенергії;
  • заходи з підвищення енергоефективності;
  • рекомендації  Енергетичного Співтовариства;
  • зміст, основні положення державної політики в галузі енергетики;
  • заходи з екологічної безпеки.

уміти:

  • виконувати розрахунки та проводити аналіз витрат паливно-енергетичного комплексу;
  • виконувати розрахунок плати за спожиту активну електроенергію за різними тарифними моделями;
  • аналізувати і обробляти результати електротехнічних розрахунків, самостійно орієнтуватися в масиві сучасної електроенергетичної інформації;
  • оперувати поняттями «енергетична стратегія», «ринок електроенергії», «паливно-енергетичний комплекс», «зелена енергетика», «енергоефективність» знати їх характеристики;

генерувати наукові ідеї, моделювати наукові знання й сприяти євроінтеграції України в ЄС;

Компетентності здобувача вищої освіти, сформовані в результаті вивчення курсу

К02. Здатність застосовувати знання у практичних ситуаціях.

К05. Здатність до пошуку, оброблення та аналізу інформації з різних джерел.

К06. Здатність виявляти, ставити та вирішувати проблеми. 

К09. Здатність реалізувати свої права і обов’язки як члена суспільства, усвідомлювати цінності громадянського (вільного демократичного) суспільства та необхідність його сталого розвитку, верховенства права, прав і свобод людини і громадянина в Україні.

К10. Здатність зберігати та примножувати моральні, культурні, наукові цінності і досягнення суспільства на основі розуміння історії та закономірностей розвитку предметної області, її місця у загальній системі знань про природу і суспільство та у розвитку суспільства, техніки і технологій, використовувати різні види та форми рухової активності для активного відпочинку та ведення здорового способу життя.

К16. Здатність вирішувати комплексні спеціалізовані задачі і практичні проблеми, пов’язані з проблемами виробництва, передачі та розподілення електричної енергії.

К17. Здатність розробляти проекти електроенергетичного, електротехнічного та електромеханічного устаткування із дотриманням вимог законодавства, стандартів і технічного завдання.

К19. Усвідомлення необхідності підвищення ефективності електроенергетичного, електротехнічного та електромеханічного устаткування.

К20. Усвідомлення необхідності постійно розширювати власні знання про нові технології в електроенергетиці, електротехніці та електромеханіці.

ПР11. Вільно спілкуватися з професійних проблем державною та іноземною мовами усно і письмово, обговорювати результати професійної діяльності з фахівцями та нефахівцями, аргументувати свою позицію з дискусійних питань.

ПР13. Розуміти значення традиційної та відновлюваної енергетики для успішного економічного розвитку країни.

ПР17. Розв’язувати складні спеціалізовані задачі з проектування і технічного обслуговування електромеханічних систем, електроустаткування електричних станцій, підстанцій, систем та мереж. 

Мета викладання дисципліни «Вступ до фаху та академічне письмо» є скласти загальне уявлення про спеціальність, сформувати систему теоретичних знань про основні функціональні обов’язки фахівців з енергетики, основних принципів побудови та взаємозв’язків основних силових елементів об’єднаної енергосистеми та принципів функціонування систем управління, захисту та автоматики на різних рівнях генерації, передачі та споживання електроенергії, формування академічної культури, академічної грамотності, необхідних практичних навичок усної і писемної мови у студентів, необхідних для успішного навчання та майбутньої професійної діяльності.

Основні завдання, теоретична і практична підготовка здобувачів вищої освіти про основні положення та вимоги державних стандартів до систем електропостачання, принципи роботи, призначення та конструкції електричних мереж, навчитися основ академічного письма, технологій організації процесів створення, аналізу та редагування академічного тексту.

У результаті вивчення дисципліни здобувач повинен:

знати:

  • основні принципи електротехніки;
  • принципи побудови джерел і споживачів електричної енергії;
  • принцип передачі електричної енергії в електричних мережах;
  • організаційні форми навчального процесу, їх навчально-методичне, матеріально-технічне та інформаційне забезпечення;
  • види та організацію поточної, підсумкової і державної атестації освітнього процесу за спеціальністю;

методи, засоби і прийоми самостійної роботи;

  • основи інформаційної культури студента: види інформаційних ресурсів, методику бібліографічної роботи студента, можливості мережі Інтернет;
  •  сутність і основні положення Закону України «Про освіту» як правової основи освітнього процесу в системі вищої професійної освіти;
  • зміст, основні положення державної політики в галузі освіти; форми отримання освіти; освітні установи, їх види;
  • традиції академічного спілкування та міжнародний досвід
  • правила дотримання академічної доброчесності та заходи щодо попередження й виявлення плагіату;
  • види академічних текстів за формою комунікації та способом викладу матеріалу
  • структуру основної професійної освітньої програми за спеціальністю, її зміст;
  • вимоги до рівня підготовки випускника за фахом;
  • роль та місце фундаментальних наук в інженерній освіті;
  • вплив розвитку інженерії на навчання та діяльність фахівця;
  • вимоги до сучасного інженера та його професійної діяльності;
  • види діяльності інженера-електрика;
  • кваліфікаційні вимоги до фахівця різних напрямів діяльності;

уміти:

  • виконувати розрахунки та провадити аналіз режимів найпростіших мереж;
  • виконувати розрахунки параметрів схем заміщення основних елементів енергосистем;
  • аналізувати і обробляти результати електротехнічних розрахунків, самостійно орієнтуватися в масиві сучасної електроенергетичної інформації;
  • оперувати поняттями «науковий стиль», «науковий текст», «академічна комунікація», «академічне письмо», знати їх інтегральні та диференційні характеристики;
  • генерувати наукові ідеї, моделювати наукові знання й організовувати процес академічного письма;
  • академічно грамотно обґрунтовувати актуальність теми, висвітлювати стан розробки проблеми, формулювати об’єкт, предмет, мету й завдання;
  • застосовувати різні види правок академічного тексту.

Компетентності здобувача вищої освіти, сформовані в результаті вивчення курсу

К02. Здатність застосовувати знання у практичних ситуаціях.

К03. Здатність спілкуватися державною мовою як усно, так і письмово.

К05. Здатність до пошуку, оброблення та аналізу інформації з різних джерел.

К07. Здатність працювати в команді.

К08. Здатність працювати автономно.

К09. Здатність реалізувати свої права і обов’язки як члена суспільства, усвідомлювати цінності громадянського (вільного демократичного) суспільства та необхідність його сталого розвитку, верховенства права, прав і свобод людини і громадянина в Україні.

К20. Усвідомлення необхідності постійно розширювати власні знання про нові технології в електроенергетиці, електротехніці та електромеханіці. 

ПР09. Уміти оцінювати енергоефективність та надійність роботи електроенергетичних, електротехнічних та електромеханічних систем.

ПР16. Знати вимоги нормативних актів, що стосуються інженерної діяльності, захисту інтелектуальної власності, охорони праці, техніки безпеки та виробничої санітарії, враховувати їх при прийнятті рішень.

ПР18. Вміти самостійно вчитися, опановувати нові знання і вдосконалювати навички роботи з сучасним обладнанням, вимірювальною технікою та прикладним програмним забезпеченням.

Навчальна дисципліна «Теоретичні основи електротехніки» вивчається здобувачами вищої освіти за освітньою програмою першого бакалаврського рівня спеціальності 141 «Електроенергетика, електротехніка та електромеханіка»  на 2 курсі у 3 семестрі.

Дисципліна «Теоретичні основи електротехніки» є наукою, що вивчає  основні закони теорії електричних кіл, теорії електромагнітного поля та оволодіння навичками їх практичного застосування для дослідження і розрахунків сучасних електротехнічних пристроїв, аналізу електричних кіл постійного та змінного струмів,  теорії і методології аналізу  трифазних кіл.

Мета.  Систематизація знань в області теоретичної електротехніки, засвоєння студентами принципів та методів розрахунку електричних та магнітних  кіл постійного та змінного струму, одержання навичок у випробуванні електромагнітних явищ, електротехнічного устаткування та приладів.

Завдання. Формування у студентів сукупності знань, вмінь і уявлень з основних понять та законів електричних кіл;  придбання теоретичних та практичних навичок аналізу та розрахунку електротехнічних схем, експериментального дослідження електричних кіл і застосування цих знань на практиці, на рівні вмінь та знань, достатніх для практичної діяльності по спеціальності.

Компетентності здобувача вищої освіти, сформовані в результаті вивчення курсу

         Загальні компетентності:

K03. Здатність спілкуватися державною мовою як усно, так і письмово.

K04. Здатність спілкуватися іноземною мовою.

K10. Здатність зберігати та примножувати моральні, культурні, наукові цінності і досягнення суспільства на основі розуміння історії та закономірностей розвитку предметної області, її місця у загальній системі знань про природу і суспільство та у розвитку суспільства, техніки і технологій, використовувати різні види та форми рухової активності для активного відпочинку та ведення здорового способу життя.

            Спеціальні (фахові компетентності):

К12. Здатність вирішувати практичні задачі із залученням методів математики, фізики та електротехніки.

К17. Здатність розробляти проекти електроенергетичного, електротехнічного та електромеханічного устаткування із дотриманням вимог законодавства, стандартів і технічного завдання.

К18.   Здатність виконувати професійні обов'язки із дотриманням вимог правил техніки безпеки, охорони праці, виробничої санітарії та охорони навколишнього середовища.

Програмні результати навчання:

ПР05. Знати основи теорії електромагнітного поля, методи розрахунку електричних кіл та уміти використовувати їх для вирішення практичних проблем у професійній діяльності.

ПР08. Обирати і застосовувати придатні методи для аналізу і синтезу електромеханічних та електроенергетичних систем із заданими показниками.

ПР09. Уміти оцінювати енергоефективність та надійність роботи електроенергетичних, електротехнічних та електромеханічних систем.

ПР15. Розуміти та демонструвати добру професійну, соціальну та емоційну поведінку, дотримуватись здорового способу життя.

 

Навчальна дисципліна «Спеціальні розділи теоретичних основ електротехніки» вивчається здобувачами вищої освіти за освітньою програмою першого бакалаврського рівня спеціальності 141 «Електроенергетика, електротехніка та електромеханіка»  на 3 курсі у 5 семестрі.

Дисципліна «Спеціальні розділи теоретичних основ електротехніки» є наукою, що вивчає  фізичні явища у нелінійних електричних колах постійного та змінного струмів, перехідні процеси в лінійних електричних колах, основи теорії чотириполюсників, електромагнітні процеси в електричних колах з розподіленими параметрами.  

Мета навчальної дисципліни: одержання теоретичних і практичних знань про фізичні явища та характер процесів у лінійних та нелінійних електричних колах постійного і змінного струмів у сталих і перехідних режимах,  електромагнітні процеси в електричних колах з розподіленими параметрами та характеристичні параметри і схемні функції    чотириполюсників.

             Завдання. Формування у студентів сукупності знань, вмінь і уявлень з основних понять та законів електричних кіл; придбання теоретичних та практичних навичок аналізу та розрахунку лінійних і нелінійних кіл постійного і змінного струмів у сталих і перехідних режимах, аналізу  фізичних процесів в електричних колах з розподіленими параметрами та в чотириполюсниках.

Компетентності здобувача вищої освіти, сформовані в результаті вивчення курсу

         Загальні компетентності:

K03. Здатність спілкуватися державною мовою як усно, так і письмово.

K06. Здатність виявляти, ставити та вирішувати проблеми.

K09. Здатність реалізувати свої права і обов'язки як члена суспільства, усвідомлювати цінності громадянського (вільного демократичного) суспільства та необхідність його сталого розвитку, верховенства права, прав і свобод людини і громадянина в Україні.

            Спеціальні (фахові компетентності):

К12. Здатність вирішувати практичні задачі із залученням методів математики, фізики та електротехніки.

К14. Здатність вирішувати комплексні спеціалізовані задачі і практичні проблеми, пов'язані з проблемами метрології, електричних вимірювань, роботою пристроїв автоматичного керування. релейного захисту та автоматики.

К19. Усвідомлення необхідності підвищення ефективності електроенергетичного, електротехнічного та електромеханічного устаткування.

Програмні результати навчання (ПРН)

ПР05. Знати основи теорії електромагнітного поля, методи розрахунку електричних кіл та уміти використовувати їх для вирішення практичних проблем у професійній діяльності.

ПР07. Здійснювати аналіз процесів в електроенергетичному, електротехнічному та електромеханічному обладнанні. відповідних комплексах і системах.

ПР08. Обирати і застосовувати придатні методи для аналізу і синтезу електромеханічних та електроенергетичних систем із заданими показниками.

 

Навчальна дисципліна «Основи теплотехніки» вивчається здобувачами вищої освіти за освітньою програмою першого бакалаврського рівня спеціальності 141 «Електроенергетика, електротехніка та електромеханіка»  на 3 курсі у 6 семестрі.

Дисципліна «Основи теплотехніки» є наукою, що охоплює  термодинаміку, теорію теплообміну та принципи роботи теплоенергетичних установок. Вивчення дисципліни «Основи теплотехніки»  формує у студентів професійні уміння та навики в теплоенергетичній галузі.

Метою вивчення дисципліни є формування систематичних знань про  теоретичні основи теплотехніки, методи отримання, перетворення, передачі і використання теплоти, принципи дії і конструктивні особливості теплових і атомних електростанцій, газотурбінних установок, двигунів внутрішнього згоряння, теплообмінних апаратів та основ їх проектування, а також екологічні проблеми енергетичної техніки.

                  Завдання.  Основними завданнями вивчення дисципліни є: засвоєння фундаментальних

      понять термодинаміки і теорії  теплообміну; засвоєння основних  закономірностей      і

      особливостей процесів взаємного перетворення   енергії в формі теплоти і   роботи;    засвоєння 

      закономірностей теплообміну  конвекцією,  випромінюванням та     теплопровідністю;

      засвоєння  закономірностей протікання теплових  процесів у різних     теплоенергетичних

      установках; вивчення  конструкцій та методів  розрахунку теплообмінного      обладнання;

      вивчення  циклів і схем   теплоенергетичних установок і методів оцінки їх      енергетичної 

      ефективності.

Компетентності здобувача вищої освіти, сформовані в результаті вивчення курсу

         Загальні компетентності:

K01. Здатність до абстрактного мислення, аналізу і синтезу.

K05. Здатність до пошуку, оброблення та аналізу інформації з різних джерел.

K09. Здатність реалізувати свої права і обов'язки як члена суспільства, усвідомлювати цінності громадянського (вільного демократичного) суспільства та необхідність його сталого розвитку, верховенства права, прав і свобод людини і громадянина в Україні.

            Спеціальні (фахові компетентності) (ФК):

K11. Здатність вирішувати практичні задачі із застосуванням систем автоматизованого проектування і розрахунків (САПР).

К12. Здатність вирішувати практичні задачі із залученням методів математики, фізики та електротехніки.

К14. Здатність вирішувати комплексні спеціалізовані задачі і практичні проблеми, пов'язані з проблемами метрології, електричних вимірювань, роботою пристроїв автоматичного керування. релейного захисту та автоматики.

Програмні результати навчання:

ПР03. Знати принципи роботи електричних машин, апаратів та автоматизованих електроприводів та уміти використовувати їх для вирішення практичних проблем у професійній діяльності.

ПР04. Знати принципи роботи біоенергетичних, вітроенергетичних, гідроенергетичних та сонячних енергетичних установок.

ПР18. Вміти самостійно вчитися, опановувати нові знання і вдосконалювати навички роботи з сучасним обладнанням, вимірювальною технікою та прикладним програмним забезпеченням.

Навчальна дисципліна «Основи електроніки» вивчається здобувачами вищої освіти за освітньою програмою першого бакалаврського рівня спеціальності 141 «Електроенергетика, електротехніка та електромеханіка»  на 2 курсі у 4 семестрі.

Дисципліна «Основи електроніки» є наукою, що вивчає  фізику роботи електронних приладів та інтегральних схем, підсилювальних пристроїв, перетворювачів аналогових сигналів, пристроїв енергетичної електроніки та основи цифрової електроніки.

Мета.  Формування знань, умінь і навичок, необхідних для розуміння фізичних

процесів, що відбуваються в електронних пристроях, використовуваних в енергетиці, і вільного читання схем цих пристроїв; ознайомлення студентів з перспективними шляхами розвитку енергетичної електроніки.

Завдання. Вивчення принципу дії основних типів електронних та напівпровідникових приладів;  вивчення будови та принципу дії   пристроїв аналогової електроніки; вивчення                                                                    

методики вимірювання основних параметрів та характеристик пристроїв   аналогової електроніки;  ознайомлення з теоретичними основами цифрової електроніки;  вивчення  базових компонентів цифрової схемотехніки;  вивчення основних логічних функцій та  схем, які їх реалізують.

Компетентності здобувача вищої освіти, сформовані в результаті вивчення курсу

         Загальні компетентності:

K01. Здатність до абстрактного мислення, аналізу і синтезу.

K05. Здатність до пошуку, оброблення та аналізу інформації з різних джерел.

K10. Здатність зберігати та примножувати моральні, культурні, наукові цінності і досягнення суспільства на основі розуміння історії та закономірностей розвитку предметної області, її місця у загальній системі знань про природу і суспільство та у розвитку суспільства, техніки і технологій, використовувати різні види та форми рухової активності для активного відпочинку та ведення здорового способу життя.

         Спеціальні (фахові компетентності):

K11. Здатність вирішувати практичні задачі із застосуванням систем автоматизованого проектування і розрахунків (САПР).

К14. Здатність вирішувати комплексні спеціалізовані задачі і практичні проблеми, пов'язані з проблемами метрології, електричних вимірювань, роботою пристроїв автоматичного керування. релейного захисту та автоматики.

К18.   Здатність виконувати професійні обов'язки із дотриманням вимог правил техніки безпеки, охорони праці, виробничої санітарії та охорони навколишнього середовища.

Програмні результати навчання:

ПР06. Застосовувати прикладне програмне забезпечення, мікроконтролери та мікропроцесорну техніку для вирішення практичних проблем у професійній діяльності.

ПР10. Знаходити необхідну інформацію в науково-технічній літературі, базах даних та інших джерелах інформації, оцінювати її релевантність та достовірність.

ПР13. Розуміти значення традиційної та відновлюваної енергетики для успішного економічного розвитку країни.

         

Навчальна дисципліна «Основи релейного захисту» вивчається здобувачами вищої освіти за освітньою програмою першого бакалаврського рівня спеціальності 141 «Електроенергетика, електротехніка та електромеханіка»  на 3 курсі у 5 семестрі.

Дисципліна «Основи релейного захисту» є наукою щодо принципів релейного захисту ліній електричних систем, узгодження дії захисту та автоматики, призначення окремих пристроїв захисту  для забезпечення безперервного живлення споживачів електроенергією, методів розрахунку параметрів спрацьовування струмових,  направлених, диференційного та дистанційного захистів  є невід’ємним елементом підготовки висококваліфікованих спеціалістів.

Мета. Формування і закріплення знань по теорії і практиці релейного захисту електроустановок виробництва та розподілу електроенергії.

Завдання. Основними завданнями дисципліни є вивчення теоретичних основ  побудови та функціонування елементної бази пристроїв релейного захисту  об'єктів електроенергетичних систем, розвиток навичок вибору типів захистів  і визначення параметрів їх спрацювання.

Компетентності здобувача вищої освіти, сформовані в результаті вивчення курсу

         Загальні компетентності:

K01. Здатність до абстрактного мислення, аналізу і синтезу.

K05. Здатність до пошуку, оброблення та аналізу інформації з різних джерел.

K10. Здатність зберігати та примножувати моральні, культурні, наукові цінності і досягнення суспільства на основі розуміння історії та закономірностей розвитку предметної області, її місця у загальній системі знань про природу і суспільство та у розвитку суспільства, техніки і технологій, використовувати різні види та форми рухової активності для активного відпочинку та ведення здорового способу життя.

         Спеціальні (фахові компетентності):

К13. Здатність вирішувати комплексні спеціалізовані задачі і практичні проблеми, пов'язані з роботою електричних систем та мереж, електричної частини станцій і підстанцій та техніки високих напруг.

К15. Здатність вирішувати комплексні спеціалізовані задачі і практичні проблеми,           пов'язані з     роботою електричних машин, апаратів та автоматизованого електроприводу.

К21. Здатність оперативно вживати ефективні заходи в умовах надзвичайних (аварійних) ситуацій в електроенергетичних та електромеханічних системах.

Програмні результати навчання:

ПР01. Знати і розуміти принципи роботи електричних систем та мереж, силового обладнання електричних станцій та підстанцій, пристроїв захисного заземлення та грозозахисту та уміти використовувати їх для вирішення практичних проблем у професійній діяльності.

ПР07. Здійснювати аналіз процесів в електроенергетичному, електротехнічному та електромеханічному обладнанні. відповідних комплексах і системах.

ПР19. Застосовувати придатні емпіричні і теоретичні методи для зменшення втрат електричної енергії при її виробництві, транспортуванні, розподіленні та використанні.

Навчальна дисципліна «Основи електропостачання» вивчається здобувачами вищої освіти за освітньою програмою першого бакалаврського рівня спеціальності 141 «Електроенергетика, електротехніка та електромеханіка»  на 2 курсі у 3 семестрі.

  Основи електропостачання є наукою про технологію виробництва, передачі та розподілу електричної енергії; задачі електропостачання населених пунктів та підприємств; будову, конструкцію і електричні схеми електроустановок систем електропостачання; режими роботи систем електропостачання та їх елементів; основні методи розрахунків параметрів і режимів електричних мереж та установок.

Мета.  Формування системи знань з теорії та практики для забезпечення надійної та ефективної роботи систем електропостачання промислових та побутових споживачів.

Завдання. Основними завданнями вивчення дисципліни є підготовка студентів до самостійної інженерної діяльності в галузі електроенергетики, зокрема, технології виробництва, передачі і розподілу електроенергії до споживачів, конструкції елементів систем електропостачання та їх схем, якості, надійності та економічності електропостачання та розрахунку параметрів і режимів роботи систем електропостачання.

Компетентності здобувача вищої освіти, сформовані в результаті вивчення курсу

         Загальні компетентності:

K01. Здатність до абстрактного мислення, аналізу і синтезу.

K02. Здатність застосовувати знання у практичних ситуаціях.

K09. Здатність реалізувати свої права і обов'язки як члена суспільства, усвідомлювати цінності громадянського (вільного демократичного) суспільства та необхідність його сталого розвитку, верховенства права, прав і свобод людини і громадянина в Україні.

         Спеціальні (фахові компетентності):

К12. Здатність вирішувати практичні задачі із залученням методів математики, фізики та електротехніки.

К13. Здатність вирішувати комплексні спеціалізовані задачі і практичні проблеми, пов'язані з роботою електричних систем та мереж, електричної частини станцій і підстанцій та техніки високих напруг.

К16. Здатність вирішувати комплексні спеціалізовані задачі і практичні проблеми, пов'язані з проблемами виробництва, передачі та розподілення електричної енергії.

Програмні результати навчання:

ПР01. Знати і розуміти принципи роботи електричних систем та мереж, силового обладнання електричних станцій та підстанцій, пристроїв захисного заземлення та грозозахисту та уміти використовувати їх для вирішення практичних проблем у професійній діяльності.

ПР10. Знаходити необхідну інформацію в науково-технічній літературі, базах даних та інших джерелах інформації, оцінювати її релевантність та достовірність.

ПР14. Розуміти принципи європейської демократії та поваги до прав громадян, враховувати їх при прийнятті рішень.

ПР17. Розв'язувати складні спеціалізовані задачі з проектування і технічного обслуговування електромеханічних систем. електроустаткування електричних станцій, підстанцій, систем та мереж.

 

Навчальна дисципліна «Електрична частина станцій та підстанцій» вивчається здобувачами вищої освіти за освітньою програмою першого бакалаврського рівня спеціальності 141 «Електроенергетика, електротехніка та електромеханіка»  на 4 курсі у 7 семестрі.

Дисципліна «Електрична частина станцій та підстанцій» є наукою щодо принципів  роботи електричних систем та мереж, силового обладнання електричних станцій та підстанцій, проектування і технічного обслуговування електромеханічних систем, електроустаткування електричних станцій, підстанцій, систем та мереж.

Мета.  Формування систематичних знань про електричну частину електричних станцій та підстанцій, як частини єдиної електроенергетичної системи.

Завдання.  Основними завданнями вивчення дисципліни є ознайомлення з конструкцією і теоретичними основами роботи електричних апаратів, оволодіння методикою їх вибору, вивчення головних схем електричних з’єднань електричних станцій та підстанцій, вивчення схем керування, контролю та сигналізації.

Компетентності здобувача вищої освіти, сформовані в результаті вивчення курсу

         Загальні компетентності:

K02. Здатність застосовувати знання у практичних ситуаціях.

K05. Здатність до пошуку, оброблення та аналізу інформації з різних джерел.

K10. Здатність зберігати та примножувати моральні, культурні, наукові цінності і досягнення суспільства на основі розуміння історії та закономірностей розвитку предметної області, її місця у загальній системі знань про природу і суспільство та у розвитку суспільства, техніки і технологій, використовувати різні види та форми рухової активності для активного відпочинку та ведення здорового способу життя.

         Спеціальні (фахові компетентності):

К13. Здатність вирішувати комплексні спеціалізовані задачі і практичні проблеми, пов'язані з роботою електричних систем та мереж, електричної частини станцій і підстанцій та техніки високих напруг.

К15. Здатність вирішувати комплексні спеціалізовані задачі і практичні проблеми,           пов'язані з     роботою електричних машин, апаратів та автоматизованого електроприводу.

К17. Здатність розробляти проекти електроенергетичного, електротехнічного та електромеханічного устаткування із дотриманням вимог законодавства, стандартів і технічного завдання.

Програмні результати навчання:

ПР01. Знати і розуміти принципи роботи електричних систем та мереж, силового обладнання електричних станцій та підстанцій, пристроїв захисного заземлення та грозозахисту та уміти використовувати їх для вирішення практичних проблем у професійній діяльності.

ПР09. Уміти оцінювати енергоефективність та надійність роботи електроенергетичних, електротехнічних та електромеханічних систем.

ПР16. Знати вимоги нормативних актів, що стосуються інженерної діяльності, захисту інтелектуальної власності, охорони праці, техніки безпеки та виробничої санітарії, враховувати їх при прийнятті рішень.

Навчальна дисципліна «Теплотехнічні процеси та установки» вивчається здобувачами вищої освіти за освітньою програмою першого бакалаврського рівня спеціальності 141 «Електроенергетика, електротехніка та електромеханіка»  на 4 курсі у 8 семестрі.

Дисципліна «Теплотехнічні процеси та установки» є наукою,  що надає майбутнім фахівцям необхідні знання з основ  технічної термодинаміки і теорії теплообміну і обґрунтування з термодинамічної точки зору експлуатаційних властивостей теплових двигунів, теплотехнічного устаткування, холодильних установок та інших теплоенергетичних пристроїв. Вивчення дисципліни «Теплотехнічні процеси та установки»  формує у студентів професійні уміння та навики в теплоенергетичній галузі.

Метою вивчення дисципліни є формування у майбутніх фахівців  систематичних знань з теоретичних основ  термодинаміки, методів отримання, перетворення, передачі і використання теплоти, принципів дії і конструктивних особливостей теплових і атомних електростанцій,    газотурбінних установок, теплових двигунів, холодильних машин, теплообмінних апаратів та основ їх проектування, а також з екологічних проблем енергетичної техніки.

                  Завдання. Основними завданнями вивчення дисципліни є: засвоєння фундаментальних

      понять термодинаміки і теорії  теплообміну; засвоєння основних  закономірностей      і

      особливостей процесів взаємного перетворення   енергії в формі теплоти і   роботи;    засвоєння 

      закономірностей теплообміну  конвекцією,  випромінюванням та     теплопровідністю;

      засвоєння   закономірностей протікання теплових   процесів у різних     теплоенергетичних

       установках; вивчення  конструкцій та методів   розрахунку теплообмінного      обладнання;

       вивчення  циклів  і схем   теплоенергетичних  установок і методів оцінки їх      енергетичної 

       ефективності.

Компетентності здобувача вищої освіти, сформовані в результаті вивчення курсу

         Загальні компетентності:

K01. Здатність до абстрактного мислення, аналізу і синтезу.

K07. Здатність працювати в команді.

K10. Здатність зберігати та примножувати моральні, культурні, наукові цінності і досягнення суспільства на основі розуміння історії та закономірностей розвитку предметної області, її місця у загальній системі знань про природу і суспільство та у розвитку суспільства, техніки і технологій, використовувати різні види та форми рухової активності для активного відпочинку та ведення здорового способу життя.

         Спеціальні (фахові компетентності):

K11. Здатність вирішувати практичні задачі із застосуванням систем автоматизованого проектування і розрахунків (САПР).

К14. Здатність вирішувати комплексні спеціалізовані задачі і практичні проблеми, пов'язані з проблемами метрології, електричних вимірювань, роботою пристроїв автоматичного керування. релейного захисту та автоматики.

К18.   Здатність виконувати професійні обов'язки із дотриманням вимог правил техніки безпеки, охорони праці, виробничої санітарії та охорони навколишнього середовища.

Програмні результати навчання:

ПР04. Знати принципи роботи біоенергетичних, вітроенергетичних, гідроенергетичних та сонячних енергетичних установок.

ПР06. Застосовувати прикладне програмне забезпечення, мікроконтролери та мікропроцесорну техніку для вирішення практичних проблем у професійній діяльності.

ПР13. Розуміти значення традиційної та відновлюваної енергетики для успішного економічного розвитку країни.

Навчальна дисципліна «Електричні системи та мережі» вивчається здобувачами вищої освіти за освітньою програмою першого бакалаврського рівня спеціальності 141 «Електроенергетика, електротехніка та електромеханіка»  на 2 курсі у 4 семестрі.

Дисципліна «Електричні системи та мережі» є наукою щодо технології виробництва, передачі та розподілу електричної енергії,  будови, конструкції і електричних схем електроустановок систем електропостачання, застосування сучасних методів аналізу і розрахунку електричних мереж  різних класів номінальних напруг, режимів роботи систем і мереж електропостачання та їх елементів, ефективного використання сучасних інтелектуальних, інформаційних комп′ютерно - інтегрованих технологій.

Метою вивчення дисципліни є формування знань з конструктивного виконання електричних систем та мереж, засвоєння основних методів розрахунку параметрів усталених режимів роботи електричних мереж, ознайомлення з вимогами до параметрів режимів та умовами оптимального керування ними, а також отримання основних відомостей про шляхи вирішення задач проектування  та експлуатації електричних мереж та систем.

Завдання: засвоєння теоретичних знань з принципів побудови та функціонування електричних мереж; практичних вмінь з проведення інженерних розрахунків з вибору устаткування електричних мереж.

Компетентності здобувача вищої освіти, сформовані в результаті вивчення курсу

         Загальні компетентності:

K05. Здатність до пошуку, оброблення та аналізу інформації з різних джерел.

K06. Здатність виявляти, ставити та вирішувати проблеми.

K09. Здатність реалізувати свої права і обов'язки як члена суспільства, усвідомлювати цінності громадянського (вільного демократичного) суспільства та необхідність його сталого розвитку, верховенства права, прав і свобод людини і громадянина в Україні.

            Спеціальні (фахові компетентності):

К13. Здатність вирішувати комплексні спеціалізовані задачі і практичні проблеми, пов'язані з роботою електричних систем та мереж, електричної частини станцій і підстанцій та техніки високих напруг.

К16. Здатність вирішувати комплексні спеціалізовані задачі і практичні проблеми, пов'язані з проблемами виробництва, передачі та розподілення електричної енергії.

К19. Усвідомлення необхідності підвищення ефективності електроенергетичного, електротехнічного та електромеханічного устаткування.

Програмні результати навчання:

ПР01. Знати і розуміти принципи роботи електричних систем та мереж, силового обладнання електричних станцій та підстанцій, пристроїв захисного заземлення та грозозахисту та уміти використовувати їх для вирішення практичних проблем у професійній діяльності.

ПР13. Розуміти значення традиційної та відновлюваної енергетики для успішного економічного розвитку країни.

ПР17. Розв'язувати складні спеціалізовані задачі з проектування і технічного обслуговування електромеханічних систем, електроустаткування електричних станцій, підстанцій, систем та мереж.

Курс «Інформатика та комп’ютерна техніка» є однією з фундаментальних дисциплін підготовки за освітньою програмою Електроенергетика, електротехніка та електромеханіка. Метою і завданням навчальної дисципліни є ознайомлення здобувачів вищої освіти з концептуальними, інформаційними, апаратними і програмними основами роботи сучасних обчислювальних машин, формування знань з основ функціонування локальних та глобальних обчислювальних мереж, засобів захисту інформації та питань безпеки у сфері інформаційних технологій, набуття практичних навичок використання прикладних програмних засобів під час розв'язування завдань фахового спрямування.

Дисципліна «Біохімія харчових продуктів» належить до обов’язкових дисциплін підготовки фахівців зі спеціальності 181. Вивчається на другому курсі у першому семестрі. Дисципліна спрямована на вивчення природи біохімічних процесів, що відбуваються в харчових продуктах, хімічних перетворень різних біомолекул вихідної сировини та метаболічних процесів, що відбуваюься в організмі людини. На основі розуміння процесів молекулярної організації і функціонування живих систем, здобувачі освіти  повинні вміти пояснювати біохімічні та молекулярні основи харчових продуктів, фізіологічних функцій клітин, органів і систем організму, впливати на біохімічні процеси, що відбуваються в харчових продуктах.

4 кредити / 120 год

Форма підсумкового контролю - Екзамен 

Метою викладання є опанування студентами теоретичних та практичних основ контролю якості продукції харчових підприємств за допомогою фізико-хімічних та інструментальних засобів дослідження, ознайомлення з сучасними методами дослідження харчової продукції, оволодіння відповідними методиками аналізу та навичками користування приладами та обладнанням під час наукових досліджень.

Завданням є ознайомлення майбутніх фахівців з основними способами та методами сучасних інструментальних досліджень продуктів харчування, контролю їх якості і безпечності; застосування знань та сформованих навичок для вирішення проблем у своїй подальшій професійній діяльності.

Метою викладання є одержання студентами знань, необхідних для виробничо- технологічної та дослідницької діяльності на підприємствах і установах харчової промисловості при виготовленні спеціальних харчових продуктів, розроблення і впровадження загальної системи управління виробництвом, яка включає системи ISO (управління якістю харчових продуктів) та НАССР (управління безпекою харчових продуктів), чинні програми обов’язкових попередніх заходів GHP (належна гігієнічна практика), GMP (належна виробнича практика) і SSOP (стандартні санітарні робочі процедури).

У результаті вивчення навчальної дисципліни здобувач вищої освіти  повинен

знати: основні терміни, поняття та визначення з даної дисципліни. Законодавство України, що встановлює правові засади контролю якості та безпеки харчових продуктів. Основні принципи системи управління безпекою НАССР. Міжнародні стандарти серії ISO, в яких відображено основні положення системи управління безпекою харчових продуктів. Загальні принципи гігієни харчових продуктів Кодекс Аліментаріус. Основні положення Директиви Ради 93/43 ЕЕС Про гігієну харчових продуктів, види документації, порядок реєстрації даних та складання протоколів в системі НАССР, перелік документації та порядок проведення сертифікації системи НАССР.

вміти: систематизувати дані епідеміологічних досліджень та результати токсикологічної оцінки щодо безпеки харчових продуктів, проводити опис продукції за призначенням, визначати потенційні небезпеки, встановлювати критичні межі для кожної критичної точки контролю, побудувати блок-схеми виробничого процесу, розробити заходи контролювання, ідентифікації, аналізування і оцінювання небезпечних чинників, розробити системи моніторингу для кожної критичної точки контролю, процедури коригувальних дій та контрольних запобіжних заходів.

Метою викладання є засвоєння студентами теоретичних знань і практичних навичок та формування професійних компетентностей щодо організації, проведення, документального супроводу експертизи продуктів харчування.

Завданням є ознайомлення майбутніх фахівців з основними способами та методами експертизи продуктів харчування, контролю їх якості; теоретичне обґрунтування і практичне опанування комплексу санітарно-гігієнічних, ветеринарних, фітосанітарних, лабораторних та спеціальних досліджень харчових і сировинних продуктів тваринного та рослинного походження з метою оцінки їх якості і безпечності; застосування знань та сформованих навичок для вирішення проблем у своїй подальшій професійній діяльності.

У результаті вивчення навчальної дисципліни здобувач вищої освіти  повинен знати :

-     теоретичні та практичні основи експертизи продовольчих товарів;

-     основні методи і засоби проведення експертизи продовольчих товарів;

-     класифікацію і характеристику методів проведення експертизи харчових продуктів;

-     правила    проведення ветеринарної       експертизи сировини    тваринного походження;

-     правила    проведення фітосанітарної     експертизи сировини    рослинного походження;

-     види та критерії ідентифікації.

Метою викладання є формування у студентів професійної культури дотримання вимог санітарії та гігієни на харчових виробництвах, набуття студентами теоретичних знань, навичок і умінь по забезпеченню належного санітарного стану приміщень, цехів, машин, механізмів та обладнання необхідних для здійснення професійної діяльності.

Забезпечення належної якості та безпечності харчових продуктів, дотримання санітарно-гігієнічних вимог при їх зберіганні та реалізації готової продукції.

Формування у студентів системи професійних знань щодо санітарно-гігієнічних вимог до підприємств та цехів з переробки молока і молочних продуктів, м’яса та м’ясних продуктів, риби та морепродуктів, виробництва консервів та пресервів; до технологій соління, заморожування, копчення та в’ялення риби та м’яса.

Основними завданнями вивчення дисципліни є:

-     сформувати у студентів розуміння важливості та необхідності дотримання вимог законодавчих актів, а також санітарно-гігієнічних норм і вимог на переробних підприємствах;

-     оволодіння методами оцінки ризиків та контролю санітарно-гігієнічного стану виробничого процесу від приймання сировини до реалізації готової продукції;

-     дотримання належних санітарно-гігієнічних вимог до підприємств, виробничих потужностей, процесів і апаратів харчових виробництв та способи їх забезпечення і контролю;

-     санітарно-епідемічна експертиза проектів будівництва підприємств з переробки м’яса, риби та морепродуктів;

-     забезпечення дотримання санітарно-гігієнічних вимог до води і відходів виробничих цехів, стоків переробних підприємств.

Спеціальність 181  - "Харчові технології"

ІІІ курс, 5 семестр

Кількість годин - 90, кількість кредитів - 3

Форма контролю - залік

  1. 1.     Мета та завдання навчальної дисципліни

 

Мета . навчання студентів основам сучасних методів розрахунку та конструювання різних видів будівельних конструкцій (балок, ферм, колон, спеціальних конструкцій).

-         Завдання. Виконувати необхідні розрахунки конструкцій та розробляти їх робочі креслення.

 

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен

 

чітко уявляти собі роботу будівельних конструкцій під навантаженням

знаходити у кожному окремому випадку найбільш оптимальне конструктивне рішення, яке б відповідало сучасному рівню розвитку науки та техніки

виконувати необхідні розрахунки конструкцій та розробляти їх робочі креслення

вміти використовувати технічну та нормативну літературу при вирішенні задач розрахунку та проектування конструкцій

володіти міжнародною системою одиниць (СИ) при виконанні розрахунків.

  1. Мета та завдання навчальної дисципліни

 Мета . Навчання студентів основам сучасних методів розрахунку та конструювання різних видів будівельних конструкцій (балок, ферм, колон, спеціальних конструкцій).

-         Завдання . Виконувати необхідні розрахунки конструкцій та розробляти їх робочі креслення

 У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен

 

чітко уявляти собі роботу будівельних конструкцій під навантаженням

знаходити у кожному окремому випадку найбільш оптимальне конструктивне рішення, яке б відповідало сучасному рівню розвитку науки та техніки

виконувати необхідні розрахунки конструкцій та розробляти їх робочі креслення

вміти використовувати технічну та нормативну літературу при вирішенні задач розрахунку та проектування конструкцій

володіти міжнародною системою одиниць (СИ) при виконанні розрахунків.

Вступ до спеціальності (будівництво)

  1. Мета та завдання навчальної дисципліни

Мета: навчання студентів основам сучасних методів розрахунку та конструювання різних видів інженерних конструкцій (балок, ферм, колон, спеціальних конструкцій).

-        Завдання: чітко уявляти собі роботу інженерних конструкцій під навантаженням і у кожному окремому випадку найбільш оптимальне конструктивне рішення.

                                                                                                                                                                              

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен

знати: роботу  конструкцій під навантаженням;

знаходити найбільш оптимальне конструктивне рішення, яке б відповідало сучасному рівню розвитку науки та техніки;

виконувати необхідні розрахунки конструкцій та розробляти їх робочі креслення;

 

вміти використовувати технічну та нормативну літературу при вирішенні задач розрахунку та проектування конструкцій;

володіти міжнародною системою одиниць (СИ) при виконанні розрахунків.

Дисципліна “Металеві конструкції” є важливою складовою професійної підготовки інженера-будівельника.

Метою курсу є навчання студентів основам сучасних методів розрахунку та конструювання різних видів металевих конструкцій (балок, ферм, колон, спеціальних конструкцій). Після вивчення курсу студент повинен:

-        чітко уявляти собі роботу металевих конструкцій під навантаженням

-        знаходити у кожному окремому випадку найбільш оптимальне конструктивне рішення, яке б відповідало сучасному рівню розвитку науки та техніки

-        виконувати необхідні розрахунки конструкцій та розробляти їх робочі креслення

-        вміти використовувати технічну та нормативну літературу при вирішенні задач розрахунку та проектування конструкцій

-        володіти міжнародною системою одиниць (СИ) при виконанні розрахунків.

Дисципліна “Металеві конструкції (спецкурс)” є важливою складовою професійної підготовки магістра-будівельника.

Метою курсу є навчання студентів основам сучасних методів розрахунку та конструювання спеціальних металевих  конструкцій, балок, ферм, колон. Після вивчення курсу студент повинен:

-        виконувати необхідні розрахунки спеціальних конструкцій та розробляти їх робочі креслення

-        чітко уявляти собі роботу спеціальних конструкцій під навантаженням

-        знаходити у кожному окремому випадку найбільш оптимальне конструктивне рішення, яке б відповідало сучасному рівню розвитку науки та техніки

-        вміти використовувати технічну та нормативну літературу при вирішенні задач розрахунку та проектування спеціальних конструкцій

-        володіти міжнародною системою одиниць (СИ) при виконанні розрахунків.

Навчальна дисципліна «Основи та фундаменти» вивчається здобувачами вищої освіти за освітньою  програмою    ОКР   «Бакалавр»   спеціальності  192  «Будівництво та цивільна  інженерія».                                           

         В курсі наведені відомості про фізичні та механічні властивості ґрунтів, основні закони механіки ґрунтів і їх застосування до розрахунку напружено - деформованого стану основ. Розглядаються питання проектування і влаштування фундаментів знову зведених будинків і споруд, фундаменти будівель, що реконструюються, методи посилення або заміни фундаментів існуючих будівель.

Курс “Основи та фундаменти” для інженера-будівельника є профілюючим. Його опанування дозволить майбутньому інженеру-будівельнику правильно оцінити інженерно-геологічні умови будівельного майданчика, проектувати основи і фундаменти і виконувати роботи по їх влаштуванню.

Мета.  Ознайомити  здобувача вищої освіти  з  загальними  положеннями  основ,  фундаментів, фізико-механічними властивостями та класифікацією ґрунтів, основними  поняттями  інженерної  геології,  геодинамічних  процесів  та  їх  впливу  на споруди,  головними законами  механіки  ґрунтів,  розподілом  навантажень  і  деформацій  на  основи  споруд  і будівель.

Завдання. Навчити  давати  правильну  інженерно-геологічну  оцінку  умов проектування фундаментів, основ, розраховувати глибину закладення фундаменту, влаштування фундаментів в особливо складних умовах, а також при різних формах завантаження.

У результаті вивчення навчальної дисципліни здобувач вищої освіти повинен  знати:

1)      класифікацію ґрунтів, фундаментів;

2)      головні закони динаміки та механіки ґрунтів;

3)      прогресивні методи пристрою різних видів фундаментів;

4)      порядок визначення розмірів основ фундаменту.

вміти: 

1)     правильно дати оцінку основам місцевості; 

2)     зробити правильний підбір типу фундаменту;

3)     виконати розбивку фундаменту;

4)     розраховувати глибину закладання фундаменту.

Вивчається земна поверхня в геометричному відношенні, дослідження та розробка способів зображення цієї поверхні на площині у вигляді топографічних карт та планів. Сучасні геодезичні прилади для вимірювання довжин ліній, горизонтальних та вертикальних кутів, перевищень; принцип роботи, повірки та юстировки. Проведення топографічних зйомок та обробка результатів вимірювань.

Метою навчальної дисципліни "Топографія"  є детальне вивчення земної поверхні в геометричному відношенні, дослідження та розробка способів зображення цієї поверхні на площині у вигляді топографічних карт та планів.

Завдання. Дати необхідні теоретичні відомості про сучасні уявлення про форму та розміри Землі; системи координат, що застосовуються в геодезії; сучасні геодезичні прилади для вимірювання довжин ліній, кутів та перевищень, їх будову, принцип роботи, повірки та юстировки; організацію та проведення топографічних зйомок при землекористуванні, виконанні земельно-кадастрових та інших робіт.

Вивчаються класифікація державних геодезичних мереж та способи їх побудови. Поняття про елементи приведення до центрів знаків та методи їх визначення. Вимірювання кутів способом кругових прийомів і способом повторень. Види умовних рівнянь в аналітичних мережах місцевого значення. Лінійні виміри в аналітичних мережах. Прилади для лінійних вимірів. Поняття про вимірювання віддалей світло- і радіовіддалемірами. Класифікація електронних віддалемірів. Прилади, які використовують під час створення державних геодезичних мереж, виконанні великомасштабного електронного топографічного знімання та створенні цифрових карт за матеріалами цього знімання.

Метою навчальної дисципліни "Геодезії" є вивчення, створення та опрацювання геодезичних мереж згущення, приладів, які використовують під час створення цих мереж, виконання великомасштабного електронного топографічного знімання та створення цифрових карт за матеріалами цього знімання.

Завдання. Дати необхідні теоретичні відомості про історію становлення геодезії, сучасні уявлення про форму та розміри Землі, координати, що застосовуть в геодезії, сучасні електронні прилади, їх будову та принцип роботи, організацію та проведення геодезичних зйомок при виконанні земельно-кадастрових робіт та землевпорядкуванні, прийоми підготовки геодезичних даник для винесення в натуру об'єктів сільськогосподарського призначення. 

Вивчається математичне опрацювання геодезичних вимірювань; оцінка одержаних результатів вимірювань, а також їх подальшої обробки; розробка математичних алгоритмів розв'язання геодезичних задач із врахуванням одержання найбільш ймовірніших значень та виконання контролю за виконанням їх рішень. 

Метою навчальної дисципліни є теоретична і практична підготовка здобувачів для забезпечення належної обробки результатів геодезичних вимірювань з метою усунення похибок та визначення найімовірніших значень цих величин, їх оцінку точності. 

Завдання викладання дисципліни полягають у формуванні спеціалістів, здатних теоретично та практично виконувати покладені на них обов'язки щодо використання геодезичних даних у землевпорядній галузі; повноцінно забезпечувати суцільний процес одержання геодезичних  величин шляхом вимірювань, а також належним виконанням обчислень; аналізувати вплив умов виконання вимірювального процесу на одержані результати та можливість усунення похибок вимірювань.

 Предметом вивчення навчального курсу є методи встановлення (відновлення) меж землекористувань, землеволодінь; коректування планово-картографічних матеріалів зйомок минулих років; геодезичні вишукування при видачі громадянам свідоцтв на право власності; способів перенесення проєктів землеустрою в натуру.

Мета навчальної дисципліни "Геодезичні роботи при землеустрою"  полягає у наданні здобувачам вищої освіти теоретичної та практичної підготовки до виконання робіт при землеустрої. Значна увага надається вивченню геодезичних методівпроєктування і перенесення проєктів в натуру (на місцевість) із застосуванням сучасних засобів, з аналізом точності всії стадій цих робіт.

Завдання. Полягає у формуванні знань про: землеустрій, значення геодезичних робіт в інженерно-геодезиному забезпеченні; види геодезичних робіт, які виконуються при землеустрої, вирішенні конкретних практичних і методичних задач землеустрою, земельного кадастру та інших землевпорядних дисциплін. Особлива увага звертається на виконання геодезичних робіт при складанні проєктів землеустрою із застосуванням сучасної вимірювальної техніки та програмного забезпечення. 

Сучасні геодезія та землеустрій неможливі без використання комп’ютерних технологій. Історично склалось так, що в даній галузі використовується програмне забезпечення Digitals. В програмному забезпеченні Digitals можна обробляти теодолітну і тахеометричну зйомку, створювати топографічні і спеціальні карти і плани, накопичувати кадастрову базу даних, будувати моделі рельєфу і моделювати горизонталі, розраховувати площі і обсяги, переглядати карти в тривимірному вигляді, використовувати супутникові знімки, ортофотоплани і скановані карти, створювати текстову і графічну документацію. 

Мета навчальної дисципліни є набуття практичних навиків роботи в «Digitals», так як він  являє собою універсальний інструмент здатний вирішувати безліч найрізноманітніших завдань. І це інструмент, зростаючий разом із запитами користувачів від обробки геодезичних вимірювань і створення техдокументації на одну земельну ділянку, до ведення чергових планів великих міст і індексного-кадастрових карт масштабу області. Вбудована мова скриптів дозволяє досвідченим користувачам ще більше розширити функціональність програми і максимально автоматизувати вирішення власних типових завдань.

Завдання дисципліни  «Комп’ютерні роботи в Digitals» вивчення можливостей та прийомів роботи з програмою Digitals, яка використовується у геодезії, картографії та землеустрої. Вміння розглядати питання обробки геодезичних вимірів, складання топографічних карт та планів, підготовки кадастрових планів, каталогів координат та інших графічних та текстових землевпорядних документів.

Мета викладання навчальної дисципліни "Соціально-економічний розвиток сільських територій" є формування у майбутніх фахівців знань та умінь щодо оцінювання економічного, соціального та екологічного стану розвитку сільських територій, аналітичного обґрунтування розв’язання стратегічних соціально-економічних проблем сільських територій.

Основними завданнями вивчення дисципліни "Соціально-економічний розвиток сільських територій" є набуття студентами теоретичних і практичних знань з питань аналізу практичних ситуацій, що виникають у сфері соціально-економічного розвитку сільських територій, формування майбутнього спеціаліста, здатного оцінити економічну, соціальну, демографічну, екологічну ситуацію в будь-якому регіоні (області, районі, селі) в умовах формування соціально орієнтованої ринкової економіки; визначити пріоритетні напрями та обґрунтувати ефективні механізми й інструменти вирішення проблем подолання депресивного стану сільських районів, диверсифікації їх економічної бази та створення соціальних і екологічно безпечних умов приватного й трудового життя для сільського населення.

Метою вивчення навчальної дисципліни є теоретична підготовка студентів до практичної діяльності, спрямованої на здійснення наукового обґрунтування і запропонування методичних підходів до розро­бки проектів землеустрою щодо створення нових та впорядкування існуючих землеволодінь і землекористувань з урахуванням вимог щодо раціональ­ного використання та охорони земель.

Основними завданнями вивчення дисципліни є набуття студентами теоретичних і практичних знань з питань аналізу та обґрунтування розмірів землекористувань; оволодіння сучасною нормативно-правовою базою щодо формування проектів землеустрою; опанування сучасними методами та процедурами щодо формування проектів землеустрою; формування у студентів схильності до активного використання сучасних методів та процедур методологічних основ щодо формування проектів землеустрою.

У ринковій економіці всі фактори виробництва: земля, праця і капітал – повинні функціонувати як товар. В іншому разі, коли той чи інший ресурс, у даному випадку земля, виключається з повноцінного товарного обігу, це призводить до звуження дії законів товарного виробництва й унеможливлює досягнення повного ефекту від створення нових форм господарювання на селі ринкового типу.

У нашій країні на законодавчому рівні в основному вирішена проблема створення ринку засобів виробництва, робочої сили, цінних паперів, фінансових ресурсів, інформації, технологій тощо. З прийняттям чинного земельного кодексу закладено правове підґрунтя і для створення ринку землі. Його становлення – це складний процес, зумовлений насамперед політичним чинником.

Головною метою вивчення навчальної дисципліни є формування системи економічних, організаційних і правових відносин з приводу нерухомого майна, яке засновано на чинних законодавчих і нормативних актах, регулюючих управління різними об'єктами нерухомості і здійснення з ними цивільно-правових операцій з метою отримання бажаного комерційного або соціального результату.

Основним завданням дисципліни «Організація ринку землі» є вивчення теорії і практики функціонування ринку нерухомості як найважливішої сфери підприємницької діяльності. Об'єкти останньої, з одного боку, служать певною гарантією стабільності бізнесу, збереження й примноження вартості капіталу, а з іншого, мають особливий престиж у суспільній свідомості. Саме Організація ринку землі забезпечує, перехід земельних ділянок і всього, що міцно з ним пов'язано, в руки ефективних власників і тим самим грає вирішальну роль в формуванні і зміцненні середнього соціального класу українського суспільства.

Незважаючи на те, що реформування земельних відносин проводиться в Україні вже понад 26 років, проблема економіко-правового захисту прав землевласників зберігає свою актуальність. Відсутність ефективної системи забезпечення й захисту прав на землю вимагає від покупців надзвичайної кмітливості, спеціальних знань і глибокого розуміння ризиків, пов’язаних з інвестиціями в нерухомість. Нерідкі випадки, коли на одну й ту ж земельну ділянку могли бути видані декілька правовстановлюючих документів різним особам, або в результаті розгляду судових спорів власники позбавляються прав на земельні ділянки.

В останні роки набуло особливої популярності «земельне рейдерство» позбавлення прав на ділянки за допомогою спеціально інсценованих бізнес-конфліктів, судових рішень, а також використання «слабких місць» кадастрово-реєстраційної системи, законодавчих прогалин і суперечностей. В Україні, на відміну від багатьох країн, не здійснюється державне регулювання ріелторської діяльності, що в комплексі з недостатньо високим рівнем правової обізнаності українських громадян, створює сприятливі умови для шахрайства й махінацій з правами на землю, а також оскарження договорів купівлі-продажу, обміну, дарування земельних ділянок у судовому порядку.

Мета вивчення навчальної дисципліни «Судова експертиза в землеустрої» є володіння методами проведення судової експертизи, що дозволить:

- організувати комплексну оцінку об’єктів землевпорядної документації;

- перевірити відповідність проектної землевпорядної документації вимогам земельного законодавства;

- підвищити якість розробки землевпорядної документації;

- впровадити передові методи проектування та досягнення науково-технічного прогресу;

регулювання плати за землю;

- підвищити науково-технічний та професійний рівень виконавців судової експертизи землевпорядної документації.

Завдання вивчення дисципліни «Судова експертиза в землеустрої» такі:

• формування знань та володіння нормативно-правовими актами стосовно відповідного вивчення;

• аналіз та оцінка землевпорядної документації щодо відповідності вимогам законодавства, встановленим стандартам, нормам, правилам;

 • підготовка обґрунтованих висновків для об’єктів судової експертизи.

Контроль за використанням та охороною земель полягає в забезпеченні додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями і громадянами земельного законодавства України.

Метою вивчення навчальної дисципліни «Державний контроль за використанням земель» є теоретична підготовка студентів до практичної діяльності, спрямованої на здійснення державного контролю за використанням та охороною земель.

Основні завдання вивчення дисципліни «Державний контроль за використанням земель» такі:

  • ознайомлення з сучасною системою контролю у сфері земельних відносин;
  • оволодіння сучасною нормативно-правовою базою державного контролю за використанням та охороною земель;
  • опанування сучасними методами та процедурами державного контролю у сфері земельних відносин;
  • формування у студентів схильності до активного використання сучасних методів та процедур державного контролю за використанням та охороною земель.

Основною метою курсу "ГІС в кадастрових системах" є формування у фахівця теоретичних знань і практичних навичок використання ГІС в землевпорядкуванні та в земельному кадастрі з метою інвентаризації земельних ресурсів та землевласників, прогнозування стану земельного фонду, контролю за використанням та охороною ґрунтів, реєстрації та захисту прав громадян і суб’єктів господарювання тощо.

 Основне завдання навчальної дисципліни «ГІС в кадастрових системах» полягає у вивченні основних теоретичних и практичних аспектів створення упорядкованої геоінформаційної системи про правове, природне, господарське, економічне та просторове положення об'єктів, що підлягають обліку в системі відповідного рівня управління.

Метою вивчення дисципліни є ознайомлення студентів із Світовим досвідом та національними потребами використання методів та програмних продуктів ГІС для створення і ведення кадастрових систем, як державної інформаційно-реєстраційної системи геопросторового положення кадастрових об’єктів, їхніх кількісних і якісних параметрів та правового статусу.

Мета навчального курсу – сприяти формуванню у студентів містобудівного світогляду.

Містобудівна система являє собою сукупність просторово організованих і взаємозалежних матеріальних об'єктів: споруджень, інженерних пристроїв, технічно освоєних територій, що формують середовище громадської життєдіяльності. Для проектування міста важливо знати взаємозв'язок його матеріально-просторової організації та процесів функціонування: виробництва, споживання, комунікацій.

Завдання вивчення дисципліни це засвоєння основ проектування житлових районів міста, виробничої зони міста, вулично-магістральної мережі міста, ландшафтно-рекреаційної зони, інфраструктури міста.

Метою вивчення дисципліни є:

1) Засвоєння основ проектування житлових районів міста, виробничої зони міста, вулично-магістральної мережі міста, ландшафтно-рекреаційної зони, інфраструктури міста.

2) Формування у студентів знань з дисципліни «Планування використання земель населених пунктів» та використання цих знань для раціонального проектування будинків, споруд та їх комплексів.

Проблема управління земельними ресурсами - одного з чинників розширення виробництва та зміцнення фундаменту економіки держави, є найголовнішою у вирішенні соціально-економічного розвитку. Земля є основою матеріального добробуту суспільства, базисним розміщенням людей, виробничих сил, джерелом природних ресурсів.

Раціональне використання і охорона земельних ресурсів пов'язані з національним відродженням нашої країни, яке визначається оптимальним поєднанням використання і охорони земельних ресурсів, балансом між вирішенням соціально-економічних проблем і збереженням землі. Це зобов’язує державу до сталого розвитку землекористування на найвищому сучасному рівні, із застосуванням досягнень світової науки і новітніх технологій в галузі землекористування.

Мета. Основи управління земельними ресурсами є спеціальною дисципліною в процесі підготовки інженерів-землевпорядників і має своєю метою пізнання сутності і закономірностей розвитку управління земельними ресурсами, вивчення методів та механізмів управління. Кожному способу суспільного виробництва, рівню продуктивних сил і виробничих відносин відповідають певна система управління земельними ресурсами, зумовлена панівною формою власності на землю й інші засоби виробництва, а також властиві їм форми землекористування. Щоб правильно зрозуміти суть і основні шляхи розвитку управління земельними ресурсами, обґрунтувати його зміст і розкрити закономірності його зміни в конкретних умовах земельного ладу, необхідно простежити історичний зв'язок управління з іншими явищами та конкретний історичний досвід.

Завдання. Особливості викладання дисципліни полягають у вивченні таких положень:

- історичні та соціальні передумови розвитку управління земельними ресурсами;

- теоретичні основи управління земельними ресурсами;

- методи управління земельними ресурсами;

- специфіка управління земельними ресурсами різних форм власності;

- особливості управління земельними ресурсами різного цільового призначення.

Мета  дисципліни «Автоматизація ДЗК» полягає у засвоєнні і набутті слухачами необхідних теоретичних знань та практичних навичок у сфері автоматизації державного земельного кадастру та формування знань про розвиток автоматизованих систем України та світу, внесок українських і закордонних вчених.

Завдання вивчення дисципліни є формування у фахівця теоретичних знань і практичних навичок забезпечення автоматизації земельно-кадастрових робіт для планування розвитку територій, інвентаризації земельних ресурсів, прогнозування  стану земельного фонду, контролю за використанням та охороною ґрунтів.

Метою вивчення дисципліни «Автоматизація робіт в землеустрої» при підготовці інженерів – землевпорядників полягає в засвоєнні студентами теорії і практики в застосуванні методики комплексної автоматизації землеустрою із застосуванням нових технологій в землевпорядному проектуванні, а саме, уміння пошуку найкращого варіанту виконання робіт з використанням електронних тахеометрів, сканерів, комп’ютерної техніки, пакету прикладного програмного забезпечення та за допомогою економіко-математичного моделювання, ГІС-технологій і штучного інтелекту (експертних систем) досягнути швидких, якісних результатів при мінімальних затратах на інженерну роботу працівників та матеріально-технічнні засоби.

Завдання дисципліни - навчити студентів використовувати існуючі методи та методики в розробці і обґрунтуванні проектних рішень та проектів землеустрою шляхом автоматизованих технологій на базі комп'ютерних програмно-апаратних комплексів.

У тематику практичних занять внесені ключові функції і структурні елементи автоматизації землевпорядного проектування, оволодіння якими вимагає навиків організаційної і технологічної поведінки та творчого мислення. Заняття проводяться в комп’ютерному класі з відповідним програмним забезпеченням. Вивчення курсу базується на придбаних студентами раніше знаннях з геодезії, вищої математики, обчислювальної техніки, ЕММ і моделювання в землеустрої, картографії, землевпорядного проектування тощо. 

Метою вивчення дисципліни «Комп’ютерні технології в землеустрої»  студентами, майбутніми інженерами-землевпорядниками, теоретичних та практичних аспектів комп’ютеризації землевпорядних робіт. Студенти повинні знати: сучасні апаратні та програмні засоби, що використовуються при комп’ютеризації землевпорядних, земельно-кадастрових та управлінських робіт, вміти працювати з локальними та глобальними комп’ютерними мережами, а також володіти базовими відомостями в галузі технічного захисту інформації.

Завдання - дати студентам знання щодо принципів та способів інформатизації землевпорядних робіт, підготувати їх до подальшого творчого осмислення і вирішення конкретних практичних і методичних задач землеустрою, земельного кадастру та управління земельними ресурсами із застосуванням комп’ютерних технологій.

Метою дисципліни «Інформаційне моделювання і програмування в землеустрої» є вивчення студентами, майбутніми інженерами-землевпорядниками, основ інформаційного моделювання і програмування та використання отриманих знань у практичних завданнях. Студенти повинні знати методи інформаційного моделювання і програмування, володіти навичками обробки і аналізу інформації із застосуванням виробничих функцій, вміти використовувати оптимізаційні інформаційні моделі при розробці схем і проектів землеустрою.

Основні завдання: дати студентам знання, що дозволить їм знаходити оптимальні варіанти вирішення завдань, пов'язаних із плануванням використання земельних, матеріальних, трудових та фінансових ресурсів, підготувати їх до подальшого творчого осмислення і вирішення конкретних практичних і методичних задач землеустрою, земельного кадастру та інших землевпорядних дисциплінах.

Предметом вивчення навчальної дисципліни «Вступ до спеціальності» є система вищої землевпорядної освіти в Україні та розуміння геодезії, землеустрою та кадастру як видів діяльності.

Метою викладання навчальної дисципліни «Вступ до спеціальності» є отримання розуміння студентами значення вибраної професії та оцінювання можливості працевлаштування у ринкових умовах на ринку праці в Україні й світі.

Основним завданням вивчення дисципліни «Вступ до спеціальності» є навчити майбутніх фахівців орієнтуватися у системі вищої освіти в Україні; бути конкурентоспроможним на ринку праці у галузі землеустрою; розуміння геодезії, землеустрою та кадастру як видів діяльності; отримання початкових знань, навичок і вмінь щодо обраного фаху.

Метою вивчення дисципліни «Державний земельний кадастр» при підготовці фахівців є засвоєння студентами теоретичних основ земельного кадастру, складу та змісту його складових частин, процедури отримання необхідних відомостей і документів про правовий режим земель, розподіл їх за категоріями та серед власників землі та землекористувачів, організація обліку кількості і якості земель, запровадження процедури отримання земельно-кадастрової інформації в процесі проведення проектних робіт, спеціальних обстежень та розвідувань, вивчення правових, методичних, технічних, організаційних і практичних аспектів ведення Державного земельного кадастру.

Завдання курсу, полягає в забезпеченні одержання студентами потрібного обсягу знань, які дадуть їм змогу фахово застосовувати знання про земельний кадастр для вирішення прикладних завдань. Задачі дисципліни полягають у забезпеченні оволодіння студентами знаннями щодо концептуальних положень, поставлених в основу створення та функціонування Державного земельного кадастру, зокрема:

- гарантії держави на право власності і право користування землею;

- класифікації земель за земельними угіддями та облік кількості земель;

- забезпеченні даних щодо якості земель та їх обліку, накопичення інформації про кількість та місце розташування особливо цінних продуктивних земель;

- забезпеченні порівняльної оцінки ґрунтів за природними властивостями, які мають сталий характер та істотно впливають на урожайність сільськогосподарських культур, що вирощуються в конкретних природно-кліматичних умовах;

- проведенні кадастрового зонування території;

- створенні організаційних, правових та технічних умов для запровадження автоматизованої системи ведення Державного земельного кадастру.

Дисципліна «Моніторинг і охорона земель» призначена для підготовки дипломованого бакалавра за спеціальністю 193 «Геодезія та землеустрій».

 

Мета дисципліни - Ознайомити студентів з принципами та структурою моніторингу земель, методами і заходами з охорони земельного фонду.

Завдання курсу – навчальної дисципліни є:

  • ознайомлення         студентів    з        науковими та      практичними принципами ведення моніторингу земель;
  • надання  базових знань щодо системного підходу при створенні та функціонуванні систем моніторингу;
  • ознайомлення з сучасними методами вимірювання, обміну інформацією, оцінки та прогнозування стану земель;
  • навчити студентів    проектувати        та      експлуатувати моніторингові системи спеціального призначення.

Метою викладання навчальної дисципліни "Землеустрій" є забезпечення студентів знаннями у галузі землеустрою, уміннями та навиками необхідними для виконання завдань з метою досягнення оптимального ступеня впорядкування раціонального використання земельних ресурсів, охорони земель та навколишнього природного середовища, володіння інформацією про стан земельних ресурсів та довкілля, прийняття правильних прогнозних, планувальних, проектних та управлінських рішень.

Основними завданнями вивчення дисципліни "Землеустрій" є набуття знань щодо:

- реалізації політики держави із науково-обґрунтованого перерозподілу земель, формування раціональної системи землеволодінь і землекористувань з усуненням недоліків у розташуванні земель, створення екологічно сталих ландшафтів і агросистем;

- створення інформаційного забезпечення правового, економічного, екологічного і містобудівного механізму регулювання земельних відносин на національному,  регіональному, локальному, господарському рівнях шляхом розробки пропозицій по встановленню особливого режиму і умов використання земель;

- встановлення на місцевості меж адміністративно-територіальних утворень, територій з особливим природоохоронним, рекреаційним і заповідним режимами, меж земельних ділянок власників і землекористувачів;

- здійснення заходів щодо прогнозування, планування, організації раціонального використання та охорони земель на національному, регіональному, локальному і господарському рівнях;

- організації територій сільськогосподарських підприємств із створенням просторових умов, що забезпечують еколого-економічну оптимізацію використання та охорони земель сільськогосподарського призначення, впровадження прогресивних форм організації управління землекористуванням, удосконалення співвідношення і розміщення земельних угідь, системи сівозмін, сінокосо- і пасовищезмін;

- розробки системи заходів по збереженню і поліпшенню природних ландшафтів, відновленню і підвищенню родючості ґрунтів, рекультивації порушених земель і землюванню малопродуктивних угідь, захисту земель від ерозії, підтоплення, висушення, зсувів, вторинного засолення і заболочення, ущільнення, забруднення промисловими відходами і хімічними речовинами та інших видів деградації, по консервації деградованих і малопродуктивних земель, попередженню інших негативних явищ;

- організації територій несільськогосподарських підприємств, організацій і установ з метою створення умов ефективного землекористування та обмежень і обтяжень у використанні земель.

«Організація схем землеустрою» є однією дисциплін професійного спрямування підготовки бакалаврів напряму 193 «Геодезія та землеустрій».

Програма дисципліни «Організація схем землеустрою» передбачає отримання основ теоретичних знань, які включають структуру та зміст територіального землеустрою, роль, значення та місце землеустрою та територіального планування адміністративно-територіальних утворень різних категорій земель,  правову та технічну сторони планування використання земель, особливості встановлення меж та впорядкування системи землеволодіння та землекористування адміністративно-територіальних утворень різних рівнів.

Метою дисципліни «Організація схем землеустрою» є забезпечення студентів знаннями, уміннями та навиками необхідними для аналізу закономірностей функціонування землі і землеустрою в системі суспільного виробництва оцінки видів, форми, принципів і змісту організації території і виробництва, розробки заходів організації регіонального використання і охорони земель, регулювання земельних відносин, ведення обліку земель, земельних ділянок, угідь та прав що до них.

Завдання курсу полягає у формуванні знань про історію становлення землеустрою і внесок визначених вітчизняних і зарубіжних вчених у розвиток землевпорядної науки та практики:

  • розкрити соціальну економічну, організаційно – господарську та правову суть землеустрою і його соціально – економічний зміст;
  • вивчити об’єктивні соціальні та економічні закони природи, встановлені форми і закономірності їх прояву щодо організації території та оцінки впливу на землеустрій;
  • розкрити суть землеустрою в зарубіжних країнах;
  • визначити роль і особливості землеустрою в період здійснення земельної реформи, реформування земельних відносин на землях різних категорій та призначення;
  • вивчити основи землеустрою та земельного кадастру, склад і види землевпорядних робіт, зміст, принципи та методи землевпорядного проектування;
  • знати методи соціальної, економічної та екологічної оцінки ефективності землевпорядних рішень;
  • розкрити систему землеустрою та земельного кадастру в Україні.

Вивчення основ землеустрою та земельного кадастру повинно передувати засвоєнню студентами історії земельних відносин і землеустрою, деяких розмірів геодезії, ґрунтознавства, землеробства, картографії, меліорації.

Знання основ землеустрою необхідно студентам для подальшого успішного засвоєння курсів землевпорядного проектування, земельного кадастру, земельного права, управління земельними ресурсами, економіки землекористування та землевпорядкування, менеджменту і маркетингу у землевпорядкуванні та інших.

Дисципліна “Картографія ґрунтів” призначена для підготовки дипломованого бакалавра за спеціальністю 193 «Геодезія та землеустрій».

 

Мета дисципліни – ознайомлення студентів з основами теорії та методології картографії ґрунтів; засвоєння техніки польових ґрунтових обстежень для різних цілей і в різних масштабах; набуття умінь польової діагностики і класифікації ґрунтів; засвоєння методики складання ґрунтових карт і картограм; вміння використовувати ґрунтові карти у прикладних цілях; набуття практичних навичок з організації ґрунтово-польових робіт; оволодіння новаторськими підходами до дослідження складних природних об’єктів.

Завдання курсу – сформувати у студентів стійкі теоретичні знання і практичні навички з картографування ґрунтового покриву. Цілі завдання реалізуються в наступній послідовності:

- вивчення методологічних підходів в картографії ґрунтів;

- розкриття практичного значення та особливостей використання різних видів ґрунтово-картографічних робіт;

- дослідження ролі чинників і умов ґрунтоутворення в просторовій диференціації ґрунтового покриву;

- аналіз різних видів картографічної основи та їхньої внутрішньої інформативності для потреб ґрунтових досліджень;

- ознайомлення з неоднорідністю ґрунтового покриву і елементарними одиницями картографування ґрунтів;

- вивчення законів структурної організації ґрунтового покриву та їх використання в практичній картографії ґрунтів;

- розвиток навичок складання програмних і методичних завдань, планування і організації польових ґрунтово-картографічних робіт;

- засвоєння техніки польових ґрунтових обстежень;

- набуття умінь польової діагностики і класифікації ґрунтів;

- вивчення техніки складання базової і спеціальних ґрунтових карт і картограм;

- набуття навичок складання аналітичного плану і читання результатів аналізів ґрунтів;

- вміння складати пояснювальну записку до ґрунтово-картографічних матеріалів;

- практичне використання змісту ґрунтово-картографічних матеріалів.

Метою вивчення дисципліни «Кадастр та інженерна інфраструктура населених пунктів»  є освоєння теоретичних і практичних навиків з питань формування відомостей про правовий, господарський та якісний стан земель населеного пункту, які є основою формування земельно-кадастрових даних про земельні ресурси.

Завданням вивчення дисципліни полягає у першочерговому отриманні відомостей про правовий, природний та господарський стан земель і внесення цих відомостей у відповідні земель-кадастрові документи. Збираються, аналізуються, систематизуються матеріали і документи про загальну площу землеволодінь, землекористувань на території НП, склад угідь і їх якісну характеристику.

Метою вивчення дисципліни “Землевпорядного проектування” є освоєння теоретичних і практичних навиків з питань формування ефективного землекористування та основ формування земельно-кадастрових даних про земельні ресурси.

Завданням вивчення дисципліни полягає в оволодінні студентами методологічними і методичними основами  формування землекористувань власників землі та користувачів, формування земельно-кадастрових даних про них.

Мета дисципліни «Геоінформаційний аналіз і прогнозування» полягає у засвоєнні і набутті слухачами необхідних теоретичних знань та практичних навичок у сфері використання геоінформаційних систем для одержання інформації.

Завданням вивченням дисципліни є формування у фахівця теоретичних знань і практичних навичок використання ГІС у виробництві для одержання інформації, необхідної для прийняття рішень щодо стану агроландшафтів, з метою ландшафтно-екологічного зонування території, створення цифрових картограм показників родючості ґрунтів, моніторингу якості ґрунтів тощо.

Метою та завданням навчальної дисципліни є отримання теоретичних знань у сфері правового регулювання земельних відносин в частині ведення Державного земельного кадастру нерухомості в Україні та в порівнянні із законодавством інших країн, а також формування у студентів практичних навичок щодо самостійного розв’язання проблем, пов’язаних з реалізацією норм земельного законодавства у вказаній сфері.

Метою дисципліни є формування навичок проведення науково-дослідницьких робіт з використанням сучасних інформаційних технологій.

Завдання курсу є засвоєння теоретичних знань про наукові дослідження, логіку дослідницької діяльності, обробки результатів досліджень з використанням комп’ютерних технологій, побудова відповідних інформаційних моделей, знання методів та засобів проведення дослідів, використання літературних джерел та глобальної мережі Інтернет, а також одержання практичних навичок використання засобів сучасних інформаційно-комунікаційних технологій передбачають уміння працювати з системними та прикладними програмними засобами загального призначення: операційними системами, редакторами текстів, графічними редакторами, електронними таблицями, інформаційно-пошуковими системами, а також здійснювати пошук потрібної інформації в мережі Інтернет; розв’язувати задачі за допомогою інформаційних технологій.

Розробники: к.е.н., доцент Дудяк Н.В.,

                     к.е.н., доцент Мацієвич Т.О.

Мета дисципліни - вивчення теорії і практики функціонування землекористування як важливої складової територіальної організації простору та в сфери підприємницької діяльності, матеріальної і фінансової основи територіальних громад.

Предметом курсу є система економічних, організаційних, екологічних  і правових відносин з приводу землекористування, яка базується на діючих законодавчих і нормативних актах, що регулюють планування та організацію землекористуванням різного цільового призначення та регламентує характер управління земельними ресурсами.

Об’єктом вивчення дисципліни є процеси організації й раціоналізації форм та способів забезпечення економічно-ефективного землекористування  в контексті узгодження екологічних, економічних та соціальних інтересів суспільства

Мета дисципліни - вивчення теорії і практики пла­нування та прогнозування використання земель, теоретичних основ розроблення та затвердження генеральних планів населених пунктів, схем планування територій та іншої землевпоряд­ної документації у регулюванні використання територій, прийнятті та реалізації рішень про додержання умов містобудівної документації.

Предметом курсу є система економічних і правових відносин з приводу планування та прогнозування використання земель, яка базується на діючих законодавчих і нормативних актах, що регулюють діяльність уповноважених органів державної влади та місцевого самоврядування у створенні та втіленні перспективних програм (схем) використання та охорони земельних ресурсів з урахуванням екологічних, економічних, історичних, географічних, демографічних та інших особливостей конкретних територій, а також в прийнятті та реалізації на їх основі відповідних рішень.

Об’єктом вивчення дисципліни є процеси планування та прогнозування використання земель в контексті розробки та затвердження програм використання земель (державних, регіональних), планування територій, природно-сільськогосподарське районування, зонування земель.

Дисципліна «Меліорація земель в проектах землеустрою» призначена для підготовки дипломованого бакалавра за спеціальністю 193 «Геодезія та землеустрій».

 

Мета дисципліни – ознайомлення студентів із основними видами меліорацій, сучасним станом сільськогосподарських меліорацій, впливом меліоративних заходів на природні чинники ґрунтоутворення, позитивними і негативними наслідками меліорації та екологічними проблемами на меліоративних землях.

Для досягнення поставленої мети виділяються наступні задачі :

-                  теоретичне обґрунтування необхідності проведення гідротехнічних, хімічних, біологічних, теплових та агротехнічних меліорацій;

-                  вивчення змін фізико-хімічних, водно-фізичних і фізичних властивостей меліорованих земель, та прогнозування їх з метою недопущення негативних наслідків;

-                  вивчення оптимальних параметрів водно-повітряного і поживного режимів різних ґрунтів в умовах меліорації з метою одержання високих врожаїв екологічно чистої сільськогосподарської продукції;

-                  вивчення історії розвитку меліорацій і способів їх проведення в різних країнах з метою використання світового досвіду  і прогресивних  технологій на меліоративних землях України.

Програма дисципліни «Теоретичні основи землеустрою» передбачає отримання основ теоретичних знань, які включають структуру та зміст територіального землеустрою, роль, значення та місце землеустрою та територіального планування адміністративно-територіальних утворень різних категорій земель,  правову та технічну сторони планування використання земель, особливості встановлення меж та впорядкування системи землеволодіння та землекористування адміністративно-територіальних утворень різних рівнів.

Предметом вивчення навчальної дисципліни є  система організаційно-господарських, агротехнічних, лісотехнічних заходів та ландшафтно-екологічний підхід структуризації території, що передбачає обґрунтування  протиерозійних заходів для забезпечення раціонального  використання сільськогосподарських земель

Метою викладання навчальної дисципліни “Протиерозійна організація території” є надання знань, умінь та здатностей (компетенції) з протиерозійної організації території, розуміння важливості захисту грунтів від ерозії та ландшафтної структуризації території.

Основними завданнями  вивчення дисципліни “Протиерозійна організація території” є набуття студентами знань, умінь і здатностей (компетенцій) з обґрунтування  та проектування протиерозійних заходів, що забезпечують раціональне використання сільськогосподарських земель.

Під час вивчення дисципліни звертати особливу увагу на виділення еколого-технологічних груп земель для використання, розміщення угідь і сівозмін, впорядкування полів і робочих ділянок, проектування комплексу протиерозійних заходів, визначення ділянок, які потребують суцільного залісення та проведення робіт із виположування й засипання ярів.   Ця навчальна програма повинна враховувати відмінності і специфіку підготовки техніків-землевпорядників, особливості земельного законодавства, що до охорони земель, передбачати можливості  зниження дії ерозійних процесів.

Мета дисципліни - вивчення теорії і практики особливостей та механізмів управління муніципальними землями у сучасному економічному просторі.

Предметом курсу є система економічних, організаційних, екологічних  і правових відносин з приводу управління муніципальними землями, яка базується на діючих законодавчих і нормативних актах, що регулюють планування та організацію процесу управління муніципальними землями в межах територіальних громад та міст.

Об’єктом вивчення дисципліни є процеси організації й раціоналізації форм та способів управління муніципальними землями в контексті узгодження екологічних, економічних та соціальних інтересів адміністративно-територіальних громад та міст. 

Розробники: к.е.н., доцент Дудяк Н.В.,

                     к.е.н., доцент Мацієвич Т.О.

 Мета дисципліни - є формування теоретичних знань і набуття практичних навичок з основ землевпорядного проектування, розроблення землевпорядної документації і проектів територіального землеустрою, внутрігосподарського землеустрою сільськогосподарських землеволодінь і землекористувань.

Предметом курсу є система економічних, організаційних, екологічних  і правових відносин з приводу землекористування, яка базується на діючих законодавчих і нормативних актах, що регулюють планування та організацію землекористуванням різного цільового призначення та регламентує характер управління земельними ресурсами.

Об’єктом вивчення дисципліни є процеси організації й раціоналізації форм та способів забезпечення економічно-ефективного землекористування  в контексті узгодження екологічних, економічних та соціальних інтересів суспільства. 

Мета дисципліни - забезпечення інтелектуального і соціального розвитку особистості шляхом навчання основам теоретико-правових положень у галузі охорони та захисту промислової власності, авторського права та суміжних прав.

Предметом вивчення дисципліни виступає сукупність правових відносин з приводу створення, охорони та захисту об’єктів інтелектуальної власності в сучасних умовах соціально-економічного розвитку країни.

Об’єктом вивчення дисципліни є процеси охорони та захисту прав в галузі інтелектуальної власності.

Завданням вивчення дисципліни «Інтелектуальна власність у землеустрої» виступає розкриття таких аспектів інтелектуальної власності як: право інтелектуальної власності, система інтелектуальної власності, охорона прав на об’єкти інтелектуальної власності, захист прав інтелектуальної власності, економіка інтелектуальної власності.

Спираючись на об’єктивні економічні закони, систему соціально-економічних та екологічних заходів спрямованих на реалізацію положень земельного законодавства, вивчає землевпорядні дії, які здійснюються в установленому законом порядку, що передбачає підготовчі роботи, складання, розгляд і затвердження проекту, перенесення його в натуру, оформлення і видачу документів, авторський нагляд. Головне місце належить організації і управлінню проектами землеустрою.

Мета дисципліни - вивчення теорії і практики організації і управління  землевпорядним виробництвом як важливої складової територіальної організації простору земель та раціонального і ефективного його використання.

Предметом курсу є система організаційних, економічних і правових відносин з приводу землекористування та землевпорядкування, яка базується на діючих законодавчих і нормативних актах, що регулюють планування та організацію різного цільового призначення земельних ресурсів та регламентує характер управління та доцільного використання земель.

Об’єктом вивчення дисципліни є процеси організації і управління землевпорядним виробництвом в контексті узгодження проектувальних робіт територій адміністративно-територіальних утворень, землеволодінь і землекористувань. 

Проблема управління землями ОТГ є однією з чинників розширення виробництва та зміцнення фундаменту економіки держави, є найголовнішою у вирішенні соціально-економічного розвитку. Земля є основою матеріального добробуту суспільства, базисним розміщенням людей, виробничих сил, джерелом природних ресурсів.

Раціональне використання і охорона земельних ресурсів пов'язані з національним відродженням нашої країни, яке визначається оптимальним поєднанням використання і охорони земельних ресурсів, балансом між вирішенням соціально-економічних проблем і збереженням землі. Це зобов’язує державу до сталого розвитку землекористування на найвищому сучасному рівні, із застосуванням досягнень світової науки і новітніх технологій в галузі землекористування.

Мета дисципліни - вивчення теорії і практики особливостей та механізмів управління землями ОТГ у сучасному економічному просторі.

Предметом курсу є система економічних, організаційних, екологічних  і правових відносин з приводу управління землями ОТГ, яка базується на діючих законодавчих і нормативних актах, що регулюють планування та організацію процесу управління землями в межах територіальних громад.

Об’єктом вивчення дисципліни є процеси організації й раціоналізації форм та способів управління землями ОТГ в контексті узгодження екологічних, економічних та соціальних інтересів адміністративно-територіальних громад. 

Мета та завдання навчальної дисципліни

 Основною метою викладання дисципліни «Меліоративна та будівельна  техніка» є формування у майбутніх фахівців знань про сучасні будівельну та меліоративну техніку, її основні види та конструктивні особливості а також розвиток вміння з підбору відповідної техніки з урахуванням особливостей об’єкта будівництва та умов експлуатації.

 Основними завданнями, що мають бути вирішені в процесі викладання дисципліни, є:

- сформувати уявлення про основні компоненти навчальної дисципліни “Меліоративна та будівельна  техніка”;

- сформувати структуровані знання про сучасну будівельну та меліоративну техніку, обладнання та механізований інструмент, їх конструктивні та технологічні особливості;

- сформувати навички раціонального підбору технічних засобів (будівельної або меліоративної техніки) для виконання відповідних видів будівельних робіт з урахуванням виду робіт та умов експлуатації.

 Після вивчення даної навчальної дисципліни студенти повинні:

знати:

- класифікацію, будову і правила ефективної експлуатації основних типів сучасної будівельної та меліоративної техніки;

- особливості роботи та основні типи вузлів та агрегатів будівельної техніки;

- основи підбору техніки для механізації будівельних робіт; основні напрямки розвитку будівельної техніки.

вміти:

- аналізувати вихідні дані та розраховувати продуктивності основних видів будівельної та меліоративної техніки;

- виконувати вибір оптимальних варіантів техніки при механізації будівельних процесів.

Згідно з вимогами освітньої програми студенти повинні володіти фаховими

компетентностями:

ЗК3. Здатність до абстрактного мислення, аналізу та синтезу.

ЗК4. Знання та розуміння предметної області і професійної діяльності.

             ЗК7. Здатність вчитися і оволодівати сучасними знаннями.

ФК1. Здатність застосовувати фізико-математичний апарат, теоретичні, розрахункові та експериментальні методи і моделі досліджень у професійній діяльності.

ФК2. Здатність вирішувати науково-технічні завдання в предметній галузі шляхом впровадження досягнень науки, інноваційних та комп’ютерних технологій, сучасних машин, обладнання, матеріалів і конструкцій.

ФК3. Здатність використовувати геодезичні прилади та картографічні матеріали при проектуванні, здійснювати винесення проектів в натуру і інструментальний контроль якості при зведенні та реконструкції гідротехнічних споруд, систем захисту від шкідливої дії води, тощо.

ФК6. Здатність ефективно використовувати сучасні будівельні матеріали, вироби і конструкції у водній інженерії при проектуванні, зведенні та реконструкції гідротехнічних об'єктів на основі знання технології їх виготовлення і технічних характеристик.

ФК10. Здатність розробляти технологічні процеси виконання будівельних робіт та впроваджувати у будівельне виробництво сучасні способи та засоби їх реалізації.

ФК11. Здатність оцінювати існуючу сировинну та виробничу базу будівельної індустрії та здійснювати розрахунки потреби у використанні виробничої бази будівництва в тому числі за техніко-економічними показниками, виконувати вибір технологічних схем забезпечення матеріально-технічними ресурсами.

ФК13. Здатність впроваджувати інноваційні технології, сучасні машини та обладнання при будівництві, експлуатації та реконструкції гідротехнічних споруд та об’єктів.

ФК19. Здатність розраховувати техніко-економічні показники запроектованих і функціонуючих елементів гідротехнічних об’єктів.

Програмні результати навчання:

- Когнітивна (пізнавальна) сфера

РН1. Формулювати задачі з вирішення проблемних ситуацій при фаховій та/або академічній діяльності.

РН5. Знати технологічні процеси виготовлення та сфери застосування будівельних матеріалів, виробів та конструкцій, впроваджувати енергоощадні технології у будівництво.

РН6. Застосовувати кліматичні, інженерно-геологічні, гідрогеологічні, гідрологічні та екологічні особливості територій при проектуванні, будівництві та експлуатації гідротехнічних споруд та об’єктів.

РН11. Виконувати техніко-економічне обґрунтування конструктивних рішень, інженерних заходів, технологічних процесів, здійснювати пошук оптимальних варіантів з урахуванням сучасних техніко-економічних та екологічних вимог.

РН12. Організовувати та управляти технологічними процесами будівництва гідротехнічних об’єктів, їх експлуатації, ремонту й реконструкції з урахуванням вимог охорони праці, безпеки життєдіяльності та захисту довкілля.

РН13. Визначати склад і структуру виробничої бази, потребу у матеріально-технічних ресурсах для забезпечення будівництва гідротехнічних об’єктів.

- Афективна (емоційна) сфера

РН17. Вміти виявляти, узагальнювати та вирішувати проблеми, що виникають у процесі професійної діяльності, відповідати за роботу, що виконується.

- Психомоторна сфера

РН19. Ідентифікувати, відтворювати навички виконання певних дій згідно з вимогами ергономіки та фізіології праці.

 

Програма навчальної дисципліни

 

Змістова частина 1. Будівельні машини

Тема 1. Будівельна та меліоративна техніка. Класифікація та основні вимоги до сучасної будівельної техніки.

Мета і завдання дисципліни. Основні терміни та визначення. Вимоги до сучасної будівельної техніки. Основи класифікації та індексація будівельної техніки. Техніко-економічні показники використання будівельної техніки.

 Тема 2. Загальна будова будівельної техніки, силове та ходове обладнання.

Приводи машини. Силове обладнання будівельної техніки. Ходове обладнання будівельної техніки. Системи керування будівельною технікою.

Тема 3. Вантажопідіймальні машини та обладнання

Козлові, мостові, кабельні, баштові та стрілові самохідні крани. Домкрати, талі, лебідки. Будівельні підіймачі.

Тема 4. Машини і обладнання бетонних виробів. Машини для приготування, транспортування, укладання та ущільнення бетонних сумішей і розчинів. Машини для вібраційного ущільнення бетонних сумішей

Тема 5. Машини для буріння та пальових робіт. Обладнання для гідромеханізації

Способи буріння, обладнання для буріння. Копрове обладнання, пальові занурювачі. Гідравлічні та дизельні молоти, віброзанурювачі. Обладнання для гідромеханізації (земснаряди, гідромонітори).

 

Змістова частина 2. Меліоративні машини

Тема 6. Машини для культур технічних робіт

Машини для зрізування кущів і дрібнолісся; Машини для корчування пнів і збирання каміння. Машини для первинного обробітку грунту

Тема 7. Машини для виконання земляних робіт

Машини для будівництва і експлуатації каналів; Екскаватори, бульдозери, скрепери, грейдери

Тема 8. Машини для зрошення

Способи поливу. Далекоструминні дощувальні апарати. Насосні станції. Дощувальні машини і установки

Мета та завдання навчальної дисципліни

Метою даної навчальної дисципліни є формування умінь і навичок, які дають змогу робити вірний вибір будівельного матеріалу з урахуванням експлуатаційних умов, передбачати економію витрат на матеріали, зниження маси будівель і споруд; підвищувати ефективність за рахунок одержання матеріалів і виробів з заданими властивостями, використання енергозберігаючих і безвідходних технологій виготовлення будівельних матеріалів.

Завданням дисципліни є надання студентам навичок самостійно ставити та вирішувати на інженерному рівні задачі, пов’язані з виробництвом будівельних матеріалів та виробів, а  також прогнозування властивостей матеріалів, які використовуються в будівництві, їх поводження в конструкціях з урахуванням складу і структури.

В результаті вивчення даного курсу здобувач повинен:

Знати:

-              Визначення, властивості, особливості основних видів будівельних матеріалів;

-           Взаємозв’язок структури і експлуатаційних властивостей будівельних матеріалів;

-           Технологію, суть процесів та явищ на різних стадіях виготовлення будівельних матеріалів і виробів;

Вміти:

-         Встановлювати можливість застосування відповідних будівельних матеріалів;

-         Вибирати конструкційні будівельні матеріали за їх структурою та фізико-механічними характеристиками;

-         Використовувати принципи отримання будівельних матеріалів оптимальної будови з необхідними технічними характеристиками на основі знань про їх склад та внутрішню будову.

За результатами вивчення дисципліни у здобувачів вищої освіти формуються наступні компетентності:

ЗК 03. Знання та розуміння предметної області та професійної діяльності.

ЗК 06. Здатність самостійно оволодівати знаннями.

ЗК 07. Навички виконувати пошук, оброблення та аналіз інформації з різних усних, письмових та електронних джерел.

ЗК12. Прагнення до збереження навколишнього середовища.

ФК05. Знання технології виготовлення, технічних характеристик сучасних будівельних матеріалів, виробів і конструкцій, уміння ефективно використовувати їх при проектуванні та зведенні будівельних об’єктів.

ФК07. Здатність оцінювати і враховувати кліматичні, інженерно-геологічні та екологічні особливості території будівництва при проектуванні та зведенні будівельних об’єктів.

ФК09. Здатність до розробки конструктивних рішень об’єктів будівництва на базі знання номенклатури та конструктивних форм.

ФК11. Знання сучасних вимого нормативної документації у галузі будівництва.

ФК16. Розуміня вимог до надійності та засобів забезпечення надійності будівельних конструкцій, будівельних споруд та інженерних мереж.

СФК05. Здатність забезпечити організацію будівництва будівель та інженерних споруд різної архітектурної складності із використанням сучасних конструкційних матеріалів та енергоефективних технологій.

ПРН08. Продемонструвати вміння ефективно застосовувати сучасні будівельні матеріали, вироби та конструкції на основі знань про їх технічні характеристики та технологію виготовлення.

ПРН14. Дотримуватись сучасних вимог нормативної документації в галузі будівництва.

ПРН19. Забезпечувати надійну та безпечну експлуатацію будівельних конструкцій будівель, споруд та інженерних мереж.

ПРНС04. Забезпечувати організацію будівництва будівель та інженерних споруд різної архітектурної та технічної складності із використанням сучасних енергоефективних конструкційних матеріалів та технологій.

 ПРНС05. Застосовувати при проектуванні організаційно-технологічних рішень зведення будівель та споруд базу сучасних технологій будівельного виробництва і вміти впроваджувати їх у практичну діяльність

 

Програма навчальної дисципліни

 

Змістова частина 1.

Тема 1. Властивості будівельних матеріалів

Загальні відомості про будівельні матеріали. Класифікація основних властивостей будівельних матеріалів. Фізичні та механічні властивості будівельних матеріалів. Фізико-хімічні, хімічні та технологічні властивості будівельних матеріалів. Визначення середньої густини та насипної щільності будівельних матеріалів.

Тема 2. Природні кам’яні матеріали

Загальні відомості та класифікація гірських порід. Породоутворювальні мінерали. Вивержені гірські породи. Осадові гірські породи. Метаморфічні гірські породи. Видобування й обробка природного каменю та матеріали і вироби з нього.

Тема 3. Керамічні матеріали та вироби

Загальні відомості та класифікація керамічних матеріалів та виробив. Сировинні матеріали. Загальна технологічна схема виготовлення керамічних виробів. Стінові матеріали та вироби. Вироби для зовнішнього та внутрішнього облицювання будівель. Санітарно-технічна кераміка. Вироби спеціального призначення. Визначення водопоглинання цегли. Визначення якості цегли за зовнішнім оглядом.

Тема 4. Скло і вироби з мінеральних розплавів

Загальні відомості та сировинні матеріали для скла. Технологія виготовлення скла. Властивості скла. Види скла і вироби з нього. Ситали та шлакоситали.

Тема 5. Метали у будівництві

Загальні відомості та класифікація металів. Виробництво і види чавуну. Виробництво і види стали. Кольорові метали і їх сплави. Термічна обробка стали.

Тема 6. Мінеральні в’яжучі речовини

Загальні відомості та класифікація мінеральних в’яжучих речовин. Гіпсові в’яжучи речовини. Визначення строків тужавіння гіпсового тіста. Повітряне будівельне вапно. Магнезіальні в´яжучі речовини. Рідке скло та кислототривкий кварцовий цемент. Гідравлічне вапно та романцемент.  Портландцемент та технологія виробництва. Спеціальні види цементу.

Тема 7. Будівельні бетони

Загальні відомості та класифікація бетонів. Матеріали для важких бетонів. Бетонна суміш і добавки до неї. Проектування складу важкого бетону. Властивості важкого бетону. Бетони спеціального призначення. Бетоні на пористих заповнювачах. Крупнопористий бетон. Ніздрюваті бетони.Визначення міцності бетону в конструкціях.

Змістова частииа 2.

Тема 8. Будівельні розчиниКласифікація будівельних розчинів. Властивості та види будівельних розчинів. Визначення рухомості розчину. Спеціальні розчини. Сучасні розчини.

Тема 9. Залізобетонні вироби і конструкції

Загальні відомості та класифікація залізобетонних виробів. Арматура та армування залізобетонних виробів. Види залізобетонних виробів. Способи виробництва збірних залізобетонних виробів. Формування та твердіння виробів

Тема 10. Штучні кам’яні матеріали і вироби на основі мінеральних  в’яжучи речовини 

Силікатні вироби та матеріали. Вироби на основі гіпсових та магнезіальних в’яжучих. Азбестоцементні вироби. Сучасні матеріали на основі мінеральних в’яжучих речовин.

Тема 11. Органічні в’яжучі  матеріали і вироби на їх основі 

Загальні відомості. Бітумні в’яжучі речовини та їх властивості. Дьогтеві в’яжучи речовини та їх властивості.  Асфальтові та дьогтьові бетони і розчини. Матеріали на основи бітумів та дьогтей.

Тема 12. Полімерні матеріали та вироби

Загальні відомості та класифікація полімерних матеріалів та виробив. Основні компоненти полімерних матеріалів та виробив. Основні властивості полімерних матеріалів та виробив. Матеріали та вироби на основі полімерів.

Тема 13. Теплоізоляційні  та акустичні матеріали

Загальні відомості та класифікація теплоізоляційних матеріалів. Органічні теплоізоляційні матеріали. Неорганічні теплоізоляційні матеріали. Використання місцевої сировини та відходів виробництва для виготовлення теплоізоляційних матеріалів. Акустичні матеріали.

Тема 14. Матеріали та вироби з деревини

Загальні відомості та будова деревини. Основні властивості деревини. Вади деревини. Шляхи підвищення довговічності дерев’яних конструкцій. Матеріали та вироби з деревини. Будівельні конструкції з деревини.

Тема 15. Лакофарбові матеріали

Загальні відомості та класифікація лакофарбових матеріалів. Зв’язуючи речовини для лакофарбових складів. Пігменти для лакофарбових складів. Визначення вꞌязкості лакофарбових матеріалів.

Мета та завдання навчальної дисципліни

Мета викладання дисципліни "Технічна механіка рідини і газу" полягає в забезпеченні майбутніх фахівців з гідротехнічного будівництва, водної інженерії та водних технологій загальними теоретичними знаннями та практичними навичками, необхідними для рішення різних задач пов'язаних з визначенням сил тиску рідини на споруди, режимів протікання рідини, витрат рідини та втрат напору.

Основні завдання, що мають бути вирішенні при викладанні дисципліни, є засвоєння майбутніми фахівцями спеціальності «Технічна механіка рідини і газу»:

- дати теоретичну підготовку в області основних законів гідростатики, гідродинаміки, руху рідини в трубопроводах, опорів, що виникають при русі рідини, втрат напору;

- ознайомити з методикою визначення основних характеристик потоку, необхідних при визначенні витрат та втрат при русі в напірних трубопроводах;

- навчити практичним методам розрахунку сил тиску рідини на різні поверхні;

- ознайомитись з методами розрахунку швидкостей руху та витрат при витіканні рідини через різні отвори;

- ознайомити студентів з різними явищами, що виникають при русі рідини в трубопроводах (гідравлічний удар та інше).

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен

знати:

- основні закони механіки рідких і газоподібних середовищ;

- моделі руху рідини й газу;

- теорію подібностей й розмірності в процесах руху рідини й газу;

- основи моделювання гідромеханічних явищах;

- основи технічної термодинаміки;

- принцип роботи і конструкції теплотехнічних пристроїв і систем, використовуваемих у системах теплопостачання агропромисловго комплексу;

- методи та технічні засоби використання нетрадиційних та відновлювальних джерел енергії;

- законодавчу базу, методи та технічні засоби енергозбереження в теплотехнологіях.

вміти:

- вирішувати практичні завдання, пов’язані з теплопостачанням об’єктів сільськогосподарського виробництва та сільських несених пунктів;

- ефективно застосовувати енергозберігаючі технології в сільському господарстві;

- застосовувати під час проектування та використання теплоенергетичного обладнання сучасну обчислювальну техніку;

- оцінювати техніко-економічну ефективність проектів реконструкції та використання теплоенергетичного обладнання.

За результатами вивчення дисципліни у здобувачів вищої освіти формуються наступні компетентності:

ЗК1. Здатність реалізувати свої права і обов’язки як члена суспільства, усвідомлювати цінності громадянського (вільного демократичного) суспільства та необхідність його сталого розвитку, верховенства права, прав і свобод людини й громадянина України.

ЗК2. Здатність зберігати та примножувати моральні, культурні, наукові цінності і досягнення суспільства на основі розуміння історії та закономірностей розвитку предметної області, її місця у загальній системі знань про природу і суспільство та у розвитку суспільства, техніки і технологій, використовувати різні види та форми рухової активності для активного відпочинку та ведення здорового способу життя.

ЗК3. Здатність до абстрактного мислення, аналізу та синтезу.

ЗК4. Знання та розуміння предметної області і професійної діяльності.

ЗК7. Здатність вчитися і оволодівати сучасними знаннями.

ЗК9. Здатність оцінювати та забезпечувати якість виконуваних робіт.

ФК1. Здатність застосовувати фізико-математичний апарат, теоретичні, розрахункові та експериментальні методи і моделі досліджень у сфері професійної діяльності.

ФК2. Здатність застосовувати у професійній діяльності досягнення науки, інноваційні та комп’ютерні технології, сучасні машини, обладнання, матеріали і конструкції.

ФК5. Здатність виконувати інженерні розрахунки параметрів водних потоків та конструктивних елементів об’єктів професійної діяльності.

ФК8. Здатність визначати та оцінювати навантаження і напружено-деформовані стани ґрунтових основ та інженерних споруд.

ФК9. Здатність здійснювати інженерні вишукування, розрахунки та проектування об’єктів професійної діяльності.

ФК12. Здатність розробляти інженерні та організаційні заходи щодо забезпечення доброго стану масивів поверхневих і ґрунтових вод на основі сучасних систем моніторингу.

ФК14. Здатність впроваджувати енерго- та ресурсоефективні водні технології у сфері професійної діяльності.

ФК16. Здатність здійснювати технічну експлуатацію, нагляд та догляд за станом об’єктів професійної діяльності, обстеження їх технічного стану, їх технічне обслуговування та ремонт.

ФК17. Здатність виявляти причини виникнення та негативні наслідки шкідливої дії води, застосовувати відповідні методи захисту територій, здійснювати розрахунки та проектувати захисні споруди.

ФК19. Здатність розраховувати техніко-економічні показники запроектованих і функціонуючих об’єктів професійної діяльності.

РН1. Формулювати задачі з вирішення проблемних ситуацій у професійній та/або академічній діяльності.

РН2. Визначати шляхи розв’язання інженерно-технічних задач у професійній діяльності, аргументовано інтерпретувати їх результати.

РН3. Виконувати експериментальні дослідження руху водних потоків, оцінювати і аргументувати значимість їх результатів при проектуванні об’єктів професійної діяльності.

РН8. Розв'язувати якісні та кількісні задачі з видобування, підготовки та розподілу води, очищення та відведення стічних вод.

РН13. Здійснювати технічну експлуатацію, обстеження, нагляд та догляд за станом об’єктів професійної діяльності.

РН15. Здійснювати гідрологічні, гідравлічні та гідротехнічні розрахунки з використанням сучасних програмних комплексів та спеціалізованих баз даних.

 

 

Програма навчальної дисципліни

 

Змістова частина 1. Статика рідини і газів

Тема 1. Фізичні властивості та сили у рідкому і газоподібному середовищі

Поняття про технічну механіку рідини і газу як науку. Визначення рідини і газу. Основні фізичні властивості рідини і газу: густина,  стисливість, розширення,  в’язкість. Поняття про ідеальну і реальну рідину. Класифікація сил, що діють у  рідині.

 Тема 2. Статика рідини і газу

Гідростатичний тиск. Рівняння Ейлера. Основне рівняння гідростатики. Закон Паскаля. Епюра гідростатичного тиску. Тиск рідини на плоскі та криволінійні поверхні. Поверхні рівного тиску.

 

Тема 3. Основи кінематики рідини

Способи описання руху. Усталений і неусталений рух. Поступальний рух. Лінії течії і елементарні струминки. Рівномірний і нерівномірний рух. Потоки та їх види. Витрата. Рівняння нерозривності.

 

Змістова частина 2. Гідродинаміка рідини і газів

Тема 4. Основні рівняння динаміки рідини і газу

 Диференціальні рівняння руху і балансу енергії для нев’язкої рідини. Рівняння Бернуллі для елементарної струминки ідеальної рідини, реальної рідини та потоку. Гідравлічний ухил.

 

Тема 5. Гідравлічний опір

Втрата напору по довжині та у місцевих опорах. Режими руху рідини. Ламінарний і турбулентний режими руху рідини та їх закономірності. Поняття про гідравлічні гладкі та шорсткі труби. Коефіцієнт Дарсі. Зниження втрат напору на тертя.

 

Тема 6. Розрахунок трубопроводів

Поняття про короткі і довгі трубопроводи. Напірні характеристики трубопроводів. Втрати напору у трубопроводах. Послідовне і паралельне з’єднання трубопроводів.

 

Тема 7. Витікання з отворів і насадків

Поняття про отвори і насадки. Витрата потоку при витіканні з малого отвору у тонкій стінці при усталеному русі. Поняття про насадки, їх класифікація. Пропускна здатність насадки.

 

Тема 9. Гідравлічний удар  

Гідравлічний удар у трубопроводах. Швидкість поширення ударної хвилі. Прямий і непрямий гідравлічний удар. Методи попередження гідравлічного удару. Поняття про кавітацію.

  1. Мета та завдання навчальної дисципліни

 

Метою дисципліни є вивчення принципів і методів вдумливого, ініціативного розв’язання задач з розрахунку інженерних конструкцій, будівель і споруд на міцність, жорсткість та стійкість при статичному і динамічному навантаженнях.

Завдання – навчити здобувачів вищої освіти кваліфіковано виконувати розрахунки будівельних споруд та конструкцій на різні види впливів, правильно обирати конструкційні матеріали та форми, які б відповідали вимогам показників безпеки, економічності та ефективності.

У результаті вивчення дисципліни здобувач повинен:

знати:

- основні гіпотези будівельної механіки;

- положення кінематичного аналізу та утворення розрахункових схем;

- основні методи розрахунку статично визначуваних стержневих систем за статичних навантажень;

- методи визначення переміщень;

- основні положення методу скінчених елементів;

уміти:

- утворювати розрахункові схеми реальних конструктивних систем;

- проводити їх кінематичний аналіз;

- оволодіти методами та способами визначення внутрішніх зусиль для будівельних систем, зусилля в яких можна визначити методами статики та для систем, зусилля в яких можна визначити лише спеціальними методами (методом сил, методом деформацій).

-знаходити зусилля та переміщення в стержневих системах;

- аналізувати отримані результати розрахунків.

Компетенції. Як результат вивчення навчальної дисципліни здобувач вищої освіти повинен набути наступні загальні та спеціальні (фахові) компетенції, а також отримати програмні результати навчання:

ЗК3. Здатність до абстрактного мислення, аналізу та синтезу.

ЗК4. Знання та розуміння предметної області і професійної діяльності.

ЗК7. Здатність вчитися і оволодівати сучасними знаннями.

ФК1. Здатність застосовувати фізико-математичний апарат, теоретичні, розрахункові та експериментальні методи і моделі досліджень у сфері професійної діяльності.

ФК8. Здатність визначати та оцінювати навантаження і напружено-деформовані стани ґрунтових основ та інженерних споруд.

ФК19. Здатність розраховувати техніко-економічні показники запроектованих і функціонуючих об’єктів професійної діяльності.

РН5. Знати технологічні процеси виготовлення та області застосування будівельних матеріалів, виробів та конструкцій.

РН7. Виконувати інженерні розрахунки ґрунтових основ та конструкцій об’єктів професійної діяльності.

РН9. Знаходити оптимальні інженерні рішення при виборі водних технологій, конструкцій об’єктів, енергоощадних заходів у сфері професійної діяльності.

РН10. Використовувати сучасні інформаційні технології при проектуванні, будівництві та експлуатації об’єктів професійної діяльності.

Перереквізити: Знання з вищої математики, теоретичної механіки, опору матеріалів.

 

Програма навчальної дисципліни

Змістова частина 1. Статичний розрахунок стержневих систем

Тема 1. Основні положення будівельної механіки. Розрахункова схема споруди. Типи елементів розрахункових схем споруджень: стержні, пластинки, оболонки, масивні тіла. Статика стержневих систем. Загальна постановка задачі рівноваги стержневих систем. Основні припущення. Лінійні та нелінійні задачі. Типи з’єднання стержнів і види опор. Геометрично змінні та незмінні системи. Типи стержневих систем.

Тема 2. Структурний аналіз плоских стержневих систем. Представлення стержневої системи у вигляді системи шарнірно з’єднаних жорстких дисків. Структурний аналіз плоских стержневих систем. Дослідження геометричної незмінності стержневих систем. Умова статичної визначеності стержневих систем. Властивості статично визначених стержневих систем.

Тема 3. Статично визначені стержневих системи. Основні поняття, визначення та класифікація стержневих систем. Розрахунок балок, арок і ферм.

 Тема 4. Загальна теорія лінії впливу. Поняття функцій і ліній впливу. Побудова ліній впливу реакцій опор і внутрішніх зусиль в двохопорних розрізних балках статичним способом. Розрахунки за допомогою ліній впливу. Лінії впливу в фермах.

 

Змістова частина 2. Основи розрахунку статично невизначених систем

Тема 5. Основні теореми о пружних стержневих системах. Початок можливих переміщень для систем, які деформуються. Поняття о геометрично можливих переміщеннях в стержневих системах. Вирази для роботи зовнішніх і внутрішніх зусиль на геометрично можливих переміщеннях. Теореми о взаємних роботах.

Тема 6. Визначення переміщень в стержневих системах по формулі Максвелла-Мора. Формула Максвелла-Мора для визначення переміщень в стержневих системах. Визначення переміщень в статично визначених системах при силових навантаженнях, дії температури і нерівномірному просіданні опор.

Тема 7. Розрахунок статично невизначених систем. Загальна характеристика методів розрахунку статично невизначених систем. Нерозрізні балки. Розрахунок статично невизначених арок. Статично невизначені ферми.

Тема 8. Підпірні стіни. Визначення навантажень на підпірну стінку. Визначення активного тиску грунту. Визначення пасивного тиску грунту.

Метою навчальної дисципліни «Гідравліка» є всебічна підготовка спеціалістів, спроможних, на основі отриманих знань та навичок, кваліфіковано вирішувати питання водопостачання з гідротехнічного будівництва, водної інженерії та водних технологій, їх експлуатації, експлуатації гідравлічних машин і установок з врахуванням охорони водних ресурсів та раціонального і екологічно безпечного їх використання.

Завданнями навчальної дисципліни є опанування студентами:

– теоретичних знань з основ гідравліки, сільськогосподарського водопостачання, гідро- та пневмоприводів;

– вміннями творчого підходу до вирішування завдань проектування, експлуатації і раціонального використання сільськогосподарського водопостачання, насосів, вентиляторів, гідроенергетичних установок та систем гідромеліорації;

– навичками проведення дослідження, випробування та оцінювання гідравлічного устаткування.

В результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен

знати:

- задачі науки “Гідравліка” та методи якими реалізуються ці задачі;

- державну нормативну літературу;

- характеристику водних ресурсів України, потенційні можливості і методи їх використання;

- закони стану рівноваги і руху води;

- основні розрахункові залежності руху рідин у відкритих руслах;

- основи розрахунку дренажу;

вміти:

  - користуватися нормативною та довідковою літературою;

    - використовувати основні закони і рівняння гідродинаміки для практичних розрахунків;

    -  розрізняти і аналізувати види рухів газів і рідин;

    - проводити розрахунок коефіцієнтів тертя і опору при русі тіл у трубопроводах;

     - розраховувати гідродинамічні параметри потоку рідини і газу при їх русі в трубах;

  - застосовувати на практиці знання в сфері експлуатації сільськогосподарських об’єктів.

За результатами вивчення дисципліни у здобувачів вищої освіти формуються наступні компетентності:

ЗК1. Здатність реалізувати свої права і обов’язки як члена суспільства, усвідомлювати цінності громадянського (вільного демократичного) суспільства та необхідність його сталого розвитку, верховенства права, прав і свобод людини й громадянина України.

ЗК2. Здатність зберігати та примножувати моральні, культурні, наукові цінності і досягнення суспільства на основі розуміння історії та закономірностей розвитку предметної області, її місця у загальній системі знань про природу і суспільство та у розвитку суспільства, техніки і технологій, використовувати різні види та форми рухової активності для активного відпочинку та ведення здорового способу життя.

ЗК3. Здатність до абстрактного мислення, аналізу та синтезу.

ЗК4. Знання та розуміння предметної області і професійної діяльності.

ЗК7. Здатність вчитися і оволодівати сучасними знаннями.

ЗК9. Здатність оцінювати та забезпечувати якість виконуваних робіт.

ФК1. Здатність застосовувати фізико-математичний апарат, теоретичні, розрахункові та експериментальні методи і моделі досліджень у сфері професійної діяльності.

ФК2. Здатність застосовувати у професійній діяльності досягнення науки, інноваційні та комп’ютерні технології, сучасні машини, обладнання, матеріали і конструкції.

ФК4. Здатність оцінювати потреби споживачів у водних ресурсах та антропогенного навантаження на водні об’єкти.

ФК8. Здатність визначати та оцінювати навантаження і напружено-деформовані стани ґрунтових основ та інженерних споруд.

ФК9. Здатність здійснювати інженерні вишукування, розрахунки та проектування об’єктів професійної діяльності.

ФК12. Здатність розробляти інженерні та організаційні заходи щодо забезпечення доброго стану масивів поверхневих і ґрунтових вод на основі сучасних систем моніторингу.

ФК14. Здатність впроваджувати енерго- та ресурсоефективні водні технології у сфері професійної діяльності.

ФК16. Здатність здійснювати технічну експлуатацію, нагляд та догляд за станом об’єктів професійної діяльності, обстеження їх технічного стану, їх технічне обслуговування та ремонт.

ФК17. Здатність виявляти причини виникнення та негативні наслідки шкідливої дії води, застосовувати відповідні методи захисту територій, здійснювати розрахунки та проектувати захисні споруди.

ФК19. Здатність розраховувати техніко-економічні показники запроектованих і функціонуючих об’єктів професійної діяльності.

РН1. Формулювати задачі з вирішення проблемних ситуацій у професійній та/або академічній діяльності.

РН2. Визначати шляхи розв’язання інженерно-технічних задач у професійній діяльності, аргументовано інтерпретувати їх результати.

РН3. Виконувати експериментальні дослідження руху водних потоків, оцінювати і аргументувати значимість їх результатів при проектуванні об’єктів професійної діяльності.

РН8. Розв'язувати якісні та кількісні задачі з видобування, підготовки та розподілу води, очищення та відведення стічних вод.

РН13. Здійснювати технічну експлуатацію, обстеження, нагляд та догляд за станом об’єктів професійної діяльності.

РН15. Здійснювати гідрологічні, гідравлічні та гідротехнічні розрахунки з використанням сучасних програмних комплексів та спеціалізованих баз даних.

 

3. Програма навчальної дисципліни

Змістова частина 1. Статика і динаміка рідини

Тема 1. Рідина та її основні фізичні властивості

Визначення рідини. Основні властивості рідини. Ідеальна рідина. Сили, що діють в рідині.

Тема 2. Гідростатика

Гідростатичний тиск та його властивості. Основне рівняння гідростатики. Закон Паскаля. Прилади для вимірювання тиску і розрідження.

Тема 3. Кінематика

Основні поняття та визначення. Усталений і неусталенийрухи рідини. Рівномірний і нерівномірний рухи рідини. Струменевий руху. Лінія і трубка течії. Елементарний струмінь і його властивості. Потік. Гідравлічні елементи потоку: площа живого перерізу, витрата потоку, змочений периметр, гідравлічний радіус, середня швидкість. Рівняння нерозривності для усталеного руху рідини.

Тема 4. Гідродинаміка

Задачі гідродинаміки. Рівняння Бернуллі при усталеному русі ідеальної рідини. Рівняння Бернуллі для елементарної струминки і потоку в’язкої рідини. Гідравлічні опори і втрати енергії (напору) при русі рідини. 

 Тема 5. Гідравлічні опори і втрати напору

Фізична природа гідравлічних опорів. Режими руху рідини. Ламінарний і турбулентний рух рідини. Критерій Рейнольдса Визначення коефіцієнта гідравлічного тертя при турбулентному режимі. Місцеві гідравлічні опори. Поняття про гідравлічно гладкі і шорсткі труби.

          Змістова частина 2. Рух рідини

Тема 6. Усталений рух рідини в напірних трубопроводах

Короткі та довгі трубопроводи, Розрахунок коротких та довгих трубопроводів. Гідравлічний удар в трубах.

Тема 7. Витікання рідини з отворів

Витікання рідини через отвори. Витікання рідини через насадки. Застосування насадок у техніці. Особливості протікання рідини через водозливи.

Тема 8. Рівномірний рух рідини у відкритих руслах

Особливості руху рідини у відкритих руслах. Гідравлічно найвигідніший переріз каналу. Особливості гідравлічного розрахунку водовідвідних труб та русел.

Тема 9. Усталений нерівномірний рух рідини

Основні поняття і визначення. Основне диференціальне рівняння усталеного нерівномірного руху рідини у відкритих руслах. Гідравлічний стрибок. Особливості спряження б’єфів.

Тема 10. Рух грунтових вод

Види фільтрації. Основний закон фільтрації. Коефіцієнт фільтрації. Приплив води до водозбірної галереї та до дренажних колодязів. Основи розрахунку дренажу.

Метою дисципліни є надання студентам знань з основ управління проектами, навчання методиці складання, планування та аналізу проектів, оволодіння  сучасними теоретичними основами і практичними навичками управління водогосподарськими та  природоохоронними проектами протягом їх життєвого циклу з системним підходом та з урахуванням часових, ресурсних та фінансових обмежень.

У результаті вивчення дисципліни здобувач повинен:

знати:

ü теоретичні  основи  управління проектами; 

ü основні  функції управління  проектами; 

ü способи  організації управління проектами та планування змісту проекту;

ü джерела ресурсного забезпечення  проекту;

ü ризики,  що виникають при управлінні  проектами;

ü системи контролю за виконанням проекту;

ü зміст фаз життєвого циклу інвестиційного проекту,

ü структуризацію проекту,

ü основні функції управління проектами (управління предметною областю, управління часом, управління затратами, управління якістю);

ü управління комунікаціями;

ü управління людськими ресурсами та основними інструменти управління проектами.

уміти:

  • використовуючи нормативну і довідкову літературу, проводити організаційні роботи з планування інженерних проектів;
  • контролювати хід виконання проекту, формувати команду проекту
  • проводити структуризації проекту та сіткового і ресурсного планування проекту, в тому числі і з використанням сучасного програмного забезпечення управління проектами (Microsoft Project),
  • повне документальне супроводження основних етапів здійснення інвестиційного проекту.
  • складати календарний план організаційних та будівельних робіт відповідно до існуючого законодавства та нормативної бази
  • при необхідності - правильно оформити необхідну для здійснення інвестиційного проекту ділову документацію.

Компетенції. Як результат вивчення навчальної дисципліни здобувач вищої освіти повинен набути наступні загальні та спеціальні (фахові) компетенції, а також отримати програмні результати навчання:

ЗК1. Здатність реалізувати свої права і обов’язки як члена суспільства, усвідомлювати цінності громадянського (вільного демократичного) суспільства та необхідність його сталого розвитку, верховенства права, прав і свобод людини й громадянина України.

ЗК2. Здатність зберігати та примножувати моральні, культурні, наукові цінності й досягнення суспільства на основі розуміння історії та закономірностей розвитку предметної області, її місця у загальній системі знань про природу і суспільство та у розвитку суспільства, техніки і технологій, використовувати різні види та форми рухової активності для активного відпочинку та ведення здорового способу життя.

ЗК3. Здатність до абстрактного мислення, аналізу та синтезу.

ЗК4. Знання та розуміння предметної області і професійної діяльності.

ЗК7. Здатність вчитися і оволодівати сучасними знаннями.

ЗК10. Прагнення до збереження навколишнього середовища.

ФК1. Здатність застосовувати фізико-математичний апарат, теоретичні, розрахункові та експериментальні методи і моделі досліджень у сфері професійної діяльності.

ФК8. Здатність визначати та оцінювати навантаження і напружено-деформовані стани ґрунтових основ та інженерних споруд.

ФК12. Здатність розробляти інженерні та організаційні заходи щодо забезпечення доброго стану масивів поверхневих і ґрунтових вод на основі сучасних систем моніторингу.

ФК17. Здатність виявляти причини виникнення та негативні наслідки шкідливої дії води, застосовувати відповідні методи захисту територій, здійснювати розрахунки та проектувати захисні споруди.

ФК19. Здатність розраховувати техніко-економічні показники запроектованих і функціонуючих об’єктів професійної діяльності.

РН2. Визначати шляхи розв’язання інженерно-технічних задач у професійній діяльності, аргументовано інтерпретувати їх результати.

РН7. Виконувати інженерні розрахунки ґрунтових основ та конструкцій об’єктів професійної діяльності.

РН9. Знаходити оптимальні інженерні рішення при виборі водних технологій, конструкцій об’єктів, енергоощадних заходів у сфері професійної діяльності.

РН10. Використовувати сучасні інформаційні технології при проектуванні, будівництві та експлуатації об’єктів професійної діяльності.

РН11. Виконувати техніко-економічне обґрунтування конструктивних рішень, інженерних заходів, технологічних процесів.

РН18. Застосовувати технічні регламенти та правові норми при експлуатації гідротехнічних об’єктів.

Метою дисципліни є скласти загальне уявлення про спеціальність, сформувати систему теоретичних знань про основні функціональні обов’язки фахівців з гідротехнічного будівництва, водної інженерії та водних технології, формування академічної культури, академічної грамотності, необхідних практичних навичок усної і писемної мови у студентів, необхідних для успішного навчання та майбутньої професійної діяльності.

Завдання – теоретична і практична підготовка здобувачів вищої освіти про основні положення та вимоги державних стандартів до систем водопостачання і водовідведення, гідротехнічних споруд, принципи роботи, , призначення та конструкції споруд систем водопостачання та водовідведення, гідротехнічних споруд, навчитися основ академічного письма, технологій організації процесів створення, аналізу та редагування академічного тексту.

У результаті вивчення дисципліни здобувач повинен:

знати:

  • про будівельний комплекс України;
  • про історію розвитку будівельної справи;
  • про сучасний стан та перспективи розвитку будівельного комплексу;
  • організаційні форми навчального процесу, їх навчально-методичне, матеріально-технічне та інформаційне забезпечення;
  • види та організацію поточної, підсумкової і державної атестації освітнього процесу за спеціальністю;
  • основи інформаційної культури студента: види інформаційних ресурсів, методику бібліографічної роботи студента, можливості мережі Інтернет;
  • методи, засоби і прийоми самостійної роботи;
  • сутність і основні положення Закону України «Про освіту» як правової основи освітнього процесу в системі вищої професійної освіти;
  • зміст, основні положення державної політики в галузі освіти; форми отримання освіти; освітні установи, їх види;
  • традиції академічного спілкування та міжнародний досвід
  • правила дотримання академічної доброчесності та заходи щодо попередження й виявлення плагіату;
  • види академічних текстів за формою комунікації та способом викладу матеріалу
  • структуру основної професійної освітньої програми за спеціальністю, її зміст;
  • вимоги до рівня підготовки випускника за фахом;
  • роль та місце фундаментальних наук в інженерній освіті;
  • вплив розвитку інженерії на навчання та діяльність фахівця;
  • вимоги до сучасного інженера та його професійної діяльності;
  • види діяльності інженера-будівельника;
  • кваліфікаційні вимоги до фахівця різних напрямів діяльності;
  • системи автоматизованого проектування, використаних для розрахунків у будівництві;
  • структуру виробничих процесів проектування, будівництва та експлуатації будівельних об'єктів;

 

уміти:

  • використовуючи результати вишукувальних робіт, обчислювальну техніку, діючі методики та нормативні документи, вибирати джерело водопостачання та місце скиду очищених стічних вод;
  • використовуючи нормативну і довідкову літературу, проводити розрахунки систем подачі, розподілу води, аналізувати функціонування окремих елементів системи водопостачання;
  • користуватися каталогами інженерного обладнання і арматури вітчизняного та закордонного виробництва;
  • враховуючи особливості природно-кліматичних і господарсько-економічних умов об’єкту водопостачання і водовідведення та вимоги до нього, використовуючи типові рішення і проекти, діючі нормативні і методичні документи, здійснювати вибір технологічних схем та визначати 5 параметри і режими роботи елементів мереж і споруд водопостачання і водовідведення, гідротехнічних споруд та об’єктів;
  • оперувати поняттями «науковий стиль», «науковий текст», «академічна комунікація», «академічне письмо», знати їхні інтегральні та диференційні характеристики;
  • генерувати наукові ідеї, моделювати наукові знання й організовувати процес академічного письма;
  • академічно грамотно обґрунтовувати актуальність теми, висвітлювати стан розробки проблеми, формулювати об’єкт, предмет, мету й завдання;
  • застосовувати різні види правок академічного тексту.

Компетенції. Як результат вивчення навчальної дисципліни здобувач вищої освіти повинен набути наступні загальні та спеціальні (фахові) компетенції, а також отримати програмні результати навчання:

ЗК1. Здатність реалізувати свої права і обов’язки як члена суспільства, усвідомлювати цінності громадянського (вільного демократичного) суспільства та необхідність його сталого розвитку, верховенства права, прав і свобод людини й громадянина України.

ЗК2. Здатність зберігати та примножувати моральні, культурні, наукові цінності й досягнення суспільства на основі розуміння історії та закономірностей розвитку предметної області, її місця у загальній системі знань про природу і суспільство та у розвитку суспільства, техніки і технологій, використовувати різні види та форми рухової активності для активного відпочинку та ведення здорового способу життя.

ЗК4. Знання та розуміння предметної області і професійної діяльності.

ЗК7. Здатність вчитися і оволодівати сучасними знаннями.

ЗК10. Прагнення до збереження навколишнього середовища.

ФК1. Здатність застосовувати фізико-математичний апарат, теоретичні, розрахункові та експериментальні методи і моделі досліджень у сфері професійної діяльності.

ФК12. Здатність розробляти інженерні та організаційні заходи щодо забезпечення доброго стану масивів поверхневих і ґрунтових вод на основі сучасних систем моніторингу.

ФК15. Здатність до організації та контролю раціонального використання водних ресурсів.

ФК19. Здатність розраховувати техніко-економічні показники запроектованих і функціонуючих об’єктів професійної діяльності.

РН1. Формулювати задачі з вирішення проблемних ситуацій у професійній та/або академічній діяльності.

РН4. Описувати будову об’єктів професійної діяльності, пояснювати їх призначення, принципи та режими роботи.

РН5. Знати технологічні процеси виготовлення та області застосування будівельних матеріалів, виробів та конструкцій.

РН6. Визначати і враховувати кліматичні, інженерно-геологічні, гідрогеологічні, гідрологічні та екологічні особливості територій при проектуванні, будівництві та експлуатації об’єктів професійної діяльності.

РН8. Розв'язувати якісні та кількісні задачі з видобування, підготовки та розподілу води, очищення та відведення стічних вод.

РН13. Здійснювати технічну експлуатацію, обстеження, нагляд та догляд за станом об’єктів професійної діяльності. РН14. Визначати заходи з раціонального використання, охорони та відтворення водних і земельних ресурсів, поліпшення гідрологічного та екологічного стану масивів поверхневих і ґрунтових вод, природних ландшафтів.

РН18. Застосовувати технічні регламенти та правові норми при експлуатації гідротехнічних об’єктів.

Курс «Інформатика» є однією з фундаментальних дисциплін підготовки за освітньою програмою «Гідротехнічне будівництво, водна інженерія та водні технології». Метою і завданням навчальної дисципліни є ознайомлення здобувачів вищої освіти з концептуальними, інформаційними, апаратними і програмними основами роботи сучасних обчислювальних машин, формування знань з основ функціонування локальних та глобальних обчислювальних мереж, засобів захисту інформації та питань безпеки у сфері інформаційних технологій, набуття практичних навичок використання прикладних програмних засобів під час розв'язування завдань фахового спрямування.

Мета викладання дисципліни «Організація і технологія гідротехнічного будівництва» - ознайомлення майбутніх фахівців з розробкою та обґрунтуванням параметрів і технологіями будівництва водогосподарських об’єктів, їх експлуатацією при раціональному використанні водних ресурсів.

Завдання дисципліни – надати практичну допомогу студентам в освоєнні вдосконалення будівельного виробництва відносно водогосподарських об’єктів з врахуванням вимог забезпечення ефективності, економічності, підвищення продуктивності праці, якості робіт, безпеки праці та екологічних проблем.

У результаті вивчення навчальної дисципліни здобувач вищої освіти повинен

знати:

- види робіт та ресурси, які необхідні при будівництві водогосподарських об’єктів;

- технологію виконання робіт при будівництві, ремонті і реконструкції водогосподарських об’єктів різного призначення;

- методику вибору технічних рішень на стадії проектування виконання робіт і при їх здійсненні;

- методику визначення необхідних ресурсів для виконання будівельно-монтажних, ремонтних робіт тощо;

- методи організації і технології робіт при їх виконанні в складних природних і кліматичних умовах.

Вміти:

- під час роботи у науково-дослідних закладах: здійснювати постановку дослідних робіт, що мають на меті вдосконалення і розробку нових технологій, пов’язаних з будівництвом водогосподарських об’єктів; втілювати у виробництво результати наукових розробок;

- в складі групи фахівців проектного відділу в умовах спеціально обладнаного робочого місця: на основі проектних рішень та нормативних документів, враховуючи конструкцію та параметри елементів водогосподарських об’єктів та споруд на них, за допомогою відповідних методик, визначати склад та обсяги робіт; використовуючи паспортні характеристики вибирати необхідні будівельні машини механізми і проводити їх підбір з техніко-економічним порівнянням; в складі комісії здійснювати приймальний контроль якості завершеного будівництва водогосподарського об’єкта при здаванні їх в експлуатацію;

- в умовах будівництва: опираючись на проектні розробки та чинну нормативну базу організовувати виконання робіт з будівництва елементів водогосподарських об’єктів, мереж та споруд; розробляти та доводити виробничі завдання до ланок і бригад та забезпечувати їх виконання.

Програмні компетентності та результати навчання:

Загальні:

1. ЗК1. Здатність реалізувати свої права і обов’язки як члена суспільства, усвідомлювати цінності громадянського (вільного демократичного) суспільства та необхідність його сталого розвитку, верховенства права, прав і свобод людини й громадянина України.

2. ЗК2. Здатність зберігати та примножувати моральні, культурні, наукові цінності і досягнення суспільства на основі розуміння історії та закономірностей розвитку предметної області, її місця у загальній системі знань про природу і суспільство та у розвитку суспільства, техніки і технологій, використовувати різні види та форми рухової активності для активного відпочинку та ведення здорового способу життя.

3. ЗК4. Знання та розуміння предметної області і професійної діяльності.

4. ЗК7. Здатність вчитися і оволодівати сучасними знаннями.

5. ЗК8. Навички здійснення безпечної діяльності.

6. ЗК9. Здатність оцінювати та забезпечувати якість виконуваних робіт.

Спеціальні (фахові):

1. ФК2. Здатність застосовувати у професійній діяльності досягнення науки, інноваційні та комп’ютерні технології, сучасні машини, обладнання, матеріали і конструкції.

2. ФК3. Здатність використовувати геодезичні прилади та картографічні матеріали при проектуванні, винесенні проектів в натуру і проведенні інструментального контролю якості при зведенні та реконструкції об’єктів професійної діяльності.

3. ФК6. Здатність ефективно використовувати сучасні будівельні матеріали, вироби і конструкції у водній інженерії при проектуванні, зведенні та реконструкції об’єктів професійної діяльності.

4. ФК9. Здатність здійснювати інженерні вишукування, розрахунки та проектування об’єктів професійної діяльності.

5. ФК10. Здатність розробляти технологічні процеси виконання будівельних робіт з їх реалізацією у будівельному виробництві сучасними способами та засобами.

6. ФК11. Здатність оцінювати існуючу сировинну та виробничу базу будівельної індустрії та здійснювати розрахунки їх потреби.

7. ФК13. Здатність впроваджувати інноваційні технології, сучасні машини та обладнання при будівництві, експлуатації та реконструкції об’єктів професійної діяльності.

8. ФК19. Здатність розраховувати техніко-економічні показники запроектованих і функціонуючих об’єктів професійної діяльності.

Програмні результати навчання:

1. РН1. Формулювати задачі з вирішення проблемних ситуацій у професійній та/або академічній діяльності.

2. РН4. Описувати будову об’єктів професійної діяльності, пояснювати їх призначення, принципи та режими роботи.

3. РН5. Знати технологічні процеси виготовлення та області застосування будівельних матеріалів, виробів та конструкцій.

4. РН6. Визначати і враховувати кліматичні, інженерно-геологічні, гідрогеологічні, гідрологічні та екологічні особливості територій при проектуванні, будівництві та експлуатації об’єктів професійної діяльності.

5. РН12. Організовувати та управляти технологічними процесами будівництва, експлуатації, ремонту й реконструкції об’єктів професійної діяльності, згідно з вимогами охорони праці, безпеки життєдіяльності та захисту довкілля.

 

3. Програма навчальної дисципліни

 

Змістовна частина 1. Організація і планування будівництва

Тема 1. Організація праці в будівництві.

Тема 2. Порядок розробки проектів.

Тема 3. Проект організації будівництва. Проект виконання робіт.

Тема 4. Планування проведення робіт. Календарні плани.

Тема 5. Будівельні генеральні плани.

 

Змістовна частина 2. Основні положення та поняття в технології будівельного виробництва

Тема 6. Загальні умови виконання земляних робіт.

Тема 7. Розробка ґрунту одноковшевими і багатоковшевими екскаваторами.

Тема 8. Розробка ґрунту землерийно-транспортними машинами.

Тема 9. Транспортування ґрунту. Ущільнення ґрунту.

Тема 10. Бетонні та залiзобетоннi роботи.

Тема 11. Приготування, транспортування, укладання бетонної суміші і догляд за бетоном.

Тема 12. Кам’янi роботи.

Тема 13. Монтаж будiвельних конструкцій.

Тема 14. Опоряджувальнi та iзоляцiйнi роботи.

Тема 15. Зведення пальових фундаментів і шпунтових огороджень.

Мета викладання навчальної дисципліни «Метрологія і стандартизація»: забезпечення здобувачів вищої освіти теоретичними знаннями про метрологію – науку про вимірювання, методи і засоби забезпечення їх єдності та способи досягання необхідної точності, стандартизацію, що встановлює в державному масштабі відповідні вищому світовому рівню єдині норми і вимоги до продукції та сертифікацію, що є підтвердженням відповідності якості приладів, технологій та послуг певним стандартам.

Завдання вивчення дисципліни «Метрологія і стандартизація» є набуття здобувачами вищої освіти теоретичних та практичних, знань з метрології, стандартизації і сертифікації, як з науки загалом; міжнародної системи одиниць; оцінювання точності і похибок вимірювань; складання і використання формулярів і журналів технічного стану і експлуатації засобів забезпечення гідротехнічного; будівництва, складання документації з нормоконтролю проектної документації, застосовування системи допусків і посадок в професійній сфері.

Як результат вивчення навчальної дисципліни здобувачі вищої освіти повинні

знати:

  • мету та основні завдання метрології;
  • основні положення і принципи стандартизації;
  • види і категорії стандартів;
  • нормативно-технічні документи;
  • методики і засоби вимірювань, їх класифікацію;
  • методи визначення похибок вимірювання, обробки вимірювань;
  • структуру і основні положення Системи сертифікації продукції УкрСЕПРО;
  • порядок сертифікації робіт, технологій, сертифікації та повірки приладів;

вміти:

  • застосовувати державні стандарти в галузі гідротехнічного будівництва, водної інженерії та водних технологій;
  • формулювати та розв'язувати метрологічні задачі;
  • оцінювати достовірність, правильність і точність вимірювань;
  • визначати похибки вимірювань, класифікувати їх, аналізувати причини виникнення похибок;
  • виконувати математичну обробку результатів вимірювань;
  • використовувати результати вимірювань у практичній діяльності.

 

Програмні компетентності та результати навчання:

Загальні:

1. ЗК1. Здатність реалізувати свої права і обов’язки як члена суспільства, усвідомлювати цінності громадянського (вільного демократичного) суспільства та необхідність його сталого розвитку, верховенства права, прав і свобод людини й громадянина України.

2. ЗК2. Здатність зберігати та примножувати моральні, культурні, наукові цінності і досягнення суспільства на основі розуміння історії та закономірностей розвитку предметної області, її місця у загальній системі знань про природу і суспільство та у розвитку суспільства, техніки і технологій, використовувати різні види та форми рухової активності для активного відпочинку та ведення здорового способу життя.

3. ЗК4. Знання та розуміння предметної області і професійної діяльності.

4. ЗК7. Здатність вчитися і оволодівати сучасними знаннями.

5. ЗК8. Навички здійснення безпечної діяльності.

6. ЗК9. Здатність оцінювати та забезпечувати якість виконуваних робіт.

 

Спеціальні (фахові):

1. ФК1. Здатність застосовувати фізико-математичний апарат, теоретичні, розрахункові та експериментальні методи і моделі досліджень у сфері професійної діяльності.

2. ФК9. Здатність здійснювати інженерні вишукування, розрахунки та проектування об’єктів професійної діяльності.

3. ФК11. Здатність оцінювати існуючу сировинну та виробничу базу будівельної індустрії та здійснювати розрахунки їх потреби.

4. ФК19. Здатність розраховувати техніко-економічні показники запроектованих і функціонуючих об’єктів професійної діяльності.

Програмні результати навчання:

1. РН5. Знати технологічні процеси виготовлення та області застосування будівельних матеріалів, виробів та конструкцій.

2. РН7. Виконувати інженерні розрахунки ґрунтових основ та конструкцій об’єктів професійної діяльності.

3. РН10. Використовувати сучасні інформаційні технології при проектуванні, будівництві та експлуатації об’єктів професійної діяльності.

4. РН13. Здійснювати технічну експлуатацію, обстеження, нагляд та догляд за станом об’єктів професійної діяльності.

5. РН18. Застосовувати технічні регламенти та правові норми при експлуатації гідротехнічних об’єктів.

6. РН19. Визначати показники природних та техногенних умов території, об’єкту, робочої зони, а також будівельних матеріалів та якості готової продукції із застосуванням спеціалізованих інструментів, приладів та обладнання відповідно до стандартів і вимог метрологічної служби України.

 

3.Програма навчальної дисципліни

 

Змістова частина 1. Метрологія в гідротехнічному будівництві

Тема 1. Метрологічне забезпечення якості продукції.

Тема 2 Технічні виміри: основи, методи і засоби вимірів.

Тема 3. Засоби вимірювальної техніки та похибки.

Тема 4. Системи одиниць фізичних величин.

Тема 5. Модульна координація розмірів. Система допусків і посадок в гідротехнічному будівництві.

 

Змістова частина 2. Стандартизація в гідротехнічному будівництві

Тема 6. Науково-теоретичні основи стандартизації.

Тема 7. Методичні засади стандартизації.

Тема 8. Програма робіт зі стандартизації.

Тема 9 Загальні відомості про вітчизняний та світовий досвід управління якістю продукції.

Тема 10. Основні поняття та відомості про сертифікацію.

Тема 11. Сертифікація продукції в системі УкрСЕПРО.

 

ЗМІСТОВНА ЧАСТИНА І.

СИСТЕМИ АВТОМАТИЗОВАНОГО ПРОЄКТУВАННЯ ТА ЇХ ВИДИ: ТЕОРЕТИЧНИЙ АСПЕКТ

 Тема 1. Загальні відомості і застосування AutoCAD у проектуванні об’єктів водної інженерії

Місце та роль автоматизованого проєктування серед інформаційних технологій. Складові процесу проєктування. Основні відомості про САПР. Переваги застосування інженерних САПР та їх роль у галузі матеріального виробництва. Класифікація САПР.

 Тема 2. Принципи побудови геометричних фігур в системі AutoCAD

Процес проєктування. Системи проєктування. Системи автоматизації підготовки виробництва, керування виробництвом, технічної підготовки виробництва. Структура й різновиду САПР. Основні принципи моделювання.

 Тема 3.  Принципи роботи зі складними об’єктами AutoCAD

Основи роботи в графічному інтерфейсі системи AutoCAD. Побудова графічних примітивів.

 Тема 4. Використання блоків та взаємодія з об’єктами різних форматів

Створення нового шару і типів ліній. Методи вибору та виділення об’єктів. Нанесення штрихування на креслення. Робота з текстом. Нанесення розмірів та їх редагування.

 Тема 5. Компонування листів і друк креслень

Друк поточного документа.  Управління об'єктами в області перегляду перед друком. Друк графічних документів. Формування завдання на друк.

 

 

ЗМІСТОВНА ЧАСТИНА ІІ

ОСНОВИ ПРОЄКТУВАННЯ ГІДРОТЕХНІЧНИХ СПОРУД

 Тема 6. Гідромеліоративна система як один з основних об’єктів водної інженерії

Особливості і умови роботи ГТС. Порядок розробки проєктної документації для гідротехнічних об’єктів. Особливості впливу гідротехнічних об’єктів на довкілля. Застосування типових проектів споруд. Стадії проектування

  Тема 7. Проектування гідромеліоративних системи у різних природно - кліматичних зонах України

Особливості об’єктів водної інженерії. Управління проектами: сутність, поняття та загальна характеристика. Сутність проєктної діяльності. Класифікація проектів. Основи проєктування гідротехнічних споруд

 Тема 8. Побудова поздовжніх профілів та поперечних перерізів лінійно - протяжних споруд

Побудова поздовжніх профілів та поперечних перерізів колекторно-дренажної мережі, напірних трубопроводів. Побудова поздовжніх профілів та поперечних перерізів земляних споруд (канали, дамби, дороги)

 Тема 9. Проєктування гідротехнічних споруд та арматури на гідромеліоративних системах

Проєктування на плані та виконання ув’язки у вертикальній площині з провідною мережею гідротехнічних споруд та арматури, що забезпечують надійну роботу гідромеліоративних систем. Формування системи взаємовідносин між замовником і проектувальником на передінвестиційній фазі і фазі розробки проекту. Визначення вартості проєктних робіт.

 

ЗМІСТОВНА ЧАСТИНА І

ЕКОЛОГІЧНІ ПРОБЛЕМИ ВОДОГОСПОДАРСЬКИХ КОМПЛЕКСІВ: ДИСКУРС В ТЕОРІЮ

  Тема 1. Теоретичні положення водокористування

Сутність та значення системи водокористування. Предмет, об’єкт, завдання та методи науки. Принципи та види водокористування.   

 Тема 2. Оцінка водноресурсного потенціалу України

Аналіз структури водного фонду України. Водоспоживання галузей національної економіки. Вимоги до якості води та хімічного складу.

 

Тема 3. Зарубіжний досвід економічного регулювання водокористування

Економічне стимулювання до охорони і раціонального використання водних ресурсів. Оподаткування як чинник водноекологічної безпеки економічно розвинених держав.

 

Тема 4. Водокористування за видами економічної діяльності

Використання водних ресурсів у промисловості. Використання водних ресурсів у сільському господарстві. Використання в енергетиці.

 Тема 5. Правове регулювання водокористування

Законодавчі акти водокористування. право власності на води та право водокористування. державне регулювання використання водних ресурсів. відповідальність за порушення водного господарства.

 Тема 6. Облік і планування водокористування

Сутність та вили водних кадастрів. Формування водогосподарських балансів. Державне планування водокористування.

  

ЗМІСТОВНА ЧАСТИНА ІІ

ОСНОВИ ЕКОНОМІКИ ВОДНОГО ГОСПОДАРСТВА

  Тема  7. Фінансовий механізм водокористування

Концептуальні аспекти платності водокористування. збір за спеціальне використання водних ресурсів. Екологічне оподаткування водокористування. 

 

Тема  8. Економічна оцінка водокористування

Витратна та рентна концепція оцінки водних ресурсів. абсолютна та порівняльна економічна оцінка водних ресурсів.

 Тема  9. Визначення економічного збитку у водокористуванні

Сутність економічного збитку у водокористуванні. Розрахунок збитків від забруднення та нераціонального використання водних ресурсів.

 Тема  10. Визначення економічної ефективності водоохоронних заходів

Поняття та види водоохоронних заходів. Види ефект від проведення водоохоронних заходів. Види економічної ефективності від проведення заходів з раціонального використання та охоронних водних ресурсів. Розрахунки економічної ефективності водоохоронних заходів.

 Тема  11. Економічні методи регулювання водокористування в Україні

Збір за спеціальне використання водних ресурсів. Податок за скиди забруднюючих речовин у водні об’єкти.

 Тема 12. Шляхи удосконалення вітчизняної системи екологічного оподаткування водоспоживання

Лімітування водокористування.  Басейнове регулювання водокористування. Пропозиції до Порядку обчислення екологічного податку. Податкові пільги водокористувачам як необхідна передумова водно-екологічної безпеки України.