Метою є формування у здобувачів цілісної системи знань про електронний бізнес та здобуття практичних навичок щодо використання інтернет-ресурсів для створення спеціальних веб-сайтів.

Завданням є  вивчення теоретичних і практичних засад електронного бізнесу, типів електронних платежів, методів захисту інформації; набуття вмінь оцінювати стан електронної торгівлі з метою створення стратегічних конкурентних переваг для організації.

У результаті вивчення навчальної дисципліни здобувач повинен:

знати:

- сутність електронного бізнесу;

- сучасні технології електронного бізнесу;

- відмінності між електронною комерцією та інтернет-комерцією;

- переваги та недоліки функціонування електронного бізнесу та електронної комерції;

- методики створення сайтів електронної комерції;

- тенденції розвитку електронного бізнесу в Україні і світі;

- особливості проведення брокерських та трейдерських операцій на фондовому та валютному ринках.

вміти:

-  вільно користуватися понятійним апаратом щодо електронного бізнесу;

-  застосовувати нові сучасні комп’ютерно-телекомунікаційні технології для ефективного пошуку потрібного товару, його купівлі, продажу та просуванню на ринках;

-  здійснювати покупки в Інтернет із використанням різних видів електронних платіжних систем і користуватися фінансовими послугами;

-  проводити аналіз діяльності підприємств електронної комерції;

-  використовувати конструктори сайтів для організації електронної комерції;

-  створювати віртуальні магазини та інші підприємства.

Викладач: доктор економічних наук, професор кафедри економіки та фінансів Пантелеймоненко Андрій Олексійович

Метою викладення навчальної дисципліни «Бухгалтерський облік» є: навчити здобувачів ефективно використовувати у майбутній роботі облікову інформацію в управлінні виробництвом; оволодіти методикою відображення господарських операцій у системі бухгалтерського обліку та звітності; використати можливості навчального процесу для вивчення теорії та практики бухгалтерського обліку.

Основними завданнями вивчення дисципліни «Бухгалтерський облік» є: формування у здобувачів комплексного наукового підходу до аналізу господарських явищ та відображення їх в обліку; поєднує одержані теоретичні знання з практичними навичками та вміннями в обліковій сфері.

У результаті вивчення навчальної дисципліни здобувач повинен:

знати: основні поняття та категорії бухгалтерського обліку та їх сутність, закони та принципи, мету та завдання, елементи методу бухгалтерського обліку як науки, так і практики;

уміти: відображати господарські операції на рахунках бухгалтерського обліку, розуміти та відображати в системі бухгалтерського обліку процеси придбання, виробництва та продажу.

Дисципліна "Фінанси, гроші і кредит" є нормативною. Для студентів економічного факультета, спеціальності 6.03050401 "Менеджмент". Навчальним планом передбачено 24 години лекцій і 36 годин семінарсько-практичих занять. По закінченню курса студенти складають іспит.

 «Економіка підприємства» для здобувачів початкового рівня вищої освіти (короткий цикл), що навчаються за освітньою програмою «Облік і оподаткування» зі спеціальності 071 «Облік і оподаткування». Херсон: ХДАУ. 2020

Вивчаються теоретичні основи земельного кадастру; інформаційне забезпечення земельно-кадастрових даних; законодавче забезпечення здійснення державного земельного кадастру в Україні; склад відомостей Державного земельного кадастру; методи отримання, опрацювання та аналізу даних Державного земельного кадастру; порядок ведення державного земельного кадастру.

Мета навчальної дисципліни:

• формування  мовленнєвої компетентності здобувачів у науковій і діловій сферах;
• вироблення навичок сприйняття й відтворення фахових текстів, засвоєння лексики і термінології свого фаху, вибір комунікативно виправданих мовних засобів, послуговування різними типами словників;
• вироблення навичок оптимальної мовної поведінки у професійній сфері;
• формування  комунікативної  компетентності здобувачів.

Завдання навчальної дисципліни:

• сформувати чітке і правильне розуміння ролі державної мови у професійній діяльності;
• забезпечити досконале володіння нормами сучасної української літературної мови і дотримання вимог культури усного й писемного мовлення;
• виробити навички самоконтролю за дотриманням мовних норм у спілкуванні;
• розвивати творче мислення здобувачів;
• сформувати навички оперування фаховою термінологією, редагування, коригування і перекладу наукових текстів.

        У результаті вивчення навчальної дисципліни здобувачі опановують знання про:

• типологію норм української літературної мови;
• основні ознаки культури професійного мовлення;
• основні характеристики офіційно-ділового стилю;
• основні поняття про документ;
• характеристики та мовні особливості документів різних видів;
• основні характеристики наукового стилю;
• поняття про терміни та терміносистеми;
• основні характеристики видів наукових праць; вимоги до їх оформлення;
• види усного й писемного ділового спілкування;
• основні поняття  риторики та культури ділового спілкування.

           Вміти:

• ґрунтовно засвоїти норми сучасної української літературної мови й практично оволодіти ними; правильно використовувати різні мовні засоби відповідно до комунікативних намірів у науковій і діловій сферах; 
• сприймати, відтворювати, редагувати тексти офіційно-ділового стилю;
• послуговуватися лексикографічними джерелами (словниками) та іншою допоміжною довідковою літературою, необхідною для самостійного вдосконалення мовної культури;
• скорочувати та створювати наукові тексти професійного спрямування, складати план, конспект, реферат тощо, робити необхідні нотатки, виписки відповідно до поставленої мети;
• складати різні типи документів, правильно добираючи мовні засоби, що репрезентують їх специфіку.

Дисципліна спрямована на ознайомлення здобувачів початкового (короткого циклу) рівня вищої освіти з основами проектування зрошуваних земель, видами зрошення, меліорацій, сучасним станом сільськогосподарських меліорацій, та екологічними проблемами на меліоративних землях.

Дисципліна спрямована на формування у здобувачів початкового (короткого циклу) рівня вищої освіти знань, умінь та навикам необхідних для аналізу закономірностей функціонування землі і землеустрою в системі суспільного виробництва оцінки видів, регулювання земельних відносин, ведення обліку земель, земельних ділянок, угідь та прав щодо них.

Вивчають похибки вімірювань та їх класифікацію; математичну обробку геодезичних вимірювань та оцінку точності отриманих результатів; розробка математичних алгоритмів розв'язання геодезичних задач із врахуванням отримання найбільш ймовірніших значень та використання контролю за виконанням їх рішень.

Метою вивчення дисципліни є теоретична і практична підготовка здобувачів для забезпечення належної обробки результатів геодезичних вимірювань з метою усунення похибок та визначення ймовірніших значень цих величин, їх оцінку точності.

Завдання полягають у формуванні спеціалістів здатних на практиці виконувати покладені на них обов'язки щодо використання геодезичних даних в землевпорядній галузі; аналізувати вплив умов  виконання вимірювального процесу на отримані результати та можливість усунення похибок вимірювань.

Метою викладання навчальної дисципліни є розвиток у здобувачів мовної, мовленнєвої і соціокультурної компетентностей, що сприятиме їхньому ефективному функціонуванню в культурному розмаїтті освітнього та професійного середовищ.

Практична мета: формувати у здобувачів загальні та професійно орієнтовані комунікативні мовленнєві компетенції (лінгвістичну, соціолінгвістичну й прагматичну) для забезпечення ефективного спілкування в академічному та професійному середовищі.

Освітня мета: формувати у здобувачів загальні компетенції (декларативні знання, вміння й навички, вміння вчитися); сприяти розвитку здібностей до самооцінки та здатності до самостійного навчання, що дозволятиме їм продовжувати навчання в академічному і професійному середовищі як під час навчання у 

ЗВО, так і після отримання диплома про вищу освіту.

Пізнавальна: залучати здобувачів до академічних видів діяльності, що активізують і розвивають увесь спектр пізнавальних здібностей.

Розвивальна мета: допомагати здобувачам у формуванні загальних компетенцій з метою розвитку їх особистої мотивації (цінностей, ідеалів); зміцнювати їхню впевненість як користувачів мови, а також позитивного ставлення до вивчення мови.

Соціальна: сприяти становленню критичного самоусвідомлення та вмінь спілкуватися й робити вагомий внесок у міжнародне середовище, що постійно змінюється.

Соціокультурна мета: досягати широкого розуміння важливих і різнопланових міжнародних соціокультурних проблем, для того щоб діяти належним чином у культурному розмаїтті професійних та академічних ситуацій.

Механізація процесів виробництва і переробки продукції тваринництва

Рівень вищої освіти – початковий рівень (короткий цикл)

Освітня програма – «Технологія виробництва і переробки продукції тваринництва»

Спеціальність – 204 Технологія виробництва і переробки продукції тваринництва

Галузь знань – 20 Аграрні науки та продовольство

Мета дисципліни - опанування здобувачами вищої освіти такого рівня знань, навичок і вмінь, який забезпечуватиме користування правовою, довідковою та нормативною документацією, дозволить на професійному рівні складати завдання на проектування підприємств, розробляти пропозиції щодо удосконалення та реконструкції підприємств з виробництва і переробки продукції тваринництва.

Завдання дисципліни - полягають у вивченні питань коректного застосування довідковою та нормативної документації щодо норм технологічного проектування, розробці науково-обгрунтованих норм на завдання для проектування сільськогосподарських підприємств із виробництва і переробки продукції тваринництва різних галузей тваринництва.

У результаті вивчення навчальної дисципліни здобувач повинен

знати: методи розрахунку скотомісць, свиномісць та місць для інших видів тварин;

-                     номенклатуру та розміри підприємств молочної промисловості і підприємств із переробки м'яса і м'ясних продуктів;

-                     технічні умови водопостачання, каналізації, очищення приміщень та вентиляції підприємств з виробництва та переробки тваринницької продукції;

уміти: визначати раціональну структуру місць в умовах підприємств з виробництва і переробки продукції тваринництва різних галузей тваринництва;

-                     розраховувати потреби в будівлях та спорудах зберігання кормів, підстилки та гною;

-                     використовувати нормативну документацію під час проектування підприємств з виробництва та переробки тваринницької продукції;

-                     визначати придатність ділянок в якості  будівничих майданчиків; оцінювати розроблену проектну документацію і робити висновки щодо її відповідності нормативним документам.

Вивчення курсу дисципліни «Технологія відтворення тварин» надає фахівцям можливості щодо активного розвитку та функціонування сучасних тваринницьких комплексів, який можливий за умови систематичного та ритмічного відновлення поголів’я тварин, та за плідної праці кваліфікованих працівників з технології виробництва та переробки продукції тваринництва. У сучасних крупних господарствах роботу по відтворенню тварин організовують і проводять зооінженери і лікарі ветеринарної медицини. Ці фахівці повинні добре знати особливості прояву функції розмноження у тварин і володіти методами її регуляції. Вони зобов'язані мати чітке уявлення про основні чинники, які порушують прояв процесів розмноження, і уміти вибрати шляхи і способи усунення або ослаблення їх впливу.

Сучасне штучне осіменіння являє собою комплекс складних науково обґрунтованих технологічних прийомів; але дає позитивний результат лише за умови глибокого знання фізіології відтворення тварин та ретельного дотримання технології штучного осіменіння.

Викладач: 

Кушнеренко Владислав Григорович; 

Електронний курс обовязкової  компоненти "Основи свинарства" розрахований для здобувачів  початкового (короткого циклу) рівня вищої освіти освітньо-професійної програми "Технологія виробництва і переробки продукції тваринництва" зі спеціальності 204 "Технологія виробництва і переробки продукції тваринництва"

Кінцевий результат- екзамен

Викладач - канд. с-г. наук, доцент Панкєєв С.П.                        

Електронний курс обов'язкової дисципліни "Технологія виробництва рослиних кормів" розрахований для здобувачів  початкового (короткого циклу) рівня вищої освіти першого року навчання освітньо-професійної програми "Технологія виробництва і переробки продукції тваринництва" зі спеціальності 204 "Технологія виробництва і переробки продукції тваринництва".

Кінцевий результат курсу - іспит.

Викладач - канд. с.-г. наук, доцент Олександр Володимирович Карпенко

• Викладач: Олена Ведмеденко

Рівень вищої освіти – початковий (короткий цикл)  

Освітня програма – Технологія виробництва і переробки продукції тваринництва

Спеціальність – 204 Технологія виробництва і переробки продукції тваринництва

Галузь знань – 20 Аграрні науки та продовольство

Форма підсумкового контролю - екзамен

Викладач: канд. с.-г. наук Ушакова Світлана Валеріївна

Курс навчальної дисципліни «Годівля тварин і технологія кормів» призначений для здобувачів вищої освіти, що навчаються за освітньо-професійною програмою «Технологія виробництва і переробки продукції тваринництва», спеціальності 204 «Технологія виробництва і переробки продукції тваринництва» початкового (короткого циклу).
Об'єм курсу  годин  кредитів. Вид контролю: 

Лектор: кандидат с.-г., наук, доцент Любенко О.І. 
Практичні заняття: асистент Кривий В.В. 

Курс навчальної дисципліни «Основи бджільництва» призначений для здобувачів початкового (короткого циклу) рівня вищої освіти, що навчаються за освітньо-професійною програмою «Технологія виробництва і переробки продукції тваринництва» спеціальності 204 «Технологія виробництва і переробки продукції тваринництва» .
Об'єм курсу  годин  кредитів. Вид контролю: екзамен

Лектор: кандидат с.-г., наук, доцент Корбич Н.М.
Практичні і лабораторні заняття: асистент Кривий В.В. 

Дисципліна «Добробут тварин під впливом кліматичних умов» є складовою обов’язкової компоненти, професійно зорієнтована дисципліна, яка забезпечує не лише базові професійні знання про належні умови утримання та догляду за тваринами та птицею, відповідно до їх біологічних потреб, а й про особливості перебігу триваючих процесів зміни кліматичних умов, значення цих змін для технології виробництва і переробки продукції тваринництва. Ці знання сприяють формуванню вміння вибудовувати причино-наслідковий зв'язок між біологічними особливостями тварин та птиці із основними технологіями виробництва і переробки продукції тваринництва, раціонального природокористування, для оволодіння методами наукової діяльності і формами навчання.

Теплотехніка є загальнотехнічною дисципліною, яка займає одне з центральних місць в інженерній підготовці фахівців. Це обумовлено тим, що процеси отримання, використання і перенесення теплоти, отримання холоду мають місце в багатьох технічних пристроях і технологічних процесах.

Мета вивчення дисципліни – одержання знань і вмінь, необхідних для розуміння і розрахунків процесів тепло- і масообміну, на яких базуються принципи технологій переробки продукції тваринництва, аналізу основних термодинамічних процесів, з’ясування шляхів інтенсифікації теплових процесів, методів оцінки енерготехнологічних систем в сільському господарстві.

Основні завдання курсу:

-                     ознайомлення з основними поняттями пов’язаними з процесами тепло- і масообміну;

-                     вивчення будови та принципу дії компресорів, теплових двигунів, холодильних установок, теплообмінних апаратів;

-                     опанування принципів використання енергозберігаючих заходів при виробництві, переробці та зберіганні продукції тваринництва за рахунок використання вторинних теплоенергетичних ресурсів та поновлювальних джерел енергії.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен

Знати:

- основні способи передачі тепла;

-  основні тепломасообміні процеси;

-  будову та принцип дії теплообмінних апаратів;

-  будову та принцип дії компресорів;

-  будову та принцип дії теплових двигунів;

-   будову та принцип дії холодильних установок;

-    будову та принцип дії котельних установок.

 Вміти:

-    вирішувати різноманітні прикладні завдання з використання теплоти, холоду, процесів масообміну у технологіях виробництва і переробки продукції тваринництва;

-   розрахувати основні параметри теплообмінного обладнання;

-   складати тепловий баланс енергетичного агрегату і оцінювати його економічне значення для технологічного процесу;

-   виконувати тепловий розрахунок сховищ для зберігання сільськогосподарських продуктів;

-   застосовувати принципи використання енергозберігаючих заходів при виробництві, переробці та зберіганні продукції тваринництва за рахунок використання вторинних теплоенергетичних ресурсів та поновлювальних джерел енергії.

Спеціальність 204 «Технологія виробництва і переробки продукції тваринництва»

Загальна кількість годин - 90

Кількість кредитів – 3,0

Курс – ІІ, семестр 3

Форма контролю:іспит

Мета викладання дисципліни сформувати навички у здобувачів проводити наукові дослідження, дати теоретичні знання та практичні рекомендації щодо здійснення науково-дослідної діяльності, пошуку необхідної інформації та робота з науковими першоджерелами.

Завдання вивчення дисципліни навчити здобувачів орієнтуватись у специфіці наукової діяльності; вміти користуватись науковим джерелами інформації; проводити наукові дослідження, правильно писати наукові праці (тези, статті тощо); складати тексти виступів, доповідей тощо.

Мета викладання дисципліни полягає у формуванні у здобувачів системи базових знань щодо сутності та функцій грошей і кредиту, тенденцій їх розвитку, сутності грошових і кредитно-банківських систем, їх ролі в ринковій економіці і організації грошового обігу.

Завдання вивчення дисципліни передбачає:

- з’ясування сутності, функцій та ролі грошей і кредиту;

- визначення механізму функціонування грошової системи в ринковій економіці;

- встановлення закономірностей функціонування валютного ринку і валютної системи, грошового ринку; 

- засвоєння ролі, специфіки та практики грошово-кредитної політики центрального банку, напрямів діяльності банків та небанківських фінансових інститутів щодо грошово-кредитного обслуговування суб’єктів господарювання та населення в Україні.

Дисципліна «Економіка підприємства» для здобувачів вищої освіти освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр»  вищих навчальних закладів ІІІ – ІV рівнів акредитації.

Мета дисципліни: формування здатностей самостійно мислити, приймати управлінські рішення, виконувати комплексні економічні розрахунки для ефективного здійснення господарської діяльності на рівні підприємств.

Завдання  дисципліни:

-          вивчення господарських процесів, що відбуваються у виробничо-комерційних системах підприємств;

-          закріплення комплексу економічних знань і засвоєння досягнень теорії та практики управління підприємствами.

Предмет дисципліни: форми і методи господарювання підприємства.

У результаті вивчення дисципліни здобувачі вищої освіти повинні знати:

основні поняття та категорії економіки підприємства, на основі системного розуміння та взаємозв’язків із суміжними дисциплінами; економічний зміст ресурсів, структуру та форми ресурсного забезпечення; методичні основи аналізу ефективності формування та використання персоналу, активів (основних засобів, оборотних коштів, нематеріальних активів) підприємства, організації його виробничо-комерційної діяльності тощо; показники результативності діяльності підприємства.

Здобувачі вищої освіти повинні вміти:

розрізняти організаційно-правові форми підприємств, робити обґрунтований вибір напрямків діяльності та сфери бізнесу; аналізувати ефективність використання ресурсів; оцінювати діяльність підприємства з економічної точки зору; визначати резерви підвищення ефективності діяльності підприємства; планувати показники господарсько-виробничої діяльності підприємства.

Мета: оволодіння сучасними теоретичними основами та практичними навичками управління інноваційною діяльністю організації та адаптацією до змін в умовах сервісної економіки.

Завдання: теоретична підготовка здобувачів і формування у них навичок у сфері управління інноваційною діяльністю організації та адаптацією до змін.

Метою викладання дисципліни «Адміністративний менеджмент» є формування у майбутніх фахівців сучасної системи поглядів і спеціальних знань у напрямі  підвищення ефективності управління підприємствами і організаціями завдяки правильному використанню менеджерами різних рівнів принципів та інструментів адміністрування, створенню цілісної системи адміністративного управління організацією.

Завданням навчального курсу є:

- вивчення термінологічної бази з адміністративного менеджменту;

- обґрунтування ролі адміністрації та менеджера-адміністратора в системі адміністративного менеджменту;

- вивчення функцій та процесу адміністративного менеджменту;

- формування вмінь щодо планування та організовування адміністративної роботи;

- обґрунтування вибору форм і методів адміністративного впливу на підлеглих;

- вивчення форм адміністративного контролювання та регулювання діяльності;

-         формування інформаційно-адміністративного забезпечення роботи організації.

Метою викладання дисципліни «Якість програмного забезпечення та тестування» є засвоєння здобувачами основних понять і визначень із галузі тестування, критеріїв вибору тестів, огляд різновидів тестування, аналіз особливостей процесу і технології індустріального тестування, набуття навичок у застосуванні сучасних інформаційних технологій для аналізу та тестування інформаційних систем, створенні звітної тестової документації.

Завданням навчального курсу є оволодіння здобувачами:

-     теоретичними основами якості та тестування ПЗ,

-     процесами управління якістю ПЗ,

-     базовими методами побудови тестів та тестування ПЗ,

-     підходами до створення звітності з виявлених проблем,

ознайомлення з інструментальними засобами контролю якості.

Метою викладання навчальної дисципліни «Аналітичні технології управління IT-проєктами» є формування уявлення про методологію підготовки й реалізації, способи та засоби побудови ІТ-проєктів, залучення ресурсів для реалізації цих проектів і механізмів управління ними, використання аналітичних технологій для реалізації та управління ІТ-проєктами.

Завданням дисципліни «Аналітичні технології управління IT-проєктами» є: формування практичних навичок у сфері бізнес-аналізу вимог, оцінюванні обсягу робіт, плануванні, моніторингу та супроводженні проектів під час командної розробки програмного забезпечення.

Метою дисципліни є – формування у здобувачів системи теоретичних знань і практичних навичок щодо ефективного управління організаціями в умовах глобальної економіки з урахуванням особливостей і взаємодії різних культур, формування ринково-орієнтованого економічного світогляду учасника суспільного виробництва, здатного до наукової чи практичної підприємницької діяльності управлінця; оволодіння ним універсальним інструментарієм прийняття раціональних господарських рішень; розкриття ролі та місця крос-культурного менеджменту у сучасній економіці, взаємозв’язку з різноманітними факторами, економічною теорію та іншими складовими теоретичного адміністрування.

Основними завданнями вивчення навчальної дисципліни є: формування у студентів глибокої теоретичної підготовки; ознайомлення студентів із сучасними методами управління та організації функціонування підприємства на міжнародному ринку; здобуття знань і розумінь поглибленого рівня теорії крос-культурного менеджменту; досягнення відповідних знань, розумінь та здатностей будувати та описувати моделі крос-культурного менеджменту; здатність використовувати основну термінологію крос-культурного менеджменту; здатність застосовувати прийоми адміністративних досліджень для аналізу ефективності функціонування господарських систем.

Мета дисципліни: формування сучасного економічного мислення і системи спеціальних теоретичних знань про базові поняття щодо господарсько-фінансової діяльності підприємства, змісту її окремих напрямів та їх взаємозв’язку, системи показників, що її характеризують.

Завдання дисципліни: теоретична та практична підготовка здобувачів вищої освіти з економіки та фінансів підприємств.

Мета навчального курсу: є щодо формування системи теоретичних і практичних знань в області баз даних, вивчення концепції моделювання даних в інформаційних системах, організації реляційних, розподілених та об’єктно-орієнтованих баз даних та знань, етапів їх проектування, організації ефективної структури зберігання даних, організації запитів до збережених даних, методів забезпечення цілісності даних, а також здобуття практичних навичок використання мови запитів SQL в складі інформаційних системах.

Основними завданнями вивчення дисципліни є:

-      вивчення сучасних технологій, що використовуються в базах даних;

-      ознайомлення з особливостями апаратного та програмного забезпечення;

-      надання знань про вимоги для створення баз даних;

-      опанування принципів роботи сучасних інформаційних систем управління базами даних;

-      формування навички проектування баз даних;

-      оволодіння методологією створення об’єктів бази даних, управління ними та забезпечення цілісності даних;

-      опанувати принципи налаштування безпеки баз даних;

-      оволодіння методологією оптимізації баз даних.

Метою дисципліни «Електронне документування» є вивчення методики використання сучасних електронних сервісів надання інформаційних послуг і порядку електронного документування й документообігу у діяльності суб’єктів господарювання в умовах цифрової економіки та суспільства.

Основні завдання дисципліни полягають у набутті теоретичних знань щодо сутності, принципів і основ використання інформаційних електронних сервісів та систем електронного документообігу, корисних для бізнесу в умовах формування цифрової економіки. Основним завданням проведення практичних занять є вироблення у здобувачів практичних навиків організації та методики електронного документування, документообігу, комунікацій із контрагентами та бізнес-інституціями з використанням електронних інформаційних сервісів.

Метою дисципліни є формування системи спеціальних знань здобувачів вищої освіти з питань формування знань щодо методів збирання, оброблення та аналізу інформації стосовно соціально-економічних явищ і процесів.

Завдання – дослідження закономірностей щодо:

 - вивчення методологічних засад організації статистичних спостережень, зокрема вибіркових, систематизація та узагальнення статистичних даних;

- логічне обґрунтування та алгоритм розрахунку різних за аналітичною функцією статистичних показників, зведених індексів і рейтингових оцінок;

-вивчення методів аналізу закономірностей розподілу, оцінювання варіації, диференціації та концентрації явищ і процесів;

-освоєння методів аналізу взаємозв’язків і оцінювання ефектів впливу факторів на варіацію і динаміку досліджуваних явищ;

-оволодіння методами вимірювання інтенсивності динаміки, виявлення та екстраполяції тенденцій розвитку, оцінювання сезонних коливань;

- набуття вмінь застосовувати графічно-візуальні методи узагальнення та аналізу даних.

Метою вивчення навчальної дисципліни «Правознавство»  є формування у здобувачів вищої освіти обізнаності, правосвідомості та активної суспільної позиції, яка базується на знанні нормативно-правових актів та правових механізмів захисту інтересів людини у державі.

Завдання курсу:

- розкриття загальнотеоретичних правових понять та категорій;

- дослідження сутності, змісту та форми держави і права;

- дослідити та виробити навички використання отриманих знань з конституційного, цивільного, кримінального, трудового та господарського права.

Метою викладання дисципліни «Інформаційні системи та технології» є формування у майбутніх фахівців сучасного рівня інформаційної та комп’ютерної культури, набуття практичних навичок роботи на сучасній комп’ютерній техніці, їх алгоритмізацію та використання сучасних інформаційних технологій для розв’язання різноманітних задач за фахом, а також ефективне використання сучасних інформаційно-комунікаційних технологій у професійній діяльності.

Завданням навчального курсу є:

-  вивчення теоретичних основ інформаційних систем і технологій;

-  набуття навичок використання прикладних систем обробки економічних даних та систем програмування;

-  розв’язування задач фахового спрямування за допомогою прикладних систем обробки економічних даних.

Метою вивчення дисципліни «Економічна теорія» є засвоєння майбутніми фахівцями ґрунтовних економічних знань, формування у них логіки економічного мислення і економічної культури, навчання їх базовим методам пізнання і аналізу економічних процесів, вмінню приймати обґрунтовані рішення з приводу економічних проблем, пов’язаних із їх майбутньою практичною діяльністю, ґрунтовне пізнання проблеми ефективного використання суспільством обмежених виробничих ресурсів і шляхів досягнення максимальних кінцевих результатів у задоволенні постійно зростаючих людських потреб.

Основними завданнями є: науково обґрунтувати загальні основи економічного життя суспільства; розкрити закономірності розвитку суспільного виробництва; з'ясувати механізм дії економічних законів і механізм використання їх людьми у процесі господарської діяльності; набуття належних навичок раціональної економічної поведінки, виходячи з концептуальних основ ринкової економіки, розуміння особливостей функціонування сучасних ринків та утворення цін на послуги праці, капіталу, природних ресурсів відповідно до типу ринкової структури; набуття навичок аналізу агрегованих показників, визначення чинників і наслідків макроекономічного розвитку господарських систем, а також можливостей держави коригувати цей розвиток відповідно до цілей та пріоритетів економічної політики.

Метою викладання навчальної дисципліни є розвинення в майбутнього фахівця логічного мислення, формування вмінь та навичок використання математичного апарату, як у кількісних розрахунках, так і для дослідження та розв'язання математичних задач, що описують явища та процеси практичної діяльності майбутнього фахівця. При цьому математична освіта сприяє формуванню основ наукового світогляду здобувачів вищої освіти.

Завдання курсу - формування та систематизація бази математичних знань з основних розділів вищої математики, формування вміння та навичок застосовування математичного апарату для розв’язування фахових задач, побудови найпростіших математичних моделей реальних економічних процесів, розвиток аналітичного мислення.

Мета викладання дисципліни полягає в набутті необхідних рухових вмінь та навичок, розвитку основних фізичних якостей та формуванні знань і вмінь стосовно розуміння необхідності формування фізичної культури як системної якості особистості, невід'ємного компонента загальної культури майбутнього фахівця, здатного реалізувати її в навчальній, соціально-професійній діяльності й готових до довголітньої високопродуктивної праці.

Завдання:

- виховання потреби у здобувачів до фізичного самовдосконалення та систематичних заняттях фізичними вправами протягом всього життя;

- розширення фонду рухових умінь і навичок, забезпечення загальної і професійна-прикладної фізичної підготовленості, що визначають психофізичну готовність до життєдіяльності й обраній професії;

- формування розуміння ролі фізичної культури в розвитку особистості і підготовки її до професійної діяльності, мотиваційно-ціннісного ставлення до фізичної культури, формування здорового способу життя;

- зміцнення здоров’я, сприяння правильному формуванню і всебічному розвитку організму, профілактика захворювань, забезпечення високого рівня фізичної підготовленості, працездатності протягом всього періоду навчання;

- вивчення системи практичних умінь і навичок занять головними видами і формами раціональної фізкультурної діяльності, зберігання і зміцнення здоров’я, розвиток й удосконалення психофізичних можливостей, якостей і властивостей особистості;

- включення студентів університету в реальну фізкультурно-спортивну діяльність для творчого засвоєння цінностей фізичної культури і спорту.

Мета навчальної дисципліни:

• формування  мовленнєвої компетентності студентів у науковій і діловій сферах;
• вироблення навичок сприйняття й відтворення фахових текстів, засвоєння лексики і термінології свого фаху, вибір комунікативно виправданих мовних засобів, послуговування різними типами словників;
• вироблення навичок оптимальної мовної поведінки у професійній сфері;
• формування  комунікативної  компетентності студентів.

Завдання навчальної дисципліни:

• сформувати чітке і правильне розуміння ролі державної мови у професійній діяльності;
• забезпечити досконале володіння нормами сучасної української літературної мови і дотримання вимог культури усного й писемного мовлення;
• виробити навички самоконтролю за дотриманням мовних норм у спілкуванні;
• розвивати творче мислення студентів;
• сформувати навички оперування фаховою термінологією, редагування, коригування і перекладу наукових текстів.

Мета навчальної дисципліни полягає у  наданні майбутнім фахівцям ґрунтовної гуманітарної підготовки, зокрема розуміння основних закономірностей розвитку природи і суспільства та місця людини у світі; усвідомлення ролі та значення філософії в історії людства; обізнаність в актуальних проблемах сучасної гуманітарної сфери загалом і філософської думки зокрема.

Завдання: ознайомити студентів з предметом, специфікою, історією та основною проблематикою філософії, що передбачає отримання знань щодо фундаментальних закономірностей виникнення, розвитку та функціонування цієї дисципліни як галузі наукового знання; оволодіння філософською термінологією; формування системного уявлення про основні проблемні питання.

Метою навчальної дисципліни є надання здобувачам знань з теорії та практики фінансових відносин, що виникають між суб'єктами ринкової економіки, а також механізмів й організаційних структур, які забезпечують функціонування фінансової системи країни.

Основними завданнями вивчення дисципліни "Фінанси" є вивчення суті та характерних ознак фінансів та кредиту, їх ролі і місця в економічній системі, засад фінансово-кредитної політики держави і механізму її реалізації, сфер і ланок фінансової системи.

Метою викладання дисципліни «Підприємництво» є вивчення студентами питань теорії та практики підприємницької діяльності як системи економічних, організаційних та правових відносин в межах підприємницьких структур.

Основними завданнями вивчення дисципліни є загально - теоретичні положення та закономірності управління підприємницькими структурами, ознайомлення студентів з основами організації підприємницької діяльності, із сутністю та обгрунтуваням тих кроків, що їх повинен зробити майбутній підприємець при започаткуванні власного бізнесу.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен

знати: принципи та методи організації та ведення власного бізнесу; теоретичні підходи до аналізу зовнішнього та внутрішнього підприємницького середовища; принципи та методи аналізу господарських процесів в середині підприємницьких структур; організацію планування виробництва суб’єктів підприємницької діяльності; організацію планування праці та заробітної плати, витрат суб’єктів підприємницької діяльності; використання методів прийняття фінансових рішень та оцінки інвестиційних пропозицій.

вміти: здійснювати господарський аналіз діяльності підприємницьких структур та аналіз процесів і явищ у зовнішньому оточенні бізнесу; складати необхідні документи для реєстрації власного підприємства; складати бізнес-плани розвитку власного бізнесу; розраховувати головні показники виробничо-господарської діяльності суб’єктів підприємницької діяльності; визначати витрати суб’єктів підприємницької діяльності; обчислювати параметри оподаткування суб’єктів підприємницької діяльності; виконувати аналіз виробничо-господарської діяльності суб’єктів підприємницької діяльності; використовувати операційний аналіз в прийнятті фінансових рішень; оцінювати інвестиційні пропозиції;  застосовувати заходи управління рухом фінансових ресурсів і капіталу.

Дисципліна «Геологія та геоморфологія» представляє собою базову дисципліну, яка формує комплексне уявлення про особливості генезису, еволюції та сучасного стану геологічного середовища в межах якого існують окремі організми та популяції.

Мета курсу – сформувати уявлення про особливості геологічного середовища Землі, закономірності його розвитку, динамічність та стійкість по відношенню до антропогенного впливу.

Метою вивчення навчальної дисципліни «Загальна гідрологія» є вивчення водних об’єктів земної кулі, процесів, які в них протікають, взаємодія водних об’єктів з географічним середовищем та їх значенням у народному господарстві

В процесі вивчення курсу студенти набувають навичок раціональної роботи з науковою літературою, вивчення системно-синергетичних основ організації ландшафтної сфери; природних та природно-антропогенних компонентів як складових ієрархічних цілісних геосистем; закономірностей просторово-часової диференціації (інтеграції) геосистем різного ступеня організації; природногосподарських систем як структурних одиниць сучасної ландшафтної сфери; різних типів ландшафтних моделей. Оволодіння методичними прийомами ландшафтних досліджень; набуття умінь та навичок добору та практичної реалізації ландшафтних досліджень (ландшафтне профілювання, ландшафтне картографування тощо)

Мета курсу – є розкриття загальних особливостей еволюції, будови та основних властивостей ландшафтної оболонки, окремих її складових та Землі як планети. Сформувати комплексний світогляд на природні процеси і явища, що відбуваються навколо, проаналізувати суть найважливіших законів і закономірностей будови та розвитку ландшафтної оболонки, її ієрархічної структури, тісних і динамічних взаємозв’язків між окремими геокомпонентами та геокомплексами, формування та розвитку Землі як планети, навколоземного простору тощо.

Мета курсу ознайомити студентів із основними освітніми компонентами освітньої програми «Науки про Землю», формами організації освітнього процесу та вимогами до осіб, які навчаються за програмою, що необхідні для досягнення визначених в освітній програмі результатів навчання; основними поняттями спеціальності та видатними вченими, науковцями, викладачами, сферами практичної діяльності; основними досягненнями і проблемами в галузі.

Основні завдання, закріплення існуючих знань, на базі яких будуть отримані фундаментальні та прикладні знання для проведення різноманітних досліджень, компетентного і відповідального вирішення задач, передбачених навчальною програмою.

У результаті вивчення дисципліни здобувач повинен:

знати:

• сучасні тенденції розвитку енергетики і енергоспоживання;
• напрямки й методи підвищення ступеня використання енергетичних потужностей, випуску продукції, продуктивності праці, зниження собівартості тощо;
• основні методики розрахунків економічної ефективності енерго- та ресурсозберігаючих технологій в енерговикористанні.

уміти:

• обирати заходи з енергозбереження для визначених об’єктів;
• обґрунтовувати вибір та проводити розрахунки енергетичної та економічної ефективності запропонованих заходів;
• розраховувати основні показники для здійснення економічного аналізу енергетичного виробництва та використовувати їх у своїй практичній діяльності;
• аналізувати результати взаємодії процесів електрозбереження, проводити економічні розрахунки та вирішувати практичні задачі, що пов’язані з енерговикористанням та електропостачанням в елементах енергетичних установок.

Компетентності здобувача вищої освіти, сформовані в результаті вивчення курсу

К01. Здатність до абстрактного мислення, аналізу і синтезу.

К05. Здатність до пошуку, оброблення та аналізу інформації з різних джерел.

К06. Здатність виявляти, ставити та вирішувати проблеми. 

К12. Здатність вирішувати практичні задачі із залученням методів математики, фізики та електротехніки.

К19. Усвідомлення необхідності підвищення ефективності електроенергетичного, електротехнічного та електромеханічного устаткування.

К20. Усвідомлення необхідності постійно розширювати власні знання про нові технології в електроенергетиці, електротехніці та електромеханіці.

Програмні результати навчання (ПРН)

підстанцій, пристроїв захисного заземлення та грозозахисту та уміти використовувати їх для вирішення практичних проблем у професійній діяльності.

ПР07. Здійснювати аналіз процесів в електроенергетичному, електротехнічному та електромеханічному обладнанні, відповідних комплексах і системах.

ПР08. Обирати і застосовувати придатні методи для аналізу і синтезу електромеханічних та електроенергетичних систем із заданими показниками.

 ПР09. Уміти оцінювати енергоефективність та надійність роботи електроенергетичних, електротехнічних та електромеханічних систем.

ПР10. Знаходити необхідну інформацію в науково-технічній літературі, базах даних та інших джерелах інформації, оцінювати її релевантність та достовірність.

ПР11. Вільно спілкуватися з професійних проблем державною та іноземною мовами усно і письмово, обговорювати результати професійної діяльності з фахівцями та нефахівцями, аргументувати свою позицію з дискусійних питань.

ПР13. Розуміти значення традиційної та відновлюваної енергетики для успішного економічного розвитку країни.

ПР19. Застосовувати придатні емпіричні і теоретичні методи для зменшення втрат електричної енергії при її виробництві, транспортуванні, розподіленні та використанні. 

Мета викладання дисципліни «Економіка, ціноутворення та маркетинг в енергетиці та електроніці» є формування теоретичної та методологічної бази, для вільного володіння практикою використання економічних ресурсів енергетичного підприємства; вироблення вмінь оцінювати та аналізувати економічну політику в сфері енергетики, яка реалізується на рівні держави та суб’єкта підприємницької діяльності; засвоєння особливостей формування собівартості енергетичного підприємства, розкриття методів техніко-економічного обґрунтування господарських заходів в енергетиці; розкриття особливостей функціонування енергетичного ринку України та особливостей державного регулювання в сфері енергетики.

Основні завдання, є вивчення студентами:  методів техніко-економічного обґрунтування планових та проектних рішень у сфері енергетики;  наукових засад підвищення ефективності енергетики та всього паливно-енергетичного комплексу на базі раціонального використання трудових, матеріальних, у тому числі паливно-енергетичних та фінансових ресурсів, шляхів прискорення соціально-економічного розвитку енергетичних підприємств; механізму управління й державного регулювання енергетичного комплексу, принципів та напрямків удосконалення планування й управління енергетикою на основі ринкових відносин; економічних основ науково-технічного прогресу на підприємствах енергетики, методів удосконалення економічного аналізу, оптимізаційних розрахунків, прогнозування, планування й управління енерговиробництвом.

У результаті вивчення дисципліни здобувач повинен:

знати:

• завдання й умови розвитку енергетики, форми прояву дії економічних законів в енергетичній галузі;
• особливості управління виробничими ресурсами енергетичного підприємства, основні економічні завдання, що вирішуються на енергетичному підприємстві;
• напрямки й методи підвищення ступеня використання енергетичних потужностей, випуску продукції, продуктивності праці, зниження собівартості тощо;
• методи прогнозування і планування основних економічних показників енергетичного виробництва;
• економічні питання екологічних проблем енергетики, які сьогодні набули особливої актуальності через підвищені вимоги до охорони навколишнього середовища від різних видів антропогенних забруднень (відходів від виробництва енергії);
• економічні підходи до забезпечення надійності та якості енергопостачання споживачів

уміти:

• знаходити шляхи найбільш ефективного використання енергоресурсів в умовах ринкової економіки із застосуванням досягнень науково-технічного прогресу;
• виконувати розрахунки з техніко-економічного обґрунтування господарських заходів, у тому числі природоохоронних;

• розраховувати основні показники для здійснення економічного аналізу енергетичного виробництва та використовувати їх у своїй практичній діяльності;
•  виявляти внутрішньогосподарські резерви та шляхи їх використання із розробленням конкретних виробничих заходів;
• здійснювати прогнозування та планування основних показників діяльності енергетичного підприємства на перспективу;
•  економічно обґрунтовувати вибір оптимального варіанта розвитку енергетичного підприємства (галузі) серед множини альтернатив за допомогою сучасних оптимізаційних методів.
• Компетентності здобувача вищої освіти, сформовані в результаті вивчення курсу

К05. Здатність до пошуку, оброблення та аналізу інформації з різних джерел.

К06. Здатність виявляти, ставити та вирішувати проблеми. 

К07. Здатність працювати в команді.

К08. Здатність працювати автономно.

К19. Усвідомлення необхідності підвищення ефективності електроенергетичного, електротехнічного та електромеханічного устаткування. 

Програмні результати навчання (ПРН)

ПР01. Знати і розуміти принципи роботи електричних систем та мереж, силового обладнання електричних станцій та підстанцій, пристроїв захисного заземлення та грозозахисту та уміти використовувати їх для вирішення практичних проблем у професійній діяльності.

ПР06. Застосовувати прикладне програмне забезпечення, мікроконтролери та мікропроцесорну техніку для вирішення практичних проблем у професійній діяльності. 

ПР09. Уміти оцінювати енергоефективність та надійність роботи електроенергетичних, електротехнічних та електромеханічних систем.

ПР10. Знаходити необхідну інформацію в науково-технічній літературі, базах даних та інших джерелах інформації, оцінювати її релевантність та достовірність.

ПР12. Розуміти основні принципи і завдання технічної та екологічної безпеки об’єктів електротехніки та електромеханіки, враховувати їх при прийнятті рішень.

ПР13. Розуміти значення традиційної та відновлюваної енергетики для успішного економічного розвитку країни.

ПР19. Застосовувати придатні емпіричні і теоретичні методи для зменшення втрат електричної енергії при її виробництві, транспортуванні, розподіленні та використанні.

Мета викладання дисципліни «Основи інформаційних систем» є формування знань і фактичних навичок по аналізу, синтезу і використанню інформаційних систем, сучасного рівня знань, умінь і навиків при розробці та використанні сучасних інформаційних систем і технологій, які застосовуються в енергетиці, електротехніці, електромеханіці.

Основні завдання, теоретична і практична підготовка здобувачів вищої освіти про основні підходи, принципи, технології, інструментальні засоби, шаблони та стандарти індивідуального, типового та автоматизованого проектування інформаційних систем.

У результаті вивчення дисципліни здобувач повинен:

знати:

• історичні передмови розвитку інформаційних систем в енергетиці як самостійної науки;
• принципи побудови, інформаційних систем
• основні види забезпечення інформаційних систем;
• розподіл функцій між ЕОМ та оператором;
• принципи побудови та функціонування елементів електроенергетичних комплексів та систем
• призначення автоматизованої системи комерційного обліку електричної енергії (АСКОЕ).

уміти:

• користуватися інформаційними і комунікаційними технологіями;
• використовувати комп’ютерні програми проектування;
• вивчати та використовувати науково-технічну інформацію.
• застосовувати відповідні програмні продукти для проектування та експлуатації інформаційних систем;
• складати блок-схеми алгоритмічного забезпечення в енергетиці.
• користуватися методами розробки та аналізу інформаційних систем на основі систем керування базами даних;

використовувати навички проведення дослідження, випробування та оцінки якості та функціонування інформаційних систем в енергетиці

Компетентності здобувача вищої освіти, сформовані в результаті вивчення курсу

К01. Здатність до абстрактного мислення, аналізу і синтезу.

К02. Здатність застосовувати знання у практичних ситуаціях.

К05. Здатність до пошуку, оброблення та аналізу інформації з різних джерел.

К06. Здатність виявляти, ставити та вирішувати проблеми.

К13. Здатність вирішувати комплексні спеціалізовані задачі і практичні проблеми, пов’язані з роботою електричних систем та мереж, електричної частини станцій і підстанцій та техніки високих напруг.

К16. Здатність вирішувати комплексні спеціалізовані задачі і практичні проблеми, пов’язані з проблемами виробництва, передачі та розподілення електричної енергії.

К20. Усвідомлення необхідності постійно розширювати власні знання про нові технології в електроенергетиці, електротехніці та електромеханіці. 

ПР01. Знати і розуміти принципи роботи електричних систем та мереж, силового обладнання електричних станцій та підстанцій, пристроїв захисного заземлення та грозозахисту та уміти використовувати їх для вирішення практичних проблем у професійній діяльності.

ПР02. Знати і розуміти теоретичні основи метрології та електричних вимірювань, принципи роботи пристроїв автоматичного керування, релейного захисту та автоматики, мати навички здійснення відповідних вимірювань і використання зазначених пристроїв для вирішення професійних завдань.

ПР06. Застосовувати прикладне програмне забезпечення, мікроконтролери та мікропроцесорну техніку для вирішення практичних проблем у професійній діяльності. 

ПР07. Здійснювати аналіз процесів в електроенергетичному, електротехнічному та електромеханічному обладнанні, відповідних комплексах і системах.

ПР08. Обирати і застосовувати придатні методи для аналізу і синтезу електромеханічних та електроенергетичних систем із заданими показниками. ПР09. Уміти оцінювати енергоефективність та надійність роботи електроенергетичних, електротехнічних та електромеханічних систем.

ПР10. Знаходити необхідну інформацію в науково-технічній літературі, базах даних та інших джерелах інформації, оцінювати її релевантність та достовірність.

ПР11. Вільно спілкуватися з професійних проблем державною та іноземною мовами усно і письмово, обговорювати результати професійної діяльності з фахівцями та нефахівцями, аргументувати свою позицію з дискусійних питань.

ПР17. Розв’язувати складні спеціалізовані задачі з проектування і технічного обслуговування електромеханічних систем, електроустаткування електричних станцій, підстанцій, систем та мереж. 

ПР18. Вміти самостійно вчитися, опановувати нові знання і вдосконалювати навички роботи з сучасним обладнанням, вимірювальною технікою та прикладним програмним забезпеченням.

ПР19. Застосовувати придатні емпіричні і теоретичні методи для зменшення втрат електричної енергії при її виробництві, транспортуванні, розподіленні та використанні

Мета викладання дисципліни «Вступ до фаху та академічне письмо» є скласти загальне уявлення про спеціальність, сформувати систему теоретичних знань про основні функціональні обов’язки фахівців з енергетики, основних принципів побудови та взаємозв’язків основних силових елементів об’єднаної енергосистеми та принципів функціонування систем управління, захисту та автоматики на різних рівнях генерації, передачі та споживання електроенергії, формування академічної культури, академічної грамотності, необхідних практичних навичок усної і писемної мови у студентів, необхідних для успішного навчання та майбутньої професійної діяльності.

Основні завдання, теоретична і практична підготовка здобувачів вищої освіти про основні положення та вимоги державних стандартів до систем електропостачання, принципи роботи, призначення та конструкції електричних мереж, навчитися основ академічного письма, технологій організації процесів створення, аналізу та редагування академічного тексту.

У результаті вивчення дисципліни здобувач повинен:

знати:

• основні принципи електротехніки;
• принципи побудови джерел і споживачів електричної енергії;
• принцип передачі електричної енергії в електричних мережах;
• організаційні форми навчального процесу, їх навчально-методичне, матеріально-технічне та інформаційне забезпечення;
• види та організацію поточної, підсумкової і державної атестації освітнього процесу за спеціальністю;

методи, засоби і прийоми самостійної роботи;

• основи інформаційної культури студента: види інформаційних ресурсів, методику бібліографічної роботи студента, можливості мережі Інтернет;
•  сутність і основні положення Закону України «Про освіту» як правової основи освітнього процесу в системі вищої професійної освіти;
• зміст, основні положення державної політики в галузі освіти; форми отримання освіти; освітні установи, їх види;
• традиції академічного спілкування та міжнародний досвід
• правила дотримання академічної доброчесності та заходи щодо попередження й виявлення плагіату;
• види академічних текстів за формою комунікації та способом викладу матеріалу
• структуру основної професійної освітньої програми за спеціальністю, її зміст;
• вимоги до рівня підготовки випускника за фахом;
• роль та місце фундаментальних наук в інженерній освіті;
• вплив розвитку інженерії на навчання та діяльність фахівця;
• вимоги до сучасного інженера та його професійної діяльності;
• види діяльності інженера-електрика;
• кваліфікаційні вимоги до фахівця різних напрямів діяльності;

уміти:

• виконувати розрахунки та провадити аналіз режимів найпростіших мереж;
• виконувати розрахунки параметрів схем заміщення основних елементів енергосистем;
• аналізувати і обробляти результати електротехнічних розрахунків, самостійно орієнтуватися в масиві сучасної електроенергетичної інформації;
• оперувати поняттями «науковий стиль», «науковий текст», «академічна комунікація», «академічне письмо», знати їх інтегральні та диференційні характеристики;
• генерувати наукові ідеї, моделювати наукові знання й організовувати процес академічного письма;
• академічно грамотно обґрунтовувати актуальність теми, висвітлювати стан розробки проблеми, формулювати об’єкт, предмет, мету й завдання;
• застосовувати різні види правок академічного тексту.

Компетентності здобувача вищої освіти, сформовані в результаті вивчення курсу

К02. Здатність застосовувати знання у практичних ситуаціях.

К03. Здатність спілкуватися державною мовою як усно, так і письмово.

К05. Здатність до пошуку, оброблення та аналізу інформації з різних джерел.

К07. Здатність працювати в команді.

К08. Здатність працювати автономно.

К09. Здатність реалізувати свої права і обов’язки як члена суспільства, усвідомлювати цінності громадянського (вільного демократичного) суспільства та необхідність його сталого розвитку, верховенства права, прав і свобод людини і громадянина в Україні.

К20. Усвідомлення необхідності постійно розширювати власні знання про нові технології в електроенергетиці, електротехніці та електромеханіці. 

ПР09. Уміти оцінювати енергоефективність та надійність роботи електроенергетичних, електротехнічних та електромеханічних систем.

ПР16. Знати вимоги нормативних актів, що стосуються інженерної діяльності, захисту інтелектуальної власності, охорони праці, техніки безпеки та виробничої санітарії, враховувати їх при прийнятті рішень.

ПР18. Вміти самостійно вчитися, опановувати нові знання і вдосконалювати навички роботи з сучасним обладнанням, вимірювальною технікою та прикладним програмним забезпеченням.

Навчальна дисципліна «Спеціальні розділи теоретичних основ електротехніки» вивчається здобувачами вищої освіти за освітньою програмою першого бакалаврського рівня спеціальності 141 «Електроенергетика, електротехніка та електромеханіка»  на 3 курсі у 5 семестрі.

Дисципліна «Спеціальні розділи теоретичних основ електротехніки» є наукою, що вивчає  фізичні явища у нелінійних електричних колах постійного та змінного струмів, перехідні процеси в лінійних електричних колах, основи теорії чотириполюсників, електромагнітні процеси в електричних колах з розподіленими параметрами.  

Мета навчальної дисципліни: одержання теоретичних і практичних знань про фізичні явища та характер процесів у лінійних та нелінійних електричних колах постійного і змінного струмів у сталих і перехідних режимах,  електромагнітні процеси в електричних колах з розподіленими параметрами та характеристичні параметри і схемні функції    чотириполюсників.

             Завдання. Формування у студентів сукупності знань, вмінь і уявлень з основних понять та законів електричних кіл; придбання теоретичних та практичних навичок аналізу та розрахунку лінійних і нелінійних кіл постійного і змінного струмів у сталих і перехідних режимах, аналізу  фізичних процесів в електричних колах з розподіленими параметрами та в чотириполюсниках.

Компетентності здобувача вищої освіти, сформовані в результаті вивчення курсу

         Загальні компетентності:

K03. Здатність спілкуватися державною мовою як усно, так і письмово.

K06. Здатність виявляти, ставити та вирішувати проблеми.

K09. Здатність реалізувати свої права і обов'язки як члена суспільства, усвідомлювати цінності громадянського (вільного демократичного) суспільства та необхідність його сталого розвитку, верховенства права, прав і свобод людини і громадянина в Україні.

            Спеціальні (фахові компетентності):

К12. Здатність вирішувати практичні задачі із залученням методів математики, фізики та електротехніки.

К14. Здатність вирішувати комплексні спеціалізовані задачі і практичні проблеми, пов'язані з проблемами метрології, електричних вимірювань, роботою пристроїв автоматичного керування. релейного захисту та автоматики.

К19. Усвідомлення необхідності підвищення ефективності електроенергетичного, електротехнічного та електромеханічного устаткування.

Програмні результати навчання (ПРН)

ПР05. Знати основи теорії електромагнітного поля, методи розрахунку електричних кіл та уміти використовувати їх для вирішення практичних проблем у професійній діяльності.

ПР07. Здійснювати аналіз процесів в електроенергетичному, електротехнічному та електромеханічному обладнанні. відповідних комплексах і системах.

ПР08. Обирати і застосовувати придатні методи для аналізу і синтезу електромеханічних та електроенергетичних систем із заданими показниками.

Навчальна дисципліна «Основи електроніки» вивчається здобувачами вищої освіти за освітньою програмою першого бакалаврського рівня спеціальності 141 «Електроенергетика, електротехніка та електромеханіка»  на 2 курсі у 4 семестрі.

Дисципліна «Основи електроніки» є наукою, що вивчає  фізику роботи електронних приладів та інтегральних схем, підсилювальних пристроїв, перетворювачів аналогових сигналів, пристроїв енергетичної електроніки та основи цифрової електроніки.

Мета.  Формування знань, умінь і навичок, необхідних для розуміння фізичних

процесів, що відбуваються в електронних пристроях, використовуваних в енергетиці, і вільного читання схем цих пристроїв; ознайомлення студентів з перспективними шляхами розвитку енергетичної електроніки.

Завдання. Вивчення принципу дії основних типів електронних та напівпровідникових приладів;  вивчення будови та принципу дії   пристроїв аналогової електроніки; вивчення                                                                    

методики вимірювання основних параметрів та характеристик пристроїв   аналогової електроніки;  ознайомлення з теоретичними основами цифрової електроніки;  вивчення  базових компонентів цифрової схемотехніки;  вивчення основних логічних функцій та  схем, які їх реалізують.

Компетентності здобувача вищої освіти, сформовані в результаті вивчення курсу

         Загальні компетентності:

K01. Здатність до абстрактного мислення, аналізу і синтезу.

K05. Здатність до пошуку, оброблення та аналізу інформації з різних джерел.

K10. Здатність зберігати та примножувати моральні, культурні, наукові цінності і досягнення суспільства на основі розуміння історії та закономірностей розвитку предметної області, її місця у загальній системі знань про природу і суспільство та у розвитку суспільства, техніки і технологій, використовувати різні види та форми рухової активності для активного відпочинку та ведення здорового способу життя.

         Спеціальні (фахові компетентності):

K11. Здатність вирішувати практичні задачі із застосуванням систем автоматизованого проектування і розрахунків (САПР).

К14. Здатність вирішувати комплексні спеціалізовані задачі і практичні проблеми, пов'язані з проблемами метрології, електричних вимірювань, роботою пристроїв автоматичного керування. релейного захисту та автоматики.

К18.   Здатність виконувати професійні обов'язки із дотриманням вимог правил техніки безпеки, охорони праці, виробничої санітарії та охорони навколишнього середовища.

Програмні результати навчання:

ПР06. Застосовувати прикладне програмне забезпечення, мікроконтролери та мікропроцесорну техніку для вирішення практичних проблем у професійній діяльності.

ПР10. Знаходити необхідну інформацію в науково-технічній літературі, базах даних та інших джерелах інформації, оцінювати її релевантність та достовірність.

ПР13. Розуміти значення традиційної та відновлюваної енергетики для успішного економічного розвитку країни.

Навчальна дисципліна «Основи електропостачання» вивчається здобувачами вищої освіти за освітньою програмою першого бакалаврського рівня спеціальності 141 «Електроенергетика, електротехніка та електромеханіка»  на 2 курсі у 3 семестрі.

  Основи електропостачання є наукою про технологію виробництва, передачі та розподілу електричної енергії; задачі електропостачання населених пунктів та підприємств; будову, конструкцію і електричні схеми електроустановок систем електропостачання; режими роботи систем електропостачання та їх елементів; основні методи розрахунків параметрів і режимів електричних мереж та установок.

Мета.  Формування системи знань з теорії та практики для забезпечення надійної та ефективної роботи систем електропостачання промислових та побутових споживачів.

Завдання. Основними завданнями вивчення дисципліни є підготовка студентів до самостійної інженерної діяльності в галузі електроенергетики, зокрема, технології виробництва, передачі і розподілу електроенергії до споживачів, конструкції елементів систем електропостачання та їх схем, якості, надійності та економічності електропостачання та розрахунку параметрів і режимів роботи систем електропостачання.

Компетентності здобувача вищої освіти, сформовані в результаті вивчення курсу

         Загальні компетентності:

K01. Здатність до абстрактного мислення, аналізу і синтезу.

K02. Здатність застосовувати знання у практичних ситуаціях.

K09. Здатність реалізувати свої права і обов'язки як члена суспільства, усвідомлювати цінності громадянського (вільного демократичного) суспільства та необхідність його сталого розвитку, верховенства права, прав і свобод людини і громадянина в Україні.

         Спеціальні (фахові компетентності):

К12. Здатність вирішувати практичні задачі із залученням методів математики, фізики та електротехніки.

К13. Здатність вирішувати комплексні спеціалізовані задачі і практичні проблеми, пов'язані з роботою електричних систем та мереж, електричної частини станцій і підстанцій та техніки високих напруг.

К16. Здатність вирішувати комплексні спеціалізовані задачі і практичні проблеми, пов'язані з проблемами виробництва, передачі та розподілення електричної енергії.

Програмні результати навчання:

ПР01. Знати і розуміти принципи роботи електричних систем та мереж, силового обладнання електричних станцій та підстанцій, пристроїв захисного заземлення та грозозахисту та уміти використовувати їх для вирішення практичних проблем у професійній діяльності.

ПР10. Знаходити необхідну інформацію в науково-технічній літературі, базах даних та інших джерелах інформації, оцінювати її релевантність та достовірність.

ПР14. Розуміти принципи європейської демократії та поваги до прав громадян, враховувати їх при прийнятті рішень.

ПР17. Розв'язувати складні спеціалізовані задачі з проектування і технічного обслуговування електромеханічних систем. електроустаткування електричних станцій, підстанцій, систем та мереж.

Навчальна дисципліна «Електричні системи та мережі» вивчається здобувачами вищої освіти за освітньою програмою першого бакалаврського рівня спеціальності 141 «Електроенергетика, електротехніка та електромеханіка»  на 2 курсі у 4 семестрі.

Дисципліна «Електричні системи та мережі» є наукою щодо технології виробництва, передачі та розподілу електричної енергії,  будови, конструкції і електричних схем електроустановок систем електропостачання, застосування сучасних методів аналізу і розрахунку електричних мереж  різних класів номінальних напруг, режимів роботи систем і мереж електропостачання та їх елементів, ефективного використання сучасних інтелектуальних, інформаційних комп′ютерно - інтегрованих технологій.

Метою вивчення дисципліни є формування знань з конструктивного виконання електричних систем та мереж, засвоєння основних методів розрахунку параметрів усталених режимів роботи електричних мереж, ознайомлення з вимогами до параметрів режимів та умовами оптимального керування ними, а також отримання основних відомостей про шляхи вирішення задач проектування  та експлуатації електричних мереж та систем.

Завдання: засвоєння теоретичних знань з принципів побудови та функціонування електричних мереж; практичних вмінь з проведення інженерних розрахунків з вибору устаткування електричних мереж.

Компетентності здобувача вищої освіти, сформовані в результаті вивчення курсу

         Загальні компетентності:

K05. Здатність до пошуку, оброблення та аналізу інформації з різних джерел.

K06. Здатність виявляти, ставити та вирішувати проблеми.

K09. Здатність реалізувати свої права і обов'язки як члена суспільства, усвідомлювати цінності громадянського (вільного демократичного) суспільства та необхідність його сталого розвитку, верховенства права, прав і свобод людини і громадянина в Україні.

            Спеціальні (фахові компетентності):

К13. Здатність вирішувати комплексні спеціалізовані задачі і практичні проблеми, пов'язані з роботою електричних систем та мереж, електричної частини станцій і підстанцій та техніки високих напруг.

К16. Здатність вирішувати комплексні спеціалізовані задачі і практичні проблеми, пов'язані з проблемами виробництва, передачі та розподілення електричної енергії.

К19. Усвідомлення необхідності підвищення ефективності електроенергетичного, електротехнічного та електромеханічного устаткування.

Програмні результати навчання:

ПР01. Знати і розуміти принципи роботи електричних систем та мереж, силового обладнання електричних станцій та підстанцій, пристроїв захисного заземлення та грозозахисту та уміти використовувати їх для вирішення практичних проблем у професійній діяльності.

ПР13. Розуміти значення традиційної та відновлюваної енергетики для успішного економічного розвитку країни.

ПР17. Розв'язувати складні спеціалізовані задачі з проектування і технічного обслуговування електромеханічних систем, електроустаткування електричних станцій, підстанцій, систем та мереж.

Мета: Навчальна дисципліна «Технологія сільськогосподарського виробництва» спрямована на формування у студентів знань про основні складові інтенсивних технологій вирощування сільськогосподарських культур в різних природно-кліматичних зонах України, застосування різних агротехнічних прийомів для підвищення родючості ґрунтів, зменшення ерозійних процесів, підвищення врожайності, економічну доцільність використання добрив і пестицидів. Завдання:

Завдання навчальної дисципліни полягають у вивченні основних технологічних параметрів виробництва продукції рослинництва та здійснювати перевірку якості та безпечності харчових продуктів.

Метою викладання є опанування студентами теоретичних та практичних основ контролю якості продукції харчових підприємств за допомогою фізико-хімічних та інструментальних засобів дослідження, ознайомлення з сучасними методами дослідження харчової продукції, оволодіння відповідними методиками аналізу та навичками користування приладами та обладнанням під час наукових досліджень.

Завданням є ознайомлення майбутніх фахівців з основними способами та методами сучасних інструментальних досліджень продуктів харчування, контролю їх якості і безпечності; застосування знань та сформованих навичок для вирішення проблем у своїй подальшій професійній діяльності.

Метою викладання є засвоєння студентами теоретичних знань і практичних навичок та формування професійних компетентностей щодо організації, проведення, документального супроводу експертизи продуктів харчування.

Завданням є ознайомлення майбутніх фахівців з основними способами та методами експертизи продуктів харчування, контролю їх якості; теоретичне обґрунтування і практичне опанування комплексу санітарно-гігієнічних, ветеринарних, фітосанітарних, лабораторних та спеціальних досліджень харчових і сировинних продуктів тваринного та рослинного походження з метою оцінки їх якості і безпечності; застосування знань та сформованих навичок для вирішення проблем у своїй подальшій професійній діяльності.

У результаті вивчення навчальної дисципліни здобувач вищої освіти  повинен знати :

-     теоретичні та практичні основи експертизи продовольчих товарів;

-     основні методи і засоби проведення експертизи продовольчих товарів;

-     класифікацію і характеристику методів проведення експертизи харчових продуктів;

-     правила    проведення ветеринарної       експертизи сировини    тваринного походження;

-     правила    проведення фітосанітарної     експертизи сировини    рослинного походження;

-     види та критерії ідентифікації.

Спеціальність 181  - "Харчові технології"

ІІІ курс, 5 семестр

Кількість годин - 90, кількість кредитів - 3

Форма контролю - залік

1. 1.     Мета та завдання навчальної дисципліни

Мета . навчання студентів основам сучасних методів розрахунку та конструювання різних видів будівельних конструкцій (балок, ферм, колон, спеціальних конструкцій).

-         Завдання. Виконувати необхідні розрахунки конструкцій та розробляти їх робочі креслення.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен

чітко уявляти собі роботу будівельних конструкцій під навантаженням

знаходити у кожному окремому випадку найбільш оптимальне конструктивне рішення, яке б відповідало сучасному рівню розвитку науки та техніки

виконувати необхідні розрахунки конструкцій та розробляти їх робочі креслення

вміти використовувати технічну та нормативну літературу при вирішенні задач розрахунку та проектування конструкцій

володіти міжнародною системою одиниць (СИ) при виконанні розрахунків.

Вступ до спеціальності (будівництво)

1. Мета та завдання навчальної дисципліни

Мета: навчання студентів основам сучасних методів розрахунку та конструювання різних видів інженерних конструкцій (балок, ферм, колон, спеціальних конструкцій).

-        Завдання: чітко уявляти собі роботу інженерних конструкцій під навантаженням і у кожному окремому випадку найбільш оптимальне конструктивне рішення.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен

знати: роботу  конструкцій під навантаженням;

знаходити найбільш оптимальне конструктивне рішення, яке б відповідало сучасному рівню розвитку науки та техніки;

виконувати необхідні розрахунки конструкцій та розробляти їх робочі креслення;

вміти використовувати технічну та нормативну літературу при вирішенні задач розрахунку та проектування конструкцій;

володіти міжнародною системою одиниць (СИ) при виконанні розрахунків.

Дисципліна “Металеві конструкції (спецкурс)” є важливою складовою професійної підготовки магістра-будівельника.

Метою курсу є навчання студентів основам сучасних методів розрахунку та конструювання спеціальних металевих  конструкцій, балок, ферм, колон. Після вивчення курсу студент повинен:

-        виконувати необхідні розрахунки спеціальних конструкцій та розробляти їх робочі креслення

-        чітко уявляти собі роботу спеціальних конструкцій під навантаженням

-        знаходити у кожному окремому випадку найбільш оптимальне конструктивне рішення, яке б відповідало сучасному рівню розвитку науки та техніки

-        вміти використовувати технічну та нормативну літературу при вирішенні задач розрахунку та проектування спеціальних конструкцій

-        володіти міжнародною системою одиниць (СИ) при виконанні розрахунків.

Вивчається земна поверхня в геометричному відношенні, дослідження та розробка способів зображення цієї поверхні на площині у вигляді топографічних карт та планів. Сучасні геодезичні прилади для вимірювання довжин ліній, горизонтальних та вертикальних кутів, перевищень; принцип роботи, повірки та юстировки. Проведення топографічних зйомок та обробка результатів вимірювань.

Метою навчальної дисципліни "Топографія"  є детальне вивчення земної поверхні в геометричному відношенні, дослідження та розробка способів зображення цієї поверхні на площині у вигляді топографічних карт та планів.

Завдання. Дати необхідні теоретичні відомості про сучасні уявлення про форму та розміри Землі; системи координат, що застосовуються в геодезії; сучасні геодезичні прилади для вимірювання довжин ліній, кутів та перевищень, їх будову, принцип роботи, повірки та юстировки; організацію та проведення топографічних зйомок при землекористуванні, виконанні земельно-кадастрових та інших робіт.

Вивчається математичне опрацювання геодезичних вимірювань; оцінка одержаних результатів вимірювань, а також їх подальшої обробки; розробка математичних алгоритмів розв'язання геодезичних задач із врахуванням одержання найбільш ймовірніших значень та виконання контролю за виконанням їх рішень. 

Метою навчальної дисципліни є теоретична і практична підготовка здобувачів для забезпечення належної обробки результатів геодезичних вимірювань з метою усунення похибок та визначення найімовірніших значень цих величин, їх оцінку точності. 

Завдання викладання дисципліни полягають у формуванні спеціалістів, здатних теоретично та практично виконувати покладені на них обов'язки щодо використання геодезичних даних у землевпорядній галузі; повноцінно забезпечувати суцільний процес одержання геодезичних  величин шляхом вимірювань, а також належним виконанням обчислень; аналізувати вплив умов виконання вимірювального процесу на одержані результати та можливість усунення похибок вимірювань.

Сучасні геодезія та землеустрій неможливі без використання комп’ютерних технологій. Історично склалось так, що в даній галузі використовується програмне забезпечення Digitals. В програмному забезпеченні Digitals можна обробляти теодолітну і тахеометричну зйомку, створювати топографічні і спеціальні карти і плани, накопичувати кадастрову базу даних, будувати моделі рельєфу і моделювати горизонталі, розраховувати площі і обсяги, переглядати карти в тривимірному вигляді, використовувати супутникові знімки, ортофотоплани і скановані карти, створювати текстову і графічну документацію. 

Мета навчальної дисципліни є набуття практичних навиків роботи в «Digitals», так як він  являє собою універсальний інструмент здатний вирішувати безліч найрізноманітніших завдань. І це інструмент, зростаючий разом із запитами користувачів від обробки геодезичних вимірювань і створення техдокументації на одну земельну ділянку, до ведення чергових планів великих міст і індексного-кадастрових карт масштабу області. Вбудована мова скриптів дозволяє досвідченим користувачам ще більше розширити функціональність програми і максимально автоматизувати вирішення власних типових завдань.

Завдання дисципліни  «Комп’ютерні роботи в Digitals» вивчення можливостей та прийомів роботи з програмою Digitals, яка використовується у геодезії, картографії та землеустрої. Вміння розглядати питання обробки геодезичних вимірів, складання топографічних карт та планів, підготовки кадастрових планів, каталогів координат та інших графічних та текстових землевпорядних документів.

Метою вивчення навчальної дисципліни є теоретична підготовка студентів до практичної діяльності, спрямованої на здійснення наукового обґрунтування і запропонування методичних підходів до розро­бки проектів землеустрою щодо створення нових та впорядкування існуючих землеволодінь і землекористувань з урахуванням вимог щодо раціональ­ного використання та охорони земель.

Основними завданнями вивчення дисципліни є набуття студентами теоретичних і практичних знань з питань аналізу та обґрунтування розмірів землекористувань; оволодіння сучасною нормативно-правовою базою щодо формування проектів землеустрою; опанування сучасними методами та процедурами щодо формування проектів землеустрою; формування у студентів схильності до активного використання сучасних методів та процедур методологічних основ щодо формування проектів землеустрою.

Незважаючи на те, що реформування земельних відносин проводиться в Україні вже понад 26 років, проблема економіко-правового захисту прав землевласників зберігає свою актуальність. Відсутність ефективної системи забезпечення й захисту прав на землю вимагає від покупців надзвичайної кмітливості, спеціальних знань і глибокого розуміння ризиків, пов’язаних з інвестиціями в нерухомість. Нерідкі випадки, коли на одну й ту ж земельну ділянку могли бути видані декілька правовстановлюючих документів різним особам, або в результаті розгляду судових спорів власники позбавляються прав на земельні ділянки.

В останні роки набуло особливої популярності «земельне рейдерство» позбавлення прав на ділянки за допомогою спеціально інсценованих бізнес-конфліктів, судових рішень, а також використання «слабких місць» кадастрово-реєстраційної системи, законодавчих прогалин і суперечностей. В Україні, на відміну від багатьох країн, не здійснюється державне регулювання ріелторської діяльності, що в комплексі з недостатньо високим рівнем правової обізнаності українських громадян, створює сприятливі умови для шахрайства й махінацій з правами на землю, а також оскарження договорів купівлі-продажу, обміну, дарування земельних ділянок у судовому порядку.

Мета вивчення навчальної дисципліни «Судова експертиза в землеустрої» є володіння методами проведення судової експертизи, що дозволить:

- організувати комплексну оцінку об’єктів землевпорядної документації;

- перевірити відповідність проектної землевпорядної документації вимогам земельного законодавства;

- підвищити якість розробки землевпорядної документації;

- впровадити передові методи проектування та досягнення науково-технічного прогресу;

- регулювання плати за землю;

- підвищити науково-технічний та професійний рівень виконавців судової експертизи землевпорядної документації.

Завдання вивчення дисципліни «Судова експертиза в землеустрої» такі:

• формування знань та володіння нормативно-правовими актами стосовно відповідного вивчення;

• аналіз та оцінка землевпорядної документації щодо відповідності вимогам законодавства, встановленим стандартам, нормам, правилам;

 • підготовка обґрунтованих висновків для об’єктів судової експертизи.

Основною метою курсу "ГІС в кадастрових системах" є формування у фахівця теоретичних знань і практичних навичок використання ГІС в землевпорядкуванні та в земельному кадастрі з метою інвентаризації земельних ресурсів та землевласників, прогнозування стану земельного фонду, контролю за використанням та охороною ґрунтів, реєстрації та захисту прав громадян і суб’єктів господарювання тощо.

 Основне завдання навчальної дисципліни «ГІС в кадастрових системах» полягає у вивченні основних теоретичних и практичних аспектів створення упорядкованої геоінформаційної системи про правове, природне, господарське, економічне та просторове положення об'єктів, що підлягають обліку в системі відповідного рівня управління.

Метою вивчення дисципліни є ознайомлення студентів із Світовим досвідом та національними потребами використання методів та програмних продуктів ГІС для створення і ведення кадастрових систем, як державної інформаційно-реєстраційної системи геопросторового положення кадастрових об’єктів, їхніх кількісних і якісних параметрів та правового статусу.

Проблема управління земельними ресурсами - одного з чинників розширення виробництва та зміцнення фундаменту економіки держави, є найголовнішою у вирішенні соціально-економічного розвитку. Земля є основою матеріального добробуту суспільства, базисним розміщенням людей, виробничих сил, джерелом природних ресурсів.

Раціональне використання і охорона земельних ресурсів пов'язані з національним відродженням нашої країни, яке визначається оптимальним поєднанням використання і охорони земельних ресурсів, балансом між вирішенням соціально-економічних проблем і збереженням землі. Це зобов’язує державу до сталого розвитку землекористування на найвищому сучасному рівні, із застосуванням досягнень світової науки і новітніх технологій в галузі землекористування.

Мета. Основи управління земельними ресурсами є спеціальною дисципліною в процесі підготовки інженерів-землевпорядників і має своєю метою пізнання сутності і закономірностей розвитку управління земельними ресурсами, вивчення методів та механізмів управління. Кожному способу суспільного виробництва, рівню продуктивних сил і виробничих відносин відповідають певна система управління земельними ресурсами, зумовлена панівною формою власності на землю й інші засоби виробництва, а також властиві їм форми землекористування. Щоб правильно зрозуміти суть і основні шляхи розвитку управління земельними ресурсами, обґрунтувати його зміст і розкрити закономірності його зміни в конкретних умовах земельного ладу, необхідно простежити історичний зв'язок управління з іншими явищами та конкретний історичний досвід.

Завдання. Особливості викладання дисципліни полягають у вивченні таких положень:

- історичні та соціальні передумови розвитку управління земельними ресурсами;

- теоретичні основи управління земельними ресурсами;

- методи управління земельними ресурсами;

- специфіка управління земельними ресурсами різних форм власності;

- особливості управління земельними ресурсами різного цільового призначення.

Метою вивчення дисципліни «Автоматизація робіт в землеустрої» при підготовці інженерів – землевпорядників полягає в засвоєнні студентами теорії і практики в застосуванні методики комплексної автоматизації землеустрою із застосуванням нових технологій в землевпорядному проектуванні, а саме, уміння пошуку найкращого варіанту виконання робіт з використанням електронних тахеометрів, сканерів, комп’ютерної техніки, пакету прикладного програмного забезпечення та за допомогою економіко-математичного моделювання, ГІС-технологій і штучного інтелекту (експертних систем) досягнути швидких, якісних результатів при мінімальних затратах на інженерну роботу працівників та матеріально-технічнні засоби.

Завдання дисципліни - навчити студентів використовувати існуючі методи та методики в розробці і обґрунтуванні проектних рішень та проектів землеустрою шляхом автоматизованих технологій на базі комп'ютерних програмно-апаратних комплексів.

У тематику практичних занять внесені ключові функції і структурні елементи автоматизації землевпорядного проектування, оволодіння якими вимагає навиків організаційної і технологічної поведінки та творчого мислення. Заняття проводяться в комп’ютерному класі з відповідним програмним забезпеченням. Вивчення курсу базується на придбаних студентами раніше знаннях з геодезії, вищої математики, обчислювальної техніки, ЕММ і моделювання в землеустрої, картографії, землевпорядного проектування тощо. 

Метою дисципліни «Інформаційне моделювання і програмування в землеустрої» є вивчення студентами, майбутніми інженерами-землевпорядниками, основ інформаційного моделювання і програмування та використання отриманих знань у практичних завданнях. Студенти повинні знати методи інформаційного моделювання і програмування, володіти навичками обробки і аналізу інформації із застосуванням виробничих функцій, вміти використовувати оптимізаційні інформаційні моделі при розробці схем і проектів землеустрою.

Основні завдання: дати студентам знання, що дозволить їм знаходити оптимальні варіанти вирішення завдань, пов'язаних із плануванням використання земельних, матеріальних, трудових та фінансових ресурсів, підготувати їх до подальшого творчого осмислення і вирішення конкретних практичних і методичних задач землеустрою, земельного кадастру та інших землевпорядних дисциплінах.

Метою вивчення дисципліни «Державний земельний кадастр» при підготовці фахівців є засвоєння студентами теоретичних основ земельного кадастру, складу та змісту його складових частин, процедури отримання необхідних відомостей і документів про правовий режим земель, розподіл їх за категоріями та серед власників землі та землекористувачів, організація обліку кількості і якості земель, запровадження процедури отримання земельно-кадастрової інформації в процесі проведення проектних робіт, спеціальних обстежень та розвідувань, вивчення правових, методичних, технічних, організаційних і практичних аспектів ведення Державного земельного кадастру.

Завдання курсу, полягає в забезпеченні одержання студентами потрібного обсягу знань, які дадуть їм змогу фахово застосовувати знання про земельний кадастр для вирішення прикладних завдань. Задачі дисципліни полягають у забезпеченні оволодіння студентами знаннями щодо концептуальних положень, поставлених в основу створення та функціонування Державного земельного кадастру, зокрема:

- гарантії держави на право власності і право користування землею;

- класифікації земель за земельними угіддями та облік кількості земель;

- забезпеченні даних щодо якості земель та їх обліку, накопичення інформації про кількість та місце розташування особливо цінних продуктивних земель;

- забезпеченні порівняльної оцінки ґрунтів за природними властивостями, які мають сталий характер та істотно впливають на урожайність сільськогосподарських культур, що вирощуються в конкретних природно-кліматичних умовах;

- проведенні кадастрового зонування території;

- створенні організаційних, правових та технічних умов для запровадження автоматизованої системи ведення Державного земельного кадастру.

Метою викладання навчальної дисципліни "Землеустрій" є забезпечення студентів знаннями у галузі землеустрою, уміннями та навиками необхідними для виконання завдань з метою досягнення оптимального ступеня впорядкування раціонального використання земельних ресурсів, охорони земель та навколишнього природного середовища, володіння інформацією про стан земельних ресурсів та довкілля, прийняття правильних прогнозних, планувальних, проектних та управлінських рішень.

Основними завданнями вивчення дисципліни "Землеустрій" є набуття знань щодо:

- реалізації політики держави із науково-обґрунтованого перерозподілу земель, формування раціональної системи землеволодінь і землекористувань з усуненням недоліків у розташуванні земель, створення екологічно сталих ландшафтів і агросистем;

- створення інформаційного забезпечення правового, економічного, екологічного і містобудівного механізму регулювання земельних відносин на національному,  регіональному, локальному, господарському рівнях шляхом розробки пропозицій по встановленню особливого режиму і умов використання земель;

- встановлення на місцевості меж адміністративно-територіальних утворень, територій з особливим природоохоронним, рекреаційним і заповідним режимами, меж земельних ділянок власників і землекористувачів;

- здійснення заходів щодо прогнозування, планування, організації раціонального використання та охорони земель на національному, регіональному, локальному і господарському рівнях;

- організації територій сільськогосподарських підприємств із створенням просторових умов, що забезпечують еколого-економічну оптимізацію використання та охорони земель сільськогосподарського призначення, впровадження прогресивних форм організації управління землекористуванням, удосконалення співвідношення і розміщення земельних угідь, системи сівозмін, сінокосо- і пасовищезмін;

- розробки системи заходів по збереженню і поліпшенню природних ландшафтів, відновленню і підвищенню родючості ґрунтів, рекультивації порушених земель і землюванню малопродуктивних угідь, захисту земель від ерозії, підтоплення, висушення, зсувів, вторинного засолення і заболочення, ущільнення, забруднення промисловими відходами і хімічними речовинами та інших видів деградації, по консервації деградованих і малопродуктивних земель, попередженню інших негативних явищ;

- організації територій несільськогосподарських підприємств, організацій і установ з метою створення умов ефективного землекористування та обмежень і обтяжень у використанні земель.

Дисципліна “Картографія ґрунтів” призначена для підготовки дипломованого бакалавра за спеціальністю 193 «Геодезія та землеустрій».

Мета дисципліни – ознайомлення студентів з основами теорії та методології картографії ґрунтів; засвоєння техніки польових ґрунтових обстежень для різних цілей і в різних масштабах; набуття умінь польової діагностики і класифікації ґрунтів; засвоєння методики складання ґрунтових карт і картограм; вміння використовувати ґрунтові карти у прикладних цілях; набуття практичних навичок з організації ґрунтово-польових робіт; оволодіння новаторськими підходами до дослідження складних природних об’єктів.

Завдання курсу – сформувати у студентів стійкі теоретичні знання і практичні навички з картографування ґрунтового покриву. Цілі завдання реалізуються в наступній послідовності:

- вивчення методологічних підходів в картографії ґрунтів;

- розкриття практичного значення та особливостей використання різних видів ґрунтово-картографічних робіт;

- дослідження ролі чинників і умов ґрунтоутворення в просторовій диференціації ґрунтового покриву;

- аналіз різних видів картографічної основи та їхньої внутрішньої інформативності для потреб ґрунтових досліджень;

- ознайомлення з неоднорідністю ґрунтового покриву і елементарними одиницями картографування ґрунтів;

- вивчення законів структурної організації ґрунтового покриву та їх використання в практичній картографії ґрунтів;

- розвиток навичок складання програмних і методичних завдань, планування і організації польових ґрунтово-картографічних робіт;

- засвоєння техніки польових ґрунтових обстежень;

- набуття умінь польової діагностики і класифікації ґрунтів;

- вивчення техніки складання базової і спеціальних ґрунтових карт і картограм;

- набуття навичок складання аналітичного плану і читання результатів аналізів ґрунтів;

- вміння складати пояснювальну записку до ґрунтово-картографічних матеріалів;

- практичне використання змісту ґрунтово-картографічних матеріалів.

Метою вивчення дисципліни “Землевпорядного проектування” є освоєння теоретичних і практичних навиків з питань формування ефективного землекористування та основ формування земельно-кадастрових даних про земельні ресурси.

Завданням вивчення дисципліни полягає в оволодінні студентами методологічними і методичними основами  формування землекористувань власників землі та користувачів, формування земельно-кадастрових даних про них.

Метою та завданням навчальної дисципліни є отримання теоретичних знань у сфері правового регулювання земельних відносин в частині ведення Державного земельного кадастру нерухомості в Україні та в порівнянні із законодавством інших країн, а також формування у студентів практичних навичок щодо самостійного розв’язання проблем, пов’язаних з реалізацією норм земельного законодавства у вказаній сфері.

Розробники: к.е.н., доцент Дудяк Н.В.,

                     к.е.н., доцент Мацієвич Т.О.

Мета дисципліни - вивчення теорії і практики функціонування землекористування як важливої складової територіальної організації простору та в сфери підприємницької діяльності, матеріальної і фінансової основи територіальних громад.

Предметом курсу є система економічних, організаційних, екологічних  і правових відносин з приводу землекористування, яка базується на діючих законодавчих і нормативних актах, що регулюють планування та організацію землекористуванням різного цільового призначення та регламентує характер управління земельними ресурсами.

Об’єктом вивчення дисципліни є процеси організації й раціоналізації форм та способів забезпечення економічно-ефективного землекористування  в контексті узгодження екологічних, економічних та соціальних інтересів суспільства

Дисципліна «Меліорація земель в проектах землеустрою» призначена для підготовки дипломованого бакалавра за спеціальністю 193 «Геодезія та землеустрій».

Мета дисципліни – ознайомлення студентів із основними видами меліорацій, сучасним станом сільськогосподарських меліорацій, впливом меліоративних заходів на природні чинники ґрунтоутворення, позитивними і негативними наслідками меліорації та екологічними проблемами на меліоративних землях.

Для досягнення поставленої мети виділяються наступні задачі :

-                  теоретичне обґрунтування необхідності проведення гідротехнічних, хімічних, біологічних, теплових та агротехнічних меліорацій;

-                  вивчення змін фізико-хімічних, водно-фізичних і фізичних властивостей меліорованих земель, та прогнозування їх з метою недопущення негативних наслідків;

-                  вивчення оптимальних параметрів водно-повітряного і поживного режимів різних ґрунтів в умовах меліорації з метою одержання високих врожаїв екологічно чистої сільськогосподарської продукції;

-                  вивчення історії розвитку меліорацій і способів їх проведення в різних країнах з метою використання світового досвіду  і прогресивних  технологій на меліоративних землях України.

Предметом вивчення навчальної дисципліни є  система організаційно-господарських, агротехнічних, лісотехнічних заходів та ландшафтно-екологічний підхід структуризації території, що передбачає обґрунтування  протиерозійних заходів для забезпечення раціонального  використання сільськогосподарських земель

Метою викладання навчальної дисципліни “Протиерозійна організація території” є надання знань, умінь та здатностей (компетенції) з протиерозійної організації території, розуміння важливості захисту грунтів від ерозії та ландшафтної структуризації території.

Основними завданнями  вивчення дисципліни “Протиерозійна організація території” є набуття студентами знань, умінь і здатностей (компетенцій) з обґрунтування  та проектування протиерозійних заходів, що забезпечують раціональне використання сільськогосподарських земель.

Під час вивчення дисципліни звертати особливу увагу на виділення еколого-технологічних груп земель для використання, розміщення угідь і сівозмін, впорядкування полів і робочих ділянок, проектування комплексу протиерозійних заходів, визначення ділянок, які потребують суцільного залісення та проведення робіт із виположування й засипання ярів.   Ця навчальна програма повинна враховувати відмінності і специфіку підготовки техніків-землевпорядників, особливості земельного законодавства, що до охорони земель, передбачати можливості  зниження дії ерозійних процесів.

Розробники: к.е.н., доцент Дудяк Н.В.,

                     к.е.н., доцент Мацієвич Т.О.

 Мета дисципліни - є формування теоретичних знань і набуття практичних навичок з основ землевпорядного проектування, розроблення землевпорядної документації і проектів територіального землеустрою, внутрігосподарського землеустрою сільськогосподарських землеволодінь і землекористувань.

Предметом курсу є система економічних, організаційних, екологічних  і правових відносин з приводу землекористування, яка базується на діючих законодавчих і нормативних актах, що регулюють планування та організацію землекористуванням різного цільового призначення та регламентує характер управління земельними ресурсами.

Об’єктом вивчення дисципліни є процеси організації й раціоналізації форм та способів забезпечення економічно-ефективного землекористування  в контексті узгодження екологічних, економічних та соціальних інтересів суспільства. 

Спираючись на об’єктивні економічні закони, систему соціально-економічних та екологічних заходів спрямованих на реалізацію положень земельного законодавства, вивчає землевпорядні дії, які здійснюються в установленому законом порядку, що передбачає підготовчі роботи, складання, розгляд і затвердження проекту, перенесення його в натуру, оформлення і видачу документів, авторський нагляд. Головне місце належить організації і управлінню проектами землеустрою.

Мета дисципліни - вивчення теорії і практики організації і управління  землевпорядним виробництвом як важливої складової територіальної організації простору земель та раціонального і ефективного його використання.

Предметом курсу є система організаційних, економічних і правових відносин з приводу землекористування та землевпорядкування, яка базується на діючих законодавчих і нормативних актах, що регулюють планування та організацію різного цільового призначення земельних ресурсів та регламентує характер управління та доцільного використання земель.

Об’єктом вивчення дисципліни є процеси організації і управління землевпорядним виробництвом в контексті узгодження проектувальних робіт територій адміністративно-територіальних утворень, землеволодінь і землекористувань. 

Процес інтеграції у європейський освітній простір потребує підготовки фахівців нового покоління, які будуть не тільки конкурентноспроможними на ринку праці, а й відрізнятимуться високим рівнем володіння іноземною мовою. Знання, вміння та навички володіння іноземною мовою, яку мають опанувати здобувачі вищої освіти, полягають в набутті ними вміння аргументовано спілкуватися, відстоюючи власну точку зору.

Процес інтеграції у європейський освітній простір потребує підготовки фахівців нового покоління, які будуть не тільки конкурентноспроможними на ринку праці, а й відрізнятимуться високим рівнем володіння іноземною мовою. Знання, вміння та навички володіння іноземною мовою, яку мають опанувати здобувачі вищої освіти, полягають в набутті ними вміння аргументовано спілкуватися, відстоюючи власну точку зору.

«Фізичне виховання», як навчальна дисципліна в закладах вищої освіти є невід’ємною частиною системи гуманітарного виховання студентів, формування загальної та професійної культури особистості майбутнього спеціаліста. Це педагогічний процес, спрямований на фізичний розвиток, функціональне удосконалення організму, навчання основним життєво-важливим руховим навичкам, вмінням і зв'язаних із ним знаннями для успішної наступної професійної діяльності. Фізичне виховання забезпечує загальну та спеціальну фізичну підготовку, є одним із засобів формування всебічно розвиненої особистості, збереження і зміцнення здоров’я, оптимізації фізичного та психофізіологічного стану здобувачів вищої освіти в процесі професійної підготовки.